Постанова

від 27.03.2018 по справі 805/3265/17-а

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

27 березня 2018 року

Київ

справа №805/3265/17-а

адміністративне провадження №К/9901/25560/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гончарової І.А.,

суддів - Ханової Р.Ф., Олендера І.Я.

здійснивши попередній розгляд касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю ЛАРНА

на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 18.01.2018 (судді Шишов О.О., Сіваченко І.В., Сухарьок М.Г.)

у справі №805/3265/17-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ЛАРНА

до Головного управління ДФС у Донецькій області

про визнання незаконним та скасування наказу, -

ВСТАНОВИВ

У вересні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю ЛАРНА (далі Товариство) звернулось до суду з адміністративним позовом про визнання незаконним та скасування наказу Головного управління ДФС у Донецькій області (далі ДФС) від 13.09.2017 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у відповідача не було передбачених Податковим Кодексом України підстав для призначення позапланової виїзної перевірки Товариства.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 08.08.2017 позов задоволено.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 18.01.2018 задоволено апеляційну скаргу ДФС, постанову місцевого суду скасовано, в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погодившись з постановою апеляційного суду Товариство звернулось з касаційною скаргою, в якій посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просило її скасувати та залишити в силі постанову суду першої інстанції. При цьому скаржник зазначив, що апеляційний суд дійшов помилкового висновку про необґрунтованість заявленого адміністративного позову невірно оцінивши залучені до справи докази та неправильно застосувавши при цьому норми матеріального і процесуального права.

ДФС відзиву на касаційну скаргу не надала.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

З матеріалів справи вбачається, що 13 вересня 2017 року ДФС прийнято наказ №1076 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з 18 вересня 2017 року тривалістю 5 робочих днів на підставі пп. 20.1.4. п. 20.1. ст. 20, пп. 75.1.2. п. 75.1. ст. 75, пп. 78.1.4. п. 78.1. ст. 78, п. 82.2. ст. 82 Податкового кодексу України, з питань дотримання повноти декларування та своєчасності сплати податку на додану вартість за періоди з 01.08.2016 року по 31.08.2016 та з 01.09.2016 по 30.09.2016 по взаємовідносинам з ТОВ "Дарвін Ріалайз"; за період з 01.09.2016 по 30.09.2016 по взаємовідносинам з ТОВ "Укр Опт Торг ЛТД"; за період з 01.10.2016 по 31.10.2016 по взаємовідносинам з ТОВ "Фінанс Контент" та з ТОВ "Легал Партнер Груп"; за період з 01.11.2016 по 30.11.2016 по взаємовідносинам з ТОВ "Старт Білд" та з ТОВ "Плейт"; за період з 01.12.2016 по 31.12.2016 по взаємовідносинам з ТОВ "Спецремпідряд" та з ТОВ "НаутилТрейд"; за період з 01.01.2017 по 31.01.2017 по взаємовідносинам з ТОВ "Вірайн" та з ТОВ "Сперемпідряд"; за період з 01.04.2017 по 30.04.2017 по взаємовідносинам з ТОВ "Панда - Инвест"; за період з 01.05.2017 по 31.05.2017 за взаємовідносинами з ТОВ "Колос Дніпра"; за період з 01.06.2017 року по 30.06.2017 по взаємовідносинам з ТОВ "Артбуд Проект".

Перевірку Товариства здійснено не було у зв'язку з не допуском посадової особи ДФС до перевірки, в зв'язку з чим складено акт відмови від отримання наказу та направлення про проведення документальної позапланової виїзної перевірки посадовими особами позивача від 18 вересня 2017 року №1191/05-99-14-11/40432522.

Спірні правовідносини внормовано положеннями Податкового Кодексу України (в редакції, що діяла на час прийняття оскаржуваного наказу).

Права контролюючих органів визначено положеннями статті 20 ПК України, якою передбачено право отримувати безоплатно від платників податків, у порядку, визначеному законодавством, довідки, копії документів, засвідчені підписом платника або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності), про фінансово-господарську діяльність, отримані доходи, видатки платників податків та іншу інформацію, пов'язану з обчисленням та сплатою податків, зборів, платежів, про дотримання вимог законодавства, здійснення контролю за яким покладено на контролюючі органи; проводити відповідно до законодавства перевірки, тощо.

Статтею 73 ПК України врегульовано порядок надсилання контролюючими органами із запитами про подання інформації.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) перевірки, які проводяться в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом.

Виключні підстави для прийняття рішення про проведення документальної позапланової перевірки перелічені у статті 78 ПК України.

З наказу ДФС №1076 від 13.09.2017 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства вбачається, що перевірку призначено на підставі п.п.78.1.4, тобто зв'язку з тим, що виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальне підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

З матеріалів справи вбачається, що Товариства отримало запити ДФС про надання інформації від 30 вересня 2016 року, від 21 жовтня 2016 року, від 25 листопада 2016 року, від 30 грудня 2016 року, від 24 січня 2017 року, від 10 лютого 2017 року, від 09 березня 2017 року, від 14 червня 2017 року.

Вказані запити обґрунтовано тим, що у контролюючого органу, на підставі отриманої інформації, виникли підстави вважати, що угоди, укладені між Товариством та його контрагентами (перелік яких зазначено у запитах) не носили реального характеру.

Зі змісту залучених до матеріалів справи запитів ДФС вбачається, що вони містять підстави для надіслання запиту; інформацію, яка це підтверджує; перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати; печатку контролюючого органу.

Таким чином, отримані позивачем запити (крім запита від 30.09.2016) за своєю формою та змістом відповідають приписам п. 73.3. статті 73 ПК України та Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 N1245.

Щодо запиту ДФС про надання інформації від 30.09.2016 (а.с.32), то в ньому позивачу помилково запропоновано надати засвідчені підписом посадової особи ТОВ Дружківський вогнетривкий завод та скріплені печаткою, копії документів. Оскільки вказаний запит формально не відповідає вимогам п.73.3 статті 73 ПК України та Порядку №1245, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.

Водночас, матеріалами справи встановлено, що надавши письмову відповідь на частину направлених ДФС запитів, Товариство в той же час відмовилось дати пояснення по їх суті та не надало контролюючому органу витребувані документи.

За таких обставин суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку, що у контролюючого органу, у відповідності до приписів п.п.78.1.4 п.78.1 статті 78 ПК України, виникло право на видання наказу на перевірку, що унеможливлює задоволення адміністративного позову.

Доводи касаційної скарги Товариства правильність доводів якими мотивовано судове рішення апеляційного суду не спростовують, не дають підстав вважати висновки суду апеляційної інстанцій помилковими, а застосування судом норм матеріального та процесуального права - неправильним.

Згідно з частиною 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Відповідно до частини 3 статті 343 КАС України суд касаційної інстанції, здійснивши попередній розгляд справи, залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись статтями 343, 350, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю ЛАРНА залишити без задоволення, постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 18.01.2018 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І.А. Гончарова

Судді Р.Ф. Ханова

І.Я. Олендер