Постанова

від 29.03.2018 по справі 136/1309/16-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 136/1309/16-ц

Провадження № 22-ц/772/29/2018

Категорія: 23

Головуючий у суді 1-ї інстанції ОСОБА_1

Доповідач:ОСОБА_2

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 березня 2018 рокуСправа № 136/1309/16-цм. Вінниця

Апеляційний суд Вінницької області в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючої судді Шемети Т. М.,

суддів: Панасюка О. С., Зайцева А. Ю.

за участі: секретаря судового засідання Куленко О. В.,

учасники справи:

позивач ОСОБА_3

відповідач (особа що подала апеляційну скаргу) ТОВ Концерн Сімекс - Агро

третя особа яка не заявляє самостійних вимог Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до товариства з обмеженою відповідальністю Концерн Сімекс-Агро , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області, про визнання додаткової угоди недійсною, а договору оренди землі припиненим

за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю Концерн Сімекс-Агро на рішення Липовецького районного суду Вінницької області від 28 серпня 2017 року в складі судді Стадника С. І., постановлене у м. Липовець, повний текст складено 29.08.2017 року, -

встановив:

В серпні 2016 року ОСОБА_3 звернувся в суд з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю Концерн Сімекс-Агро (надалі - ТОВ Концерн Сімекс-Агро ) та просив визнати недійсною Додаткову угоду (без дати укладення) до Договору оренди землі № 87 від 15.12.2005 року, яка 15.11.2010 року зареєстрована Липовецьким відділом Вінницької філії ДП "Центр ДЗК" за № 041004400290, що укладена між ОСОБА_3 та ТОВ "Концерн "Сімекс-Агро", а також визнати Договір оренди землі № 87, який укладено 15.12.2005 року між ОСОБА_3 та ТОВ "Концерн "Сімекс-Агро" таким, що припинив дію у зв'язку із закінчення строку на який його було укладено.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 15.12.2006 року він уклав з ТОВ Концерн Сімекс-Агро договір оренди № 87 належної йому земельної ділянки площею 3,0993 га, розташованої на території Зозівської сільської ради Липовецького району Вінницької області, строком на 10 років. Договір був зареєстрований в Липовецькому відділі Вінницької філії ДП Центр ДЗК 20.11.2006 року за №040681400271. Вважаючи що Договір оренди закінчив свою дію 15.12.2015 року, він звернувся до Липовецького відділу Держгеокадастру у Липовецькому районі Вінницької області для отримання витягу, по отриманні якого дізнався, що право оренди зареєстровано за відповідачем на 20 років, а підставою такої реєстрації стала Додаткова угода без зазначення дати до Договору оренди землі № 87 від 15.12.2005 року, яка була зареєстрована 15.11.2010 року у Липовецькому відділі Вінницької філії ДЗК.

Підставою недійсності Додаткової угоди позивач зазначає те, що він її не укладав та не підписував і про її існування не знав. Також зазначає, що попередній договір оренди землі, укладений між ним та ТОВ Концерн Сімекс-Агро 15.12.2005 року є припиненим, так як закінчився строк, на який його було укладено.

Рішенням Липовецького районного суду Вінницької області від 28.08.2017 року позов задоволено:

-визнано недійсною Додаткову угоду (без зазначення дати укладення) до Договору оренди землі № 87 від 15.12.2005 року, укладену між ОСОБА_3 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Концерн "Сімекс-Агро", яка 15.11.2010 року зареєстрована Липовецьким відділом Вінницької філії ДП "Центр ДЗК" за № 041004400290.

-визнано Договір оренди землі, який укладено 15.12.2005 року в с. Зозів (Липовецького району Вінницької області) між ОСОБА_3 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Концерн "Сімекс-Агро" щодо оренди земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 3,0993 гектарів (кадастровий номер 0522281400:06:000:0051), яка розташована на території Зозівської сільської ради Липовецького району Вінницької області, яка належить ОСОБА_3 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії ЯА № 802576 від 23.09.2005 року таким, що припинив дію у зв'язку із закінчення строку на який його було укладено.

-стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Концерн "Сімекс-Агро" (код ЄДРПОУ 32513287) на користь ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) судові витрати на проведення судових експертиз в сумі 3 962 (три тисячі дев'ятсот шістдесят дві) грн. 60 коп., а також у відшкодування сплаченого ним судового збору 1 102 (одну тисячу сто дві) грн. 40 коп..

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що висновком експерта доведено твердження позивача про відсутність у нього волі на укладення Додаткової угоди до договору оренди, якою було продовжено термін оренди, тому з урахуванням положень ст.ст. 203, 215 ЦК України, Додаткову угоду (без зазначення дати укладення) до Договору оренди землі № 87 від 15.12.2005 року слід визнати недійсною. На підставі статті 31 ч.1 п.1 Закону України "Про оренду землі", договір оренди землі припиняється в разі закінчення строку, тому Договір оренди землі, який був укладений 15.12.2005 року строком на 10 років (зареєстрований Липовецьким відділом Вінницької філії ДП "Центр ДЗК" 20.11.2006 року), припинив свою дію 20.11.2016 року.

З таким рішенням не погодився відповідач, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову. Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що в основу ухваленого рішення судом першої інстанції покладено висновок додаткової судово-почеркознавчої експертизи №3069/3070/17-21 від 09.02.2017 року, який є неналежним доказом, оскільки експертизу було проведено з порушенням Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки матеріалів та призначення судових експертиз, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 10.08.1998 року №53/5. Не оцінив суд і той факт, що позивач з 2010 року отримував збільшену орендну плату (3 %), яка була збільшена саме Додатковою угодою. Окрім того, суд безпідставно відмовив в задоволенні клопотання відповідача про призначення додаткової експертизи, хоча в матеріалах справи містяться два суперечливі висновки експертів: № 3102/3103/16-21 від 09.02.2017 року (а.с.122 - 128, т.1), згідно якого експерт не може вирішити питання Чи виконаний підпис в Додатковій угоді (без зазначення дати) до Договору оренди землі № 87 від 15.12.2005 року, в графі Підпис Орендодавця , яка 15.11.2010 року була зареєстрована в Вінницькій філії ДП центр за № 041004400290 ОСОБА_3 чи іншою особою? та № 3069/3070/17-21 від 23.06.2017 року (а.с. 229 - 235, т.1), згідно якого експерт дав категоричний висновок, що підпис в зазначеній Додатковій угоді виконаний не ОСОБА_3А, а іншою особою.

Відповідно до п. 3 розділу XII Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII Про судоустрій і статус суддів Апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах.

Згідно з п. 8 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України в редакції Закону № 2147-VIII від 3 жовтня 2017 року до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується. Тому справа підлягає розгляду Апеляційним судом Вінницької області.

Частинами 1, 2 статті 367 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

За змістом статті 374 ЦПК України, апеляційний суд вправі залишити оскаржуване судове рішення без змін, якщо дійде висновку, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (ст. 375 ЦПК України)

Апеляційний суд, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, приходить до наступних висновків.

Судом першої інстанції встановлено та не оспорюється учасниками справи:

-ОСОБА_3 є власником земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 3,0993 гектарів (кадастровий номер 0522281400:06:000:0051), яка розташована на території Зозівської сільської ради Липовецького району Вінницької області, що підтверджується Державним актом серії ЯА № 802576 на право власності на земельну ділянку від 23.09.2005 року (а.с. 11).

- 15.12.2005 року позивач уклав з ТОВ "Концерн "Сімекс-Агро" (далі - орендар) строком на 10 років Договір оренди землі № 87 (далі - Договір, а.с. 12-13), предметом якого є вищевказана земельна ділянка. Вказаний Договір був зареєстрований Липовецьким відділом Вінницької філії ДП "Центр ДЗК" 20.11.2006 року за №040681400271 (а.с. 13).

- 15.11.2010 року Липовецьким відділом Вінницької філії ДП "Центр ДЗК" за № 041004400290 на підставі Додаткової угоди (без зазначення дати укладення) до Договору оренди землі № 87 від 15.12.2005 року було зареєстровано право оренди цієї земельної ділянки за ТОВ "Концерн "Сімекс-Агро" на строк 20 років (а.с. 17, т1).

-Висновком експертизи № 3102/3103/16-21 від 09.02.2017 року (а.с.122 - 128, т.1) встановлено, що експерт не може вирішити питання Чи виконаний підпис в Додатковій угоді (без зазначення дати) до Договору оренди землі № 87 від 15.12.2005 року, в графі Підпис Орендодавця , яка 15.11.2010 року була зареєстрована в Вінницькій філії ДП центр за № 041004400290 ОСОБА_3 чи іншою особою?

-Висновком експертизи № 3069/3070/17-21 від 23.06.2017 року (а.с. 229 - 235, т.1), встановлено, що підпис в зазначеній Додатковій угоді виконаний не ОСОБА_3 А, а іншою особою.

Спір виник з приводу укладення Додаткової угоди до Договору оренди: орендодавець заперечує укладення такої додаткової угоди, він її не підписував та про її існування дізнався лише по закінченню строку дії Договору оренди, який він просить визнати припиненим з цих підстав.

Оцінюючи висновки суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд виходить із такого.

Згідно з частиною 3 України, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Одним із зовнішніх проявів волевиявлення учасника правочини є факт його засвідчення підписом.

Відповідно до абзацу першого частини другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до частини 1 статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу .

Згідно з частиною третьою статті 215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не передбачена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

З метою усунення вказаних розбіжностей ухвалою апеляційного суду Вінницької області від 20.09.2017 року за клопотанням представника відповідача було призначено по справі повторну судову почеркознавчу експертизу: згідно висновку експерта № 385 від 19.02.2018 року ( а.с. 129 - 138, т.2), підпис в Додатковій угоді (без зазначення дати) до Договору оренди землі № 87 від 15.12.2005 року, в графі Підпис Орендодавця , яка 15.11.2010 року була зареєстрована в Вінницькій філії ДП центр за № 041004400290, виконаний не ОСОБА_3, а іншою особою.

Після проведення повторної судової почеркознавчої експертизи, представник відповідача подав додаткові пояснення, в яких заперечує проти того щоб брати цей висновок як доказ, оскільки, на його думку, експерт порушив вимоги Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 року № 53/5 (зокрема, п.2.2, п.2.3): експерт не провів порівняння з усіма варіантами підпису ОСОБА_3, а їх було п'ять, взявши для порівняння лише один підпис, вибравши його на власний розсуд.

Однак такі доводи відповідача спростовуються наступним: Як свідчить зміст експертного висновку повторної судової почеркознавчої експертизи, експерт при виконанні дослідження керувався належними інформаційними джерелами та досліджував всі зразки підпису ОСОБА_3, які були надані йому для дослідження судом, описав всі 5 варіантів підпису та обґрунтував, що він обирає для проведення порівняльного дослідження підпису в Додатковій угоді (без зазначення номеру) до Договору оренди землі № 87 від 15.12.2005 року ті надані в якості порівняльного матеріалу підписи ОСОБА_3, які є найбільш наближеними по транскрипції та загальній будові із досліджуваним підписом (варіант № 1). За таких обставин, твердження відповідача, що експерт не досліджував інших варіантів підпису ОСОБА_4, - є спростованим.

Оскільки висновками експертиз доведено, що підпис в Додатковій угоді (без зазначення дати) до Договору оренди землі № 87 від 15.12.2005 року, в графі Підпис Орендодавця , яка 15.11.2010 року була зареєстрована в Вінницькій філії ДП центр за № 041004400290, виконаний не ОСОБА_3, а іншою особою, розбіжність в висновках експертиз, проведених у суді першої інстанції було усунуто шляхом призначення повторної почеркознавчої експертизи в ході апеляційного розгляду, яка також беззаперечно підтвердила що підпис на Додатковій угоді не належить ОСОБА_3, тому це безумовно свідчить про відсутність волі ОСОБА_3 на укладення Додаткової угоди, якою було збільшено строк оренди землі.

Доводи апеляційної скарги про те, що Додатковою угодою було збільшено розмір орендної плати до 3 %, яку ОСОБА_3 отримував, що, на думку відповідача, спростовує твердження позивача про те, що він не знав про Додаткову угоду, не впливають на вірність висновку про визнання цієї Додаткової угоди недійсною та спростовуються наступним:

пунктом 5 Договору оренди землі № 87 від 15.12.2005 року (а.с.12-13?т.1) передбачено, що орендна плата становить 1,5 % від нормативної вартості земельної ділянки. У разі коли на протязі строку дії договору будуть введені законодавчі акти, що збільшують вартість земельної ділянки (коефіцієнт індексації вартості землі) або обов'язковий мінімальний розмір орендної плати вище передбаченого договором, договір вважається діючим із застосуванням обов'язкового розміру мінімальної орендної плати, визначеної чинним законодавством та коефіцієнтом вартості індексації землі.

Тобто, укладений Договір оренди землі не передбачав обов'язкового укладення додаткової угоди чи внесення змін до Договору оренди в разі зміни розміру орендної плати. Це також підтверджується Довідкою ТОВ Концерн Сімекс- Агро від 28.02.2017 року № 100 ( а.с. 154-155, т.1), з якої вбачається що за зазначений в ній період розмір орендної плати змінювався неодноразово та становив: за 2010-2011 роки 3 %, за 2012 рік 3, 73 %, за 2013 рік 3 %, за 2014 рік - 4 %, за 2015 рік - 4,9 %, за 2016 рік - 6, 79 %, при цьому будь-яких змін до Договору оренди не вносилось.

З урахуванням того, що Договір оренди землі № 87 від 15.12.2005 року був укладений на 10 років, то отримання ОСОБА_3 орендної плати з 2005 року по 2016 рік відповідає умова Договору оренди та ніяк не може свідчити про те, що ОСОБА_3 знав чи міг знати про наявність Додаткової угоди до цього договору.

Суд першої інстанції вірно визначився з моментом набрання чинності Договором оренди та строком його дії: за змістом статей 18, 20 Закону Про оренду землі (у редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації, договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації. Державна реєстрація договорів оренди землі проводиться у порядку, встановленому законом.

Набрання Договором чинності є моментом у часі, коли починають діяти права та обов'язки за договором, тобто коли договір (як підстава виникнення правовідносин та письмова форма, в якій зафіксовані умови договору) стає правовідносинами, на виникнення яких було спрямоване волевиявлення сторін.

Крім того, частиною першою статті 31 Закону України Про оренду землі передбачено, що договір оренди землі припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.

З урахуванням зазначених норм матеріального права, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що строк дії Договору оренди землі № 87 від 15.12.2005 року почався після набрання ним чинності, тобто з 20.11.2006 року, та закінчився, відповідно 20.11.2016 року (Правова позиція Верховного Суду України в від 18.01.2017 року № 6-2777цс16), а тому є припиненим як такий, строк дії якого закінчився.

Отже, суд першої інстанції при розгляді справи вірно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають до застосування, не допустив порушень процесуального закону, які могли б призвести до скасування судового рішення, доводи апеляційної скарги не спростовують вірного висновку суду першої інстанції.

Відтак апеляційний суд приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а оскаржуваного рішення суду без змін (ст. 374 ЦПК України).

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 367, 374, 381-384, 389 ЦПК України, суд, -

Постановив:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Концерн Сімекс-Агро залишити без задоволення.

Рішення Липовецького районного суду Вінницької області від 28 серпня 2017 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуюча підпис ОСОБА_2

Судді: підпис ОСОБА_5

підпис ОСОБА_6

Згідно з оригіналом

головуючий суддя: Т. М. Шемета