Ухвала

від 05.03.2018 по справі 756/1159/18

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 11-cc/796/1495/2018 Слідчий суддя в 1-й інстанції: ОСОБА_1

Категорія: ст. 170 КПК Доповідач: ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2018 року місто Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу директора Товариства з обмеженою відповідальністю " СантаПрайм " ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Оболонського районного суду міста Києва від 31 січня 2018 року,

за участю:

прокурора ОСОБА_7 ,

представника власника майна ОСОБА_6

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 31.01.2018 року задоволено клопотання слідчого СВ Оболонського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_8 , погоджене прокурором Київської місцевої прокуратури № 5 ОСОБА_7 та накладено арешт на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 105.8 кв.м., (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна № 1402190380000), яка на даний час зареєстрована за ТОВ "СантаПрайм" (ЄДРПОУ 41148909), шляхом заборони відчуження цього нерухомого майна.

Не погоджуючись з таким рішенням слідчого судді, директор ТОВ "СантаПрайм" ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій ставить питання про поновлення строку апеляційного оскарження, просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою у задоволенні клопотання слідчого відмовити.

Обґрунтовуючи причини пропущення строку на апеляційне оскарження ухвали, директор вказує, що клопотання слідчого про накладення арешту на майно було розглянуто без власника майна, посилається на те, що копію оскаржуваної ухвали було отримано лише 19.02.2018 року.

Мотивуючи апеляційні вимоги директор зазначає, що ТОВ "СантаПрайм" є власником арештованого об`єкту нерухомого майна на підставі акту приймання - передачі нерухомого майна від 15.01.2018 року. На підставі ухвали слідчого судді ТОВ "СантаПрайм", позбавлене правом розпоряджатися своїм майном, а накладений арешт є не співмірним обмеженням права власності завданням кримінального провадження.

Також директор зазначає, що ні в клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалів, ні в ухвалі слідчого судді, не зазначений розмір шкоди, заданої кримінальним правопорушенням та у даному провадженні жодну посадову особу не повідомлено про підозру.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 395 КПК України ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення. Відповідно до ч. 3 зазначеної статті, якщо ухвалу суду було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, що в даному випадку мало місце, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

З матеріалів судового провадження вбачається, що клопотання слідчого про арешт майна було розглянуто слідчим суддею без участі власника майна та представника, а копію оскаржуваної ухвали було отримано лише 19.02.2018 року. З апеляційною скаргою директор ТОВ "СантаПрайм" ОСОБА_6 звернувся 23.02.2018 року. Таким чином, останній не пропустив п`ятиденний строк апеляційного оскарження ухвали слідчого судді.

Що стосується безпосередньо апеляційної скарги, то слід звернути увагу на такі обставини.

Як вбачається з матеріалів провадження, що у провадженні слідчого відділу Оболонського УП ГУ НП у м. Києві перебуває кримінальне провадження №12018100050000056 від 04.01.2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4ст.190 КК України.

До Оболонського УП ГУ НП у м. Києві, як зазначає орган досудового розслідування, надійшло звернення директора ТОВ «Гуд-Енерджі» (код ЄДРПОУ 41673139) ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про те, що невстановлені особи 30.12.2017 року шахрайським шляхом заволоділи належним ТОВ «Гуд-Енерджі» нерухомим майном, зокрема, квартирою за адресою: АДРЕСА_1 .

У протоколі допиту в якості потерпілого ОСОБА_9 повідомив, що 10.11.2017 року протоколом № 2 загальних зборів учасників ТОВ «Гуд-Енерджі» зафіксовано рішення про збільшення статутного капіталу товариства за рахунок вкладу громадянина України ОСОБА_10 у вигляді наступного нерухомого майна, а саме: квартир АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 ; нежитлового приміщення першого поверху ( літ. "А"), розташованого за адресою: АДРЕСА_6 , загальною площею 194,1 кв.м.

17.11.2017 року до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно були внесені відомості про реєстрацію за ТОВ «Гуд-Енерджі» (код ЄДРПОУ 41673139) права власності на вищевказані квартири та нежитлове приміщення, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_6 .

Відповідно до протоколу №3 загальних зборів учасників ТОВ «Гуд-Енерджі» від 05.12.2017 року ОСОБА_10 відступив належну йому частку у статутному капіталі вказаного товариства іншому учаснику товариства - ОСОБА_9 , у зв`язку з чим ОСОБА_10 вибув зі складу учасників товариства.

Згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, 30.12.2017 року реєстратором ОСОБА_11 (Київська філія комунального підприємства «Реєстрація нерухомості та бізнесу») було внесено зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, та на підставі рішення Подільського районного суду м. Києва № 915/5322/17 змінено власника квартири за адресою АДРЕСА_7 з ТОВ «Гуд-Енерджі» (код ЄДРПОУ 41673139) ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (громадянин Грузії, посвідка на постійне проживання на території України серії та номер НОМЕР_1 ).

Згідно відповіді Подільського районного суду м. Києва від 04.01.2018 року встановлено, що судове рішення Подільського районного суду м. Києва № 915/5322/17 від 13.12.2017 року, на підставі якого проведено перереєстрацію майна, відсутнє та не ухвалювалося.

Згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 04.01.2018 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_13 на підставі акта приймання-передачі нерухомого майна № 1, укладеного між ОСОБА_14 та ТОВ «ОСТО ЛТД», за останнім було зареєстровано право власності на нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_1 .

10.01.2018 року о 18:36 год. цим же нотаріусом на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя, серія та номер: 39 від 10.01.2018 року, перереєстровано вказану квартиру з ТОВ «ОСТО ЛТД» (ЄДРПОУ 41848169) на ОСОБА_6

15.01.2018 року о 19:51 год. цим же приватним нотаріусом на підставі акта приймання-передачі нерухомого майна № 1, укладеного між ОСОБА_6 та ТОВ «СантаПрайм» (ЄДРПОУ 41148909), за останнім зареєстровано право власності на квартиру АДРЕСА_8 .

Оскільки відповідно до заяви директора ТОВ «Гуд-Енерджи» жодних договорів на відчуження належного товариству нерухомого майна після 5 грудня 2017 року не укладалось, то є підстави вважати, що невстановлені особи вчинити злочин, передбачений ч. 4ст. 190 КК України.

Постановою слідчого СВ Оболонського УП ГУ НП у м. Києві 05.01.2018 року вказану квартиру визнано речовим доказом в кримінальному провадженні № 12018100050000056.

30.01.2018 року слідчий СВ Оболонського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_8 за погодження з прокурором Київської місцевої прокуратури № 5 ОСОБА_7 звернувся з клопотанням до Оболонського районного суду м. Києва про накладення арешту на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 105.8 кв.м., (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна № 1402190380000), яка на даний час зареєстрована за ТОВ "СантаПрайм" (ЄДРПОУ 41148909) із заборонити відчуження цього нерухомого майна.

31.01.2018 року ухвалою слідчого судді Оболонського районного суду м. Києва клопотання було задоволено.

Задовольняючи дане клопотання, внесене в межах кримінального провадження № 12018100050000056, слідчий суддя, як вбачається з журналу судового засідання, дослідив матеріали, додані до клопотання, прийшов до висновку про наявність підстав, передбачених ст. 170 КПК України, для накладення арешту на об`єкт нерухомого майна, оскільки в даному кримінальному провадженні майно відповідає критеріям, визначеним в ст. 98 КПК України.

Колегія суддів погоджується з таким рішенням слідчого судді з огляду на такі обставини.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимогКПК Українита судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст.94, 132,173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

У відповідності до усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A N 98).

У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно з ч. 3 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.

Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Приймаючи рішення, слідчий суддя місцевого суду зазначених вимог закону дотримався.

Слідчий суддя, встановив належні правові підстави, передбачені ч.ч. 1, 2, 3 ст. 170 КПК України, для задоволення клопотання слідчого та накладення арешту на вищевказане майно, що відповідає критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України, крім того арештована квартира за адресою: АДРЕСА_1 , визнана речовим доказом згідно постанови від 05.01.2018 року.

Вказане свідчить, всупереч доводам апелянта, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси ТОВ "СантаПрайм", оскільки невжиття даних заходів забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна призведе до його відчуження, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити можливість застосування заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

Таким чином, колегія суддів вважає, що слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності до вимог ст. ст. 132, 170 - 173 КПК України, наклав арешт на майно з метою забезпечення його збереження, врахувавши і наслідки від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження для інших осіб та забезпечивши своїм рішенням унеможливлення настання наслідків, які можуть перешкоджати кримінальному провадженню.

Зважаючи на вищевикладене в сукупності з обставинами кримінального провадження, колегія суддів об`єктивно переконана, що слідчий суддя, накладаючи арешт на майно, діяв у спосіб та у межах діючого законодавства, арешт застосував на засадах розумності і співмірності.

Істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, зі змісту апеляційної скарги колегією суддів не виявлено.

Рішення слідчого судді є законним та обґрунтованим, ухвалено на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, що підтвердженні достатніми даними, дослідженими судом, а тому апеляційна скарга ОСОБА_6 задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 170, 171, 173, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Ухвалу Оболонського районного суду міста Києва від 31 січня 2018 року, якою задоволено клопотання слідчого СВ Оболонського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_8 , погоджене прокурором Київської місцевої прокуратури № 5 ОСОБА_7 та накладено арешт на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 105.8 кв.м., (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна № 1402190380000), яка на даний час зареєстрована за ТОВ "СантаПрайм" (ЄДРПОУ 41148909), шляхом заборони відчуження цього нерухомого майна, - залишити без змін, аапеляційну скаргу директора Товариства з обмеженою відповідальністю " СантаПрайм" ОСОБА_6 , - без задоволення.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення є остаточною і оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

ОСОБА_2 ОСОБА_4 ОСОБА_3