Рішення

від 26.03.2018 по справі 273/1269/17

БАРАНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Баранівський районний суд Житомирської області

Справа № 273/1269/17

Провадження № 2/273/27/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(повне)

26 березня 2018 року Баранівський районний суд Житомирської області в складі головуючої судді Бєлкіної Д.С., секретаря судових засідань ОСОБА_1, за участю позивача ОСОБА_2, представника відповідача ТОВ Біріт імені Шевченка - ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Баранівка справу за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю Біріт імені Шевченка про стягнення шкоди завданої самовільним зайняттям земельної ділянки, -

В С Т А Н О В И В:

27.10.2017 року ОСОБА_2 звернулася в суд з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Біріт імені Шевченка , в якому просила ухвалити рішення про зобов'язання відповідача відшкодувати збитки, завдані передискуванням земельної ділянки площею 2,1319, кадастровий номер 1820681800:04:000:0108 в розмірі вартості 10 (десяти) центнерів сіна в сумі 10000,00 грн. (десяти тисяч 00 копійок) та понесені судові витрати по справі.

Обґрунтовуючи вимоги, позивач зазначила, що є власником земельної ділянки площею 2,1319 га, розташованої на території Дубрівської сільської ради Баранівського району Житомирської області (кадастровий номер 1820681800:04:000:0108), призначеної для ведення особистого селянського господарства на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом. Дану земельну ділянку вона використовувала для власних цілей з метою збору сіна для домашньої худоби. 16.07.2017 року нею було виявлено факт передискування ділянки працівниками ТОВ Біріт імені Шевченка . Оскільки відповідач відмовився відшкодувати, нанесену передискуванням земельної ділянки, змушена звертатися до суду за захистом своїх цивільних та земельних прав.

Позивач ОСОБА_2 в судовому засіданні вимоги підтримала та просила їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві, пояснила суду, що усно зверталася до відповідача, останній обіцяв відшкодувати збитки, але до цього часу не відшкодував. Крім того, зверталася усно до Дубрівської сільської ради Баранівського району Житомирської області, після чого чекала на відшкодування збитку.

Представник відповідача ТОВ Біріт імені Шевченка - ОСОБА_3 просила відмовити у задоволенні позову, пояснила суду, що товариство не дискувало земельну ділянку позивачки, остання до них не зверталася, їм відомо, що позивачка зверталася з даним питанням до Дубрівської сільської ради Баранівського району Житомирської області. Комісією по врегулюванню земельних відносин ради складено 23.07.2015 року акт №15, згідно з яким спірна земельна ділянка не оброблялася та заросла чагарниковою (трав'яною) рослинністю, просила долучити до матеріалів справи копію даного акту як доказ своїх заперечень.

Заслухавши пояснення осіб, які приймали участь у розгляді справи, дослідивши надані сторонами докази, суд дійшов висновку про необхідність відмовити у задоволенні позову, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_2 є власником земельної ділянки площею 2,1319 га, розташованої на території Дубрівської сільської ради Баранівського району Житомирської області (кадастровий номер 1820681800:04:000:0108), призначеної для ведення особистого селянського господарства, що підтверджується даними копії свідоцтва про право на спадщину за заповітом та даними копії ОСОБА_1 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (а.с.4, 5).

Позивач звернулася до Баранівського ВП Новоград-Волинського ВП ГУНП в Житомирській області з повідомленням від 24.07.2017 року, в якому вказала, що працівники ТОВ "Біріт імені Шевченка" передискували її земельний пай. Дане повідомлення занесене в Журнал Єдиного обліку заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події за №1661 від 24.07.2017 року (а.с.6).

Згідно з повідомленням №5320/221/0117 від 30.08.2017 року Баранівського ВП Новоград-Волинського ВП ГУНП в Житомирській області позивачу відмовлено у внесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань про факт здискування земельної ділянки позивача працівниками ТОВ Біріт імені Шевченка на підставі пунктів 4,5 частини 5 статті 214 КПК України ( а.с. 6).

Судом в судовому засіданні також досліджено копію акту №15 від 23.07.2017 року Комісії по врегулюванню земельних відносин Дубрівської сільської ради Баранівського району Житомирської області, згідно з яким на земельній ділянці частці (паю) площею 2,1319 (землі приватної власноті гр. ОСОБА_2, жительки с. Зірка Баранівського району Житомирської області) номер земельної ділянки -346-рілля, яка знаходиться за межами населеного пункту с. Зірка, Баранівського району Житомирської області, відсутні межові знаки. Земельна ділянка згідно картогрофічної основи по реформованому КСП "Жовтнева перемога" за номером 346 на момент перевірки ніким не обробляється та заросла чагарниковою (трав'яною) рослинністю (а.с.34).

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною першою статті 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Відповідно до статей 76-80 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Сторонам у справі було роз'яснено обов'язок надання доказів та наслідки їх ненадання.

Відповідно до ч.1 ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ч.1 ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до вимог ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Статтею 125 Земельного кодексу України встановлено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту реєстрації цих прав.

Відповідно до ст.1 Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель самовільним зайняттям земельної ділянки вважаються будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

За самовільне зайняття земельних ділянок громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства (п.б ч.1ст.211 ЗК України).

Згідно зі ст. 152 ЗК України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших передбачених законом способів.

Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом відшкодування заподіяних збитків, порядок визначення та відшкодування яких встановлюється Кабінетом Міністрів України (ст.152, ст.157 ЗК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель , державний контроль за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності здійснює центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі.

Приписами ч. 1 ст. 15-2 Земельного кодексу України і п. а ч. 1 ст. 6 Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель визначено, що до повноважень центрального органу виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, належать здійснення державного контролю за використанням та охороною земель у частині додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства України та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю.

Постановою Кабінету Міністрів України від 22.07.2016 року № 482 Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України , яка набрала чинності 05.08.2016 року, внесено зміни до Положення про Держгеокадастр, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 року № 15, і визначено, що Держгеокадастр є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.

В даному випадку органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, виступає Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області, оскільки останнє є структурним підрозділом центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів та топографо-геодезичної і картографічної діяльності (Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру), який забезпечує реалізацію державної політики у сфері земельних відносин.

Відповідно до п.9 Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України №333 від 29.09.2016 року Про затвердження положень про територіальні органи Держгеокадастру керівник міжрегіонального, міськрайонного структурного підрозділу та структурного підрозділу в районі, місті Головного управління є Головним державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель у відповідному районі (місті), а його заступник - відповідно заступником Головного державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель у відповідному районі (місті). Керівники структурних підрозділів Головного управління, на яких покладено повноваження щодо виконання інспекційних функцій, є одночасно старшими державними інспекторами у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель. Головні та провідні спеціалісти, які безпосередньо здійснюють державний нагляд (контроль), є одночасно державними інспекторами у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель.

В межах своїх повноважень посадові особи Головного управління Держгеокадастру в області мають право складати акти перевірок чи протоколи про адміністративні правопорушення у сфері використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення, а також подавати в установленому законодавством порядку до відповідних органів матеріали перевірок щодо притягнення винних осіб до відповідальності; давати обов'язкові для виконання вказівки (приписи) з питань використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель відповідно до їх повноважень, а також про зобов'язання приведення земельної ділянки у попередній стан у випадках, установлених законом, за рахунок особи, яка вчинила відповідне правопорушення, з відшкодуванням завданих власнику земельної ділянки збитків (п.п.1 п. 6 Наказу №333 від 26.09.2016 року).

Порядок оформлення матеріалів у разі виявлення державними інспекторами у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель порушень вимог земельного законодавства, їх обліку, розгляду, а також оскарження та контролю за провадженням у справах про адміністративні правопорушення, визначений Інструкцією з оформлення державними інспекторами у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель матеріалів про адміністративні правопорушення, затверджену наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України 19.01.2017 року № 6.

Відповідно до п.п.34 п.4 Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України №333 від 26.09.2016 року Про затвердження положень про територіальні органи Держгеокадастру Головне управління Держгеокадастру в області розраховує розмір шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання їх не за цільовим призначенням, зняття грунтового покриву без спеціального дозволу, та вживає заходів щодо її відшкодування в установленному законодавством порядку.

В матеріалах справи відсутні об'єктивні та беззаперечні докази того, що саме ТОВ Біріт імені Шевченка самовільно використовувало та здійснювало обробіток земельної ділянки, що належить ОСОБА_2

Допустимим засобом доказування факту володіння земельною ділянкою є акт перевірки, протокол про адміністративне правопорушення, припис (розпорядження) про усунення порушень, при складанні яких передбачається участь підприємств, установ та організацій відносно яких здійснюються заходи контролю.

Крім того, Постановою КМУ від 25.07.2007 року № 963 (з наступними змінами) затверджено Методику визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу.

Згідно п.4 цієї Методики розмір шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки визначається для всіх категорій земель ( крім земель житлової та громадської забудови) за такою формулою: Шс= Пс х Нп х Кф х Кі, де Шс - розмір шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, гривень; Пс -площа самовільно зайнятої земельної ділянки, гектарів; Нп -середньорічний дохід, який можна отримати від використання земель за цільовим призначенням, визначений у додатку 1, з урахуванням переліків, наведених у додатках 2 і 3; Кф - коефіцієнт функціонального використання земель, визначений у додатку 4; Кі -коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель, який дорівнює добутку коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки земель за 2007 та наступні роки, що визначаються відповідно до Порядку проведення індексації грошової оцінки земель, затвердженого постановою КМУ від 12.05.2000 року.

За п.7 цієї Методики розрахунок розміру шкоди, заподіяної державі, територіальним громадам внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, проводиться Держекоінспекцією та її територіальними органами або Держгеокадастром та його територіальними органами, а розмір шкоди, заподіяної юридичним та фізичним особам, - територіальними органами Держгеокадастру на підставі матеріалів обстежень земельних ділянок, проведених відповідно до Порядку виконання земельно-кадастрових робіт та надання послуг на платній основі державними органами земельних ресурсів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.11.2000 р. N 1619.

Наявний в матеріалах справи розрахунок розміру шкоди, проведений СТОВ "МиРославль-Агро" 334 від 20.10.2017 року, нанесеної передискуванням земельної ділянки позивача здійснений не на підставі матеріалів обстеження земельної ділянки, проведеної відповідно до Порядку виконання земельно-кадастрових робіт ( а.с.7).

Підставою для здійснення розрахунку розміру шкоди, заподіяної державі, територіальним громадам, юридичним чи фізичним особам внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, є матеріали справи про адміністративне правопорушення, які підтверджують факт вчинення цього правопорушення, а саме: акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства; протокол про адміністративне правопорушення; припис (з вимогою усунення порушення земельного законодавства); акт обстеження земельної ділянки.

Відтак, підставою для здійснення розрахунку розміру шкоди, заподіяної державі або територіальній громаді, юридичним чи фізичним особам внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, є зазначені документи в їх сукупності, оскільки саме вони можуть підтвердити сам факт самовільного зайняття земельної ділянки, розмір зайнятої ділянки та період часу, протягом якого вона використовується без належних правових підстав.

З аналізу вказаних норм законодавства виходить, що відшкодування шкоди у разі самовільного зайняття земельної ділянки здійснюється лише у разі встановлення самого факту завдання шкоди, порушення цивільного права чи інтересу власника землі, вини порушника та причинного зв'язку, між шкодою та діями порушника.

Зазначеного обсягу документів ОСОБА_2 не надано.

В матеріалах справи відсутні документи, які б свідчили про нанесення шкоди: ні в якості реальних збитків, ні у якості упущеної вигоди, ні того що саме визначений позивачем відповідач здійснював самовільне використання земельної ділянки. Тому підстави для задоволення вимог за позовом відсутні.

Надане позивачем повідомлення про відмову у внесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань не може бути розцінений судом як єдиний, беззаперечний та належний доказ самовільного використання відповідачем земельної ділянки.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 206, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України,-

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю Біріт імені Шевченка - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Житомирської області через Баранівський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які не були присутні в судовому засіданні, в той же строк з часу отримання його копії.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: ОСОБА_4