Рішення

від 30.01.2018 по справі 826/11458/16

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

  ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И м. Київ 30 січня 2018 року                      №826/11458/16 Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Шрамко Ю.Т., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Інвест Д" до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії, ВСТАНОВИВ: До Окружного адміністративного суду міста Києва, (також далі - суд), надійшов позов Приватного підприємства "Інвест Д", (далі - позивач, ПП "Інвест Д"), до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві, (далі - відповідач, ДПІ у Шевченківському районі), в якому позивач просив суд: - визнати протиправними дії відповідача щодо розірвання в односторонньому порядку Договору про визнання електронних документів від 16.10.2015 року №101620151; - вважати прийнятими та зареєстрованими: звітну податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2016 року від 19.07.2016 року, розрахунок коригування сум податку на додану вартість (Д1) за червень 2016 року від 19.07.2016 року, звітні розшифровки податкових зобов'язань з податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5) за червень 2016 року від 19.07.2016 року, днем їх фактичного отримання відповідачем - 19.07.2016 року. Ухвалою суду (суддя Іщук І.О.) від 01 серпня 2016 року відкрито провадження в адміністративній справі №826/11458/16, (далі - справа). У подальшому, у зв'язку із припиненням повноважень судді Іщука І.О. щодо здійснення правосуддя, у провадженні якого перебувала справа та ним не розглянута по суті, відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, для її подальшого розгляду і вирішення визначено суддю Шрамко Ю.Т. Так, ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 квітня 2017 року справу прийнято до провадження судді Шрамко Ю.Т. Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідачем протиправно розірвано в односторонньому порядку Договір про визнання електронних документів від 16.10.2015 року №101620151 та, відповідно, протиправно не прийнято та не зареєстровано вказану вище податкову звітність. Відповідач, будучи належним чином повідомлений про дати, час та місце судового розгляду справи, у судові засідання не прибув, письмових заперечень (відзиву) проти позову до суду не подав. Враховуючи викладене та зважаючи на достатність наявних у матеріалах справи доказів для розгляду та вирішення справи по суті, у відповідному судовому засіданні судом прийнято рішення про подальший розгляд та вирішення справи у порядку письмового провадження. Оцінивши належність, допустимість, достовірність та достатність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд встановив наступне. ПП "Інвест Д" зареєстроване 16.07.2015 р. Відділом державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Шевченківського району реєстраційної служби Головного управління юстиції в м. Києві за №10741020000055014, з 16.07.2015 р. перебуває на обліку в ДПІ у Шевченківському районі та є платником податку на додану вартість. З матеріалів справи вбачається, що 16.10.2015 р. між ДПІ у Шевченківському районі, як органом державної фіскальної служби, та ПП "Інвест Д", як платником податків, укладено Договір про визнання електронних документів №101620151, (далі - Договір №101620151), предметом якого було визнання податкових документів, поданих платником податків в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису до органу ДФС засобами телекомунікаційного зв'язку або на електронних носіях, як оригіналу. При цьому, ПП "Інвест Д" засобами електронного зв'язку було подано до ДПІ у Шевченківському районі звітну податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2016 року від 19.07.2016 р. разом із додатками, а саме, розрахунком коригування сум податку на додану вартість (Д1), розшифровками податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5), які було доставлено до центрального рівня Державної податкової служби України 19.07.2016 р., проте згідно квитанцій №1 не було прийнято з мотивацією - "Можливо, розірвано Договір про визнання електронної звітності". Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне. Відповідно до пп. 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України, (далі - ПК України), платник податків зобов'язаний, зокрема, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів. Згідно положень пп. 21.1.1 - пп. 21.1.5 п. 21.1 ст. 21 ПК України, посадові особи контролюючих органів зобов'язані: дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; забезпечувати сумлінне виконання покладених на контролюючі органи функцій; забезпечувати ефективну роботу та виконання завдань контролюючих органів відповідно до їх повноважень; не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій; коректно та уважно ставитися до платників податків, їх представників та інших учасників відносин, що виникають під час реалізації норм цього Кодексу та інших законів, не принижувати їх честі та гідності. Так, у відповідності до пп. "в" п. 49.3 ст. 49 ПК України, податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, зокрема, засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством. Водночас, п. 42.4 ст. 42 ПК України визначено, що з платниками податків, які подають звітність в електронній формі, листування з контролюючими органами може здійснюватися засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог закону щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису. В той же час, правовим актом, що визначає загальні принципи організації інформаційного обміну під час подання платниками податків податкової звітності до органів державної податкової служби України в електронній формі із використанням електронного цифрового підпису є Інструкція з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затверджена наказом Державної податкової адміністрації України від 10.04.2008 р. №233, (далі - Інструкція №233). Відповідно до п. 5 розд. III Інструкції №233, з метою подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку платник податків, зокрема: отримує в будь-якому включеному до системи подання податкових документів в електронному вигляді акредитованому центрі сертифікації ключів посилені сертифікати відкритих ключів посадових осіб юридичної особи, що мають право підпису (керівника, бухгалтера), та печатку юридичної особи. Платник податків фізична особа - суб'єкт підприємницької діяльності може обмежитись одним ключем ЕЦП. Особисті ключі знаходяться на ключових (електронних) носіях, що зберігаються в таємниці; отримує в органі ДПС за місцем реєстрації або на WEB-сайті ДПА чи регіональної ДПА текст примірного договору про визнання електронних документів, безкоштовне спеціалізоване програмне забезпечення формування та подання до органів ДПС податкових документів в електронному вигляді; ознайомившись з редакцією договору, заповнює необхідні реквізити, у тому числі вписує свою електронну адресу, підписує та скріплює печаткою два примірники договору (для фізичної особи суб'єкта підприємницької діяльності за наявності печатки); надає до органу ДПС за місцем реєстрації підписані та скріплені печаткою два примірники договору та посилені сертифікати відкритих ключів на електронному носії; після підписання договору в органі ДПС за місцем реєстрації отримує один примірник договору. При цьому ставить підпис у журналі обліку договорів про визнання електронних документів для засвідчення того, що платнику податків було повернуто його примірник договору. Так, Додатком 1 до Інструкції №233 затверджено примірний договір про визнання електронних документів, згідно п. 6.4 якого орган ДПС має право розірвати Договір в односторонньому порядку у випадку ненадання Платником податків нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих або в разі зміни Платником місця реєстрації. Таким чином, з аналізу вищенаведених правових норм вбачається, що законодавчо обґрунтованими підставами для розірвання договору про визнання електронних документів податковим органом в односторонньому порядку є, зокрема: ненадання платником податків нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих або зміна платником податків місця реєстрації. Відповідно до ст.651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Отже, з аналізу вищевикладеної норми вбачається, що договір може бути розірвано або за згодою сторін, або за рішенням суду, або у випадках, встановлених у самому договорі. Як встановлено судом під час розгляду адміністративної справи, позивач своєї згоди на розірвання Договору №101620151 не надавав, відповідне рішення суду щодо розірвання вказаного договору не приймалось, однак Договір №101620151 розірвано відповідачем в односторонньому порядку, що свідчить про невідповідність дій відповідача приписам податкового та цивільного законодавства. Відповідно до вимог Договору №101620151, зокрема п. 4 розд. 6, податковий орган має право розірвати договір в односторонньому порядку у двох випадках: 1) ненадання позивачем нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих; 2) зміна позивачем місця реєстрації. При цьому, наявність правових підстав для розірвання Договору №101620151 відповідачем не зазначено, а судом не встановлено. Враховуючи вищезазначене, а також зважаючи на те, що відповідачем не заперечувався факт розірвання в односторонньому порядку Договору №101620151, суд приходить до висновку про протиправність таких дій відповідача. Пунктом 46.1 ст. 46 ПК України передбачено, що податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку. Додатки до податкової декларації є її невід'ємною частиною. Відповідно до п. 49.8 та п. 49.9 ст. 49 ПК України, прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених п. 48.3 та п. 48.4 ст. 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають. За умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання контролюючим органом. Положеннями п. 48.3 та п. 48.4 ст. 48 ПК України передбачено, що податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація; звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку); повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); місцезнаходження (місце проживання) платника податків; найменування контролюючого органу, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або інші відомості, визначені в абзаці сьомому цього пункту, посадових осіб платника податків; підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності). У окремих випадках, коли це відповідає сутності податку або збору та є необхідним для його адміністрування, форма податкової декларації додатково може містити такі обов'язкові реквізити: відмітка про звітування за спеціальним режимом; код виду економічної діяльності (КВЕД); код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ; індивідуальний податковий номер згідно з даними реєстру платників податку на додану вартість за звітний (податковий) період (п. 48.4 ст. 48 ПК України). Згідно п. 48.7 ст. 48 ПК України, податкова звітність, складена з порушенням норм цієї статті, не вважається податковою декларацією, крім випадків, встановлених пунктом 46.4 статті 46 цього Кодексу. Відповідно до п. 49.11 ст. 49 ПК України у разі подання платником податків до контролюючого органу податкової декларації, заповненої з порушенням вимог п.48.3 та п.48.4 ст.48 цього Кодексу, такий контролюючий орган зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови. Враховуючи вищезазначене у сукупності, зокрема, те, що судом визнано протиправними дії відповідача щодо розірвання в односторонньому порядку Договору №101620151, а також зважаючи на те, що відповідачем не зазначено, а судом не встановлено, на якій саме підставі спірну податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2016 року від 19.07.2016 р. разом із додатками не прийнято, суд приходить до висновку про протиправність таких дій відповідача. Згідно з вимогами п. 49.13 ст. 49 ПК України, у разі якщо в установленому законодавством порядку буде встановлено факт неправомірної відмови контролюючим органом (посадовою особою) у прийнятті податкової декларації, остання вважається прийнятою у день її фактичного отримання контролюючим органом. Таким чином, суд приходить до висновку про необхідність встановлення, що звітна податкова декларація ПП "Інвест Д" з ПДВ за червень 2016 року разом із додатками, а саме, розрахунком коригування сум податку на додану вартість (Д1), розшифровками податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5) вважаються прийнятими та зареєстрованими 19 липня 2016 року. Згідно з ч. 1 ст. 9, ст. 72, ч.ч. 1, 2, 5 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, (далі - КАС України), розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин. Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів. Таким чином, із системного аналізу вище викладених норм та з'ясованих судом обставин вбачається, що позов Приватного підприємства "Інвест Д" до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню повністю. Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Отже, стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає сплачена сума судового збору у розмірі 2756,00 грн. На підставі вище викладеного, керуючись ст.ст. 72-77, 90, 134, 139, 192, 241-246, 250, 255 КАС України, суд - ВИРІШИВ: 1. Позов Приватного підприємства "Інвест Д" (місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Десятинна, 7; код ЄДРПОУ 39898797) задовольнити повністю. 2. Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві (місцезнаходження: 03056, м. Київ, пров. Політехнічний, 5А; код ЄДРПОУ 39561761) щодо розірвання в односторонньому порядку Договору про визнання електронних документів від 16 жовтня 2015 року №101620151. 3. Вважати прийнятими та зареєстрованими подані Приватним підприємством "Інвест Д" звітну податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2016 року від 19 липня 2016 року разом із додатками, а саме, розрахунком коригування сум податку на додану вартість (Д1), розшифровками податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5), днем їх фактичного отримання відповідачем - 19 липня 2016 року. 4. Стягнути на користь Приватного підприємства "Інвест Д" сплачений ним судовий збір у розмірі 2756,00 грн. (дві тисячі сімсот п'ятдесят шість гривень нуль копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві Відповідно до ч. 1 ст. 293 КАС України, учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно з ч. 1 ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Відповідно до ч. 1 ст. 255 КАС України, рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Згідно з підпунктом 15.5 пункту 15 розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. Суддя          Ю.Т. Шрамко