Рішення

від 13.03.2018 по справі 910/22053/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.03.2018Справа № 910/22053/17 Господарський суд міста Києва у складі судді Картавцевої Ю.В., при секретарі судового засідання Вишняк Н.В., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Комунального підприємства "Київський метрополітен"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мульті-звук"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача

Департамент комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

про виселення з нерухомого майна,

Представники:

від позивача : Гайдай Т.В.

від відповідача: не з'явився

від третьої особи: Костюк О.М.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне підприємство "Київський метрополітен" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мульті-звук" про виселення з нерухомого майна.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач, всупереч умовам договору №1677 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду (нова редакція договору оренди від 14.10.2011 №171-У(Ор)-11) від 15.07.2017 та Закону України "Про оренду державного та комунального майна", не звільнив об'єкт оренди після закінчення строку оренди за таким договором, у зв'язку з чим позивач просить суд виселити відповідача з нерухомого майна, а саме нежитлового приміщення (ролетна конструкція та частина переходу) за адресою: перехід станції метро "Контрактова площа", б/н, загальною площею 1,0 кв.м.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.12.2017 порушено провадження у справі №910/22053/17, залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Департамент комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та призначено розгляд справи на 27.12.2017.

15.12.2017 набув чинності Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" № 2147-VIII від 03.10.2017, яким Господарський процесуальний кодекс України викладено у новій редакції. У відповідності до пункту 9 частини 1 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України справи у судах першої та апеляційної інстанції, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Статтею 12 Господарського процесуального кодексу України визначено, що спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Згідно з ч. 3 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Зважаючи на обраний позивачем спосіб захисту, категорію та складність справи, обсяг та характер доказів у справі, кількість учасників справи суд приходить до висновку про здійснення розгляду даної справи у порядку загального позовного провадження.

Згідно з приписами статті 181 Господарського процесуального кодексу України для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання. Дата і час підготовчого засідання призначаються суддею з урахуванням обставин справи і необхідності вчинення відповідних процесуальних дій. Підготовче засідання має бути розпочате не пізніше ніж через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі.

На виконання наведених приписів Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за необхідне призначити підготовче засідання у справі та встановити сторонам строки для подання ними документів на підтвердження своєї правової позиції в даному спорі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.12.2017 ухвалено здійснювати розгляд справи №910/22053/17 у порядку загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначено на 22.01.2018.

У підготовче засідання 22.01.2018 з'явились представник позивача та представник третьої особи, представники відповідача у підготовче засідання не з'явились, про поважність причин неявки не повідомили, про час та місце підготовчого засідання були повідомлені належним чином.

У підготовчому засіданні 22.01.2018 представник третьої особи подав письмові пояснення, які суд долучив до матеріалів справи.

Відповідно до ч. 5 ст. 183 Господарського процесуального кодексу України у підготовчому засіданні 22.01.2018 оголошено перерву до 06.02.2018.

26.01.2018 до відділу діловодства суду від третьої особи надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

У підготовче засідання 06.02.2018 з'явився представник позивача, представники відповідача та третьої особи у підготовче засідання не з'явились, про поважність причин неявки не повідомили, про час та місце підготовчого засідання були повідомлені належним чином.

У підготовчому засіданні 06.02.2018 судом були вчинені дії, передбачені ст. 182 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 185 Господарського процесуального кодексу України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Відповідно до п. 18 ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України у підготовчому засіданні суд призначає справу до розгляду по суті, визначає дату, час і місце проведення судового засідання (декількох судових засідань - у разі складності справи) для розгляду справи по суті.

Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 185 Господарського процесуального кодексу України за результатами підготовчого засідання суд постановив ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 27.02.2018.

27.02.2018 відділом діловодства суду від позивача отримано відомості щодо зміни адреси місцезнаходження відповідача.

У судове засідання 27.02.2018 з'явились представник позивача та представник третьої особи, представник відповідача у судове засідання не з'явився.

У судовому засіданні 27.02.2018 оголошено перерву до 13.03.2018.

01.03.2018 відділом діловодства суду від позивача отримано додаткові документи.

У судове засідання 13.03.2018 з'явились представник позивача та представник третьої особи, які підтримали позов, представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення №0103044637450.

У судовому засіданні 13.03.2018 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та третьої особи та дослідивши докази, суд

ВСТАНОВИВ:

15.07.2014 між Департаментом комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - орендодавець), ОСОБА_4 (далі - орендар) та Комунальним підприємством Київський метрополітен (підприємство) укладено договір № 1677 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду (нова редакція договору оренди від 14.10.2011 № 171-У(Ор)-11), умовами якого передбачено, що орендодавець на підставі протоколу засідання постійної комісії Київради з питань власності від 14.03.2014 протокол № 169 передає, а орендар приймає в оренду нерухоме майно (частину переходу), що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва, а саме нежитлові приміщення (ролетна конструкція та частина переходу), розміщені відповідно до проектної документації за адресою перехід станції метро Контрактова площа б/н для змішаної торгівлі продовольчими та непродовольчими товарами.

Відповідно п. 2.1. договору, об'єктом оренди є: нежилі приміщення (ролетна конструкція та частина переходу) станції метро Контрактова площа загальною площею 1,0 м2 та зазначена в викопіюванні з схем, що складає невід'ємну частину цього договору.

Об'єкт оренди належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва і знаходиться на балансі Комунального підприємства "Київський метрополітен" (п. 2.4. договору).

Згідно п. 3.1. договору, за користування об'єктом оренди орендар сплачує підприємству орендну плату, розрахунок якої здійснюється на підставі Методики розрахунку орендної плати за користування майном територіальної громади м. Києва, затвердженої рішенням Київради від 22.09.2011 № 34/6250, згідно з розрахунком орендної плати, що є невід'ємною частиною цього договору, становить без ПДВ: 314,61 грн. за 1 м 2 орендованої площі, що в цілому складає 314,61 грн./без ПДВ за місяць.

Пунктом 4.15. договору передбачено, що орендар після припинення дії договору оренди зобов'язаний протягом 30 календарних днів передати майно по акту приймання-передачі підприємству. Акт приймання-передачі об'єкта оренди підписується відповідним орендодавцем, орендарем та підприємством. У разі невиконання цього пункту орендар сплачує неустойку у подвійному розмірі орендної плати.

Відповідно до п. 7.6. договору, у разі закінчення строку дії договору (в тому числі по причині реконструкції станції) або його розірвання, орендар зобов'язаний протягом 30 календарних днів з дня закінчення договору повернути об'єкт оренди орендодавцю та підприємству за актом приймання-передачі в стані, в якому перебував об'єкт оренди на момент передачі його в оренду, з урахуванням усіх здійснених орендарем поліпшень, які неможливо відокремити від об'єкта оренди без заподіяння шкоди, з урахуванням зносу за період строку дії договору оренди.

Згідно підпункту 8.5.6. пункту 8.5. договору, сторони домовились, що у разі припинення дії цього договору орендар зобов'язаний звільнити об'єкт оренди в порядку та термін, передбачений п. 7.6. цього договору.

Даний договір є укладеним з моменту підписання його сторонами і діє з 15.07.2014 до реконструкції станції метрополітену, на якій знаходиться об'єкт оренди, але не довше ніж до 13.07.2017 року (п. 9.1. договору).

Відповідно до п. 9.4. договору, останній припиняється у разі, зокрема закінчення строку, на який його було укладено.

За умовами п. 9.6. договору, у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення цього договору після закінчення строку його дії протягом одного місяця, договір може бути продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які було передбачені цим договором та оформляються додатковою угодою, в порядку передбаченому Положенням про оренду майна територіальної громади м. Києва шляхом внесення змін в істотні умови договору.

Дослідивши зміст Договору, суд дійшов висновку, що він є договором оренди комунального майна.

Відповідно до норм частини 1 та 2 статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).

Згідно з частиною 3 статті 283 Господарського кодексу України об'єктом оренди можуть бути: державні та комунальні підприємства або їх структурні підрозділи як цілісні майнові комплекси, тобто господарські об'єкти із завершеним циклом виробництва продукції (робіт, послуг), відокремленою земельною ділянкою, на якій розміщений об'єкт, та автономними інженерними комунікаціями і системою енергопостачання; нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення); інше окреме індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення, що належить суб'єктам господарювання.

Відповідно до статті 3 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" відносини щодо оренди державного майна, майна, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності, регулюються договором оренди, цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", передача об'єкта оренди орендодавцем орендареві здійснюється у строки і на умовах, визначених у договорі оренди.

Судом встановлено, що за актом приймання-передачі нерухомого майна від 05.08.2014, що є додатком до Договору №1677 від 15.07.2014 орендодавець передав, а орендар прийняв в орендне користування нежилі приміщення (ролетна конструкція та частина переходу) станції метро Контрактова площа загальною площею 1,0 м2.

Судом встановлено, що 31 березня 2017 року між Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_5 (первинний орендар) та Товариством з обмеженою відповідальністю Мульті-Звук (новий орендар) був укладений Договір №4 про передачу (відступлення) прав і зобов'язань орендаря за договором про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду №1677 від 15.07.2014.

Згідно п. 1.1 Договору №4 від 31.03.2017 первинний орендар на безоплатній основі (безкоштовно) відступає, а новий орендар набуває і приймає на себе всі права та обов'язки Орендаря за договором про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду №1677 від 15.07.2014. згідно якого об'єктом оренди є нерухоме майно (частина переходу), що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва, який знаходиться за адресою: м. Київ, станція метро Контрактова площа для розміщення торговельного об'єкту з продажу продовольчих та непродовольчих товарів.

Відповідно до п. 1.2 Договору №4 від 31.03.2017 дійсним Договором сторони гарантують та визнають, що новий орендар повністю ознайомлений та погоджується з усіма істотними умовами та положеннями Договору №1677 від 15.07.2014, за яким набуває права і обов'язки, а первинний орендар ознайомлений і погоджується з усіма наслідками передачі (відступлення) прав і обов'язків ррендаря за відповідним Договором оренди.

Відповідно до п. п. 3.1. Договору №4 від 31.03.2017 перехід прав та обов'язків орендаря за Договором оренди здійснюється з моменту отримання письмової згоди орендодавця на зміну сторони Договору оренди відповідно до п. 8.1 Договору оренди, а також оформлення і підписання між сторонами відповідних змін до Договору оренди.

Судом встановлено, що 31.03.2017 між Департаментом комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - орендодавець), ОСОБА_4 (далі - первинний орендар) та Комунальним підприємством Київський метрополітен (підприємство) та Товариством з обмеженою відповідальністю Мульті-Звук (новий орендар) укладено Договір № 1 про внесення змін до Договору № 1677 від 15.07.2014 про передачу майна комунальної власності територіальної громади міста Києва в оренду. Даний Договір №1 від 31.03.2017 є невід'ємною частиною Договору №1677 від 15.07.2017 та набуває чинності з моменту підписання Сторонами та всі інші положення, умови та зобов'язання за Договором не передбачені даним Договором №1, залишаються незмінними та продовжують виконуватись Сторонами відповідно до умов Договору.

Судом встановлено, що 31.03.2017 між ОСОБА_4 та Товариством з обмеженою відповідальністю Мульті-Звук складено акт приймання-передачі прав і зобов'язань орендаря за договором № 1677 від 15.07.2014, відповідно до якого новий орендар прийняв у користування нежилі приміщення (ролетна конструкція та частина переходу) станції метро Контрактова площа загальною площею 1,0 м2.

Таким чином, шляхом укладення зазначених договорів, сторони замінили сторону вказаного договору оренди, а саме замінили орендаря з ОСОБА_4 (первісний орендар) на Товариство з обмеженою відповідальністю Мульті-Звук (новий орендар) з усіма правами та обов'язками орендаря за Договором № 1677 від 15.07.2014.

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначає, що відповідач, всупереч умовам договору №1677 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду (нова редакція договору оренди від 14.10.2011 №171-У(Ор)-11) від 15.07.2017 та Закону України "Про оренду державного та комунального майна", не звільнив об'єкт оренди після закінчення строку оренди за таким договором, у зв'язку з чим позивач просить суд виселити відповідача з нерухомого майна, а саме нежитлового приміщення (ролетна конструкція та частина переходу) за адресою: перехід станції метро "Контрактова площа", б/н, загальною площею 1,0 кв.м.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 763 Цивільного кодексу України, договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Частиною 1 статті 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" визначено, що термін договору оренди визначається за погодженням сторін. Термін договору оренди не може бути меншим, ніж п'ять років, якщо орендар не пропонує менший термін.

Нормами частини 2 статті 291 Господарського кодексу України та частини 2 статті 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" встановлено, що договір оренди припиняється в разі: закінчення строку, на який його було укладено; приватизації (викупу) об'єкта оренди орендарем (за участю орендаря); банкрутства орендаря; загибелі об'єкта оренди; ліквідації юридичної особи, яка була орендарем або орендодавцем.

Відповідно до статті 764 Цивільного кодексу України, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором (ч. 2 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна").

Зі змісту статей 759, 763 і 764 Цивільного кодексу України, частини другої статті 291 Господарського кодексу України, частини другої статті 17 та частини другої статті 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" вбачається, що після закінчення строку договору оренди він може бути продовжений на такий самий строк, на який цей договір укладався, за умови, якщо проти цього не заперечує орендодавець.

Відтак, якщо на дату закінчення строку договору оренди і протягом місяця після закінчення цього строку мали місце заперечення орендодавця щодо поновлення договору на новий строк, то такий договір припиняється.

Оскільки зазначеними нормами визначено умови, за яких договір оренди вважається пролонгованим на строк, який був раніше встановлений, і на тих самих умовах, що були передбачені договором, то для продовження дії договору не вимагається обов'язкового укладення нового договору або внесення змін до нього.

Згідно з п. 9.1 Договору даний договір є укладеним з моменту підписання його сторонами і діє з 15.07.2014 до реконструкції станції метрополітену, на якій знаходиться об'єкт оренди, але не довше ніж до 13.07.2017 року.

Відповідно до п. 9.4. договору, останній припиняється у разі, зокрема закінчення строку, на який його було укладено.

Судом встановлено, що Департаментом комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) було складено повідомлення від 28.07.2017 №062/05/19-7629, у якому зазначено, що відповідача було повідомлено про необхідність надання пакету документів для продовження договору від 15.07.2014 №1677, однак такий пакет документів до Департаменту не надходив, у зв'язку з чим, зважаючи на те, що договір оренди від 15.07.2014 №1677 закінчився 13.07.2017, відповідачу слід звільнити орендоване приміщення та передати його по акту приймання-передавання підприємству-балансоутримувачу (КП Київський метрополітен ).

Виходячи зі змісту вказаного листа, останній містить заперечення щодо продовження дії договору про передачу майна комунальної власності територіальної громади міста Києва в оренду від 15.07.2014 №1677.

Судом встановлено, що вказаний лист було направлено на адресу відповідача 31.07.2017, та 01.08.2017 такий лист із викладеними орендодавцем запереченнями було отримано орендарем, що підтверджується повідомленням про вручення №0100152977012.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що Комунальне підприємство "Київський метрополітен" належним чином повідомило відповідача про заперечення щодо продовження дії договору про передачу майна комунальної власності територіальної громади міста Києва в оренду від 15.07.2014 №1677 в межах місячного строку після закінчення терміну дії договору оренди.

Таким чином, суд дійшов висновку, що строк дії договору про передачу майна комунальної власності територіальної громади міста Києва в оренду від 15.07.2014 №1677 закінчився 13.07.2014 у зв'язку з наявністю заперечень орендодавця щодо продовження строку його дії.

Відтак, оскільки договір про передачу майна комунальної власності територіальної громади міста Києва в оренду від 15.07.2014 №1677 припинився у зв'язку із закінченням строку його дії та наявністю заперечень орендодавця щодо продовження строку його дії, у відповідача відсутні правові підстави для подальшого користування об'єктом оренди.

Згідно зі статтею 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймачеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Нормами частини 1 статті 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди. Якщо орендар допустив погіршення стану орендованого майна або його загибель, він повинен відшкодувати орендодавцеві збитки, якщо не доведе, що погіршення або загибель майна сталися не з його вини.

Пунктом 4.15. договору передбачено, що орендар після припинення дії договору оренди зобов'язаний протягом 30 календарних днів передати майно по акту приймання-передачі підприємству. Акт приймання-передачі об'єкта оренди підписується відповідним орендодавцем, орендарем та підприємством. У разі невиконання цього пункту орендар сплачує неустойку у подвійному розмірі орендної плати.

Відповідно до п. 7.6. договору, у разі закінчення строку дії договору (в тому числі по причині реконструкції станції) або його розірвання, орендар зобов'язаний протягом 30 календарних днів з дня закінчення договору повернути об'єкт оренди орендодавцю та підприємству за актом приймання-передачі в стані, в якому перебував об'єкт оренди на момент передачі його в оренду, з урахуванням усіх здійснених орендарем поліпшень, які неможливо відокремити від об'єкта оренди без заподіяння шкоди, з урахуванням зносу за період строку дії договору оренди.

Відповідно до статті 136 Господарського кодексу України право господарського відання є речовим правом суб'єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами. Власник майна, закріпленого на праві господарського відання за суб'єктом підприємництва, здійснює контроль за використанням та збереженням належного йому майна безпосередньо або через уповноважений ним орган, не втручаючись в оперативно-господарську діяльність підприємства. Щодо захисту права господарського відання застосовуються положення закону, встановлені для захисту права власності . Суб'єкт підприємництва, який здійснює господарську діяльність на основі права господарського відання, має право на захист своїх майнових прав також від власника.

Відповідачем не надано суду доказів повернення орендованого за спірним договором, строк дії якого закінчився, майна та не спростовано факту здійснення господарської діяльності в об'єкті оренди за Договором після закінчення строку його дії.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За приписами ст.ст. 76, 77, 78, 79 Господарського процесуального кодексу України Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Комунального підприємства "Київський метрополітен" до Товариства з обмеженою відповідальністю Мульті-Звук про виселення є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі. При цьому, суд зазначає, що виселення є ефективним способом захисту так як забезпечує поновлення порушеного права позивача як особи, яка має речове право на майно - право господарського відання. Так, з огляду на встановлення судом факту закінчення строку дії договору оренди та обов'язок орендаря повернути майно орендодавцю після закінчення дії договору, у випадку невиконання орендарем відповідного обов'язку ефективним способом захисту прав орендодавця є саме вимога про виселення орендаря, яка передбачає реальне відновлення порушеного права, оскільки виконання рішення суду не залежить від волевиявлення відповідача.

Відповідно до положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати позивача покладаються на відповідача з огляду на задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236, 237, 238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Виселити Товариство з обмеженою відповідальністю "Мульті-звук" (04212, м. Київ, вул. Маршала Тимошенка, 21; ідентифікаційний код: 24596902) з нежитлового приміщення (ролетна конструкція та частина переходу) за адресою: перехід станції метро Контрактова площа , б/н, загальною площею 1,0 кв.м.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мульті-звук" (04212, м. Київ, вул. Маршала Тимошенка, 21; ідентифікаційний код: 24596902) на користь Комунального підприємства Київський метрополітен (03056, м. Київ, проспект Перемоги, 35; ідентифікаційний код: 03328913) судовий збір у розмірі 1600 (одна тисяча шістсот) грн. 00 коп.

4. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 27.03.2018

Суддя Ю.В. Картавцева