Рішення

від 29.03.2018 по справі 826/16257/16

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

29 березня 2018 року № 826/16257/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Скочок Т.О., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю СП Сварог до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю СП Сварог з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 28.07.2016 №0013251404.

Позовні вимоги обґрунтовані необґрунтованістю висновків акта перевірки, які покладені в основу оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, в частині висновку про завищення позивачем задекларованого показника податкового кредиту з податку на додану вартість за наслідками господарських операцій з контрагентом-субпідрядником - ТОВ Буд Імперія Груп . Позивач стверджує, що господарські операції ТОВ СП Сварог з вказаним контрагентом є реальними, підтверджені всіма необхідними і належним чином оформленими первинними документами та безпосередньо пов'язані з господарською діяльністю товариства. За наведених обставин, позивач вважає, що ним дотримані всі передбачені Податковим кодексом України умови для формування показника податкового кредиту за звітний період грудень 2015 року. Крім того, на думку позивача, відповідач не дотримався вимог абз. 3 і 4 п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України при визначені розміру штрафу від суми податкового зобов'язання, нарахованого за наслідками згаданої документальної перевірки, оскільки податкове повідомлення-рішення від 19.04.2016 №0003991404, прийняте контролюючим органом на підставі акта попередньої документальної перевірки, було оскаржене позивачем у судовому порядку та, відповідно, статусу узгодженого не набуло, що виключає факт повторюваності податкового правопорушення.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.11.2017 адміністративну справу №826/16257/16 прийнято до свого провадження суддею Скочок Т.О. та призначено останню до судового розгляду.

Розгляд справи здійснено у порядку письмового провадження на підставі ч. 3 ст. 194 Кодексу адміністративного судочинства України.

Разом з тим, у матеріалах справи містяться письмові заперечення відповідача проти заявлених позовних вимог, в яких зазначено, що під час проведення перевірки ТОВ СП Сварог встановлено відсутність у контрагента позивача - ТОВ Буд Імперія Груп - реальної можливості виконати підрядні роботи через обмежену кількість трудових ресурсів. Додатково представник відповідача зауважив, що договори субпідряду, укладені між ТОВ СП Сварог і ТОВ Буд Імперія Груп , містять недостовірні відомості (а саме: відомості про реквізити невідкритого на той час банківського рахунку субпідрядника), а тому є такими, що укладені з метою створення видимості вчинення господарських операцій. Більш того за фактом створення суб?єкта фіктивного підприємництва - ТОВ Буд Імперія Груп -було відкрито кримінальне провадження №32016041640000026 за ч. 2 ст. 205 Кримінального кодексу України, яке розслідується Слідчим управлінням Головного управління ДФС у м. Києві.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Головним управлінням ДФС у м. Києві проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ СП Сварог з питань дотримання вимог податкового законодавства під час фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ Буд Імперія Груп (код ЄДРПОУ 40048252) за період з 01.01.2015 по 31.12.2015, за результатами якої складно акт від 12.07.2016 № 157/26-15-14-04-05/35900037 (далі - акт перевірки).

Згідно висновків цього акта перевірки, контролюючий орган встановив порушення позивачем норм п. 44.1 ст. 44, п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження ТОВ СП Сварог суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету за звітний період грудень 2015 року на 776 198 грн.

До таких висновків контролюючий орган дійшов за результатами аналізу наданих позивачем до перевірки первинних документів та інформації з інформаційної автоматизованої системи Податковий блок , а також архіву електронної звітності. Зокрема, в акті перевірки зазначено, що за перевіряємий період ТОВ СП Сварог задекларувало показник податкового кредиту з податку на додану вартість на загальну суму 1 836 277,00 грн., з них суму ПДВ 776 198,00 грн. за господарськими операціями з ТОВ Буд Імперія Груп , згідно договорів субпідряду № 1-0715/ФК4 від 12.11.2015 і № 13-1115/ФК51/10М-Зар 1/10М-За від 13.11.2015. За умовами цих договорів субпідряду ТОВ Буд Імперія Груп мало виконати на користь позивача власними силами або силами залучених третіх осіб комплекс підрядних робіт на об?єкті будівництва. За результатами виконаних робіт сторонами були підписані акти приймання виконаних будівельних робіт (за формою № КБ-2в), датовані груднем 2015 року, всього на загальну суму 4 630 185,50 грн. (з ПДВ), та виписані податкові накладні на загальну суму 3 880 987,91 грн., крім того ПДВ - 776 197,59 грн.

За даними цих актів форм № КБ-2в ТОВ Буд Імперія Груп без залучення третіх осіб виконало для ТОВ СП Сварог робіт за період грудень 2015 року в обсязі 99174 людино-годин, в той час, як норма робочого часу на 2015 рік при 40-годинному робочому тижні складає лише 2004,0 годин. З урахуванням того, що відповідно до поданого ТОВ Буд Імперія Груп звіту про суми нарахованої заробітної плати застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів (форми Д4) за грудень 2015 року, штатна чисельність у контрагента позивача становила лише 5 осіб (з них 3 чоловіків), а за підрахунком перевіряючих зазначений в актах форми № КБ-2в обсяг підрядних робіт міг бути виконаний за місяць із використанням трудових ресурсів у кількості не менше 542 робітники, то відповідач дійшов висновку про неможливість виконання ТОВ Буд Імперія Груп таких підрядних робіт на користь позивача.

Крім того, в акті перевірки зафіксовано, що станом на 31.12.2015 у ТОВ СП Сварог по рахунку бухгалтерського обліку 631 рахується кредиторська заборгованість за договором субпідряду №1-0715/ФК4 від 12.11.2015 у сумі 1 580 704,95 грн. та за договором субпідряду № 13-1115/ФК51/10М-Зар 1/10М-За від 13.11.2015 у сумі 2 454 225,55 грн.

Головне управління ДФС у м. Києві на підставі вказаного акта перевірки прийняло податкове повідомлення-рішення від 28.07.2016 №0013251404 (форми Р ), яким відповідно до пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54, пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, ст. 77 Податкового кодексу України, за порушення вимог п. 44.1 ст. 44, п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України, визначило позивачу до сплати грошове зобов?язання з податку на додану вартість у сумі 1 164 297,00 грн. (в тому числі за податковим зобов?язанням - 776 198,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 388 099,00 грн., - що становить 50% від суми нарахованого податкового зобов?язання).

Вважаючи вказане податкове повідомлення-рішення протиправним, а, відтак, таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся з позовом до суду.

Розглядаючи справу по суті, суд виходить з наступного.

Відповідно п.п. 200.1 і 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України (далі - ПК України) (тут і надалі у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду..

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

У свою чергу, відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14, пп. а п. 198.1, п. 198.2 ст. 198 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Також, згідно з п. 44.1 ст. 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 №996-ХIV (далі - Закон № 996-ХIV).

Відповідно до ст. 1 цього Закону, первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Аналіз цієї норми дає підстави вважати, що первинний документ згідно з цим визначенням містить дві обов'язкові ознаки: він має містити відомості про господарську операцію і підтверджувати її реальне (фактичне) здійснення.

Підпунктом 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України визначено, що господарська діяльність - це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно зі статтею 1 Закону № 996-ХIV, господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.

За змістом ч.ч. 1 та 2 ст. 9 Закону № 996-ХIV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Тобто, для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарської операції. При цьому, якщо певна господарська операція не відбулася чи відбулася не за тим її змістом, який відображений в укладених платником податку договорах, то це є підставою для застосування відповідних наслідків у податковому обліку.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондується з наведеними вище нормами ПК України.

Аналіз наведених норм свідчить, що господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Дана правова позиція суду відповідає висновкам Верховного Суду України, які викладені у його постановах від 27.06.2017 у справі № 808/1062/14, від 14.03.2017 у справі № 826/757/13-а, від 06.02.2018 № К/9901/5042/17.

Дослідивши та проаналізувавши надані представниками сторін заперечення, пояснення та документи суд встановив, що протягом перевіряємого періоду ТОВ СП Сварог здійснювало господарську діяльність у сфері будівництва житлових і нежитлових будівель, для чого у нього наявні відповідні дозволи та ліцензії. За даними податкового розрахунку ТОВ СП Сварог сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (форми № 1ДФ), за звітний період 4-ий квартал 2015 року у позивача працювало 43 особи (в т.ч. 43 особи за трудовими договорами).

12.11.2015 між ТОВ СП Сварог (в особі генерального директора Кашуби В.М.), як підрядником з однієї сторони, і ТОВ Буд Імперія Груп (в особі директора Дорошенко О.В..), як субпідрядником з іншої сторони, був укладений договір субпідряду №01-0715/ФК4. За умовами цього договору субпідрядник за дорученням підрядника приймає на себе зобов?язання по виконанню своїми силами або із залученням третіх осіб (інших субпідрядників) доручений комплекс робіт по монтажу систем вентильованого фасаду на об?єкті: Житлово-офісно-торгівельно-розважальний комплекс, розташований по вул. Анрі Барбюса, 52/1 у Печерському районі м. Києва, IV черга будівництва, згідно проектно-кошторисної документації на об?єкт, з високою якістю, та здати виконані роботи підряднику. У свою чергу підрядник зобов?язується прийняти у субпідрядника роботи, виконані у відповідності з проектом об?єкта, і оплатити їх після одержання коштів за виконаний об?єм робіт від замовника. Орієнтована вартість комплексу робіт складає 2 000 000 грн. (в т.ч. ПДВ - 333 333,33 грн.). Строк виконання робіт - січень 2016 року.

Обов?язки сторін за даним договором встановлені у ст. 4 такого договору. Зокрема, підрядник зобов?язаний: передати субпідряднику після підписання договору фронт робіт на об?єкті з визначенням меж ділянки та обсягів робіт, що доручаються субпідряднику для виконання; передає субпідряднику проектно-кошторисну документацію; постачає необхідні матеріали та конструкції, у визначеній сторонами кількості, номенклатурі і в строки; здійснює оперативне та технологічне керівництво за виконанням робіт на об?єкті, веде технічний нагляд за виконанням робіт. Субпідрядник зобов?язаний, зокрема: після підписання договору та акта приймання фронту робіт на об?єкті скласти та узгодити з підрядником графік виконання робіт та приступити до їх виконання на об?єкті; направити на об?єкт необхідну кількість робітників, відповідного фаху і високої кваліфікації, а також інженерно-технічних працівників для забезпечення виконання робіт в узгоджений графіком строк; виконувати доручені роботи відповідно до проектної документації, будівельних норм і правил, та якісно; технічно грамотно та економно використовувати надані генпідрядником матеріали, конструкції, механізми і енергоресурси; виконувати вказівки і вимоги підрядника на об?єкті, вести технічну документацію, складати та оформлювати акти огляду прихованих робіт на визначеній ділянці; при укладанні цього договору надати генпідряднику завірені печаткою субпідрядника копії наступних документів: свідоцтва про державну реєстрацію, довідки про включення до ЄДРПРОУ, довідки про взяття на облік як платника податків, довідок про наявність рахунків у банківських установах.

Порядок здачі-приймання робіт та порядок розрахунків визначені у ст. 5 і 6 вказаного договору. Так, субпідрядник до 27-го числа звітного місяця надає підряднику акти приймання виконаних робіт за формою № КБ-2в та довідки про вартість виконаних робіт за формою № КБ-3. Підрядник приймає виконані роботи і оформлює акти приймання виконаних робіт протягом 3-х робочих днів, з дня їх пред?явлення, за відсутності зауважень до фактично виконаних субпідрядником робіт за обсягом та якістю зі сторони підрядника, технагляду замовника або інших контролюючих органів. Оформлені акти приймання виконаних робіт є основними документами для проведення розрахунків.

Оплата виконаних робіт здійснюється щомісячно безготівковими платежами на розрахунковий рахунок субпідрядника, на підставі та відповідно до актів прийому виконаних робіт форми № КБ-2в і № КБ-3. Оплата субпідряднику виконаних ним робіт здійснюється підрядником не пізніше як за 3 банківські дні з часу отримання підрядником коштів оплати виконаних робіт від замовника.

Також, 13.11.2015 між тими самими сторонами та за участю тих самих представників укладено договір субпідряду № 13-1115/ФК5 1/10М-Зар 1/10М-За, згідно якого ТОВ Буд Імперія Груп зобов?язується виконати за дорученням позивача своїми силами або із залученням третіх осіб (інших субпідрядників) комплекс робіт по монтажу систем вентильованого фасаду на об?єкті: Житлово-офісно-торгівельно-розважальний комплекс, розташований по вул. Анрі Барбюса, 52/1 у Печерському районі м. Києва, V черга будівництва, згідно проектно-кошторисної документації на об?єкт, з високою якістю, та здати виконані роботи підряднику. Орієнтована вартість комплексу робіт складає 3 400 000 грн. (в т.ч. ПДВ - 566 666,67 грн.). Строк виконання робіт - лютий 2016 року.

Інші умови цього договору субпідряду ідентичні умовам договору від 12.11.2015 № 01-0715/ФК4.

У позовній заяві представник позивача зазначив, що перед початком виконання зазначених підрядних робіт ТОВ СП Сварог передало ТОВ Буд Імперія Груп проектно-кошторисну документацію з обсягом необхідних робіт, а ТОВ Буд Імперія Груп надало позивачу довідку про включення до ЄДРПОУ, довідку про взяття на облік як платника податків, свідоцтва платника ПДВ та відповідні ліцензії на право виконання доручених робіт.

Також, сторони узгодили локальний кошторис на будівельні роботи, договірну ціну та підсумкові відомості ресурсів по договорах субпідряду. Крім того, сторони узгодили перелік працівників ТОВ Буд Імперія Груп , які будуть виконувати обумовлені договорами субпідряду роботи, для чого в подальшому видані перепустки на об?єкт будівництва у відповідній кількості. Виконання будівельно-монтажних робіт фіксувалося в загальному журналі виконаних будівельно-монтажних робіт ТОВ Буд Імперія Груп відповідальною особою цього товариства, а також за допомогою фотозйомки.

На підтвердження правомірності формування сум податкового кредиту за вказаними договорами субпідряду позивач надав суду копії наступних документів:

- актів від 12.11.2015 та від 13.11.2015 прийому-передачі проектно-кошторисної документації по відповідних об?єктах;

- договірних цін, локальних кошторисів на будівельні роботи;

- довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форми № КБ-3) за грудень 2015 року;

- актів приймання виконаних будівельних робіт (форми № КБ-2в) за грудень 2015 року, датовані 16.12.2017, 17.12.2015 і 18.12.2015;

- податкових накладних від 16.12.2015 № 114, від 17.12.2015 № 161, від 17.12.2015 № 163, від 18.12.2015 № 164 та від 18.12.2015 № 165, всього на загальну суму 4 657 184,60 грн. (в т.ч. ПДВ 776 197,59 грн.);

- загальних журналів робіт з будівництва відповідних об?єктів, виданого ТОВ Буд Імперія Груп ;

- наказів ТОВ Буд Імперія Груп від 13.11.2015 про призначення відповідальних осіб за організацію безпечного проведення робіт з монтажу систем НВФ, експлуатацію будівельних колисок, видачу нарядів-допусків на виконання робіт на висоті, використання засобів колективного та індивідуального захисту, електробезпеку, а також за пожежну безпеку пр. проведенні робіт з монтажу вентильованого фасаду на відповідних об?єктах;

- оборотно-сальдової відомості та картки рахунку 631 по контрагенту ТОВ Буд Імперія Груп , - за даними яких станом на кінець грудня 2015 року у ТОВ СП Сварог обліковується заборгованість перед контрагентом на загальну суму 4 034 930,50 грн.;

- виписки банку по рахунку позивача за 22.12.2015, - за даними якої позивач сплатив на користь ТОВ Буд Імперія Груп за виконані роботи згідно обох договорів субпідряду кошти на загальну суму 512 290 грн.;

- виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та довідки з органу статистики відносно ТОВ Буд Імперія Груп ;

- ліцензії строком дії з 19.10.2015 по 19.10.2018, виданої ТОВ Буд Імперія Груп Державною архітектурно-будівельною інспекцією України на право здійснювати господарську діяльність з будівництва об?єктів IV і V категорії складності.

- фотозображень об?єкта будівництва, які ідентифікуються позивачем як зображення результатів спірних робіт.

Натомість, відповідач стверджує, що оскільки відповідно до поданого ТОВ Буд Імперія Груп звіту про суми нарахованої заробітної плати застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів (форми Д4) за грудень 2015 року останнє задекларувало лише загальну кількість працівників - 5 осіб, то названий контрагент позивач не мав реальної змоги виконати спірні підрядні роботи.

Такі посилання відповідача на обставини відсутності у контрагента позивача достатньої кількості трудових ресурсів, що ґрунтуються лише на даних звітності по сплаті єдиного соціального внеску, на думку суду, не виключає можливості у ТОВ Буд Імперія Груп залучення додаткових працівників за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу).

Водночас, суд звернув увагу на те, що згідно текстів договорів субпідряду до обов?язків підрядника входило в тому числі забезпечення субпідрядника необхідними матеріалами та конструкціями. Разом з тим, будь-які документи, що свідчать про наявність між підрядником та субпідрядником руху матеріальних цінностей у матеріалах справи відсутні.

Також, станом на день розгляду справи у суді факт проведення ТОВ СП Сварог повного розрахунку за результатами субпідрядних робіт за грудень 2015 року та/або обліку в бухгалтерському обліку сум залишку кредиторської заборгованості перед субпідрядником позивачем документально не підтверджено. Натомість, у позовізазначено, що наявна кредиторська заборгованість, планується до погашення по мірі надходження коштів від замовника будівництва.

Поряд з цим, документальні докази на підтвердження укладання ТОВ СП Сварог із третіми особами - замовниками будівництва відповідних договорів підряду на виконання будівельних робіт на об?єктах за адресою: вул. Анрі Барбюса, 52/1 у Печерському районі м. Києва, та отримання від таких осіб грошових коштів та необхідних матеріальних ресурсів для виконання підрядних робіт і проведення розрахунків з субпідрядниками позивач до суду не подав та про причини відсутності таких документів суду не повідомив.

Оцінюючи значимість наданих позивачем первинних документів на обґрунтування реальності господарських операцій з його контрагентами, суд в контексті вищезгаданих положень законодавства з питань бухгалтерського обліку, звертає увагу на наступну правову позицію Верховного Суду. Так, Верховний Суд у постанові від 24.01.2018 № К/9901/554/18 (у справі №2а-19379/11/2670) зазначив, що право платника податків на збільшення податкового кредиту обумовлено юридичним складом, до якого входять такі юридичні факти, як придбання платником податку у інших платників цього податку товарів (послуг), призначених для використання в оподатковуваних операціях, що відповідають цілям господарської діяльності платника податку; підтвердження податковою накладною, виписаною постачальником - платником податку, митною декларацією (іншими подібними документами згідно з п. 201.11 ст. 201 ПК України) суми нарахованого (сплаченого) податку в ціні придбання товару (послуг). При цьому, сам факт наявності у позивача податкової накладної та інших облікових документів, виписаних від імені постачальника, не є безумовним доказом реальності господарських операцій з ним, якщо інші обставини свідчать про недостовірність інформації в цих документах. Для податкового обліку значення має саме факт поставки тим постачальником, який вказаний в первинних документах, наданих платником податків на підтвердження задекларованих сум податкового кредиту.

Також, оцінюючи твердження представника позивача про використання результатів придбаних підрядних робіт у своїй господарський діяльності, суд зважає на те, що відповідність господарської операції діловій меті, про що може свідчити і економічна обґрунтованість витрат на її здійснення, є необхідною умовою для реалізації платником податків права на витрати та податковий кредит. Це відповідає самому змісту норм п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14, ст. 198 ПК України, які надають платнику податків право зменшити податкові зобов'язання на суму витрат, сплаченого податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг) при здійсненні господарської діяльності. Встановлення законодавцем податкових преференцій має на меті стимулювання ділової активності учасників торгівельного обороту, що, в свою чергу, презумує здійснення господарських операцій, що є об'єктом оподаткування, з метою досягнення економічного ефекту (ділової мети), а не тільки з метою отримання податкової вигоди. Відсутність економічної доцільності господарських операцій, окрім як здійснення їх з метою отримання податкової вигоди у вигляді витрат та/або податкового кредиту, є підставою для зменшення в податковому обліку платника податків сум витрат та/або податкового кредиту.

Під час судового розгляду даної справи, суд встановив відсутність у матеріалах справи договорів підряду, укладених між позивачем (як підрядником/генпідрядником) і замовником будівництва об?єктів, і жодних документальних доказів обліку позивачем вартості субпідрядних робіт у складі собівартості виконаних ним підрядних робіт (наданих послуг) за відповідні звітні періоди. У зв'язку з цим суд не вбачає причинно-наслідкового зв'язку між наданими позивачем документами та спірними господарськими операціями, та відповідно наявність у позивача ділової мети на укладення договорів субпідряду з ТОВ Буд Імперія Груп .

Враховуючи вищенаведене, суд погоджується з висновками контролюючого органу про завищення позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість за звітний період грудень 2015 року по господарських операціях з ТОВ Буд Імперія Груп , та відповідно вважає їх обґрунтованими та правомірними, а тому як наслідок не вбачає правових підстав для скасування податкового повідомлення-рішення від 28.07.2016 № 0013251404.

Також суд не вбачає правових підстав для зменшення розміру визначеного відповідачем розміру штрафної санкції (388 099,00 грн.), за результатами нарахування позивачу податкового зобов?язання на підставі акта перевірки від 12.07.2016 № 157/26-15-14-04-05/35900037, оскільки обставина визначення контролюючим органом позивачу упродовж 1095 днів іншого податкового зобов?язання з податку на до додану вартість визнається позивачем, а факт оскарження такого податкового повідомлення-рішення у судовому порядку за змістом норм абз. 3 і 4 п. 123.1 ст. 123 ПК України не виключає право контролюючого органу на накладення штрафу у розмірі 50 відсотків від суми нарахованого податкового зобов'язання за наслідками поточної перевірки.

Водночас, при ухваленні судового рішення, суд у силу приписів абз. 2 ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України не враховує посилання відповідача на те, що спірні договори субпідряду були укладені між сторонами з фіктивною метою, оскільки у текстах цих договорів зазначені реквізити рахунку ТОВ Буд Імперія Груп № 26004455016034 в АТ ОТП Банк (МФО 300528), який за даними банку був відкритий 18.11.2015, тобто вже після укладення таких договорів, з огляду на наступне. Так, на підтвердження обґрунтованості своїх доводів представник відповідача надав роздруківку з автоматизованої інформаційної системи Податковий блок щодо банківських рахунків ТОВ Буд Імперія Груп , згідно якої станом на 13.11.2015 у товариства був відкритий лише один рахунок в органі казначейської служби. Проте, в тексті акта перевірки від 12.07.2016 №157/26-15-14-04-05/35900037, який покладений в основу оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, дані обставини не висвітлені, а представником відповідача не доведено неможливість отримання таких відомостей на момент проведення перевірки позивача, то відповідач не може посилатися на ці обставини, як докази правомірності прийнятого податкового повідомлення-рішення.

Також, суд вказує на те, що посилання відповідача на наявні у справі копії протоколів допиту свідка Дорошенко О.В., на думку суду, не спростовують викладеного вище та не доводять протилежного.

У силу ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У силу ч.ч. 1 та 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Беручи до уваги вищенаведене у сукупності, перевіривши та проаналізувавши матеріали справи і надані сторонами докази за правилами, суд дійшов до висновку про необґрунтованість заявлених позовних вимог та відсутність правових підстав для задоволення позову.

Керуючись статтями 77, 245, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю СП Сварог (код ЄДРПОУ 35900037, адреса місцезнаходження: 04074, м. Київ, вул. Шахтарська, 2) до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (код ЄДРПОУ 39439980, адреса місцезнаходження: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19) відмовити у повному обсязі.

Рішення набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Т.О. Скочок