ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
26.03.2018Справа № 910/23192/17
За позовомПублічного акціонерного товариства Вернум Банк доТовариства з обмеженою відповідальністю Інвест-Трейд Компані простягнення 4 919 523,40 грн. Суддя Босий В.П.
при секретарі судового засідання Єрмак Т.Ю.
Представники сторін:
від позивача:Стародуб І.В.; від відповідача:не з'явився.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Публічне акціонерне товариство Вернум Банк (надалі - ПАТ Вернум Банк ) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Інвест-Трейд Компані (надалі - ТОВ Інвест-Трейд Компані ) про стягнення 4 919 523,40 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов кредитного договору на відкриття відновлювальної кредитної лінії № КЮ-237 від 17.11.2016 ПАТ Вернум Банк надав кредит, а ТОВ Інвест-Трейд Компані належним чином грошове зобов'язання по поверненню кредиту не виконав, в зв'язку з чим виникла заборгованість за кредитом у розмірі 4 600 000,00 грн., а також заборгованість по сплаті процентів у розмірі 149 883,34 грн. Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 77 062,71 грн. за несвоєчасне повернення кредиту, пені у розмірі 1 161,60 грн. за несвоєчасну сплату процентів та 30 % річних у розмірі 91 415,76 грн.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 15.01.2018 відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 05.02.2018.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 05.02.2018 відповідача повідомлено про відкладення підготовчого засідання на 26.02.2018.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 26.02.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті за правилами загального позовного провадження на 26.03.2018.
Представник позивача в судове засідання з'явилась, надала пояснення по суті спору, позов підтримала та просила задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, відзив на позов не подав, про причини неявки суду не повідомив, хоча про місце і час розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення № 0103040766042, № 0103040769750 та відміткою на звороті ухвали суду від 26.02.2016, яка повернулась із зазначенням причини повернення: за закінченням терміну зберігання .
Місцезнаходження відповідача за адресою: 03055, м. Київ, вул. Борщагівська, будинок 117, офіс 247, на яку було відправлено ухвали суду, підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, який міститься на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України, матеріалами справи та вказано в позові.
Згідно з ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Відтак, в силу положення пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського суду міста Києва, день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу відповідної ухвали суду.
У даному випаду судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.
Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України Про доступ до судових рішень усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України Про доступ до судових рішень для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України Про доступ до судових рішень ).
Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалою суду від 26.02.2018 у Єдиному державному реєстрі судових рішень ( www.reyestr.court.gov.ua ).
Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
За таких обставин, приймаючи до уваги, що відповідач не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, справа може бути розглянута за наявними у ній документами, а неявка вказаного учасника справи не перешкоджає розгляду справи по суті.
У судовому засіданні 26.03.2018 відповідно до приписів ч. 1 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ:
17.11.2016 між ПАТ Вернум Банк (кредитор) та ТОВ Інвест-Трейд Компані (позичальник) був укладений кредитний договір на відкриття відновлювальної кредитної лінії № КЮ-237 (надалі - Договір ), відповідно до п. 1.1 якого кредитор відкриває позичальнику відновлювальну відкличну кредитну лінію та зобов'язується надавати кредитні кошти у розмірі та на умовах, визначених цим Договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти та інші платежі передбачені цим договором.
Пунктами 1.1.1, 1.1.2, 1.1.3 та 1.1.5 Договору передбачено, що ліміт кредитної лінії - 9 500 000,00 грн., кінцевий термін повернення кредиту - 16 листопада 2017 року (останній день строку користування кредитом), цільове використання кредиту - поповнення обігових коштів, у т.ч. закупівля паливо-мастильних матеріалів, процентна ставка за користування кредитом - 25% річних.
За змістом п. 1.2 Договору кредит надається позичальнику окремими частинами або повною сумою в межах встановленого ліміту кредитної лінії.
Згідно з п. 2.3 Договору надання кожної окремої частини кредиту здійснюється шляхом перерахування коштів на поточний рахунок позивальника № 26008010106018, відкритий в ПАТ Вернум Банк , код банку 380689.
09.06.2017 між ПАТ Вернум Банк (кредитор) та ТОВ Інвест-Трейд Компані (позичальник) була укладена Додаткову угоду № 1 до договору, відповідно до п. 1 якого сторони виклали п. 1.1.5 Договору в наступній редакції: процентна ставка за користування кредитом становить: в період з 17.11.2016 по 31.05.2017 - 25% процентів річних; починаючи з 01.06.2017 - 23 % процентів річних .
На виконання умов Договору позивачем надавався відповідачу кредит у розмірі 18 300 000,00 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи меморіальними ордерами № 29930 від 17.11.2016, № 31897 від 18.11.2016, № 34469 від 21.11.2016, № 37390 від 22.11.2016, № 68213 від 24.05.2017, № 72933 від 25.05.2017, № 77439 від 26.05.2017, № 81911 від 29.05.2017, № 87008 від 30.05.2017.
Спір у справі виник у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем грошового зобов'язання по поверненню кредиту та сплаті процентів за користування кредитними коштами, у зв'язку з чим позивач вказує на існування заборгованості.
Договір є кредитним договором, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 71 Цивільного кодексу України.
Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно із ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до ч. 2 ст. 345 Господарського кодексу України кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.
Сторони в Договорі погодили розмір процентів за користування кредитом на підставі якого позивачем правомірно обраховано суму заборгованості по сплаті процентів.
Матеріалами справи підтверджується належне виконання позивачем своїх зобов'язань за Договором та надання кредиту, існування заборгованості відповідача по поверненню кредиту у розмірі 4 600 000,00 грн., а також процентів за кредитом у розмірі 149 883,34 грн.
Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Пунктом 4.5 Договору передбачено, що сплата позичальником процентів здійснюється щомісячно в строк не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем нарахування процентів на рахунок № 20683000106018 в ПАТ Вернум Банк , код банку 380689, виходячи із фактичної заборгованості за кредитом. Проценти нараховані за останній (неоплачений) період користування кредитом, сплачуються позичальником одночасно з остаточним паренням кредиту.
Отже, враховуючи положення ст.ст. 530, 1050 Цивільного кодексу України та приписи п.п. 1.1.2, 4.5 Договору, строк виконання відповідачем грошового зобов'язання по поверненню кредиту та сплаті процентів за користування кредитним коштами був визначений до 16.11.2017.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов'язання по сплаті на користь позивача заборгованості по кредиту у розмірі 4 600 000,00 грн., а також процентів за кредитом у розмірі 149 883,34 грн.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідачем обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.
За таких обставин, позовні вимоги ПАТ Вернум Банк про стягнення з ТОВ Інвест-Трейд Компані заборгованості по кредиту у розмірі 4 600 000,00 грн., а також заборгованості зі сплати процентів за кредитом у розмірі 149 883,34 грн. є правомірними та обґрунтованим.
Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з пені за несвоєчасне повернення кредиту у розмірі 77 062,71 грн., пені за несвоєчасну сплату процентів у розмірі 1 161,60 грн. та 30 % річних у розмірі 91 415,76 грн.
Судом встановлено, що відповідач у встановлений строк свого обов'язку по поверненню кредиту та перерахуванню процентів за користування кредитом не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання, тому дії відповідача є порушенням зобов'язання (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.
Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.
У відповідності до ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.
За змістом ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є штраф та пеня.
Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно із п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
За змістом п. 8.1 Договору у випадку порушення строків (термінів) повернення кредити та/або сплати нарахованих процентів за користування ним та/або комісій (винагород) кредитора позичальник сплачує кредитору пеню в розмір подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період прострочення, від невчасно сплаченого платежу за кожен день прострочення.
Пунктом 4.3 Договору визначено, що у разі порушення позичальником вимог п.п. 3.3.2 - 3.3.16 цього договору, позичальник зобов'язаний сплатити кредитору штраф у розмірі 5% від суми максимального ліміту кредиту, визначеного п. 1.1.1 цього договору, за кожний випадок.
Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно з пунктом 8.2 Договору у випадку порушення позичальником строків (термінів) повернення кредиту або процентів позичальник зобов'язаний сплатити суму заборгованості за кредитом, нарахованим процентами та іншими платежами згідно з цим договором з урахуванням встановленого індексу інфляції, а також 30 (тридцять) процентів річних від простроченої суми, за весь час прострочення.
Суд перевірив наданий позивачем розрахунок та вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача пеню за несвоєчасне повернення кредиту, пеню за несвоєчасну сплату процентів та 30 % річних у заявленому розмірі.
За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність повного задоволення позовних вимог та стягнення з ТОВ Інвест-Трейд Компані на користь ПАТ Вернум Банк заборгованості по кредиту у розмірі 4 600 000,00 грн., заборгованості по процентам за кредитом у розмірі 149 883,34 грн., пені за несвоєчасне повернення кредиту у розмірі 77 062,71 грн., пені за несвоєчасну сплату процентів у розмірі 1 161,60 грн. та 30 % річних у розмірі 91 415,76 грн.
Витрати по сплаті судового збору відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 129, 233, 237-240 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
ВИРІШИВ:
1. Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Вернум Банк задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Інвест-Трейд Компані (03055, м. Київ, вул. Борщагівська, будинок 117, офіс 247; ідентифікаційний код 39522921) на користь Публічного акціонерного товариства Вернум Банк (02094, м. Київ, пр. Гагаріна Юрія, будинок 17-В; ідентифікаційний код 36301800) стокову заборгованість у розмірі 4 600 000 (чотири мільйона шістсот тисяч) грн. 00 коп., прострочені проценти у розмірі 149 883 (сто сорок дев'ять тисяч вісімсот вісімдесят три) грн. 34 коп., пеню за прострочення сплати кредитних коштів у розмірі 77 062 (сімдесят сім тисяч шістдесят дві) грн. 70 коп., пеню за простроченими процентами у розмірі 1 161 (одна тисяча сто шістдесят одна) грн. 60 коп., 30% річних у розмірі 91 415 (дев'яносто одна тисяча чотириста п'ятнадцять) грн. 76 коп. та судовий збір у розмірі 73 792 (сімдесят три тисячі сімсот дев'яносто дві) грн. 85 коп. Видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено: 30.03.2018.
Суддя В.П. Босий
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 26.03.2018 |
Оприлюднено | 01.04.2018 |
Номер документу | 73073104 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Босий В.П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні