Рішення

від 27.03.2018 по справі 905/2848/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

27.03.2018р. Справа № 905/2848/17

Господарський суд Донецької області у складі судді Ніколаєвої Л.В.,

при секретарі судового засідання Паніній Я.М.,

розглянувши справу № 905/2848/17

за позовом: Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України (01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6)

до відповідача: Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку Дворец-2010 (83114, Донецька обл., м. Донецьк, вул. Рози Люксембург, 80)

про стягнення 54 063,11 грн.,

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, за довіреністю № 14-68 від 14.04.2017р.,

від відповідача: не з'явився

Суть спору: ПАТ НАК Нафтогаз України звернулося до господарського суду Донецької області з позовом, в якому просить суд стягнути з ОСББ Дворец-2010 54 063,11 грн., з яких 27 448,68 грн. - основний борг; 7 898,45 грн. - пеня, 2 127,46 грн. - 3 % річних, 16 588,52 грн. - інфляційні втрати.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем умов договору купівлі-продажу природного газу № 1438/15-ТЕ-7 від 31.12.2014р. в частині своєчасних та повних розрахунків за спожитий природний газ.

10.01.2018р. господарським судом постановлено ухвалу про розгляд справи за правилами загального позовного провадження зі стадії підготовчого провадження.

Відповідач у судові засідання не з'являвся, відзив на позов до суду не надав. При цьому про дату, час та місце судових засідань відповідач повідомлявся належним чином шляхом розміщення відповідних оголошень на електронній сторінці господарського суду Донецької області, яка міститься на офіційному веб-порталі Судова влада в Україні , з огляду на призупинення приймання та пересилання відділенням поштового зв'язку поштових відправлень на адресу відповідача: 83000, Донецька обл., м. Донецьк, вул. Рози Люксембург, 80, що зазначена у ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та позивачем у позовній заяві. Отже, господарський суд визнав за можливе вирішити справу за відсутністю відповідача та в силу вимог ч. 9 ст. 165 ГПК України за наявними у справі матеріалами.

На підставі ст. 240 ГПК України у судовому засіданні 27.03.2018р. за участю представника позивача оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача, суд встановив:

31.12.2014р між ПАТ НАК Нафтогаз України (позивач, продавець) та ОСББ Дворец-2010 (відповідач, покупець) укладено договір купівлі-продажу природного газу № 1438/15-ТЕ-7, за умовами п.1.1 якого продавець зобов'язується передати у власність покупцю у 2015 році природний газ, ввезений на митну територію України НАК Нафтогаз України за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити цей природний газ (надалі - газ), на умовах цього договору.

Відповідно до умов п. 1.2. договору газ, що продається за цим договором, використовується покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням.

У п. 2.1. договору узгоджено, що продавець передає покупцеві з 01.01.2015р. по 31.12.2015р. газ обсягом до 98,0 тис. куб. м., у тому числі по місяцях кварталів: І кв. - 46,0 тис. куб. м., з яких: у січні - 16,0 тис. куб. м., у лютому - 16,0 тис. куб. м., у березні - 14,0 тис. куб. м.; ІІ кв. - 10,0 тис. куб. м., з яких: у квітні - 6,0 тис. куб. м., у травні - 2,0 тис. куб. м., у червні - 2,0 тис. куб. м.; ІІІ кв. - 6,0 тис. куб. м., з яких: у липні - 2,0 тис. куб. м., у серпні - 2,0 тис. куб. м., у вересні - 2,0 тис. куб. м.; ІV кв. - 36,0 тис. куб. м., з яких: у жовтні - 6,0 тис. куб. м., у листопаді - 14,0 тис. куб. м., у грудні - 16,0 тис. куб. м.

Не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем продажу газу, покупець зобов'язується надати продавцеві підписані та скріплені печатками покупця та газотранспортного підприємства три примірники акта приймання-передачі газу, у якому зазначаються фактичні обсяги використаного газу, його фактична ціна та вартість. Продавець не пізніше 8-го числа зобов'язується повернути покупцеві та газотранспортному підприємству по одному примірнику оригіналу акта, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта. Акти є підставою для остаточних розрахунків між сторонами (п. 3.4. договору).

Згідно умов п. 5.2. договору ціна за 1000 куб. м. природного газу становить 1 091,00 грн. з урахуванням збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу за врегульованим тарифом та без урахування податку на додану вартість. До сплати за 1000 куб. м. природного газу - 1 091,00 грн., кріт того ПДВ - 20% - 218,20 грн., всього ПДВ - 1 309,20 грн.

Оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа (включно) місяця наступного за місяцем поставки газу. (п. 6.1 договору).

Умовами п.7.2. договору встановлено, що у разі невиконання покупцем пункту 6.1. цього договору він зобов'язується сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

Строк, у межах якого сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист своїх прав за цим договором (строк позовної давності), у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, пені, штрафів, інфляційних нарахувань встановлюється тривалістю у 5 (п'ять) років (п. 9.3. договору).

Договір набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін, і діє в частині реалізації газу до 31.12.2015р., а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення (розділ 11 договору).

На виконання умов договору у січні 2015р. позивач передав, а відповідач прийняв природний газ в обсязі 20,966 тис. куб. м. на суму 27 448,68 грн., про що свідчить підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплені печатками підприємств акт приймання-передачі природного газу за січень 2015р.

Між тим, відповідач оплату за отриманий природний газ у січні 2015р. в сумі 27 448,68 грн. не здійснив, що і зумовило звернення позивача до суду з даним позовом, в якому останній просить суд стягнути з відповідача крім основного боргу в розмірі 27 448,68 грн., також і 2 127,46 грн. 3 % річних, нарахованих за період з 15.02.2015р. по 15.09.2017р. за зобов'язаннями січня 2015р., 16 588,52 грн. інфляційних втрат, нарахованих за період з березня 2015р. по липень 2017р. за зобов'язаннями січня 2015р., 7 898,45 грн. пені, нарахованої за період з 15.02.2015р. по 14.08.2015р. за зобов'язаннями січня 2015р.,

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, з наступних мотивів:

Відповідно до п.1 ч.2 ст.11 ЦК України однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, який в силу вимог ч.1ст.629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з вимогами ч.1 ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Відповідно до вимог ч.1 ст.692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Як вище встановлено господарським судом, між сторонами у справі укладено договір купівлі-продажу природного газу № 1438/15-ТЕ-7 від 31.12.2014р., згідно з яким позивач зобов'язався передати у власність покупцю природний газ, а відповідач - прийняти та оплатити цей природний газ до 14-го числа (включно) місяця наступного за місяцем поставки газу.

Відповідно до вимог ч.1 ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. В силу вимог ч.1 ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов'язань містяться і у ч.ч. 1,7 ст.193 ГК України.

Між тим, як вище встановлено господарським судом, природний газ, який позивач поставив відповідачу у січні 2015р. на суму 27 448,68 грн., останнім оплачений не був, у зв'язку з чим у відповідача утворився борг за зобов'язаннями з січня 2015р. в розмірі 27 448,68 грн. Жодних заперечень щодо наявності вказаного боргу, а тим більш доказів, що спростовують його наявність відповідач до суду не надав.

Таким чином, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість і правомірність позовних вимог в частині стягнення з відповідача основного боргу в сумі 27 448,68 грн., а отже і їх задоволення.

В силу вимог ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. При цьому вимогами ч.1ст.625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Розрахунки 3% річних та інфляційних втрат, які здійснені позивачем, та згідно з якими розмір нарахованих відповідачу 3% річних за період з 15.02.2015р. по 15.09.2017р. становить 2 127,46 грн. за зобов'язаннями січня 2015р., а розмір нарахованих інфляційних втрат за період з березня 2015р. по липень 2017р. за зобов'язаннями січня 2015р. становить 16 588,52 грн., перевірені судом та встановлено відповідність вказаних розрахунків вимогам чинного законодавства та обставинам справи щодо прострочення відповідача.

Відповідно до ч.1 ст.230 ГК України штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобов'язання.

Згідно ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У ч. 2 ст.551 ЦК України встановлено, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

В силу положень ст. ст. 1, 3 ЗУ Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

У п. 7.2 договору визначено, що у разі невиконання покупцем пункту 6.1 цього договору він зобов'язується сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

Розрахунок пені, який здійснений позивачем, та згідно з яким сума нарахованої відповідачу пені з 15.02.2015р. по 14.08.2015р. за зобов'язаннями січня 2015р., становить 7 898,45 грн., перевірений судом та встановлено відповідність вказаного розрахунку вимогам чинного законодавства та обставинам справи щодо прострочення відповідача.

Таким чином, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість і правомірність позовних вимог в частині стягнення з відповідача 3% річних, інфляційних втрат та пені, а отже і їх задоволення.

На підставі ст.129 ГПК України судові витрати щодо сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України,

В И Р І Ш И В:

1.Позов Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України задовольнити.

2.Стягнути з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку Дворец-2010 (83114, Донецька обл., м. Донецьк, вул. Рози Люксембург, 80; код ЄДРПОУ 36888634) на користь Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України (01001, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, буд. 6; код ЄДРПОУ 20077720) 27 448 (двадцять сім тисяч чотириста сорок вісім) грн. 68 коп. основного боргу, 2 127 (дві тисячі сто двадцять сім) грн. 46 коп. 3% річних, 16 588 (шістнадцять тисяч п'ятсот вісімдесят вісім) грн. 51 коп. інфляційних втрат, 7 898 (сім тисяч вісімсот дев'яносто вісім) грн. 45 коп. пені, 1 600 (одна тисяча шістсот) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено у встановленому законом порядку.

Повне рішення складено 27 березня 2018р.

Суддя Л.В. Ніколаєва