Рішення

від 12.03.2018 по справі 587/1966/16-ц

СУМСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 587/1966/16-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2018 року Сумський районний суд Сумської області під головуванням судді Степаненка О.А., при секретарі Токаревій В.М., представників позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2, представників відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми справу за позовом ОСОБА_6 до Великочернеччинської сільської ради Сумського району Сумської області, ОСОБА_7, ОСОБА_8, третя особа - Головне управління Держгеокадастру У Сумській області про визнання недійсним рішення Великочернеччинської сільської ради Сумського району Сумської області про припинення права володіння земельною ділянкою, визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки, визнання недійсним рішення Великочернеччинської сільської ради Сумського району Сумської області про передачу у власність земельної ділянки, визнання недійсним державного акту на землю,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду , посилаючись на те, що 06 грудня 1996 року отримав державний акт на право приватної власності на земельну ділянку площею 0,15 га, розташовану по вул. Кришанова, 19 с. Липняк Сумського району Сумської області. Державний акт виданий Великочернеччинською сільською радою на підставі рішення чотирнадцятої сесії двадцять першого скликання ради від 20 квітня 1993 року. Відповідно до п.2 рішення Великочернеччинської сільської ради від 25 вересня 1998 року припинено право володіння та користування земельною ділянкою ОСОБА_6 площею 0,15 га, яка була виділена йому для індивідуального житлового будівництва та господарських будівель та ведення особистого підсобного господарства в зв'язку з невикористанням земельної ділянки за прямим призначенням більше чим 3 роки. Вказане рішення було прийняте відповідачем за результатами розгляду акту Сумського районного відділу земельних ресурсів Про використання земельних ділянок, наданих для ІЖБ та веденняособистого підсобного господарства на території Великочернеччинської сільської ради . Жодних повідомлень від Сумського районного відділу земельних ресурсів у зв'язку із перевірною стану використання відповідної земельної ділянки позивач не отримував, чим був позбавлений можливості захистити свої права. Згоди на припинення його прав на вказану земельну ділянку та про добровільну відмову від земельної ділянки до Великочернеччинської сільської ради він не подавав. Посилаючись на вказані обставини, просив визнати недійсним п.2 рішення Великочернеччинської сільської ради від 25 вересня 1998 року.

В подальшому позивач позовні вимоги уточнив, так як в процесі розгляду справи було з'ясовано, що на даний час власником вказаної вище земельної ділянки є ОСОБА_7І, який придбав земельну ділянку на підставі договору купівлі-продажу від 29.01.2014 року. Продавець вказаної земельної ділянки - ОСОБА_8 - отримав відповідну земельну ділянку згідно рішення двадцятої сесії четвертого скликання Великочернеччинської сільської ради від 22 листопада 2005 року. На підставі вказаного рішення ОСОБА_8 було видано державний акт на право власності на земельну ділянку. Позивач вважав, що продавець не мав правових підстав укладати вказаний договір купівлі-продажу, оскільки власником даної земельної ділянки є позивач. Починаючи з 1996 року по середину 2016 року позивач та члени його родини періодично здійснювали нагляд за відповідною ділянкою. Спочатку шляхом ведення сільськогосподарських робіт, а згодом шляхом періодичного викошування бур'янів. Посилаючись на ці обставини, позивач просив визнати недійсним п.2 рішення Великочернеччинської сільської ради від 25 вересня 1998 року, визнати недійсним рішення Великочернеччинської сільської ради від 22 листопада 2005 року, визнати недійсним державний акт на право власності ОСОБА_7 на земельну ділянку, зобов'язати ОСОБА_7 повернути земельну ділянку.

У судовому засіданні представники позивача позовну заяву підтримали повністю.

Представник відповідача - Великочернеччинської сільської ради Сумського району Сумської області - у судове засідання не з'явився, від с сільської ради надійшла заява з прохання слухати справу у відсутності представника, при винесені рішення покладались на думку суду.

Представник Головного управління Дергеокадастру в Сумській області в судове засідання не з'явився, направивши заяву з проханням слухати справу у відсутності представника.

Представники ОСОБА_7 - ОСОБА_4, ОСОБА_5І в судовому засіданні проти позову заперечували, вважали, що даний позов не може бути задоволений, так як ОСОБА_7 є добросовісним набувачем права власності на спірну земельну ділянку. Земельна ділянка набута за нотаріально посвідченим договором купівлі-продажу від 29.01.2014 року. У справі відсутні докази використання земельної ділянки, наданої ОСОБА_6 для індивідуального житлового будівництва та ведення особистого підсобного господарства на території Великочернеччинської сільської ради не тільки у період, про який зазначено у рішенні сільради, але і в подальшому. На спірній земельній ділянці ОСОБА_7 закінчено будівництво будинку, затрати, вкладені у будівництво об'єкта складають близько одного мільйона гривень. Представники послалися також на те, що позивачем пропущений строк позовної давності звернення до суду, оскільки з моменту вилучення земельної у ОСОБА_6 пройшло майже 20 років, а з позовом про захист свого права він звернувся лише в 2016 році.

Представник ОСОБА_8 - ОСОБА_3 в судовому засіданні проти позову заперечувала, вважала, що даний позов не може бути задоволений, в своєму запереченні зазначала, що згідно рішення Великочернеччинської сільської ради від 22.11.2005 року на підставі заяви ОСОБА_9 йому було передано в приватну власність спірну земельну ділянку. На момент прийняття вказаного рішення земельна ділянка була вільною і позивачу не належала більше семи років, оскільки була вилучена в 1998 році. За весь цей період позивач жодних дій по оскарженню такого рішення не вживав. ОСОБА_8 в установленому законом порядку набув право власності на земельну ділянку та станом на час укладення договору купівлі-продажу мав право на розпорядження, в тому числі на продаж належної йому земельної ділянки. Крім того, позовні вимоги про визнання недійсними рішень Великочернеччинської сільської ради від 25 вересня 1998 року та від 22 листопада 2005 року, а також державного акту на право власності від 18 серпня 2008 року не підлягають задоволенню у зв'язку із спливом строку позовної давності.

Заслухавши пояснення сторін, свідків ОСОБА_10, ОСОБА_11, дослідивши письмові докази по справі, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідно до державного акту на право приватної власності на земельну ділянку від 6 грудня 1996 року, на підставі рішення Великочернеччинської сільської ради Сумського району від 20 квітня 1993 року, ОСОБА_6 була передана у власність земельна ділянка площею 0,15 га, розташована по вул. Кришанова, 19 с. Липняк Сумського району Сумської області для будівництва та обслуговування індивідуального житлового будинку і господарських будівель( арк.с.7).

Відповідно до рішення Великочернеччинської сільської ради двадцять третього скликання третьої сесії від 25 вересня 1998 року Про стан використання земельних ділянок, наданих для ІЖБ та ведення особистого підсобного господарства на території сільської ради було припинено право ОСОБА_6 на володіння та користування земельною ділянкою площею 0,15 га, яка була йому виділена для індивідуального житлового будівництва та господарських будівель та ведення особистого підсобного господарства в с. Липняк, вул. Кришанова,19, в зв'язку з невикористанням земельної ділянки за прямим призначенням більше чим 3 роки.( арк.с.9).

Підставою для прийняття такого рішення був акт Сумського районного відділу земельних ресурсів Про використання земельних ділянок, наданих для ІЖБ та ведення ОПГ на території Великочернеччинської сільської ради .

В подальшому, відповідно до рішення Великочернеччинської сільської ради четвертого скликання двадцятої сесії від 22 листопада 2005 року ОСОБА_8 передано в приватну власність спірну земельну ділянку загальною площею 0,15 га для будівництва та обслуговування житлового будинку та ведення особистого селянського господарства в с. Липняк по вул. Кришанова,19 Сумського району Сумської області( арк.с.65).

Передану йому спірну земельну ділянку ОСОБА_8 належним чином зареєстрував, виготовив технічну документацію, отримавши Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ №394924, виданий Великочернеччинською сільською радою Сумського району Сумської області 10 серпня 2008 року та зареєстрований відділом земельних ресурсів у Сумському районі Сумської області. Державний акт зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010861303977( ар. с. 34, абз. 6 Договору).

Як вбачається з тексту договору купівлі-продажу земельної ділянки від 29 січня 2014 року, ОСОБА_8 продав, а ОСОБА_7 купив спірну земельну ділянку загальною площею 0,15 га, цільове призначення-для будівництва та обслуговування житлового будинку та ведення особистого селянського господарства в с. Липняк по вул. Кришанова, 19 Сумського району Сумської області. Державну реєстрацію права власності ОСОБА_8 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно проведено Державним реєстратором прав на нерухоме майно приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу ОСОБА_12 29 січня 2014 року, номер запису про право власності: 4476394, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 280680659247, кадастровий номер земельної ділянки 5924782200:03:003:0021. Продаж здійснено за 88000 гривень, які покупець повністю сплатив продавцю( арк.с.34-35).

Під час укладення договору продавець ОСОБА_8 засвідчив, що: незастережних недоліків, які значно знижують цінність або можливість використання за цільовим призначенням зазначеної в цьому договорі земельної ділянки, немає; від Покупця не приховано обставин, які мають істотне значення для цього договору; до укладення цього договору земельна ділянка іншим особам не відчужена; під забороною(арештом) та в заставі, податковій заставі не перебуває (Витяг з Державного реєстру обтяжень рухомого майна про податкові застави №433186618 від 29.01.2014 р.).

Відповідно до Витягів за результатом пошуку інформації про зареєстровані речові права, їх обтяження на об'єкт нерухомого майна у порядку доступу нотаріусів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №45398672, №45399034, №45399288 від 29 січня 2014 року, актуальна інформація про обтяження, іпотеки, інші речові права стосовно земельної ділянки відсутня, актуальні відомості про наявність обтяжень і реєстрації іпотек щодо предмета цього договору стосовно продавця відсутня; земельна ділянка як внесок до статутного капіталу юридичних осіб не передана, щодо неї відсутні судові спори. Відповідно до витягу з державного земельного кадастру про земельну ділянку, виданого Управлінням Держземагенства у Сумському районі Сумської області 22.01.2014 р. №НВ-5900875792014, відомості про обмеження у використанні земельної ділянки, встановлені Порядком ведення Державного земельного кадастру, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України від 17 жовтня 2012 року №1051, не зареєстровані.( ар. с. 34, об).

Отже, право власності на спірну земельну ділянку було набуто та належним чином зареєстровано за ОСОБА_7, який є добросовісним набувачем спірної земельної ділянки.

Згідно зі ст. 388 ЦК України , якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублено власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло із володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Таким чином, майно може бути повернуте за позовом власника про витребування майна на підставі ст. ст. 387 , 388 ЦК України , якщо позивач надасть докази, що підтверджують наявність обставин, зазначених цими статтями, тому що вони встановлюють спеціальні правила для захисту такого права. Це випливає з того, що оскільки добросовісне набуття відповідно до ст. 388 ЦК України можливе лише тоді, коли майно набувається не безпосередньо у власника, а в особи, яка не мала права його відчужувати, то наслідком угоди, вчиненої з таким порушенням, є повернення майна з незаконного володіння, якщо для цього є передбачені законом підстави.

У відповідності з ст. ст. 12, 81 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

В подальшому стало відомо, що ще 06 грудня 1996 року, тобто 18 років тому, ОСОБА_6 отримав державний акт на право приватної власності на спірну земельну ділянку площею 0,15 га, розташовану по вул. Кришанова, 19 с. Липняк Сумського району Сумської області. Державний акт позивачу був виданий Великочернеччинською сільською радою Сумського району на підставі рішення від 20 квітня 1993 року, а відповідно до рішення Великочернеччинської сільської ради від 25 вересня 1998 року припинено право ОСОБА_6 на володіння та користування спірною земельною ділянкою в зв'язку з невикористанням земельної ділянки за прямим призначенням більше чим 3 роки.

Відповідно до ст. 16 ЦК України , звертаючись до суду, позивач за власним розсудом обирає спосіб захисту. Обравши способом захисту визнання правочинів недійсними, позивач у силу ст. 12,81 ЦПК України зобов'язаний довести правову та фактичну підставу недійсності кожного правочину. При цьому юридично важливою обставиною є доведення факту добросовісності чи недобросовісності набувача майна.

Відповідно до статті 41 Конституції України та пункту 2 частини першої статті 3 , статті 321 ЦК ніхто не може бути позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні, крім випадків, встановлених Конституцією та законом.

У відповідності з ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном. У відповідності з ст. 152 Земельного кодексу України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється зокрема, шляхом відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав.

У відповідності з ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

У відповідності з ст. 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. Правом власності є право особи на майно, яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб ( ст. ст. 316, 317, 319 ЦК України).

Припинення права власності можливо з підстав, визначених у гл. 25 Цивільного кодексу України, зокрема, у разі відчуження власником свого майна, відмови власника від права власності, знищення майна, викупу пам'яток культурної спадщини, реквізиції, конфіскації, звернення стягнення за зобов'язаннями тощо.

Припинення права власності можливо з підстав, визначених у гл. 25 Цивільного кодексу України, зокрема, у разі відчуження власником свого майна, відмови власника від права власності, знищення майна, викупу пам'яток культурної спадщини, реквізиції, конфіскації, звернення стягнення за зобов'язаннями тощо.

Таким чином, ОСОБА_7, який є добросовісним набувачем, придбав спірну земельну ділянку у відповідності з вимогами закону і підстав для визнання договору купівлі-продажу не вбачається.

Не вбачає суд підстав для задоволення позовних вимог в іншій частині, оскільки вони є похідними від вимог про визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки і пов'язані з основною вимогою.

Відмовляючи в задоволенні позову суд також враховує позицію представників відповідачів, які вважали, що позивач пропустив строк позовної давності, звернувшись до суду з позовом через 20 років після прийняття оскаржуваного рішення Великочернеччинської сільської ради Сумського району від 25 вересня 1998 року, яким було припинено право ОСОБА_6 на володіння та користування спірною земельною ділянкою в зв'язку з невикористанням земельної ділянки за прямим призначенням більше чим 3 роки. Через 7 років спірна земельна ділянка була передана ОСОБА_8, який в 2014 році продав її ОСОБА_13, який в 2014 році почав на спірній земельній ділянці будівництво будинку, яке на даний час закінчено.

Таким чином, суд не вбачає підстав для задоволення позову.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 81 ЦПК України, ст. ст. 263,264,265 ЦПК України, ст. 321, 328, 388,387, 316, 317, 319 ЦК України, ст.. 41 Конституції України, суд

В И Р І Ш И В :

Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_6 до Великочернеччинської сільської ради Сумського району Сумської області, ОСОБА_7, ОСОБА_8, третя особа - Головне управління Держгеокадастру У Сумській області про визнання недійсним рішення Великочернеччинської сільської ради Сумського району Сумської області про припинення права володіння земельною ділянкою, визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки, визнання недійсним рішення Великочернеччинської сільської ради Сумського району Сумської області про передачу у власність земельної ділянки, визнання недійсним державного акту на землю - за безпідставністю позовних вимог.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Апеляційного суду Сумської області через Сумський районний суд Сумської області протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя