Рішення

від 19.03.2018 по справі 916/3059/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"19" березня 2018 р.м. Одеса Справа № 916/3059/17

Господарський суд Одеської області у складі судді Літвінова С.В.

при секретарі судового засідання Липі Т.О.

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_1 по довіреності

від відповідача: не з'явився

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агенція СПАС ПЛЮС" ( бульвар Слави, 7/85, Дніпро, 49000) до відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Рибоконсервний завод "Дунай" (вул.Портова,4-А,Ізмаїл,Одеська область,686000) про стягнення 336421 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агенція СПАС ПЛЮС" звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рибоконсервний завод "Дунай" про стягнення 336421 грн. за порушення відповідачем умов договору "Про надання послуг з фізичної охорони об'єкту" №4 від 01.03.2014.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 12.12.2017 позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі № 916/3059/17.

У зв'язку з набранням 15.12.2017 р. чинності Господарським процесуальним кодексом України в редакції Закону України від 03.10.2017 р. № 2147-VIII господарським судом Одеської області постановлено ухвалу від 21.12.2017 р. про розгляд даної справи № 916/3059/17 за правилами загального позовного провадження зі стадії відкриття провадження у справі. При цьому вказаною ухвалою суду підготовче засідання призначено на 17 січня 2018 р.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 17.01.2018року відкладено підготовче засідання на 19 лютого 2018року.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 19.02.2018року закрито підготовче провадження у справі № 916/3059/17 та призначено справу до судового розгляду по суті в засіданні суду на "19" березня 2018 р.

Представник позивача в судовому засіданні позовну заяву підтримав у повному обсязі.

Відповідач про місце, дату та час судових засідань повідомлявся судом за юридичною адресою. Але, судова кореспонденція повернута поштою на адресу суду із позначкою „за закінченням терміну зберігання» . Відзив на позовну заяву від відповідача до суду не надходив.

Відповідно до ч.7 ст.120 ГПК України у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за можливості сповістити їх з допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Відповідно до ч.9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За таких обставин, суд вирішує справу за наявними в ній матеріалами відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України.

В судовому засіданні, яке відбулось 19.03.2018року, проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив.

01 березня 2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Рибоконсервний завод Дунай (надалі - Замовник/Відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю Агенція СПАС ПЛЮС (надалі - Позивач/Виконавець) укладено договір Про надання послуг з фізичної охорони об'єкту № 4 ( надалі - договір).

Відповідно до положень п. 2.1 договору, Замовник доручає, а Виконавець зоб'язується виконувати комплекс охоронних заходів власними штатними силами (охоронцями) та засобами, передбаченими чинним законодавством, з метою збереження майна та матеріальних цінностей Замовника, розташованих в об'єкті в період часу та на умовах, визначених даним договором.

За приписами п. 4.1.4. договору, Замовник зобов'язаний своєчасно сплачувати послуги за даним договором.

За приписами 6.3. Договору розрахунок Замовник з Виконавцем виконується в безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Виконавця протягом 5 банківських дні з моменту підписання акту виконаних робіт, згідно виставленого рахунку.

Як зазначає позивач, станом на 31 серпня 2017 року в рамках Договору Виконавцем надано, а Замовником прийнято і не оплачено в повному обсязі фактично надані послуги на підставі наступних актів наданих послуг: № ВР-001 /17 від 01 лютого 2017 року на суму 31140,00 гривень (частково сплачено),; № ВР-002/17 від 01 березня 2017 року на суму 40 320,00 гривень; № ВР-003/17 від 01 квітня 2017 року па суму 44 640,00 гривень; № ВР-004/17 від 01 травня 2017 року на суму 43 200,00 гривень; № ВР-005/17 від 01 червня 2017 року на суму 44640,00 гривень; № ВР-006/17 від 01 липня 2017 року на суму 43 200,00 гривень; № ВР-007/17 від 01 серпня 2017 року на суму 44640,00 гривень; № ВР-008/17 від 01 вересня 2017 року на суму 44640,00 гривень, які підписані заявником без зауваження.

Враховуючи, що відповідач ОСОБА_2 діями порушив права та законні інтереси Товариства з обмеженою відповідальністю Агенція СПАС ПЛЮС , позивач звернувся до суду з позовною заявою, згідно якої просить суд стягнути 336421 грн. за порушення відповідачем умов договору "Про надання послуг з фізичної охорони об'єкту" №4 від 01.03.2014.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд дійшов наступних висновків.

У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій - це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. При цьому, ст.12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Згідно зі ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема: припинення правовідношення.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п'ятої статті 13 цього Кодексу.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Він може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків (ст.ст.202, 205 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 3 ст. 903 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1, 7 ст.193).

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Так, судом встановлено існування заборгованості відповідача, у зв'язку з чим позовна вимога позивача щодо стягнення з відповідача боргу в сумі 336421 грн. є обґрунтованою та підлягає судом задоволенню.

Станом на день розгляду справи, відповідач борг не сплатив, документів спростовуючих позовні вимоги не надав.

Згідно з ч.1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У відповідності до ч.1 ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судові витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача згідно ст.129 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 79, 86, 129, ст.ст. 232-241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Агенція СПАС ПЛЮС" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рибоконсервний завод "Дунай" про стягнення 336421 грн. - задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Рибоконсервний завод "Дунай" (вул.Портова,4-А,Ізмаїл,Одеська область,686000, код ЄДРПОУ 391095215024) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агенція СПАС ПЛЮС" ( бульвар Слави,7/85,Дніпро,49000, код ЄДРПОУ 38894985) 336421 (триста тридцять шість тисяч чотириста двадцять одна) грн. борг та 5046 (п'ять тисяч сорок шість) грн. 32коп. судового збору.

Наказ видати згідно зі ст. 327 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 29 березня 2018 р.

Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.В. Літвінов