Рішення

від 30.03.2018 по справі 826/18487/15

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

30 березня 2018 року № 826/18487/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Григоровича П.О., розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Ксерокс (Україна) ЛТД

до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління у

місті Києві

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Ксерокс (Україна) ЛТД (надалі- позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління у місті Києві (далі - відповідач), в якому просить скасувати податкові повідомлення-рішення від 17 серпня 2015 року № 39626552210, № 39726552210 та № 39826552210.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.02.2016, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 08.06.2016, у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 04.10.2016 скасовано постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.02.2016 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 08.06.2016, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

За результатами повторного автоматичного розподілу справ між суддями, справу призначено судді ОСОБА_2

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 жовтня 2016 року суддею ОСОБА_2 прийнято справу до провадження.

У зв'язку з припиненням повноважень судді щодо здійснення правосуддя (ОСОБА_2), в провадженні якого перебувала адміністративна справа, справу було повторно розподілено між суддями.

Автоматизованою системою документообігу Окружного адміністративного суду міста Києва адміністративну справу передано на розгляд судді Григоровича П.О.

Враховуючи зазначене, ухвалою суду від 20.04.2017 справу прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні.

Як вбачається з матеріалів спавши, позивач підтримує заявлені позовні вимоги в повному обсязі та просить суд їх задовольнити, посилаючись на доводи, викладені в позовній заяві.

Відповідач заперечує по суті заявлені позовні вимоги з підстав, викладених в запереченнях.

Справа розглянута в порядку письмового провадження у відповідності до положень ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції до 15.12.2017, за відсутності необхідності заслуховувати свідків чи експертів, а рішення постановлене з урахуванням п. 10 частини першої Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства в редакції Закону України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів № 2147-VIII від 03.10.2017.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

ДПІ проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ КСЕРОКС (Україна) ЛТД з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 січня 2013 року по 31 грудня 2014 року, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2013 року по 31 грудня 2014 року, за результатами якої складено акт від 29 липня 2015 року № 233/26-55-22-10/19356320.

В акті перевірки зазначено про порушення позивачем підпункту 138.1.1 пункту 138.1, пункту 138.8, підпунктів 138.10.4, 138.10.5 пункту 138.10 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України (далі - ПК України) у зв'язку із заниженням податку на прибуток в сумі 463 215,00 грн та завищено від'ємне значення об'єкту оподаткування податком на прибуток в сумі 14 646 016,00 грн, пунктів 198.3, 198.6 статті 198 ПК України, що призвело до заниження податку на додану вартість в сумі 1 008 903,00 грн.

На підставі висновків, що викладені в акті перевірки, ДПІ прийнято податкові повідомлення-рішення:

від 17 серпня 2015 року № 39626552210, яким ТОВ КСЕРОКС (Україна) ЛТД збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем в сумі 463 215,00 грн та за штрафними санкціями в розмірі 231 608,00 грн;

від 17 серпня 2015 № 39826552210, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в сумі 14 646 016,00 грн;

від 17 серпня 2015 № 39726552210, яким ТОВ КСЕРОКС (Україна) ЛТД збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем в сумі 1 008 903,00 грн та за штрафними санкціями в розмірі 504 452,00 грн.

Як вбачається з акта перевірки та письмових заперечень відповідача, збільшення грошового зобов'язання, застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій та зменшення розміру від'ємного значення, ґрунтується на обставинах: 1) безпідставного віднесення позивачем до складу фінансових витрат процентів, нарахованих по товарному кредиту в частині штучно створеної заборгованості перед нерезидентом та, як наслідок, незаконного віднесення такої заборгованості та курсових різниць по ній до складу витрат; 2) безтоварності господарських операцій між позивачем і ТОВ Вісмас-Сервіс , ТОВ Мейл-Груп , ТОВ Кубера і Ко , ПП Пром-тех-снаб , ПП Лідер-принт , ТОВ ВС інцест , ТОВ ДМ-Експрес , ФОП ОСОБА_3, ФОП ОСОБА_4, ОСОБА_5, ТОВ Міромікс Юнайтед

Безтоварність господарських операцій, в свою чергу, обґрунтовується контролюючим органом з огляду на наявність окремих недоліків в оформленні первинних документів між позивачем і вказаними контрагентами.

Інших обставин прийняття оскаржуваних ППР акт перевірки в собі не містить.

Оцінивши за правилами ст. 90 КАС України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.

15.01.1997 року між позивачем (покупець) і нерезидентом Ксерокс Лімітед (надалі - Нерезидент, Продавець) укладено договір поставки №1-96, відповідно до умов якого покупець купує, а продавець продає продукцію, на умовах, викладених в даному контракті, в асортименті, що вказаний в інвойсах.

За змістом п.4.1 вказаного контракту, оплата за поставлені товари має бути здійснена в доларах США на рахунок продавця по першій вимозі, але не пізніше 90 днів з дня отримання товару.

30 грудня 2009 року між Нерезидентом і Позивачем було складено і підписано Додаткову угоду №5, якою передбачено, що поставка товарів здійснюється з урахуванням наступних умов: в тому числі, якщо покупець товар, поставлений в рамках Договору, не оплатив у строк, який дорівнює 60 днів (включно) з дати оформлення ВМД, тоді починаючи з 61-го дня поставка такого товару вважається здійсненою на умовах товарного кредиту, передбачених п.4.2 даного Договору.

В свою чергу, п.4.2 Договору сторонами погоджено, що у разі, коли покупець оплачує товар в строк, який перевищує 60 днів з дати ВМД, покупець додатково сплачує продавцю процент за користування товарним кредитом, який погоджується сторонами щоквартально у відповідному акті звірки заборгованості і нарахованих процентів.

Сума процентів розраховується із суми заборгованості по Договору за поставлений товар, строк оплати якої перевищив 60 днів з дати оформлення ВМД.

Сума процентів нараховується за весь період, починаючи з 61-го дня від дати ВМД до дня повного розрахунку за товар. В будь-якому випадку, повний розрахунок за товар має бути здійснений не пізніше 60 місяців (5 років) з дня поставки товару.

В даному випадку Окружний адміністративний суд приймає до уваги те, що станом на дату закінчення перевірки, граничний строк розрахунку позивача з нерезидентом (5 років) не настав.

Абзацом 4 Додаткової угоди визначено, що проценти нараховуються щоквартально і сплачуються щоквартально не пізніше 30 днів після закінчення відповідного кварталу. Із суми процентів вираховуються податки відповідно до законодавства України. Нараховані у відповідному кварталі проценти за користування товарним кредитом сторони підтверджують двостороннім актом.

На підтвердження нарахування процентів за користування товарним кредитом, позивачем до матеріалів справи надано належним чином завірені копії актів звірки заборгованості та нарахування процентів (а.с.141-165 том 1).

Як зазначено в акті перевірки, перевіркою показників, відображених у р. 06.3. Декларації проценти, що включаються до витрат з урахуванням обмежень за період з 01.01.2013 р. по 31.12.2014 р. у сумі 1 979 763 грн. встановлено, що на формування цих показників мали вплив нарахування та сплата процентів по кредитним угодам з нерезидентом (п.3.6. акту перевірки).

ДПІ зазначає, що відповідно до пп. 138.10.5. ПК України до складу фінансових витрат віднесено проценти, нараховані по товарному кредиту в частині штучно створеної заборгованості.

Слід зазначити, що сторонами визнаються та не заперечуються математичні розрахунки, а також зміст угод з нерезидентом.

Разом з цим, суть штучно створеної заборгованості , на думку контролюючого органу, полягає в наступному.

Так, згідно наданих до перевірки договорів на купівлю-продаж офісного обладнання, оплата за поставлений товар на користь позивача здійснюється не пізніше 5 банківських днів з моменту передачі відповідного рахунку.

Згідно наданих до перевірки договорів на виготовлення відбитків (поліграфічна діяльність), замовник зобов'язаний у повному обсязі оплатити позивачу надані за договором послуги протягом 10 робочих днів з дати виставлення рахунку.

Як наслідок, контролюючий орган дійшов висновку, що оскільки реалізація частини отриманого по договору №1-96 обладнання та витратних матеріалів, здійснюється позивачем не добігаючи терміну в 60 календарних днів з дня поставки такого товару нерезидентом на позивача, то, відповідно, не розраховуючись з нерезидентом, позивач тим самим створює штучну заборгованість, на яку згідно умов договору нараховуються проценти.

Окружний адміністративний суд міста Києва відхиляє зазначені доводи контролюючого органу, з урахуванням наступного.

Податкове законодавство не містить в собі поняття штучна заборгованість . Разом з цим, відповідно до вимог п.44.1 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Як самостійно зазначено контролюючим органом в акті перевірки (а.с.109 том 1), відповідно до попередньої довідки перевірки від 03.07.2013 №39/26-55-22-02/19356320, станом на 01.01.2013 по нарахованим відсоткам за товарним кредитом по додатковій угоді від 30.12.09 до генерального контракту від 15.01.1997 №1-96, рахувалась кредиторська заборгованість на суму 24 126,88 дол. США. Претензій щодо правомірності формування кредиторської заборгованості вказана довідка не містить.

Суд вважає за необхідне зазначити, що згідно із статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні зобов'язання - заборгованість підприємства, яка виникла внаслідок минулих подій і погашення якої в майбутньому, як очікується, призведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють у собі економічні вигоди.

За загальним правилом, кредиторською заборгованістю є заборгованість підприємства іншим юридичним і фізичним особам, що виникла в результаті здійснених раніше дій (подій), оцінена в гривнях і щодо якої в підприємства існують зобов'язання її погашення в певний строк.

В подальшому, в акті перевірки зазначається (а.с.109 том 1), що у періоді, який перевірявся, позивачем нараховано відсотків за товарним кредитом на загальну суму 225 208,41 дол. США (2 344 282,59 грн). Відповідно до виписок банку, позивачем перераховано нерезиденту відсотків у сумі 1 527 902,88 грн.

Станом на 31.12.2014 (останній день перевіряємого періоду) кредиторська заборгованість (позивача перед нерезидентом) по нарахованим відсоткам відповідає даним бухгалтерського обліку.

Кредиторська (загальна) заборгованість позивача перед нерезидентом за імпортним контрактом від 15.01.1997 №1-96 складає 5 680 139,11 грн.

Слід відзначити, що акт перевірки не містить в собі доводів з приводу невідповідності сформованої позивачем кредиторської заборгованості перед нерезидентом даним бухгалтерського обліку або даним первинних документів, на підставі який така кредиторська заборгованість утворилась, відповідно до п.44.1 ПК України.

Відповідно до п/п. 14.1.245. ПК України (в редакції на час проведення спірних операцій) для цілей оподаткування під товарним кредитом розуміються товари (роботи, послуги), що передаються резидентом або нерезидентом у власність юридичних чи фізичних осіб на умовах договору, що передбачає відстрочення остаточних розрахунків на визначений строк та під процент. Товарний кредит передбачає передачу права власності на товари (роботи, послуги) покупцеві (замовникові) у момент підписання договору або в момент фізичного отримання товарів (робіт, послуг) таким покупцем (замовником), незалежно від часу погашення заборгованості.

Витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із інших витрат до яких включаються витрати, визначені, зокрема, згідно п/п. 138.10.5 і статтею 141 цього Кодексу.

До складу інших витрат включаються, зокрема, фінансові витрати, до яких належать витрати на нарахування процентів (за користування кредитами та позиками, за випущеними облігаціями та фінансовою орендою) та інші витрати підприємства в межах норм, встановлених цим Кодексом, пов'язані із запозиченнями (крім фінансових витрат, які включені до собівартості кваліфікаційних активів відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку) (п/п. 138.10.5. ПК України);

Відповідно до п. 141.1. ПК України ("Особливості визначення складу витрат платника податку в разі сплати процентів за борговими зобов'язаннями") до складу витрат включаються будь-які витрати, пов'язані з нарахуванням процентів за борговими зобов'язаннями (в тому числі за будь-якими кредитами, позиками, депозитами, крім фінансових витрат, включених до собівартості кваліфікаційних активів відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку) протягом звітного періоду, якщо такі нарахування здійснюються у зв'язку з провадженням господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 141.2. ПК України для платника податку, 50 та більше відсотків статутного фонду (акцій, інших корпоративних прав) якого перебуває у власності або управлінні нерезидента (нерезидентів), що має місце в даному випадку, віднесення до складу витрат нарахування процентів за кредитами, позиками та іншими борговими зобов'язаннями на користь таких нерезидентів та пов'язаних з ними осіб дозволяється в сумі, що не перевищує суму доходів такого платника податку, отриману протягом звітного періоду у вигляді процентів від розміщення власних активів, збільшену на суму, що дорівнює 50 відсоткам оподатковуваного прибутку звітного періоду, без урахування суми таких отриманих процентів.

Під час проведення перевірки контролюючим органом не встановлено наявності обставин віднесення позивачем до складу витрат нарахованих процентів за товарним кредитом у сумі, що перевищує суму доходів позивача, отриману протягом звітного періоду у вигляді процентів від розміщення власних активів, збільшену на суму, що дорівнює 50 відсоткам оподатковуваного прибутку звітного періоду, без урахування суми таких отриманих процентів.

За таких обставин, оскільки позивач на власний розсуд, відповідно до додаткової угоди до контракту, обирає момент погашення зобов'язань перед нерезидентом в рамках 5 років з дати оформлення ВМД, а граничний строк оплати, станом на дату закінчення перевірки, не настав, твердження контролюючого органу про штучно створену заборгованість є недоречними, адже позивач з урахуванням показників власної господарської діяльності вільний у вирішенні питань погашення заборгованості перед нерезидентом у визначений 5-річний строк, а сформована сума кредиторської заборгованості контролюючим органом не заперечується.

Відтак, оскільки матеріали справи не містять в собі будь-яких доказів неправомірного формування позивачем кредиторської заборгованості, окрім посилань посадових осіб на необхідність погашення позивачем кредиторської заборгованості в рамках 60-деного строку, що, однак, суперечить умовам договору між позивачем і нерезидентом та одночасно, на думку суду, є втручанням в господарську діяльність позивача, Окружний адміністративний суд міста Києва приходить до висновку про правомірність віднесення позивачем до складу витрат, витрат пов'язаних з нарахуванням процентів за товарним кредитом.

Стосовно віднесення позивачем до витрат збитків від курсових різниць, Окружний адміністративний суд міста Києва зазначає наступне.

Як вказано в акті перевірки (а.с.82 том 1), під час проведення контрольного заходу встановлено безпідставне віднесення позивачем до складу інших витрат звичайної діяльності та інших операційних витрат - від'ємного значення курсових різниць.

Єдиною підставою вказаного висновку відповідача є те, що від'ємне значення курсових різниць обраховано позивачем від штучно створеної заборгованості, оцінка чому надана судом вище.

Оскільки жодних інших доводів, окрім посилань на обрахунок від'ємного значення курсових різниць від штучно створеної заборгованості, акт перевірки в собі не містить, а обставини створення штучної заборгованості спростовані судом, Окружний адміністративний суд міста Києва приходить до висновку про необґрунтованість доводів контролюючого органу в цій частині.

Разом з цим, з метою всебічного і повного засування всіх обставин по справі, слід зазначити наступне.

Як було встановлено судом, за Контрактом №1-96 у Позивача обліковується борг (кредиторська заборгованість) по оплаті за товар перед нерезидентом Ксерокс Лімітед . За умовами Договору, борг обліковується в іноземній валюті - доларах США.

У 2013 - 2014 роках курс гривні по відношенню до долара США значною мірою знизився: з 7,99 грн. за 1 $ США (станом на 01.01.2013) до 15,77 грн. за 1 $ США (станом на 31.12.2014 p.7), як наслідок, утворилась різниця в курсі на рівні майже 8 грн.

Відповідно до п. 153.1.3 Податкового кодексу України визначення курсових різниць від перерахунку операцій, виражених в іноземній валюті, заборгованості та іноземної валюти здійснюється відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку.

При цьому, прибуток (позитивне значення курсових різниць) ураховується у складі доходів платника податку, а збиток (від'ємне значення курсових різниць) ураховується у складі витрат платника податку.

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про операції в іноземних валютах та відображення показників статей фінансової звітності господарських одиниць за межами України в грошовій одиниці України, врегульовано П(с)БО №21 Вплив змін валютних курсів .

Відповідно до п.4 вказаного Положення курсова різниця - різниця між оцінками однакової кількості одиниць іноземної валюти при різних валютних курсах.

Монетарні статті - статті балансу про грошові кошти, а також про такі активи й зобов'язання, які будуть отримані або сплачені у фіксованій (або визначеній) сумі грошей або їх еквівалентів.

Пунктом 8 Положення передбачено, що визначення курсових різниць за монетарними статтями в іноземній валюті проводиться на дату здійснення господарської операції (в межах її обсягу) та на дату балансу.

Курсові різниці від перерахунку грошових коштів в іноземній валюті та інших монетарних статей про операційну діяльність відображаються у складі інших операційних доходів (витрат).

Курсові різниці від перерахунку монетарних статей про інвестиційну і фінансову діяльність відображаються у складі інших доходів (витрат), за винятком курсових різниць, які відображаються згідно з пунктом 9 Положення (стандарту) 21.

Пунктом 9 Положення визначено, що курсові різниці, які виникають щодо дебіторської заборгованості або зобов'язань за розрахунками із господарською одиницею за межами України, погашення яких не плануються і не є ймовірними в найближчій перспективі, відображаються у складі іншого додаткового капіталу та відображаються в іншому сукупному доході.

Оскільки обставини, передбачені п.9 Положення в рамках досліджуваних правовідносин відсутні, курсові різниці обраховуються відповідно до п.8 Положення.

Як свідчать матеріали справи, керуючись п. 8 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 21 Вплив змін валютних курсів , Позивач у 2013-2014 роках розрахував курсові різниці від перерахунку заборгованості в іноземній валюті і отримав від'ємне значення курсових різниць. Такі обставини підтверджуються Бухгалтерською довідкою від 05.08.2015 р. № 1 (а.с.181-182 том 1) та Бухгалтерською довідкою від 05.08.2015 p. № 2 (а.с.183-185 том 1).

В свою чергу, відповідно до абз. а) п. 138.10.4 Податкового кодексу України інші операційні витрати що включають витрати за операціями в іноземній валюті, втрати від курсової різниці, визначені згідно зі статтею 153 цього Кодексу;

Таким чином, є можливим дійти висновку про правомірність віднесення позивачем від'ємного значення курсових різниць до складу витрат і відображення таких витрат у рядку 6.4.12 Податкових декларацій з податку на прибуток підприємств за 2013-2014 роки, внаслідок чого позовній вимоги в цій частині є обґрунтованими.

Стосовно безтоварності господарських операцій між позивачем і ТОВ Вісмас-Сервіс , ТОВ Мейл-Груп , ТОВ Кубера і Ко , ПП Пром-тех-снаб , ПП Лідер-принт , ТОВ ВС інвест , ТОВ ДМ-Експрес , ФОП ОСОБА_3, ФОП ОСОБА_4, ОСОБА_5, ТОВ Міромікс Юнайтед , Окружний адміністративний суд міста Києва зазначає наступне.

Між Позивачем та ТОВ МіроМікс Юнайтед було укладено Договір поставки № М52 від 22.09.2014 р. (а.с. 42-46 том 7), відповідно до умов якого ТОВ МіроМікс Юнайтед зобов'язувалось поставити товар (комп'ютерну техніку, серверне обладнання і т.д. марки Dell).

На виконання умов Договору у спірний період ТОВ МіроМікс Юнайтед здійснило поставку товару, що підтверджується належним чином завіреними копіями наявних в матеріалах справи: видаткових накладних (а.с. 49-50, 55, 59, 63, 65, 69, 73, 77, 81, 87, 93, 97; том 7; а.с. 239, 242 том 9); рахунків (а.с. 48, 54, 58, 62, 68, 72, 76, 80, 85-86, 92, 96, 104, 107, 110 том 7); податкових накладних (а.с. 51, 56, 60, 64, 66, 70, 74, 78, 82, 88, 94, 99, 105, 108, 111 том 7); акта про подовження гарантії (а.с. 104 том 7).

Позивач у повному обсязі оплатив товар, поставлений ТОВ МіроМікс Юнайтед , що підтверджується копіями платіжних доручень, які містяться в матеріалах справи (а.с. 53, 57, 61, 67, 71, 75, 79, 84, 91, 95, 102, 106, 109, 112 том 7).

Також реальність операцій вказаного контрагента з Позивачем підтверджується тим, що ТОВ МіроМікс Юнайтед самостійно здійснює імпорт техніки Dell та є одним із ексклюзивних імпортерів, що підтверджується копіями: гарантійних талонів (а.с. 52, 83, 89-90, 100, 113-117 том 7); дозволу № 14-002088 від 14.05.2014 р. на ввезення з-за кордону радіоелектронних засобів та заяви № 32 від 06.05.2014 р. про надання дозволу на ввезення з-за кордону в Україну РЕЗ та ВП (а.с. 135-137 том 7; а.с. 203-205 том 9); сертифікатів на підтвердження ексклюзивної співпраці з DELL (а.с. 138 том 7; а.с. 206 том 9); вантажно-митної декларації № 125130003/2014/502698 від 15.05.2014 p. (а.с. 139-145 том 7; а.с. 207-213 том 9); картки обліку особи, яка здійснює операції з товарами (а.с. 146-148 том 7; а.с. 214-216 том 9).

Відповідно до Договору, поставка здійснювалась на умовах постачання СРТ Інкотермс-2010 , що означає, що продавець здійснює поставку покупцю товару в названому покупцем місці призначення. Продавець несе всі витрати та ризики, пов'язані з доставкою товару до цього місця.

Таким чином, обов'язок з доставки товару на адресу Позивача, відповідно до договору, було покладено на ТОВ МіроМікс Юнайтед . Позивач зобов'язався лише прийняти товар за своєю адресою.

Відповідно до п. 2 Переліку документів, необхідних для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2009 №207, ТОВ МіроМікс Юнайтед не оформлювало ТТН, оскільки здійснювало доставку за допомогою власних автомобілів, що підтверджується копіями: таблиці планування контрагентом перевезень від 20.05.2015 p. (а.с. 118-119 том 7; а.с. 189-190 том 9); наказу № Т-1/01.12 від 16.01.2012 р. про закріплення автомобілів за водіями (а.с. 120 том 7; а.с. 191 том 9); журналу довіреностей на отримання товару (а.с. 121-131 том 7; а.с. 192-202 том 9); довіреностей на отримання товару (а.с. 132-134 том 7; а.с. 240-241, 243-244 том 9).

Стосовно взаємовідносин позивача з ТОВ Вісмас-Сервіс , суд зазначає наступне.

Між Позивачем та ТОВ Вісмас-Сервіс було укладено Договір № У15090 від 01.01.2012 p. (а.с. 234-237 том 2), за умовами якого ТОВ Вісмас-Сервіс брав на себе зобов'язання виконати роботу по обміну, заправці, встановленню картриджів до офісної техніки, технічному обслуговуванню, ремонту оргтехніки та продажу витратних матеріалів.

Умовами договору передбачено, що при необхідності у здійсненні будь-якої із вказаних робіт, Позивач направляє ТОВ Вісмас-Сервіс заявку (наприклад, на заміну картриджа). Після виконання такої заявки, Позивач і ТОВ Вісмас-Сервіс підписують акти здачі-прийняття виконаних робіт та Позивач здійснює оплату.

На підтвердження здійснення господарських операцій Позивач надав до матеріалів справи належним чином завірені копії наступних документів:

- рахунків (а.с. 239, 245-246 том 2; а.с. 4, 9-10, 16-17, 23-24, 30, 34-35, 42, 46-47, 53, 57, 61, 67, 71, 75, 81, 85, 91, 97-98, 104, 110, 114-115, 121, 125, 129, 135, 139, 145, 149, 155, 159, 163, 167, 171-172, 178-179, 185, 189, 193, 199, 203, 207, 212, 216, 220-221, 226, 230, 235, 239-240 том 3);

- податкових накладних (а.с. 242-243 том 2; а.с. 1-2, 6-7, 13-14, 20-21, 27-28, 32, 39-40, 44, 50-51, 55, 59, 64-65, 69, 73, 78-79, 83, 88-89, 94-95,101-102,107-108, 112, 118-119, 123, 127, 132-133, 137, 142-143, 147, 152-153, 157, 161, 165, 169, 175-176, 182-183, 187, 191, 196-197, 201, 205, 210, 214, 218, 224,228,233, 237,243 том 3);

- актів здачі-приймання робіт (а.с. 240-241, 247-249 том 2; а.с. 5, 11-12, 18-19, 25-26, 31, 36-38, 43, 48-49, 54, 58, 62-63, 68, 72, 76-77, 82, 86-87, 92-93, 99-100, 105-106, 111, 116-117, 122, 126, 130-131, 136, 140-141, 146, 150-151, 156, 160, 164, 168, 173-174, 180-181, 186, 190, 194-195, 200, 204, 208-209, 213, 217, 222-223, 227, 231-232, 236, 241-242 том 3; а.с. 113-176 том 13);

- витягів заявок із системи Helpdesk (а.с. 65-97; 188-194; 240-244 том 8).

Позивачем в повному обсязі здійснено оплату послуг ТОВ Вісмас-Сервіс , що підтверджується копіями платіжних доручень, які містяться в матеріалах справи (а.с 244 том 2; а.с. 3, 8, 15, 22, 29, 33, 41, 45, 52, 56, 60, 66, 70, 74, 80, 84, 90, 96, 103,109, 113, 120,124, 128, 134, 138, 144, 148, 154, 158, 162, 166, 170, 177, 184, 188, 192, 198, 202, 206, 211, 215, 219, 225, 229, 234, 238, 244 том 3).

На підтвердження існування у Позивача диспетчерської служби, яка координує виконання заявок, Позивач долучив до матеріалів справи копії: штатного розпису Позивача на 2013 рік (а.с. 4-6 том 8); посадової інструкції адміністратора служби Helpdesk ОСОБА_6 (а.с. 7-9 том 8); посадової інструкції адміністратора служби Helpdesk ОСОБА_7 (а.с. 10-12 том 8); посадової інструкції адміністратора служби Helpdesk ОСОБА_8 (а.с. 13-14 том 8).

На підтвердження факту виконання робіт ТОВ Вісмас-Сервіс для контрагентів Позивача, Позивач також долучив до матеріалів справи копії: Договору № 250111 від 14.04.2011 року з ПАТ УкрСиббанк (а.с. 15-63 том 8); Роздруківки витягів заявок від ПАТ УкрСиббанк із програми helpdesk (а.с. 65-97 том 8); Заявок на обслуговування техніки ТОВ Вісмас Сервіс з підписами про виконання від ПАТ УкрСиббанк (а.с. 98-112 том 8); Договору № 11112011 від 11.11.2011 року з ПАО КБ ПриватБанк (а.с. 113-138 том 8); заявок на обслуговування техніки ТОВ Вісмас Сервіс з підписами про виконання від ПАО КБ ПриватБанк (а.с. 139, 141-144, 146-149 том 8); договору № 55-ІТ/2012 від 28.12.2012 року з АБ Укргазбанк (а.с. 150-187 том 8); Роздруківки витягів заявок від АБ Укргазбанк із програми helpdesk (а.с. 188-194 том 8); заявок на обслуговування техніки від ТОВ Вісмас Сервіс з підписами про виконання від АБ Укргазбанк (а.с. 195-202 том 8); договору № FM21102013 від 23.12.2013 року з ПрАТ МТС Україна (а.с. 203-239 том 8); Роздруківки витягів заявок від ПрАТ МТС Україна із програми helpdesk (а.с. 240-244 том 8); заявок на обслуговування техніки ТОВ Вісмас Сервіс з підписами про виконання від ПрАТ МТС Україна (а.с. 245-249 том 8).

Декларування ТОВ Вісмас-Сервіс своїх податкових зобов'язань по взаємовідносинам з Позивачем у спірний період підтверджується податковими деклараціями з податку на додану вартість з додатками 5 та квитанціями про отримання податковою (а.с. 12-147 том 6).

Стосовно взаємовідносин позивача з ПП Лідер-Принт , Суд зазначає наступне.

Між Позивачем та ПП Лідер-Принт укладено Договір № У 16019 від 01.04.2012 р. про надання послуг з обслуговування офісного обладнання (а.с.1-8 том 4). Умови виконання договору аналогічні умовам договору позивача з ТОВ Вісмас-Сервіс .

Вказані послуги були надані Позивачу ПП Лідер-Принт , що підтверджується копіями наступних документів:

- рахунків (а.с. 9, 13, 17, 21, 25, 29, 33, 37, 41, 45, 49, 53, 57, 61 том 4);

- податкових накладних (а.с. 11, 15, 19, 23, 27, 31, 35, 39, 43, 47, 51, 55, 59, 63 том 4);

- актів надання послуг (а.с. 10, 14, 18, 22, 26, 30, 34, 38, 42, 46, 50, 54, 58, 62 том 4);

- витягів заявок із системи Helpdesk (а.с. 195-215 том 10; а.с. 38-50; 82-89; 122-127 том 11).

Позивач у повному обсязі оплатив послуги ПП Лідер-Принт , що підтверджується копіями платіжних доручень, які містяться в матеріалах справи (а.с. 12, 16, 20, 24, 28, 32, 36, 40, 44, 48, 52, 56, 60, 64 том 4).

Додатково, на підтвердження існування у ПП Лідер-Принт можливість надавати послуги Позивачу в частині необхідних для цього трудових ресурсів, Позивач долучив до матеріалів справи копії довідок Форми 1ДФ за 2013 рік та 1 квартал 2014 року (а.с. 137-151 том 11).

На підтвердження факту виконання робіт ПП Лідер-Принт на користь контрагентів Позивача, Позивач також долучив до матеріалів справи: Копію договору № FM21102013 від 23.12.2013 року з ПрАТ МТС Україна (а.с. 1-37 том 11); Роздруківку витягів заявок від ПрАТ МТС Україна із програми helpdesk (а.с. 38-50 том 11); Копії заявок на обслуговування техніки ПП Лідер-Принт з підписами про виконання від ПрАТ МТС Україна (а.с. 51-70 том 11); Копію Договору № 250111 від 14.04.2011 року з ПАТ УкрСиббанк (а.с. 170-194 том 10); Роздруківку витягів заявок від ПАТ УкрСиббанк із програми helpdesk (а.с. 195-215 том 10); Копії заявок на обслуговування техніки ПП Лідер-Принт з підписами про виконання від ПАТ УкрСиббанк (а.с. 216-242 том 10); Копії актів встановлення обладнання в приміщенні ПАТ УкрСиббанк (а.с. 243-250 том 10); Копію договору № FM15042013/55289 від 15.04.2013 р. з ПрАТ Філіп Морріс Україна (а.с. 71-81 том 11); Роздруківки витягів заявок від ПрАТ Філіп Морріс Україна із програми helpdesk (а.с. 82-89 том 11); Копії заявок на обслуговування техніки від ПП Лідер-Принт з підписами про виконання від ПрАТ Філіп Морріс Україна (а.с. 90-102 том 11); Копію договору № 55-ІТ/2012 від 28.12.2012 року з АБ Укргазбанк (а.с. 103-121 том 11); Роздруківки витягів заявок від АБ Укргазбанк із програми helpdesk (а.с. 122-127 том 11); Копії заявок на обслуговування техніки від ПП Лідер-Принт з підписами про виконання від АБ Укргазбанк (а.с. 128-135 том 11).

Декларування ПП Лідер-Принт своїх податкових зобов'язань по взаємовідносинам з Позивачем у спірний період підтверджується податковими деклараціями з податку на додану вартість з додатками 5 та квитанціями про отримання податковою (а.с. 155 том 11; а.с. 31 том 12).

Таким чином, реальність надання ПП Лідер-Принт послуг для Позивача та його контрагентів підтверджується первинними та іншими документами, наданими Позивачем, а також документами від третіх осіб.

Стосовно взаємовідносин позивача з ФОП ОСОБА_4 , Окружний адміністративний суд міста Києва зазначає наступне.

Як свідчать матеріали справи, аналогічний за змістом (як попередні договори) Договір № У19037 від 20.10.2014 p. (а.с. 69-78 том 4) на технічне обслуговування, ремонт оргтехніки було укладено між Позивачем та ФОП ОСОБА_4 Вказані роботи/послуги були надані Позивачу, що підтверджується наявними в матеріалах справи належним чином завіреними копіями: копії рахунків (а.с.79, 81, 84 том 4); актів надання послуг (а.с. 80,82,85 том 4); ) витягів заявок із системи Helpdesk (а.с. 20-23 том 9; а.с. 129-141 том 10).

Позивач у повному обсязі оплатив послуги ФОП ОСОБА_4, що підтверджується копіями платіжних доручень (а.с. 83,86 том 4).

На підтвердження факту виконання робіт ФОП ОСОБА_4 для контрагентів Позивача, Позивач також долучив до матеріалів справи: копію Договору № 55-ІТ/2012 від 28.12.2012 р. з АБ Укргазбанк (а.с. 110-128 том 10); роздруківки витягів заявок від АБ Укргазбанк із програми helpdesk (а.с. 129-141 том 10); копії заявок на обслуговування техніки від ФОП ОСОБА_4 з підписами про виконання від АБ Укргазбанк (а.с. 142-154 том 10); копію Договору № FM21102013 від 23.12.2013 р. з ПрАТ МТС Україна (а.с. 1-19 том 9); роздруківки витягів заявок від ПрАТ МТС Україна із програми helpdesk (а.с. 20-23 том 9); копії заявок на обслуговування техніки від ФОП ОСОБА_4 з підписами про виконання від ПрАТ МТС Україна (а.с. 24-27 том 9).

З приводу взаємовідносин позивача з ФОП ОСОБА_3 , Суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, аналогічні роботи для Позивача виконував ФОП ОСОБА_3 за Договором № У17038 від 01.02.2013 p. (а.с. 87-89 том 4), що підтверджують наступні документи: копії рахунків (а.с. 90, 93, 96, 99, 102, 105, 108, 111, 114, 117, 120, 123, 126, 129, 132 том 4); копії актів надання послуг (а.с. 91, 94, 97, 100, 103, 106, 109, 112, 115, 118, 121, 124, 127, 130, 133 том 4); витяги заявок із системи Helpdesk (а.с. 216-242 том 13; а.с. 27-30; 46 том 14).

Позивач у повному обсязі оплатив послуги ФОП ОСОБА_3, що підтверджується копіями платіжних доручень (а.с. 92, 95, 98, 101, 104, 107, 110, 113, 116, 119, 122, 125, 128, 131, 134 том 4).

На підтвердження факту надання послуг ФОП ОСОБА_3 для контрагентів Позивача, Позивач також долучив до матеріалів справи: копію Договору № 250111 від 14.04.2011 року з ПАТ УкрСиббанк (а.с. 191-215 том 13); роздруківки витягів заявок від ПАТ УкрСиббанк із програми helpdesk (а.с. 216- 242 том 13); копії заявок на обслуговування техніки від ФОП ОСОБА_3 з підписами про виконання від ПАТ УкрСиббанк (а.с. 243 том 13; а.с. 2 том 14); копію акту прийому-передачі техніки на склад від 21.02.2014 p. (а.с. 3 том 14); копії актів встановлення обладнання в приміщенні ПАТ УкрСиббанк (а.с. 4-7 том 14); копію договору № FM21102013 від 23.12.2013 року з ПрАТ МТС Україна (а.с. 8-26 том 14); роздруківки витягів заявок від ПрАТ МТС Україна із програми helpdesk (а.с. 27-30 том 14); копії заявок на обслуговування техніки від ФОП ОСОБА_3 з підписами про виконання від ПрАТ МТС Україна (а.с. 31-34 том 14); копію договору №FM15042013/55289 від 15.04.2013 р. з ПрАТ Філіп Морріс Україна (а.с. 35-45 том 14); роздруківку витягу заявок від ПрАТ Філіп Морріс Україна із програми helpdesk (а.с. 46 том 14); копію заявки на обслуговування техніки від ФОП ОСОБА_3 з підписами про виконання від ПрAT Філіп Морріс Україна (а.с. 47 том 14).

Щодо формування спірних показників податкової звітності за наслідками господарських взаємовідносин позивача з ТОВ Кубера і Ко , суд зазначає наступне.

Між Позивачем та ТОВ Кубера і Ко укладено Договір № У19022 від 01.04.2014 p. (а.с. 136-152 том 4) на технічне обслуговування, ремонт оргтехніки та продаж витратних матеріалів. Вказані роботи/послуги були надані Позивачу ТОВ Кубера і Ко , що підтверджується, копіями:

- рахунків (а.с. 154-155, 161, 165, 169, 174, 178, 182, 186, 190, 194, 198, 202, 206, 210, 214, 218-219, 225, 229, 233, 237-238, 243, 247 том 4; а.с. 2, 6, 10, 14, 18-19, 24, 28, 32, 37, 41-42, 47-48, 53, 57, 61, 65, 69-70, 74, 78, 82-83, 88, 92, 96, 100-102, 105, 109-110, 115, 119-120, 126, 130 том 5);

- податкових накладних (а.с. 158-159, 163, 167, 171, 176, 180, 184, 188, 192, 196, 200, 204, 208, 212, 216, 222-223, 227, 231, 235, 241, 245, 249 том 4; а.с. 4, 8,12, 16, 22, 26, 30, 35, 39, 45, 51, 55, 59, 63, 67, 72, 76, 80, 86, 90, 94, 98, 103, 107, 113, 117, 123-124, 128, 132 том 5);

- накладних (а.с. 156-157, 162, 166, 170, 175, 179, 183, 187, 191, 195, 199, 203, 207, 211, 215, 220-221, 226, 230 том 4);

- актів здачі-прийняття робіт (а.с. 234, 239-240, 244, 248 том 4; а.с. 3, 7, 11, 15, 20-21, 25, 29, 33-34, 38, 43-44, 49-50, 54, 58, 62, 66, 71, 75, 79, 84-85, 89, 93, 97, 106, 111-112, 116, 121-122, 127,131 том 5);

- витягів заявок із системи Helpdesk (а.с. 178-187; 234-243 том 12).

Позивач у повному обсязі оплатив послуги ТОВ Кубера і Ко , що підтверджується копіями платіжних доручень (а.с. 160, 164, 168, 172, 173, 177, 181, 185, 189, 193, 197, 201, 205, 209, 213, 217, 224, 228, 232,236, 242, 246 том 4; а.с. 1, 5, 9, 13, 17, 23, 27, 31, 36, 40, 46, 52, 56, 60, 64, 68, 73, 77, 81, 87, 91, 95, 99, 104, 108, 114, 118, 125, 129, 133 том 5), які містяться в матеріалах справи.

Від імені Позивача товар отримувався на підставі довіреностей працівниками Позивача - ОСОБА_9 та ОСОБА_10 Вказані особи підписували накладні від імені Позивача, що підтверджується витягом із журналу довіреностей (а.с. 109-118 том 12).

На підтвердження того, що у ТОВ Кубера і Ко була можливість надавати послуги Позивачу, та були необхідні для цього трудові ресурси, Позивач долучив до матеріалів справи копії довідок Форми 1ДФ за 2014 рік (а.с. 123-136 том 14).

На підтвердження факту надання послуг ТОВ Кубера і Ко для контрагентів Позивача, Позивач також долучив до матеріалів справи: копію Договору № 250111 від 14.04.2011 року з ПАТ УкрСиббанк (а.с. 130-177 том 12); роздруківки витягів заявок від ПАТ УкрСиббанк із програми helpdesk (а.с. 178-187 том 12); копії заявок на обслуговування техніки від ТОВ Кубера і Ко з підписами про виконання від ПАТ УкрСиббанк (а.с. 188-194 том 12); копію акту приймання-передачі обладнання від 12.01.2015 р. ПАТ УкрСиббанк (а.с. 195 том 12); копію договору № 55-ІТ/2012 від 28.12.2012 року з АБ Укргазбанк (а.с. 196-233 том 12); роздруківки витягів заявок від АБ Укргазбанк із програми helpdesk (а.с. 234-243 том 12); копії заявок на обслуговування техніки від ТОВ Кубера і Ко з підписами про виконання від АБ Укргазбанк (а.с. 244 том 12; а.с. 7 том 13).

Декларування ТОВ Кубера і Ко своїх податкових зобов'язань по взаємовідносинам з Позивачем у спірний період підтверджується податковими деклараціями з податку на додану вартість з додатками 5 та квитанціями про отримання податковою (а.с. 10-105 том 13).

Також, як вбачається з матеріалів справи, між Позивачем та ТОВ ВС Інвест було укладено Договір № 22 від 27.08.2012 р. про поставку та передачу товару у власність (а.с. 145-149 том 5).

Відповідно до п. 2.3 Договору поставка відбувалась на умовах EXW (Інкотермс 2000) - склад ТОВ ВС Інвест . Тобто, товар вважається поставленим з моменту передачі товару Позивачу на складі постачальника - ТОВ ВС Інвест .

Обставини поставки товару за вказаним договором підтверджуються наявними в матеріалах справи належним чином завіреними копіями

- рахунків (а.с. 150, 155, 160, 166, 170, 176, 182, 186, 191 том 5);

- накладних (а.с. 151, 156, 161, 167, 171, 177, 183, 187, 192 том 5);

- податкових накладних (а.с. 152-153, 157-158, 162-164, 168, 172-174, 178-180, 184, 188- 189, 193 том 5).

Позивач у повному обсязі оплатив товар, поставлений ТОВ ВС Інвест , що підтверджується копіями платіжних доручень (а.с. 154, 159, 165, 169, 175, 181, 185, 190, 194 том 5), які містяться в матеріалах справи.

Посилання Відповідача на відсутність у Позивача товарно-транспортних накладних (ТТН), як на доказ безтоварності господарських операцій, судом відхиляються, з урахуванням наступного.

Відповідно до Переліку документів, необхідних для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні, ТТН є обов'язковим документом у випадку залучення до перевезення третіх осіб - перевізників.

Відповідно до п. 2 Переліку, у разі здійснення перевезення власним транспортом, такий перевізний документ, як ТТН не оформлюється.

У відповідності до зазначених приписів, ТТН по операціям з ТОВ ВС Інвест не оформлялись, оскільки вивезення товару зі складу ТОВ ВС Інвест здійснювалось Позивачем власними автомобілями Citroen Berlingo First VP 19d Comfort, Hyundai HD-78, Renault Kangoo KP2 Expression 1598, Fiat Nuovo Doblo.

Наявність у позивача в користуванні вказаних автомобілів та одночасно обставини перевезення товарів автомобілем:

- Citroen Berlingo First VP 19d Comfort, підтверджують: акт приймання-передачі основних засобів від 26.11.2010 p.; (а.с. 202-203 том 5; а.с. 153- 154 том 7); тимчасовий реєстраційний талон; (а.с. 204 том 5; а.с. 155 том 7); акта приймання-передачі автомобіля від 26.11.2010 p.; (а.с. 205 том 5; а.с. 156 том 7); гарантійний талон дорожньо-транспортного засобу і його складників; (а.с 206 том 5; а.с. 157 том 7); накладна № 331 від 26.11.2010 p.; (а.с. 207 том 5; а.с. 156 том 7); Наказ № 324/03-11 від 14.03.2011 p. на надання автомобіля (а.с. 208 том 5; а.с. 188 том 7); Наказ №416/12-12 від 18.12.2012 p. на надання автомобіля (а.с. 209 том 5); подорожні листи службового легкового автомобіля (а.с. 208-221 том 14);

- Hyundai HD-78, підтверджують: акт про введення в експлуатацію основних засобів від 27.11.2007 p. (а.с. 210 том 5; а.с. 157 том 7); видаткова накладна № ДА-0002883 від 30.11.2007 p. (а.с. 211 том 5; а.с. 158 том 7); Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (а.с. 212 том 5; а.с. 159 том 7); Акт приймання-передачі № 1128/1 від 28.11.2007 p.; (а.с. 213 том 5; а.с. 160 том 7); Довідка-рахунок № 263163 від 28.11.2007 p. (а.с. 214-215 том 5; а.с. 161-162 том 7);

- Renault Kangoo KP2 Expression 1598, підтверджують: Акт приймання-передачі основних засобів від 25.04.2013 p.; (а.с. 216-217 том 5; а.с. 163- 164 том 7); Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (а.с. 218 том 5; а.с. 165 том 7); Видаткова накладна № АМРНА01637 від 05.04.2013 p. (а.с. 219 том 5; а.с. 166 том 7); Акт прийому-передачі від 05.04.2013 p. (а.с. 220 том 5; а.с. 167 том 7); Акт прийняття-передачі транспортних засобів та їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, між суб'єктом господарювання та уповноваженим дилером 040413/00000346 від 04.04.2013 p.; (а.с. 221 том 5; а.с. 168 том 7); Довідка-рахунок № 030912 від 05.04.2013 p. (а.с. 222-223 том 5; а.с. 169-170 том 7); Дилерська угода № 010108/17/RD від 01.01.2008 p.( а.с. 231-234 том 5; а.с. 178-181 том 7); Щорічна поправка на 2013 рік до дилерської угоди № 010108 від 27.12.2012 p. (а.с.235-237 том 5; а.с. 182-184 том 7);

- Fiat Nuovo Doblo, підтверджують: подорожні листи службового легкового автомобіля (а.с. 222-229 том 14);

Від імені Позивача товар отримувався по довіреності працівниками Позивача - ОСОБА_11 та ОСОБА_12 Вказані особи також підписували накладні від імені Позивача, повноваження на що підтверджуються витягом із журналу довіреностей (а.с. 196-198 том 5; а.с. 185-187 том 7).

За вказаними особами закріплено у службових цілях вищезазначені автомобілі Позивача, якими було здійснено вивіз Товару зі складу ТОВ ВС Інвест , що підтверджується Наказом № 324/03-11 від 14.03.2011 р.

На підтвердження господарської необхідності придбання Товару у ТОВ ВС Інвест , Позивач долучив до матеріалів справи копії заявок про необхідність у придбанні замінних матеріалів (а.с. 14-21 том 10), копію Договору № 250111 від 14.04.2011 року з ПАТ УкрСиббанк (а.с. 213-249 том 7; а.с. 1-12 том 10); копії Актів здачі-приймання виконаних робіт за січень-березень 2013 року з ТОВ Укрсиббанк , при виконанні яких були використані матеріали, придбані у ТОВ ВС Інвест (а.с. 22-95 том 10).

Стосовно взаємовідносин позивача з ТОВ Мейл-Груп , Окружний адміністративний суд міста Києва зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, між Позивачем та ТОВ Мейл-Груп укладено Договір № 08/08-2014 (а.с. 239-255 том 5), відповідно до умов якого ТОВ Мейл-Груп зобов'язалось надати Позивачу послуги з обслуговування відправлень.

Передумовою укладення даного договору, стали наступні обставини.

Так, відповідно до відомостей ЄДР, основним видом діяльності позивача є - Код КВЕД 18.12 Друкування іншої продукції.

Як пояснив представник позивача, при замовленні контрагентами у позивача вказаних послуг з друкування продукції, у Позивача одночасно замовляють також і послуги з поштового відправлення такої друкованої продукції.

Для здійснення таких відправлень Позивач і залучає третіх осіб, в тому числі ТОВ Мейл-Груп .

Надання зі сторони ТОВ Мейл-Груп на користь позивача послуг з обслуговування відправлень, підтверджується наявними в матеріалах справи належним чином завіреними копіями:

- рахунків (а.с. 154, 178, 200, 222, 228 том 6);

- податкових накладних (а.с. 156, 180, 202, 224, 230 том 6);

- актів здачі-прийняття робіт (а.с. 155, 179, 201, 223, 229 том 6);

- заявок про виконання робіт (а.с. 148, 150, 152, 158-159, 161, 163, 166, 168, 170, 172, 174, 183, 185, 187-188, 190, 192, 194-195, 197-198, 204-206, 208, 210, 212, 214, 216, 218, 220, 226 том 6);

- актів прийому-передачі матеріалів для виконання робіт (а.с. 149, 151, 153, 160, 162, 164, 165, 167, 169, 171, 173, 175-177, 184, 186, 189, 191, 193, 196, 199, 207, 209, 211, 213, 215, 217, 219, 221, 227 том 6).

Позивач у повному обсязі оплатив послуги ТОВ Мейл-груп , що підтверджується копіями платіжних доручень, які містяться в матеріалах справи (а.с. 157, 181, 182, 203, 225, 231 том 6).

На підтвердження наявності у ТОВ Мейл-груп знижки на послуги УДППЗ Укрпошта , Позивач долучив до матеріалів справи: Лист-запит ТОВ Ксерокс(Україна) ЛТД до УДППЗ Укрпошта № 9936-08 від 18.08.2014 p. (a.c. 31 том 9) та копію відповіді від УДППЗ Укрпошта щодо укладення договору з ТОВ Мейл-Груп № 01-014 від 20.08.2014 p. (а.с. 32 том 9).

Додатково обставини виконання послуг ТОВ Мейл-груп на користь позивача підтверджуються документами від третіх осіб, зокрема:

Копією договору з МТС Україна № SD-13-511452 від 01.09.2013 p. (а.с. 33-75 том 9);

Копіями актів здачі-приймання виконаних робіт з калькуляцією № FM0749 від 30.09.2014 р., № FM0831 від 30.09.2014 р., № FM0832 від 30.09.2014 р., № FM0936 від 31.10.2014 р., № FM0937 від 31.10.2014 р., № FM0938 від 31.10.2014 р., № FM0952 від 30.11.2014 р., № FM0953 від 30.11.2014 р., № FM0954 від 30.11.2014 р., № FM1130 від 31.12.2014 р., № FM1131 від 31.12.2014 р., № FM1132 від 31.12.2014 р. (а.с. 76-103 том 9);

Копією договору з ТОВ Інтертелеком № GDO-01122012 від 01.12.2012 p. (а.с. 104- 116 том 9);

Копією договору з ПАТ Перший український міжнародний банк № FM 55/04 від 27.04.2011 p. (a.c. 117-144 том 9);

Копією договору з ПАО Універсал Банк № 700808 від 01.02.2009 p. (а.с. 145-185 том 9).

Стосовно взаємовідносин позивача з ТОВ ДМ Експрес , Суд зазначає наступне.

Між Позивачем та ТОВ ДМ Експрес укладено Договір № 04/04-2014 ВК від 09.04.2014 р. про надання послуг з обслуговування відправлень (а.с. 234 том 6 - а.с. 1 том 7).

Умови виконання даного Договору, аналогічні умовам договору позивача з ТОВ Мейл-Груп .

На підтвердження належного виконання ТОВ ДМ Експрес взятих на себе господарських зобов'язань, позивач надав до матеріалів справи належним чином завірені копії:

- рахунків (а.с. 2, 6, 10, 14, 18 том 7);

- податкових накладних (а.с. 4, 8, 12, 16, 20 том 7);

- актів здачі-прийняття робіт (а.с. 3, 7, 11, 15, 19 том 7).

Позивач у повному обсязі оплатив послуги ТОВ ДМ Експрес , що підтверджується копіями платіжних доручень, які містяться в матеріалах справи (а.с. 5, 9, 13, 17, 21 том 7).

Додатково обставини надання послуг ТОВ ДМ Експрес на користь позивача підтверджуються документами від третіх осіб, зокрема, копіями:

Договору № SD-13-511452 від 01.11.2013 року з ПрАТ МТС Україна (а.с. 51-72 том 14);

Актів здачі-прийняття виконаних робіт та звітів підрядника № FM0402 від 30.05.2014, № FM0403 від 31.05.2014 p., № FM0404 від 31.05.2014 p., № FM0450 від 31.05.2014 p., № FM0529 від 30.06.2014 p., № FM0528 від 30.06.2014 p., № FM0528 від 30.06.2014 p., № FM0527 від 30.06.2014 p., № FM0636 від 31.07.2014 p., № FM0635 від 31.07.2014 p., № FM0634 від 31.07.2014 p., № FM0736 від 31.08.2014 р., № FM0735 від 31.08.2014 p., № FM0734 від 31.08.2014 p. (а.с.73-102 том 14);

Стосовно взаємовідносин позивача з ПП Пром-Тех-Снаб , судом встановлено, що ПП Пром-Тех-Снаб в перевіряємий період надав Позивачу послуги з ремонту кондиціонеру.

На підтвердження здійснення господарської операції Позивач надав під час проведення перевірки та долучив до матеріалів справи копії первинних документів:

) рахунку (Т. 7, а.с. 26); ) податкової накладної (Т. 7, а.с. 28); ) акту здачі-прийняття робіт (Т. 7, а.с. 27).

Позивач у повному обсязі оплатив надані ПП Пром-Тех-Снаб послуги, що підтверджується копією платіжного доручення № 0728 від 03.04.2014 р. з відміткою банку про виконання (Т. 7, а.с. 29).

Стосовно взаємовідносин позивача з ФОП ОСОБА_5, суд зазначає наступне.

Між Позивачем та ФОП ОСОБА_5 було укладено Договір № 107 від 03.11.2014 р. про надання послуг щодо перевезення вантажу (а.с. 30-34 том 7).

На підтвердження здійснення господарських операцій в частині перевезення ФОП ОСОБА_5 вантажу, позивач надав до матеріалів справи належним чином завірені копії рахунків (а.с. 35, 38 том 7); актів надання послуг (а.с. 36, 39 том 7).

Позивач у повному обсязі оплатив надані ФОП ОСОБА_5 послуги, що підтверджується копіями платіжних доручень, які містяться у матеріалах справи (а.с. 37, 40 том 7).

Також, обставини надання послуг ФОП ОСОБА_5 на користь позивача додатково підтверджуються документами від третіх осіб:

Договором № FM21102013 від 23.12.2013 року з МТС Україна (а.с. 34-70 том 12);

Актом приймання-передачі обладнання № 4 від 01.11.2014 p. (а.с. 71 том 12);

Роздруківками електронних листів з МТС Україна щодо вивозу техніки (а.с. 72-74 том 12);

Договором № FM28032013-2 від 28.03.2013 року з ТОВ АФ Прайсвотерхаускуперс (Аудит) (а.с. 75-96 том 12);

Актом прийому-передачі і встановлення обладнання від 20.05.2013 p. (а.с. 97-98 том 12);

Актом прийому-передачі (повернення) обладнання від 21.10.2014 p. (а.с. 99 том 12);

Актом прийому-передачі і встановлення обладнання від 22.08.2013 p. (а.с. 100 том 12); Роздруківками електронних листів від ТОВ АФ Прайсвотерхаускуперс (Аудит) щодо вивозу техніки (а.с. 101-105 том 12).

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що не приймаючи до уваги змісту та обсягу господарських операцій, що вказані в зазначених вище та наданих до перевірки документах, тим самим приходячи до переконання про відсутність об'єкту оподаткування по спірним господарським операціям, податковий орган посилається виключно на те, що внаслідок існування певних недоліків в оформленні первинних документів, вказані документи не спричиняють змін в бухгалтерському та податковому обліку позивача, внаслідок чого останній позбавлений законного права на віднесення сум по документам до податкового кредиту та витрат.

Окружний адміністративний суд міста Києва відхиляє зазначені доводи відповідача, адже певні недоліки первинних документів, складених за результатами проведених господарських операцій не тягнуть за собою втрату статусу належних первинних документів. Такі документи є належними та підтверджують право покупця на формування даних податкового обліку і в тому разі, якщо вони заповнені з окремими недоліками, проте при цьому дають змогу, як у даному випадку, ідентифікувати постачальника, містять достатні дані про зміст господарських операцій, підтверджують фактичність здійснення таких операцій та інші обставини, що підлягають відображенню в бухгалтерському та податковому обліку.

Відповідно до ст. 1 розділу І Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до п.1 ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Тобто, відповідно до вимог Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підтвердженням здійснення господарської операції є належним чином оформлені первинні документи, що містять дані про зміст господарських операцій.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно з п. 201.1 ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну.

Відповідно до п. 201.4 ст. 201 ПК України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Відповідно до п. а ст. 185 ПК України об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Таким чином, податкова накладна є документом, який є підставою для нарахування податкового кредиту.

Між тим, наявність податкових накладних, видаткових накладних та актів виконаних робіт дійсно є обов'язковою обставиною для визначення правильності формування податкового кредиту та витрат але не вичерпною, оскільки підставою для виникнення права на податковий кредит та витрати є, зокрема, реальність господарських операцій, на підставі яких сформовано такі показники податкової звітності.

Як вже зазначалось, фактичне здійснення господарських операцій підтверджується належним чином оформленими первинними документами, які повністю відповідають вимогам, встановленим статтею 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 року № 996-ХІV.

В розумінні ст.16 ПК України, навіть за умови допущення попередніми постачальниками у ланцюгу постачання товару/надання послуг певних порушень податкового законодавства, дані обставини тягнуть негативні наслідки саме для таких постачальників та не впливають на право позивача (добросовісного платника податку) на віднесення відповідних сум до складу податкового кредиту та витрат.

ПК України не містить в собі таких підстав для збільшення платнику податків грошового зобов'язання з ПДВ як наявність розбіжностей між податковим кредитом покупця та податковими зобов'язаннями продавця, та/або наявністю висновку посадової особи податкового органу щодо ознак фіктивності контрагента, а фактичність господарських операцій позивача з контрагентами підтверджується належним чином завіреними копіями доказів, що наявні в матеріалах справи.

Відтак, доводи, викладені в акті перевірки спростовуються належними та допустимими доказами, що наявні в матеріалах справи, а обставини, на які посилається представник відповідача, не можуть бути достатніми підставами для визнання правочинів між позивачем та контрагентом недійсними та не можуть одночасно бути достатніми доказами безтоварності /неможливості фактичного здійснення господарських взаємовідносин між позивачем та контрагентами.

Частина 1 ст. 91 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Отже, за змістом зазначеної норми державна реєстрація юридичної особи є юридично значимою дією, з якою цивільне та господарське законодавство пов'язує виникнення цивільної правоздатності.

Як вбачається з пояснень позивача, а зворотного акт перевірки не містить, на момент вчинення господарських правовідносин між позивачем та контрагентами і на момент фактичного виконання даних господарських відносин, контрагенти позивача, як юридичні особи були внесені в Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб підприємців та були зареєстрованими платниками податку на додану вартість.

Лише встановлення в ході судового розгляду факту узгодженості дій платника податків з недобросовісними платниками податків (постачальниками) з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями постачальників чи сприяння ухиленню постачальниками товару у ланцюгу постачання від виконання податкових зобов'язань може свідчити про незаконність формування податкового кредиту/витрат, однак таких обставин в ході розгляду даної справи встановлено не було.

Вищевказана позиція Окружного адміністративного суду м. Києва узгоджується із практикою Європейського суду з прав людини. Так, основним висновком у рішенні від 22.01.2009 у справі БУЛВЕС АД проти Болгарії № 3991/03 Європейський суд з прав людини зазначив, що у разі якщо національні органи за відсутності будь-яких вказівок на безпосередню участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, пов'язаним зі сплатою податку на додану вартість, який нараховується у ланцюгу поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж таки застосовують негативні наслідки до отримувача оподатковуваної податком на додану вартість поставки, який повністю виконав свої зобов'язання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза межами контролю отримувача і у відношенні якого у нього не було засобів перевірки та забезпечення його виконання, то такі владні органи порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності.

Відтак, приймаючи до уваги все вищевикладене, суд приходить до висновку про те, що контролюючим органом з посиланням на належні та допустимі докази, не доведено обставин протиправного формування позивачем показників податкової звітності на підставі зазначених вище досліджених судом господарських операцій.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва, з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 2, 6, 72-77, 90, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 17 серпня 2015 року № 39626552210, № 39726552210 та № 39826552210, складені Державною податковою інспекцією у Печерському районі Головного управління у місті Києві.

3. Стягнути на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "КСЕРОКС (УКРАЇНА) ЛТД" (ідентифікаційний код ЄДРПОУ 19356320, адреса: 01021, м.Київ, ВУЛИЦЯ МИХАЙЛА ГРУШЕВСЬКОГО, будинок 28/2, Н/П №43) понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 487 (чотириста вісімдесят сім грн) 20 коп. за рахунок бюджетних асигнувань ДЕРЖАВНОЇ ПОДАТКОВОЇ ІНСПЕКЦІЇ У ПЕЧЕРСЬКОМУ РАЙОНІ ГОЛОВНОГО УПРАВЛІННЯ ДФС У М.КИЄВІ (ідентифікаційний код ЄДРПОУ 39669867, адреса: 01011, м.Київ, ВУЛИЦЯ ЛЄСКОВА, будинок 4).

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя П.О. Григорович