Рішення

від 28.03.2018 по справі 826/14902/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

28 березня 2018 року № 826/14902/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Шейко Т.І.

розглянувши у письмову проваджені адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю БК Маркет доДержавної архітектурно-будівельної інспекції України в особі Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Київській області провизнання протиправною та скасування постанови №З-0206/1-10/10-61/0206/09/02 від 02 червня 2017 року Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог предмет спору на стороні відповідача:

- Дарницький районний відділ державної виконавчої служби м. Київа Головного територіального управління юстиції у м. Києві;

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю БК Маркет звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва в порядку адміністративного судочинства з позовом до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Київській області, третя особа Дарницький районний відділ державної виконавчої служби м. Київа Головного територіального управління юстиції у м. Києві, в якому просило:

- скасувати постанову про накладення штрафу №З-0206/1-10/10-61/0206/09/02 за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 02 червня 2017 року, прийняту головним інспектором будівельного нагляду Відділу нагляду за діяльністю уповновжених органів з питань архітектури та містобудування Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Київській області Логуном Володимиром Володимировичем.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що оскаржувана постанова є незаконною, винесена супереч чинному законодавству України та такою, що підлягає скасуванню.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Представник відповідача надав заперечення проти позову за обставин, викладених у відзиві на позов.

Представник третьої особи через канцелярію суду подав клопотання про розгляд справи за відсутності упоноваженого представника.

В зв'язку з неявкою представника відповідача та третьої особи та заявленим клопотанням представника позивача, суд подальший розгляд справи здійснив у порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, 02 червня 2017 року головним інспектором будівельного нагляду Відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів питань архітектури та містобудування Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області Логуновим Володимиром Володимировичем винесена постанова №З-0206/1-10/10-64/0206/09/02 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Постановою від 02 червня 2017 року було визнано позивача винним у вчинені правопорушення, передбаченого пунктом 8 частини 2 статті 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності та накладено штраф у сумі 75780,00 грн.

Вважаючи, що його права та законні інтереси порушено, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

Вирішуючи спір по суті, суд зазначає наступне.

Законом України Про регулювання містобудівної діяльності встановлено правові та організаційні основи містобудівної діяльності.

Згідно з частиною 1, 3 статті 41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об'єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки є, в тому числі, необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів.

Посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право, в тому числі, 1) безперешкодного доступу до місць будівництва об'єктів та до об'єктів, що підлягають обов'язковому обстеженню; 2) складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; 3) у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов'язкові для виконання приписи щодо: а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил.

Частиною 1 статті 34 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності визначено, що замовник має право виконувати будівельні роботи після: 1) подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, які не потребують реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт або отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об'єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України; 2) реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до I - III категорій складності.

Так, з оскаржуваної постанови вбачається, що на момент проведення перевірки замовником будівництва ТОВ БК Маркет без отримання документу, що надає право на виконання будівельних робіт, виконано будівельні роботи: влаштування фундаменту для встановлення трансформаторної підстанції та роботи з будівництва КЛ-10кв кабелем довжиною 35 м відгалуженням від існуючої опори №26/3 ЛЕП-10кв Л-149 Спортбаза до проектної КТП, не забезпечено здійснення авторського нагляду під час будівництва об'єкта, чим порушено статтю 11 Закону України Про архітектурну діяльність, п. 2 Порядку здійснення авторського нагляду під час будівництва об'єкта архітектури, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2007 №903.

У відповідності зі статтею 11 Закону України Про архітектурну діяльність під час будівництва об'єкта архітектури здійснюється авторський та технічний нагляд.

Технічний нагляд забезпечується замовником та здійснюється особами, які мають відповідний кваліфікаційний сертифікат.

Авторський нагляд здійснюється архітектором - автором проекту об'єкта архітектури, іншими розробниками затвердженого проекту або уповноваженими ними особами. Авторський нагляд здійснюється відповідно до законодавства та договору із замовником. У разі виявлення відхилень від проектних рішень, допущених під час будівництва об'єкта архітектури та відмови підрядника щодо їх усунення особа, яка здійснює авторський нагляд або технічний нагляд повідомляє про це замовника і орган державного архітектурно-будівельного контролю для вжиття заходів відповідно до законодавства.

Згідно п. 2 Порядку здійснення авторського нагляду під час будівництва об'єкта архітектури, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2007 №903 авторський нагляд здійснюється архітектором - автором проекту або уповноваженими особами (далі - генеральний проектувальник) відповідно до законодавства та договору із замовником (забудовником) протягом усього періоду будівництва і передбачає контроль за відповідністю будівельно-монтажних робіт проекту.

Відповідно до п. 2.1 п. 2 ДБН А.2.2-4-2003 Положення про авторський нагляд за будівництвом будинків і споруд авторський нагляд слід здійснювати на підставі договору, укладеного замовником з генеральною проектною організацією на весь період будівництва.

З матеріалів справи, зокрема з декларації про початок виконання будівельних робіт, вбачається, що відповідальною особою проектувальника, що здійснює авторський нагляд, визначено ОСОБА_3.

В матеріалах справи наявний Договір №32 від 12 травня 2016 року на здійснення авторського нагляду за будівництвом житлового будинку на вул. Приозерна 15, 16 Київської області Бориспільського району, Гнідинська сільська рада, який укладено між ТОВ БК Маркет та ОСОБА_3.

Отже, твердження відповідача про те, що позивачем порушено вимоги статті 11 Закону України Про архітектурну діяльність та п. 2 Порядку здійснення авторського нагляду під час будівництва об'єкта архітектури, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2007 №903, є безпідставними.

Крім того, під час складення протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 19.05.2017 року №3-Д-3-1905/1, акта перевірки від 19.05.2017 року, припису від 19.05.2017 року №С-1905/1 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил представники позивача не були присутні.

Так, позивач звернув увагу суду на те, що відповідачем зазначено, що перевірка здійснювалась у присутності повноважного представника позивача Корчагіна А.В., проте дана обставина не відповідає дійсності та спростовується матеріалами справи.

Процедуру накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності визначено Порядком накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06 квітня 1995 №244 (далі по тексту - Порядок №244).

Пунктом 12 Порядку №244 передбачено, що у протоколі про правопорушення у сфері містобудівної діяльності зазначаються: дата і місце його складення; посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про суб'єкта містобудування, який притягається до відповідальності; місце вчинення і суть правопорушення; нормативно-правовий акт, нормативний документ (акт), вимоги якого порушено; положення Закону, яке передбачає відповідальність за відповідне правопорушення; прізвища, адреси свідків (у разі наявності); пояснення суб'єкта містобудування, який притягається до відповідальності; інші відомості, що мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною 2 пункту 17 вказаного Порядку відомості про час і місце розгляду справи повідомляються суб'єкту містобудування, який притягається до відповідальності, та іншим особам, які беруть участь у розгляді справи, не пізніше як за три доби до дня розгляду справи.

Відповідно до пункту 18 Порядку №244 справа розглядається відкрито та на засадах рівності всіх учасників.

Пунктом 20 Порядку №244 передбачено, що посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ, під час підготовки справи до розгляду з'ясовує: чи належить до її компетенції розгляд цієї справи; чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності; чи сповіщено суб'єкта містобудування, щодо якого складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, про час і місце розгляду справи; чи витребувані необхідні додаткові матеріали; чи підлягають задоволенню клопотання (за наявності) суб'єкта містобудування, який притягається до відповідальності, або інших осіб, що беруть участь у справі.

Згідно з пунктом 25 Порядку №244 постанова про накладення штрафу складається у трьох примірниках. Перший примірник постанови у триденний строк після її прийняття вручається під розписку керівникові або уповноваженому представникові суб'єкта містобудування чи надсилається йому поштою, про що робиться відмітка у постанові.

Однак, позивач не отримував ні повідомлення про розгляд справи, а ні постанову про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, що не спростовано відповідачем.

Таким чином, відповідачем порушено порядок розгляду справи та прийняття постанови про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, що призвело до порушення прав позивача на подання додаткових матеріалів та клопотань, а також стало підставою для незаконного притягнення позивача до відповідальності за правопорушення.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частинами 1-3 статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача .

Беручи до уваги викладене, суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог повністю.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 77, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю БК Маркет задовольнити повністю.

2. Скасувати постанову №З-0206/1-10/10-61/0206/09/02 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 02 червня 2017 року, прийняту головним інспектором будівельного нагляду Відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів питань архітектури та містобудування Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області Логуновим Володимиром Володимировичем.

3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної архітектурно-будівельної інспекції України (01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, код ЄДРПОУ: 37471912) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю БК Маркет (02140, м. Київ, вул. Вишняківська, 13, офіс 1, код ЄДРПОУ: 39716326) понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 600,00 грн. (одна тисяча шістсот гривень).

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку та у строки, встановлені статтями 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Т.І. Шейко