Рішення

від 29.03.2018 по справі 188/1691/17

ПЕТРОПАВЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 188/1691/17

Провадження № 2/188/77/2018

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 березня 2018 року Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Бурди П.О.,

при секретарі Брагін А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Петропавлівка цивільну справу за позовом

ради опіки та піклування при виконкомі Дмитрівської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області в інтересах неповнолітнього ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - служба у справах дітей Петропавлівської районної державної адміністрації Дніпропетровської області, про позбавлення батьківських прав,

встановив:

08.12.2017 року рада опіки та піклування при виконкомі Дмитрівської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області (далі - позивач) звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 (далі - відповідач 1), ОСОБА_3 (далі - відповідач 2), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - служба у справах дітей Петропавлівської районної державної адміністрації Дніпропетровської області (далі - третя особа), про позбавлення батьківських прав відносно їх неповнолітньої дитини ОСОБА_1.

В обґрунтування позову зазначив, що відповідач 1 та відповідач 2 є батьками неповнолітнього ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Наприкінці квітня 2016 року відповідачі виїхали разом з неповнолітньою дитиною на постійне місце проживання у Івано-Франківську область.

18.08.2017 року до приймального відділення комунального закладу Першотравенської центральної міської лікарні звернулася ОСОБА_4 (мити ОСОБА_5.) разом з неповнолітнім ОСОБА_1, який мав на тілі сліди побоїв. Батьки відмовилися від утримання сина ОСОБА_6. Дитину з лікарні не забирали, за час перебування малолітнього ОСОБА_1 в дитячому відділенні жодного разу не відвідали. Одяг, взуття, продукти харчування для неповнолітнього було придбано за рахунок лікарні та небайдужих громадян.

У жовтні ОСОБА_1 було передано на тимчасове влаштування в будинок сімейного типу. Відповідачі до цього часу не цікавляться дитиною.

На підставі ст.ст.11, 12 Закону України Про охорону дитинства , ст. ст. 164, 165, 166, ст. ст.180-185 Сімейного Кодексу (далі - СК) України, та захищаючи інтереси неповнолітньої дитини, позивач просить позбавити відповідача 1 та відповідача 2 батьківських прав у відношенні неповнолітнього ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Представник позивача на розгляд справи не з'явився, подав заяву про розгляд справи без його участі. Позовні вимоги підтримав, позов просив задовольнити. У разі неявки відповідачів не заперечував проти винесення заочного рішення. В разі задоволення позову просить суд відповідно до ч. 3 ст. 166 СК України стягнути з відповідача 1 та відповідача 2 аліменти на утримання неповнолітнього ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, служби у справах дітей Петропавлівської районної державної адміністрації на розгляд справи не з'явився, подав заяву про розгляд справи без його участі разом з висновком про доцільність позбавлення батьківських прав.

Оскільки відповідач 1 та відповідач 2 були повідомлені про місце, день та час судового засідання належним чином в порядку, передбаченому статтями 128-131 Цивільного процесуального кодексу (далі - ЦПК) України, в судове засідання не з'явилися без поважних причин, відзив на позов не надали, суд відповідно до ст.ст.280-281 ЦПК України за згодою представника позивача постановив ухвалу про заочний розгляд справи та ухвалив у справі заочне рішення.

Суд, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідач 1 та відповідач 2 є батьками неповнолітнього ОСОБА_1, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3, виданим виконкомом Дмитрівської сільської ради Петропавлівського району 18.05.2016 року (а.с. 7). Неповнолітній ОСОБА_1 на даний час перебуває на тимчасовому влаштуванні в дитячому будинку сімейного типу, що підтверджується висновком комісії з питань захисту прав дитини Петропавлівської районної державної адміністрації про доцільність позбавлення батьківських прав.

Згідно з довідкою-характеристикою № 108 від 08.12.2017 року, виданою Дмитрівською сільською радою Петропавлівського району Дніпропетровської області, ОСОБА_5 характеризується негативно, вживає спиртні напої, веде аморальний спосіб життя, вихованням та утриманням малолітнього сина не займається (а.с. 8).

Відповідач 1 зареєстрована та проживає АДРЕСА_2, разом з нею зареєстровані син ОСОБА_1, мати ОСОБА_4, вітчим ОСОБА_8, брат ОСОБА_9, що підтверджується довідками № 3049 від 08.12.2017 року № 385 від 16.02.2018 року, виданими Дмитрівською сільською радою Петропавлівського району Дніпропетровської області (а.с. 9).

Відповідач 2 з сином не проживає. Його постійне місце проживання та реєстрації є АДРЕСА_1, що підтверджується листом Управління державної міграційної служби в Івано-Франківській області № 02/3-29408 від 22.12.2017 року (а.с. 17).

Своїми письмовими заявами ОСОБА_5 та ОСОБА_3 не заперечували проти позбавлення їх батьківських прав відносно їхнього сина ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року (а.с. 12-13).

Відповідно до Акту обстеження житлово-побутових умов від 17.08.2017 року умови проживання неповнолітнього ОСОБА_1 (повний вік 1 рік 3 місяці) є незадовільними, у дитини відсутнє спальне місце, обмаль дитячих речей та іграшок. На момент перевірки відсутнє дитяче харчування. Зі слів його баби дитина їсть все те, що їдять дорослі (а.с. 11).

Таке ставлення до виховання, лікування та утримання дитини з боку відповідачів негативно впливає на її стан здоров'я, фізичний та психічний розвиток.

Згідно з висновком комісії з питань захисту прав дитини Петропавлівської районної державної адміністрації Дніпропетровської області про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 з серпня і по сьогоднішній день перебуває на тимчасовому влаштуванні в дитячому будинку сімейного типу на території Петропавлівського району Дніпропетровської області. За час перебування дитини у будинку сімейного типу жоден з батьків не цікавився місцем перебування дитини, її життям, здоров'ям, не намагався допомогти дитині фінансово чи матеріально. За час перебування дитини в лікарні жодного разу його не відвідали. ОСОБА_5 ніде не працює, не навчається, живе за рахунок коштів, які отримує на дитину. Повернення дитини до її біологічних батьків є прямою загрозою для його життя та здоров'я в подальшому. На підставі чого ОСОБА_5 та ОСОБА_3 доцільно позбавити батьківських прав по відношенню до їх неповнолітнього сина ОСОБА_1.

Встановлені судом правовідносини регулюються СК України та Законом України Про охорону дитинства .

Відповідно до ст.165 СК України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім'ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров'я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Згідно з п.2 ч.1 ст.164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона або він ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.

В п.16 Постанови Верховного Суду України № 3 від 30 березня 2007 року Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав міститься роз'яснення, що ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. У випадку ухилення батьків від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини вони можуть бути позбавлені батьківських прав (ст. 164 СК України).

Відповідно до ст.12 Закону України Про охорону дитинства батьки зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

В порушення зазначених норм права відповідачі усунулися від виконання своїх обов'язків батьків, не піклуються про здоров`я дитини, не приймають участі у її вихованні.

Статтею 11 Закону України Про охорону дитинства передбачено, що предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини, але відповідачі проявляють байдужість до долі своєї дитини.

Статтею 25 Закону України Про охорону дитинства передбачено, що діти, які залишились без батьківського піклування, мають право на особливий захист і допомогу з боку держави, але відсутність у неповнолітньої дитини відповідачів відповідного статусу не дає можливості на реалізацію права дитини, позбавленої батьківського піклування.

Таким чином, позбавлення відповідачів батьківських прав обґрунтоване доказами, відповідає нормам законодавства України та інтересам неповнолітнього ОСОБА_1.

Згідно з ч.2 ст.166 СК України особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов'язку щодо утримання дитини.

При задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину. У разі якщо мати, батько або інші законні представники дитини відмовляються отримувати аліменти від особи, позбавленої батьківських прав, суд приймає рішення про перерахування аліментів на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України та зобов'язує матір, батька або інших законних представників дитини відкрити зазначений особистий рахунок у місячний строк з дня набрання законної сили рішенням суду.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини. Відповідно до частини другої статті 51 Конституції України батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття.

У відповідності до вимог ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно з вимогами ч.1 ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 цього Кодексу.

При цьому згідно з правовою позицією Верховного Суду України, висловленою в постанові від 05.02.2014 року у справі №6-143цс13, підстави визначення розміру аліментів у частках до заробітку (доходу) або у твердій сумі визначаються з урахуванням як положень ст. 182 СК України, так і положень ст.ст. 183, 184 СК України.

Максимальний розмір аліментів, які стягуються з боржника, відповідно до ч.3 ст.70 Закону України Про виконавче провадження не повинен перевищувати 50 відсотків заробітної плати цієї особи.

З правової позиції Верховного Суду України, висловленої в постанові від 05.02.2014 року у справі №6-143цс13, та вимог ч.2 ст.182 СК України вбачається, що мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Виходячи з встановлених судом обставин на підставі досліджених доказів, та норм права, які регулюють правовідносини між сторонами, приймаючи до уваги, що відповідач 1 та відповідач 2, як батьки дитини, повинні піклуватися про неї, незважаючи на позбавлення батьківських прав, суд приходить до висновку, що відповідач 1 та відповідач 2 мають можливість виплачувати аліменти на користь їхнього неповнолітнього сина ОСОБА_1, в розмірі 1/4 частини всіх видів доходів, починаючи з дня подання до суду позовної заяви 08.12.2017 року до досягнення дитиною повноліття.

Згідно з ч.6 ст.141 ЦПК України якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Згідно з ч.1 ст.176 ЦПК України у позовах про стягнення аліментів ціна позову визначається сукупністю всіх виплат, але не більше ніж за шість місяців.

Відповідно до статті 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2018 рік прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років складає 1492 грн. 1492 х 50/100 х 6 місяців = 4476 грн.

Статтею 4 Закону України Про судовий збір передбачено, що за подачу позовної заяви майнового характеру позивач повинен сплатити 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а за подачу позовної заяви немайнового характеру позивач повинен сплатити 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з п. 14 ч. 2 ст. 3 Закону України Про судовий збір судовий збір не справляється за подання заяви, апеляційної та касаційної скарги про захист прав малолітніх чи неповнолітніх осіб.

Пунктом 3 ч.1 статті 5 Закону України Про судовий збір позивач звільнений від сплати судового збору за подачу позову про стягнення аліментів.

Відповідно до статті 8 Закону України Про Державний бюджет України на 2018 рік розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб складає 1762 грн., в зв'язку з чим суд вважає за необхідне на підставі ч.6 ст.141 ЦПК України стягнути з відповідачів судовий збір на користь держави в розмір,і визначеному для майнових та не майнових спорів в сумі 1409,60 грн. в рівних долях.

На підставі ст.ст.11, 12, 25 Закону України Про охорону дитинства , ст.ст.164-166, 180-185 Сімейного кодексу України, керуючись ст. ст. 4, 13, 76-81, 141, 176, 263-265, 273, 352, 354, п.1ч.1 ст.430 ЦПК України,

В И Р І Ш И В:

Позов ради опіки та піклування при виконкомі Дмитрівської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області, код ЄДРПОУ 04339043, що знаходиться за адресою: індекс 52740, вул. Академіка Сайгака, 15 с. Дмитрівка, Петропавлівський район, Дніпропетровська область, в інтересах неповнолітнього ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, до ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, РНОКПП НОМЕР_1, що зареєстрована за адресою: індекс 52740, АДРЕСА_3, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, РНОКПП НОМЕР_2, що зареєстрований за адресою: індекс 77301, АДРЕСА_1, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - служба у справах дітей Петропавлівської районної державної адміністрації Дніпропетровської області, код ЄДРПОУ 35323650, що розташована по вул. Героїв України, 62, смт. Петропавлівка, Дніпропетровська область, індекс 52700, про позбавлення батьківських прав задовольнити.

Позбавити батьківських прав ОСОБА_5 у відношенні неповнолітнього ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, свідоцтво про народження серії НОМЕР_3, видане виконкомом Дмитрівської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області 18.05.2016 року.

Позбавити батьківських прав ОСОБА_3 у відношенні неповнолітнього ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, свідоцтво про народження серії НОМЕР_3, видане виконкомом Дмитрівської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області 18.05.2016 року.

Стягнути з ОСОБА_5, аліменти на утримання дитини ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менш ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на користь піклувальника, який буде призначений органом опіки та піклування, починаючи з дня подання до суду позовної заяви, тобто з 08.12.2017 року до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_3, аліменти на утримання дитини ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менш ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на користь піклувальника, який буде призначений органом опіки та піклування, починаючи з дня подання до суду позовної заяви, тобто з 08.12.2017 року до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави судовий збір в розмірі 704 (сімсот чотири) гривні 80 копійок.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір в розмірі 704 (сімсот чотири) гривні 80 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Апеляційна скарга на заочне рішення суду може бути подана позивачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя П. О. Бурда