Рішення

від 21.03.2018 по справі 911/3858/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" березня 2018 р. м. Київ Справа № 911/3858/17

Господарський суд Київської області в складі:

головуючого судді Христенко О.О.

за участю секретаря Гарбуз Л.В.

розглянувши справу № 911/3858/17

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Формула Чистоти ,

м. Київ

до товариства з обмеженою відповідальністю Сантаун ,

м. Бориспіль

про стягнення 100 000,00 грн.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1, представник за довіреністю;

ОСОБА_2, керівник;

від відповідача: ОСОБА_3, представник за довіреністю;

вільний слухач: ОСОБА_4

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Формула Чистоти (позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю Сантаун (відповідач) про стягнення 100 000,00 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за Договором поставки № 30/05 від 30.05.2017 щодо своєчасної оплати отриманого товару.

Ухвалою суду від 20.12.2017 позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю Формула Чистоти залишено без руху, запропоновано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 09.01.2018 відкрито провадження у справі № 911/3858/17, підготовче засідання призначене на 07.02.2018.

02.02.2018 через канцелярію суду від відповідача надійшли клопотання № 02/01-1 від 02.02.2018 про витребування доказів та відзив на позовну заяву № 01/02-1 від 01.02.2018. Подаючи відзив на позов, відповідач вказує на те, що позивачем не підтверджено факту передання товару від постачальника покупцю та ненадана супровідна документація, визначена умовами договору.

В судовому засіданні 07.02.2018 представником позивача надана суду заява № 12 від 07.02.201 про збільшення розміру позовних вимог, в якій позивач просить суд стягнути з відповідача 100 000,00 грн. заборгованості, 7 627,96 грн. пені, 1 808,05 грн. 3 % річних та 5 835,09 грн. інфляційних втрат.

Частиною 2 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України визначено, що позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження;

Таким чином, судом розглядаються вимоги про стягнення з відповідача 100 000,00 грн. заборгованості, 7 627,96 грн. пені, 1 808,05 грн. 3 % річних та 5 835,09 грн. інфляційних втрат.

Ухвалою суду від 07.02.2018 підготовче засідання відкладено на 05.03.2018.

20.02.2018 через канцелярію суду від позивача надійшли заява № 19 від 19.02.2018 про приєднання додаткових доказів у справі та відповідь на відзив № 18 від 19.02.2018. Так, позивач посилається на те, що факт отримання відповідачем товару підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними підписаними з боку відповідача і, що разом із товаром відповідачу були надані декларації про відповідність і сертифікати відповідності, а також висновок санітарно-епідеміологічної експертизи, що підтверджує належне виконання позивачем умов договору в частині надання супровідної документації на товар.

В судовому засіданні 05.03.2018 представником відповідача надані суду заперечення на відповідь на відзив № 05/03-1 від 05.03.2018, в якому останній заперечуючи проти позовних вимог посилається на недотримання позивачем умов договору, в частині передання супровідної документації, що обумовлено умовами договору, а отже й відсутністю у відповідача моменту настання обов'язку щодо оплати товару.

Ухвалою суду від 05.03.2018 закрите підготовче провадження, а справу № 911/3858/17 призначено до розгляду по суті на 21.03.2018.

В судовому засіданні 21.03.2018 учасниками процесу підтримані свої вимоги та заперечення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши учасників процесу, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд Київської області -

ВСТАНОВИВ:

30.05.2017 між товариством з обмеженою відповідальністю Формула Чистоти (позивач, постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю Сантаун (відповідач, покупець) укладений Договір поставки № 30/05, відповідно до умов п.п. 1.1, 1.2 якого постачальник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених договором, передати у власність покупцеві товар, відповідно до наданої покупцем заявки, а покупець зобов'язується прийняти та своєчасно оплатити такий товар. Ціна, асортимент, кількість (об'єм) та порядок поставки кожної партії товару погоджується сторонами та відображається в заявці, рахунку-фактурі та видатковій накладній.

Якість поставленого товару має відповідати чинним ДСТУ та у випадках, передбачених законодавством, супроводжуватись паспортами якості та/або сертифікатами відповідності заводу-виробника (п. 2.1 договору).

Покупець має право відмовитись від приймання товару у випадку виявлення не відповідності кількості, якості та характеристики замовленого товару під час його приймання але до моменту підписання супровідної документації (п. 2.2 договору).

Пунктом 3.1 договору визначено, що товар поставляється узгодженими партіями. Під партією розуміється кількість товару, погодженого сторонами та зазначеного у супровідних документах (видаткових накладних, актах прийому-передачі, рахунках-фактурах).

Товар вважається переданим постачальником та прийнятим покупцем за якістю, згідно з технічними умовами та іншими нормативно-технічними актами і за кількістю - згідно з товарно-транспортними документами, а також відповідно до обраного варіанту поставки (п. 3.3 договору).

Підтвердженням узгодження умов про постачання партії товару є видаткова накладна та рахунок-фактура (п. 3.4 договору).

Відповідно до умов п. 4.1 договору, покупець здійснює оплату товару у розмірі 100 % на поточний рахунок постачальника протягом 30 календарних днів від дати поставки товару, за кожну партію окремо.

Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2017, а в частині взаєморозрахунків, до повного виконання сторонами своїх зобов'язань. У випадку, якщо жодна із сторін за 15 днів до закінчення терміну дії договору не повідомила іншу про припинення його дії, договір вважається пролонгованим на 1 календарний рік на тих самих умовах (п.п. 8.1, 8.2 договору).

Так, позивач належним чином та в повному обсязі виконав взяті на себе, згідно з умовами договору зобов'язання, поставивши відповідачу товар, всього на загальну суму 188 075,36 грн., про що свідчать наявні в матеріалах справи копії видаткових накладних № 968 від 31.05.2017 на суму 12 944,00 грн., № 993 від 31.05.2017 - 36 961,25 грн., № 1001 від 01.06.2017 - 34 673,50 грн., № 1014 від 06.06.2017 - 14 828,40 грн., № 1057 від 09.06.2017 - 12 625,00 грн., № 1070 від 13.06.2017 - 105,60 грн., № 1058 від 30.06.2017 - 6 014,45 грн., № 1111 від 06.07.2017 - 61 438,16 грн., № 1119 від 07.07.2017 - 1 403,00 грн., № 1141 від 11.07.2017 - 7 082,00 грн. Відповідні видаткові накладні підписані в двосторонньому порядку представниками позивача та відповідача та скріплені печатками юридичних осіб.

Претензій щодо якості чи кількості отриманого товару матеріали справи не містять, а отже вказаний у видаткових накладних товар поставлений позивачем і прийнятий відповідачем без зауважень, що свідчить про повноту та якість виконання позивачем своїх зобов'язань згідно з договором, а тому товар вважається прийнятим без зауважень в повному обсязі.

Підписання відповідачем видаткових накладних, які є первинними обліковими документами у розумінні Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні і які відповідають вимогам, зокрема ст. 9 названого Закону і Положенню про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, фіксує факт здійснення господарської операції і є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.

Однак, в порушення умов договору та взятих на себе зобов'язань, відповідач лише частково провів оплату отриманого від позивача товару в сумі 88 075,36 грн., вартість товару в сумі 100 000,00 грн., залишена відповідачем не сплаченою.

В порядку досудового врегулювання спору, позивач звертався до відповідача із претензією, отримання якої підтверджується наявною в матеріалах справи копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення від 30.10.2017, в якій вимагав сплатити суму заборгованості в розмірі 100 000,00 грн.

Однак, претензія позивача залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

У відповідності до статті 174 Господарського кодексу України, однією з підстав виникнення господарських зобов'язань є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Згідно з ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Приписами статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Надаючи заперечення проти позовних вимог, відповідач посилається на недотримання позивачем умов договору, в частині передання супровідної документації, що обумовлено умовами договору, зокрема, документів, що посвідчує якість товару, товарно-транспортної накладної, видаткової накладної або актів приймання-передачі, а отже й відсутність у відповідача моменту настання обов'язку щодо оплати товару.

Надаючи додаткові докази, позивачем до матеріалів справи подані копії декларацій про відповідність, сертифікати відповідності та висновки державної санітарно-епідеміологічної експертизи про відповідність товару санітарним нормам. З інформації зазначеної в сертифікаті та додатку до нього визначений перелік товару, який передавався відповідачу. Разом з тим, позивачем в судових засіданнях було зазначено й про те, що відповідна документації була передана відповідачу в момент передання товару при кожній його поставці.

Як вбачається з умов договору, підтвердженням узгодження умов про постачання партії товару є видаткова накладна та рахунок-фактура (п. 3.4 договору). Перехід права власності підтверджується покупцем шляхом підписання відповідної видаткової накладної або акту прийому-передачі (п. 3.7 договору).

Тобто договором визначено, що приймання покупцем товару може підтверджуватись видатковою накладною або актом приймання-передачі. Матеріали справи містять підписані відповідачем саме видаткові накладні, які є первинними обліковими документами у розумінні Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , фіксує факт здійснення господарської операції і є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.

Позивачем не надані до матеріалів справи рахунки-фактури, однак підписуючи договір між сторонами було безумовно погоджено умови оплати товару, зокрема, п. 4.1 визначено, що покупець здійснює оплату товару у розмірі 100 % протягом 30 календарних днів від дати поставки товару, за кожну партію окремо. Тобто обов'язок щодо оплати товару виникає у покупця щонайбільше через 30 календарних днів від дня отримання товару, що цілком дає змогу самостійно визначити вартість товару та строки його оплати.

Разом з тим, здійснивши часткову оплату товару в сумі 88 075,36 грн., про що свідчить надана до матеріалів справи довідка ПАТ ВТБ Банк від 06.02.2018 за № 34/118-2, відповідач фактично визнав обов'язок щодо оплати товару.

Поміж іншого, матеріали справи містять копію листа від 27.12.2017 товариства з обмеженою відповідальністю Сантаун , в якому відповідач визнаючи наявність за ним заборгованості, гарантував здійснення розрахунків.

Таким чином, оскільки заборгованість відповідача в частині оплати переданого позивачем на підставі Договору поставки № 30/05 від 30.05.2017 товару, на час прийняття рішення не сплачена, а розмір заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, вимога позивача про стягнення з відповідача 100 000,00 грн. визнається судом правомірною та такою, що підлягає задоволенню.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

У зв'язку із неналежним виконання відповідачем умов договору, в частині своєчасної оплати отриманого товару, позивач просить суд, на підставі п. 7.3 договору стягнути з відповідача 7 627,96 грн. пені, нарахованої від сум заборгованості по кожній видатковій накладній окремо.

Умовами п. 7.3 договору визначено, що у разі прострочення терміну оплати або оплати не в повному обсязі покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі облікової ставки НБУ.

У сфері господарювання згідно з ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (ч. 6 ст. 231 ГК України).

Разом з тим, позивач, на підставі ст. 625 ЦК України, просить суд стягнути з відповідача 1 808,05 грн. 3 % річних та 5 835,09 грн. інфляційних втрат, нарахованих від сум заборгованості по кожній видатковій накладній окремо.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Частиною другою ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вказаних норм права, враховуючи, що розрахунок пені, 3 % річних та інфляційних втрат, наявний в матеріалах справи є арифметично вірним, вимоги позивача про стягнення з відповідача 7 627,96 грн. пені, 1 808,05 грн. 3 % річних та 5 835,09 грн. інфляційних втрат визнаються судом та підлягають задоволенню.

Враховуючи наведене вище, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судовий збір відповідно до ст.ст. 123, 129 ГПК України покладається судом на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 123, 129, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Сантаун (08300, Київська область, м. Бориспіль, вул. Ботанічна, 1/6 кім. 11, код ЄДРПОУ 38260190) на користь товариства з обмеженою відповідальністю Формула Чистоти (03045, м. Київ, вул. Новопирогівська, 62-А, код ЄДРПОУ 38805448) 100 000 (сто тисяч) грн. 00 коп. заборгованості, 7 627 (сім тисяч шістсот двадцять сім) грн. 96 коп. пені, 1 808 (одну тисячу вісімсот вісім) грн. 05 коп. 3 % річних, 5 835 (п'ять тисяч вісімсот тридцять п'ять) грн. 09 коп. інфляційних втрат та 1 600 (одну тисячу шістсот) грн. 00 коп. судового збору.

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Сантаун (08300, Київська область, м. Бориспіль, вул. Ботанічна, 1/6 кім. 11, код ЄДРПОУ 38260190) в дохід Державного бюджету України 129 (сто двадцять дев'ять) грн. 07 коп. судового збору.

Видати накази.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст. ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст підписано - 28.03.2018.

Суддя О.О. Христенко