Постанова

від 27.03.2018 по справі 826/6947/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

27 березня 2018 року

Київ

справа №826/6947/17

адміністративне провадження №К/9901/42222/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гончарової І.А., суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДФС у м. Києві

на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 27.07.2017 (головуючий суддя - Мацедонська В.Е.)

у справі № 826/6947/17

за поданням Головного управління ДФС у м. Києві

до Товариства з обмеженою відповідальністю Вєтек-Київ

про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків,

в с т а н о в и в:

29 травня 2017 року Головне управління ДФС у м. Києві (далі - ГУ ДФС у м. Києві) звернулося до суду з поданням до Товариства з обмеженою відповідальністю Вєтек-Київ (далі - ТОВ Вєтек-Київ ) про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.

Окружний адміністративний суд міста Києва ухвалою від 30.05.2017 відмовив у прийнятті подання ГУ ДФС у м. Києві на підставі пункту 2 частини п'ятої статті 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) (у редакції, що діяла до 15.12.2017), оскільки із поданих до суду матеріалів вбачається спір про право.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, ГУ ДФС у м. Києві звернулося з апеляційною скаргою.

Київський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 15.06.2017 залишив апеляційну скаргу без руху, надавши 30 днів для усунення недоліків шляхом надання заяви про поновлення строку апеляційного оскарження із зазначенням обґрунтованих підстав для такого поновлення та документа про сплату судового збору у розмірі 1600,00 грн.

На виконання вказаної ухвали 14.07.2017 ГУ ДФС у м. Києві надало платіжне доручення про сплату судового збору на суму 1600,00 грн. та клопотання, в якому апелянт, посилаючись на частину дев'яту статті 103 КАС, зазначив, що строк апеляційного оскарження не є пропущеним, оскільки апеляційна скарга здана на пошту 31.05.2017, що можна простежити за штрих-кодовим ідентифікатором листа, та отримана судом 02.06.2017.

Київський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 27.07.2017 відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ГУ ДФС у м. Києві у зв'язку з ненаданням заяви про поновлення строку апеляційного оскарження із зазначенням обґрунтованих підстав для такого. При цьому суд зазначив, що згідно з частиною одинадцятою статті 183-3 КАС на обчислення строків, передбачених статтею 183-3 КАС, не поширюються правила статті 103 цього Кодексу, а тому з огляду на те, що апеляційна скарга подана згідно зі штампом реєстрації в суд першої інстанції 02.06.2017, строк на апеляційне оскарження вважається пропущеним.

Не погодившись з ухвалою суду апеляційної інстанції, ГУ ДФС у м. Києві звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм процесуального права, просила скасувати вищезазначену ухвалу та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Позивач своїм правом надати відзив на касаційну скаргу не скористався, що не перешкоджає перегляду рішень судів попередніх інстанцій.

20.03.2018 справу в порядку, передбаченому пунктом 4 частини 1 Розділу VІІ Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, що діє з 15.12.2017) передано до Верховного Суду.

Відповідно до пункту 4 частини першої Розділу VII Перехідних положень КАС, касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Касаційний розгляд справи проведено в порядку письмового провадження відповідно до пункту 3 частини першої статті 345 КАС.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Статтею 183-3 КАС (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено особливості провадження у справах за зверненням органів доходів і зборів.

Так, відповідно до частини сьомої статті 183-3 КАС, ухвалу про відмову в прийнятті подання може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 24 годин з моменту її винесення.

При цьому згідно з частиною одинадцятою статті 183-3 КАС на обчислення строків, установлених цією статтею, не поширюються правила статті 103 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвала Окружного адміністративного суду міста Києва винесена 30.05.2017, а апеляційна скарга подана до суду першої інстанції згідно зі штампом реєстрації 02.06.2017, тобто з пропуском 24-годинного строку.

Між тим ГУ ДФС у м. Києві в касаційній скарзі, посилаючись на частину дев'яту статті 103 КАС, відповідно до якої строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення позовна заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здано на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв'язку, стверджує, що апеляційна скарга була подана в межах встановленого статтею 183-3 КАС строку, а саме 31.05.2017 шляхом здачі апеляційної скарги на пошту.

Однак колегія суддів не враховує наведені доводи скаржника з огляду на те, що правила обчислення процесуального строку, передбачені частиною дев'ятою статті 103 КАС, на яку посилається скаржник, не поширюються на обчислення строків, установлених статтею 183-3 КАС.

Згідно з частиною четвертою статті 189 КАС апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 186 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

Таким чином, з огляду на те, що ГУ ДФС у м. Києві не усунуло недоліки апеляційної скарги, зазначені в ухвалі від 15.06.2017, а саме не надало до суду апеляційної інстанції заяви про поновлення строку апеляційного оскарження із зазначенням обґрунтованих підстав для такого поновлення, то суд апеляційної інстанції обґрунтовано дійшов висновку, що у відкритті апеляційного провадження необхідно відмовити.

Згідно з частиною 1 статті 350 КАС суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 345, 350, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в :

Касаційну скаргу Головного управління ДФС у м. Києві залишити без задоволення, ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 27.07.2017 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І.А. Гончарова

Судді І.Я. Олендер

Р.Ф. Ханова