Рішення

від 27.03.2018 по справі 500/5033/17

ІЗМАЇЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 500/5033/17

Провадження № 2/500/23/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 березня 2018 року

Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області в складі:

головуючого - судді Адамова А.С.,

при секретарі - Нікітіній Ю.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Ізмаїла цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно,

ВСТАНОВИВ :

13.09.2017 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовними вимогами, якими (з урахуванням уточнення від 25.01.2018р.) просить: встановити факт постійного проживання спадкодавця ОСОБА_4, яка померла 21.02.2014 року, разом з ОСОБА_5 та нею за адресою: Одеська область, Ізмаїльський район, с.Першотравневе, вул. Гагаріна, 154, а саме починаючи з 2010 року на день смерті спадкодавця ОСОБА_4 - 21.02.2014 року; визнати за нею в порядку спадкування за законом після смерті чоловіка ОСОБА_5, померлого 15.04.2014 року, право власності на: 1/4 частину житлового будинку з надвірними спорудами, що розташований за адресою: Одеська область, Ізмаїльський район, с. Першотравневе, вул. Гагаріна, б. №154; земельну ділянку площею 2,9636 га, яка розташована на території Першотравневої сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, колишнє КСП Котлабух , частка (пай) №790, наданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер № 5122085300:01:002:0316; земельну ділянку площею 3,5149 гектарів, яка розташована на території Кислицької сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, надана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер № 5122082900:01:001:0528. Свої вимоги мотивує тим, що нотаріусом їй відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом у зв'язку із тим, що відсутній оригінал правовстановлюючого документу на спадкове майно.

Представник позивача, позивач в судове засідання не з'явилися, однак надійшла заява про розгляд справи за їх відсутності, в якій останні позовні вимоги підтримали та наполягали на їх задоволенні.

Відповідачі ОСОБА_4, ОСОБА_3, сповіщені належним чином про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явилися, надали до суду письмові заяви про визнання позову та розгляд справи без їх участі.

У судовому засіданні були допитані свідки ОСОБА_6П (сусідка позивача), ОСОБА_7 (сусідка сім'ї ОСОБА_3), які пояснили, що ОСОБА_4, свекруха позивача, з 2010 року постійного проживала разом з сином ОСОБА_5 та невісткою ОСОБА_4, однією родинною за адресою: Одеська область, Ізмаїльський район, с. Першотравневе, вул. Гагаріна, 154. ОСОБА_4 була похилого віку, тому син та невістка допомагали, доглядали її.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, свідків, проаналізувавши положення чинного законодавства, суд дійшов наступного.

Судом встановлено, що згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно №342 від 27.07.2006р. житловий будинок з надвірними спорудами, що розташований за адресою: Одеська область, Ізмаїльський район, с. Першотравневе, вул. Гагаріна, б. №154, належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, кожному по 1/4 частині.

ОСОБА_8 про реєстрацію права власності на нерухоме майно №11363872 від 27.07.2006р. за ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, за кожним по 1/4 частині, зареєстроване право спільної часткової власності на підставі свідоцтва про право власності ЯЯЯ №826552 №342 від 27.07.2006р., на житловий будинок з надвірними спорудами, що розташований за адресою: Одеська область, Ізмаїльський район, с. Першотравневе, вул. Гагаріна, б. №154.

ОСОБА_8 технічного паспорту на житловий будинок, виданого у березні 2006 року КП Ізмаїльським МБТІ, по вул. Гагаріна, №154 в с. Першотравневе Ізмаїльського району Одеської області є житловий будинок, та власниками зареєстровані: ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, за кожним по 1/4 частині.

Дана інформація також підтверджується листом КП Ізмаїльське МБТІ за №1409 від 23.10.2017р.

ОСОБА_8 Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА №263888, виданого 02.02.2005 року Ізмаїльською районною державною адміністрацією, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі №01.05.521.00015, ОСОБА_5 є власником земельної ділянки площею 2,9636 га, яка розташована на території Першотравневої сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, колишнє КСП Котлабух , частка (пай) №790, наданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер № 5122085300:01:002:0316.

ОСОБА_8 Державного акту на право приватної власності на землю серії РІ №487773, виданого 13.08.2002 року Кислицькою сільською Радою народних депутатів, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за ОД №10-08-233, ОСОБА_4 є власником земельної ділянки площею 3,52 гектарів, яка розташована на території Кислицької сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, надана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

ОСОБА_8 витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ-5102553872015 від 24.12.2015 ОСОБА_4 є власником земельної ділянки площею 3,5149 гектарів, за місцем розташування - Одеська область, Ізмаїльський район, Кислицька сільська рада, масив №10, ділянка №15 (за межами населеного пункту), кадастровий номер 5122082900:01:001:0528 на підставі рішення органу місцевого самоврядування - Рішення 16 сесії ХХІІІ скликання Кислицької сільської ради Ізмаїльського району Одеської області 22.03.2000 164, Державний акт від 13.08.2002 РІ 487773.

ОСОБА_8 листа Міськрайонного управління у Ізмаїльському районі та м. Ізмаїлі Головного управління Держгеокадастру в Одеській області №9-15-0.181-2794/126-17від 13.10.2017р. на ОСОБА_4 зареєстрований державний акт на право власності на земельну ділянку серії РІ №487773 від ОД 10-08-233 від 13.08.2002р., земельна ділянка загальною площею 3,52 га, розташована на території Кислицької сільської ради та надана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Відповідно до свідоцтва про смерть серії 1-ЖД №362861 від 25.02.2014 року, виданого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Ізмаїльського міськрайонного управління юстиції в Одеській області, ОСОБА_4 померла 21.02.2014 року.

Після смерті ОСОБА_4 згідно ст.1220 ЦК України відкрилася спадщина на спадкове майно, до якої входить земельна ділянка площею 3,5149 гектарів, яка розташована на території Кислицької сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, надана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер № 5122082900:01:001:0528.

За життя ОСОБА_4 залишила заповіт, посвідчений секретарем Кислицької сільської ради Ізмаїльського району Одеської області 24.11.2005р., яким земельну ділянку площею 3,52 гектарів, яка розташована на території Кислицької сільської ради Ізмаїльського району Одеської області за державним актом на право приватної власності на землю серії РІ №487773, виданий 13.08.2002 року Кислицькою сільською Радою народних депутатів, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за ОД №10-08-233, заповіла ОСОБА_5.

ОСОБА_8 Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) 49802208 від 09.11.2017 заповіт є чинним.

ОСОБА_5 спадщину після ОСОБА_4 прийняв фактично, але юридично своїх прав за життя не оформив, що підтверджено показами свідків.

06.06.2014р. ОСОБА_1 подала до Ізмаїльської державної нотаріальної контори Одеської області заяву про прийняття спадщини після смерті свекрухи ОСОБА_4 та на підставі її заяви була заведена спадкова справа №238/2014 від 06.06.2014р.

Відповідно до свідоцтва про смерть серії 1-ЖД №373400 від 18.04.2014 року, виданого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Ізмаїльського міськрайонного управління юстиції в Одеській області, ОСОБА_5 помер 15.04.2014 року.

Після смерті ОСОБА_5 згідно ст.1220 ЦК України відкрилася спадщина на спадкове майно, до якої входить: 1/4 частина житлового будинку з надвірними спорудами, що розташований за адресою: Одеська область, Ізмаїльський район, с. Першотравневе, вул. Гагаріна, б. №154; земельна ділянка площею 2,9636 га, яка розташована на території Першотравневої сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, колишнє КСП Котлабух , частка (пай) №790, наданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер № 5122085300:01:002:0316; земельна ділянка площею 3,5149 гектарів, яка розташована на території Кислицької сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, надана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер № 5122082900:01:001:0528.

Спадкоємцями першої черги за законом після смерті ОСОБА_5 відповідно до ст. 1261 ЦК України, стали: дружина ОСОБА_1, що підтверджено свідоцтвом про укладення шлюбу серії І-ЖД №491751 від 09.11.2017р., та яка спадщину прийняла, оскільки постійно проживала разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, що підтверджено довідкою виконавчого комітету Кислицької сільської ради Ізмаїльського району Одеської області за №860 від 10.08.2017р. та в установлений законом строк надала заяву про прийняття спадщини, копія якої наявна у матеріалах справи; син ОСОБА_2, що підтверджено свідоцтвом про народження серії ІІІ-ЖД №313609 від 14.11.1981р.; син ОСОБА_3, що підтверджено свідоцтвом про народження серії ІV-ЖД №275418 від 02.10.1985р., які спадщину після батька не прийняли, оскільки в установлений законом строк відмовилися від прийняття спадщини на користь позивача, копії заяв наявні у матеріалах справи.

Осіб, які мають право на обов'язкову частку у спадщині після смерті ОСОБА_5 відповідно до ст. 1241 ЦК України, немає.

Інших спадкоємців немає.

На звернення позивача до державного нотаріуса Ізмаїльської державної нотаріальної контори Одеської області з приводу видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, письмовою відповіддю нотаріуса за №305/02-14 від 20.03.2018р. їй було відмовлено у зв'язку з тим, що відсутні оригінали правовстановлюючих документів на спадкове майно.

ОСОБА_8 до ст. 1216 ЦК України спадкування є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

ОСОБА_8 із ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Частиною 1 статті 1220 ЦК України встановлено, що спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Відповідно до ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 цього Кодексу.

ОСОБА_8 ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення. До спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені. До спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, яка необхідна для їх обслуговування, якщо інший її розмір не визначений заповітом.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

ОСОБА_8 ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

ОСОБА_8 до ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1273 ЦК України спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

ОСОБА_8 ч. 1 ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Відповідно до п.п. 4.15 глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, провадиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів. Спадкоємець повинен надати нотаріусу правовстановлюючий документ, що підтверджує право власності спадкодавця на нерухоме майно.

ОСОБА_8 із п. 23 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування", за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутись до суду за правилами позовного провадження.

ОСОБА_8 п. 3.1 Інформаційного листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 р. № 24-753/0/4-13 "Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування" умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об'єкти нерухомості, в тому числі житловий будинок, інші споруди, земельну ділянку є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку.

Відповідно до ст. 316 Цивільного Кодексу України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. 293 ЦПК України розгляд справ про встановлення факту віднесено до компетенції суду.

ОСОБА_8 п.5 ч.2 ст. 293 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені факти, що мають юридичне значення.

ОСОБА_8 ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 319 ЦПК України у рішенні суду повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт.

За позицією Верховного Суду України, викладеною в абз.2 п.2 постанови Пленуму Про судову практику у справах про спадкування за №7 від 30.05.2008 року, якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення факту постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

ОСОБА_8 Постанови пленуму Верховного суду України Про судову практику у справах про спадкування № 7 від 30.05.08 року до спадкоємців четвертої черги належать не лише жінка (чоловік), які проживали однією сім'єю зі спадкодавцем без шлюбу, таке право можуть мати також інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов'язані спільним побутом, мали взаємні права та обов'язки, зокрема, вітчим, мачуха, пасинки, падчерки, інші особи, які взяли до себе дитину як члена сім'ї, тощо.

Так, факт проживання постійного проживання спадкодавця ОСОБА_4, яка померла 21.02.2014 року, разом з ОСОБА_5, ОСОБА_1 за адресою: Одеська область, Ізмаїльський район, с. Першотравневе, вул. Гагаріна, 154, а саме починаючи з 2010 року на день смерті спадкодавця ОСОБА_4 - 21.02.2014 року, підтверджують допитані в судовому засіданні свідки.

У відповідності зі ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Статтями 15 та 16 ЦК України передбачено право особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

У відповідності до роз'яснень п. 24 ч.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12 червня 2009 року Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з'ясування і дослідження інших обставин справи.

Стаття 76 ЦПК України, передбачає, що доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

ОСОБА_8 з ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ст.ст. 12, 13, 78, 81 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Відповідно до ч.4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності до того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, у тому числі, з огляду на те, що відповідач визнав позов і обставини визнані сторонами не підлягають доказуванню у відповідності до ст. 81 ч.1 ЦПК України. Судом не виявлено обставин, що суперечать закону або порушують права, свободи чи інтереси інших осіб.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 259, 263-265, 315 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ :

Позов ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, місце реєстрації: Одеська область, Ізмаїльський район, с. Першотравневе, вул. Гагаріна, №154) до ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, місце реєстрації: Одеська область, Ізмаїльський район, с. Першотравневе, вул. Гагаріна, №154), ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_3, місце реєстрації: Одеська область, Ізмаїльський район, с. Першотравневе, вул. Гагаріна, №154) про визнання права власності на спадкове майно задовольнити.

Встановити факт постійного проживання спадкодавця ОСОБА_4, яка померла 21.02.2014 року, разом з ОСОБА_5, ОСОБА_1 за адресою: Одеська область, Ізмаїльський район, с. Першотравневе, вул. Гагаріна, 154, а саме починаючи з 2010 року на день смерті спадкодавця ОСОБА_4 - 21.02.2014 року.

Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5, померлого 15.04.2014 року, право власності на:

1/4 частину житлового будинку з надвірними спорудами, що розташований за адресою: Одеська область, Ізмаїльський район, с. Першотравневе, вул. Гагаріна, б. №154;

земельну ділянку площею 2,9636 га, яка розташована на території Першотравневої сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, колишнє КСП Котлабух , частка (пай) №790, наданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер № 5122085300:01:002:0316 (Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯА №263888, виданий 02.02.2005 року Ізмаїльською районною державною адміністрацією, зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі №01.05.521.00015);

земельну ділянку площею 3,5149 гектарів, яка розташована на території Кислицької сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, надана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер № 5122082900:01:001:0528 (Державний акт на право приватної власності на землю серії РІ №487773, виданий 13.08.2002 року Кислицькою сільською Радою народних депутатів, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за ОД №10-08-233).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга подається апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення..

Повний текст рішення складено та підписано 29.03.2018р.

Суддя: ОСОБА_9