Постанова

від 29.03.2018 по справі 163/2724/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 163/2724/17 Провадження №33/773/124/18 Суддя в 1 інстанції: Павлусь О. С. Категорія: ч.1 ст.483 МК УкраїниДоповідач: Гапончук В. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 березня 2018 року місто Луцьк

Апеляційний суд Волинської області в складі:

судді - Гапончука В.В.,

з участю

представника митниці ДФС - Пікалюка М.С.,

розглянувши апеляційні скарги в.о. заступника начальника Волинської митниці ДФС Шелігацького Є.С., особи, яка притягається до відповідальності, - ОСОБА_3 на постанову судді Любомльського районного суду Волинської області від 26 січня 2018 року щодо ОСОБА_3,

В С Т А Н О В И В:

Даною постановою ОСОБА_3 визнано винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.483 МК України, та на підставі п.7 ст.247 КпАП України закрито провадження в справі у зв'язку з закінченням строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ст. 467 МК України.

ОСОБА_3 ставилось у вину те, що вона, як директор ТОВ Лонстар , вчинила дії, спрямовані на переміщення товару широкого асортименту через митний кордон України з приховуванням від митного контролю шляхом подання органу доходів і зборів як підстави для його переміщення документів, а саме: контракту №LONSTBIS від 19.01.2015, інвойсів від 19.01.2015 за №11746, №11606, CMR від 24.01.2015 А №б/н та від 20.01.2015 №0000737, які містили неправдиві відомості щодо відправника, одержувача та вартості товару.

Дії ОСОБА_3 кваліфіковані за ч.1 ст.483 МК України

В апеляційній скарзі в.о. заступник начальника митниці просить скасувати постанову судді та ухвалити нове судове рішення, яким визнати ОСОБА_3 винною у порушенні митних правил за ч.1 ст.483 МК України, наклавши на неї стягнення в межах санкції даного Закону, а саме штраф в розмірі 100 відсотків вартості вилучених товарів з конфіскацією цих товарів.

В поданій апеляційній скарзі ОСОБА_3 вважає, що постанова винесена з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, при цьому суд не з'ясував обставини справи повно та об'єктивно, не здійснив її вирішення в точній послідовності з законом, не дослідив і не надав жодної оцінки наявним в матеріалах справи доказам та обставинам. Просить постанову скасувати, а провадження у справі закрити за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення. Крім того просить поновити строк на апеляційне оскарження. Вказує, що про постанову від 26.01.2018 року вона дізналася лише 19.02.2018 року.

Заслухавши в судовому засіданні пояснення представника митниці Пікалюка М.С., який підтримував апеляційну скаргу заступника начальника митниці і просив її задовольнити, а в поновленні строку на апеляційне оскарження ОСОБА_3 відмовити, перевіривши доводи скарги та вивчивши матеріали справи, доходжу висновку, що апеляційна скарга заступника начальника митниці до задоволення не підлягає, а апеляційна скарга ОСОБА_3 до розгляду не підлягає з наступних підстав.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 заявила клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, проте воно задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Так відповідно до ч.2 ст.294 КпАП України постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подана після закінчення строку на апеляційне оскарження, повертається судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Згідно ст. 268 КпАП України справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Як вбачається з матеріалів справи про розгляд справи 26.01.2018 року щодо ОСОБА_3, було повідомлено адвоката ОСОБА_4, яка на даний час представляє її інтереси на підставі договору про надання правової допомоги від 27.11.2017 року, укладеного між нею та ОСОБА_3, про що свідчить наявне в матеріалах справи рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 284).

Постанова Любомльського районного суду щодо ОСОБА_3 винесена 26 січня 2018 року, тобто, останнім днем для подачі апеляційної скарги є 24 година 05 лютого 2018 року. Проте, апеляційну скаргу ОСОБА_3 подала лише 20 лютого 2018 року, тобто з пропуском зазначеного терміну.

Посилання ОСОБА_3 на той факт, що копію постанови вона отримала лише 19 лютого 2018 року, а тому вчасно подала апеляційну скаргу у встановлений законом десятиденний строк не заслуговують на увагу, оскільки ч.2 ст.294 КпАП України визначено, що перебіг процесуального строку починається з дня винесення постанови, а не з моменту її отримання. Враховуючи те, що адвокат ОСОБА_4, а відтак і ОСОБА_3 не з'явився в судове засідання 26.01.2018 року без поважних причин такої неявки, будучи належним чином повідомленими про дату та час судового засідання, суд приходить до висновку, що підстави для поновлення ОСОБА_3 строку на апеляційне оскарження постанови відсутні, а тому скаргу слід повернути апелянту.

Згідно з ч. 1 ст. 486 МК України, завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.

Відповідно до ст. 489 МК України, посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

При цьому, згідно ст. 487 МК України, провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

У зв'язку із цим, зазначених у ст. 489 МК України вимог при розгляді справи про порушення митних правил повинен дотримуватися і суд, який додатково має керуватися ст. 280 КУпАП, згідно якої орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Як вбачається з матеріалів справи, вказаних вимог закону суд першої інстанції дотримався повністю.

Так з постанови вбачається, що ОСОБА_3 визнано винною у вчиненні правопорушення, та провадження закрито у зв'язку з закінченням строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ст. 467 МК України.

Разом з тим в апеляційній скарзі в.о. заступника начальника митниці просить визнати ОСОБА_3 винною у вчиненні порушення митних правил, що фактично і було вирішено судом в оскаржуваній постанові. Будь-яких інших доводів на предмет незаконності постанови суду першої інстанції апеляційна скарга представника митного органу не містить

Враховуючи те що ОСОБА_3 на основі перевірених та досліджених доказів було визнано винною у вчиненні правопорушення передбаченого ч.1 ст.483 МК України, але у зв'язку з тим, що на момент розгляду справи закінчилися строки накладення адміністративного стягнення, передбачені ст. 467 МК України, адміністративне стягнення не накладалося, приходжу до висновку, що апеляційна скарга в.о. заступника начальника Волинської митниці ДФС Шелігацького Є.С. є необґрунтованою, безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.294 КпАП України,

П О С Т А Н О В И В :

В поновленні строку ОСОБА_3 на подачу апеляційної скарги на постанову судді Любомльського районного суду Волинської області від 26 січня 2018 року щодо неї відмовити.

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову судді Любомльського районного суду Волинської області від 26 січня 2018 року повернути скаржнику.

Апеляційну скаргу в.о. заступника начальника Волинської митниці ДФС Шелігацького Є.С. - залишити без задоволення, а постанову судді Любомльського районного суду Волинської області від 26 січня 2018 року щодо ОСОБА_3 - без змін.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя: /підпис/ В.В. Гапончук

З оригіналом згідно:

Дата набрання законної сили 29.03.2018р.

Суддя В.В. Гапончук

помічник судді О.В. Курбай