Рішення
від 21.03.2018 по справі 909/1142/17
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21.03.2018 м. Івано-ФранківськСправа № 909/1142/17 Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Скапровської І.М.,

секретар судового засідання Конашенко О.В.

За участю:

представників позивача - Лаврика В.В., Батіг Л.М.,

відповідача Гошовської Г.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Долинського районного споживчого товариства, вул.Обліски, 34, м. Долина, Івано-Франківська область, 77504;

до відповідача: фізичної особи-підприємця Гошовської Галини Михайлівни, АДРЕСА_1;

про стягнення 17198,76грн., з яких: 14738,00грн. - основний борг, 2018,25грн. - інфляційні збитки, 442,51грн. - 3% річних.

встановив, що Долинське районне споживче товариство звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до фізичної особи-підприємця Гошовської Галини Михайлівни про стягнення 14738,00грн. - основного боргу, 2018,25грн. - інфляційних збитків , 442,51грн. - 3% річних.

В обґрунтування позовних вимог позивач послався на те, що відповідач, займаючи торгове місце на ринку Долинського райспоживтовариства в м. Долина по вул. Торгова,3 , незважаючи на договір оренди торгового місця, як від 01.01.2012, що підписаний відповідачем і яким встановлено орендну плату в розмірі 525 грн. за місяць так і договори оренди від 01.01.2016 та від 01.04.2015, згідно умов якого розмір орендної плати 840 грн. за місяць, про, що також відповідач повідомлена (акт приймання - передачі об"єкта оренди з підписом про ознайомлення), всупереч вимогам, зокрема ЦК України, сплачує орендну плату частково, в розмірі визначеному підприємцем самостійно. В підтвердження факту часткової оплати орендної плати позивач надав суду копії виписок з рахунків ОУ АТ "Ощадбанку".

Інфляційні, річні, позивач нарахував, вз"язку з невчасним виконанням зобов"язань по оплаті орендованого місця.

Відповідач факт зайняття торгового місця та сплату орендної плати в розмірі визначеному нею самостійно підтвердила, однак щодо позову заперечила вказавши, що орендна плата, за павільйон, який є в несправному стані, є завищеною, необґрунтованою та непосильною для інваліда другої групи, якою Вона являється.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників позивача та відповідача, суд вважає, що позов слід задоволити частково.

При цьому суд врахував наступне:

згідно ст. 205 Цивільного кодексу України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Цивільним кодексом України (ст.ст.638, 641) встановлено, що договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною. Пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції (ст. 642 ЦК України).

Отже, законодавець чітко визначив, що засвідченням згоди особи на укладення договору є вчинення нею дії вказаної в умовах договору.

До традиційних ознак договору найму (оренди) належить передання майна в користування, за плату на певний час. За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором (ст.762 ЦК України). Кожна із сторін договору може відмовитись від договору в будь-який час, письмово попередивши про це другу сторону за місяць, а у разі оренди нерухомого майна - за три місяці.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач, незважаючи на незадоволеність умовами , вчинила таку дію, як продовжувала займати (орендувати) торгівельне місце, надане в оренду позивачем, а відповідно між сторонами склались правовідносини з яких випливали взаємні зобов"язання. Так, орендодавець передав в оренду майно на обумовлених в договорах умовах, а орендар прийнявши це майно (зайнявши в даному випадку торгове місце, на умовах договорів, на які послався позивач) зобов"язаний вносити за користування майном плату.

Згідно приписів ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 530 ЦК України передбачено, що зобов'язання, строк виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Обов'язок сплачувати орендну плату за ціною згідно ставки затвердженої позивачем та вказаної у договорах, які доведених до відома орендаря, виник у відповідача з дня користування об'єктом оренди - торговельного місця №26, ряд 3, павільйон 26, зальною площею 10,5 кв.м.

Враховуючи викладене та те, що відповідачу були відомі умови оренди торговельного місця №26, зокрема і ставка орендної плати та те, що відповідач продовжувала його займати, про що і не заперечувала в судових засіданнях та частково сплачувала орендні платежі, вимога позивача в частині стягнення 14738,00грн. - є обґрунтованою.

В решті вимог слід відмовити, як такі, що необґрунтовані та не підтвердженні належними доказами.

Заперечення ФОП Гошовської Галини Михайлівни щодо позовних вимог з посиланням на те, що вона займає торговельне місце та сплачує орендну плату на умовах зазначених в договорі оренди торговельного місця №147 від 01.01.2012, судом не приймаються, як такі, що не підтверджені. Так, підприємець не надала документів, які би підтвердили, зокрема, сплату нею орендної плати в розмірі 525 грн. за місяць та документи, які би підтвердили, що договір діє на момент розгляду справи, а відповідно їх правовідносини з позивачем врегульовані саме умовами договору оренди торговельного місця №147 від 01.01.2012 .

Твердження відповідача про те, що орендна плата, за павільйон, який є в несправному стані, є завищеною, необґрунтованою та непосильною для інваліда другої групи також не може бути підставою для відмови в позові, оскільки законодавець визначив інші наслідки передачі орендодавцем орендарю майна в несправному стані.

Згідно ст.ст. 74, 77, 80 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи.

Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати слід покласти на відповідача, як на сторону внаслідок неправильних дій, якої виник спір.

Керуючись ст.124 Конституції України, ст.ст. 86, 129, 236- 238, 240, 241, Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов задоволити частково.

Стягнути з суб'єкта підприємницької діяльності Гошовської Галини Михайлівни (АДРЕСА_1, інд. код НОМЕР_1) на користь Долинського районного споживчого товариства (вул. Обліски, 34, м. Долина, Долинський району, Івано-Франківська область, 77504; код ЄДРПОУ 01753121; р/р 26009302299 в Івано-Франківському обласному Управлінні Ощадбанку, МФО 336503) 14738,00 (чотирнадцять тисяч сімсот тридцять вісім гривень) - заборгованості та 1600 (одну тисячу шістсот гривень) - судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Скапровська І.М.

Повне рішення складено на 30.03.2018.

СудГосподарський суд Івано-Франківської області
Дата ухвалення рішення21.03.2018
Оприлюднено01.04.2018
Номер документу73073344
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —909/1142/17

Рішення від 21.03.2018

Господарське

Господарський суд Івано-Франківської області

Скапровська І.М.

Ухвала від 14.03.2018

Господарське

Господарський суд Івано-Франківської області

Скапровська І.М.

Ухвала від 21.02.2018

Господарське

Господарський суд Івано-Франківської області

Скапровська І.М.

Ухвала від 23.01.2018

Господарське

Господарський суд Івано-Франківської області

Скапровська І.М.

Ухвала від 11.12.2017

Господарське

Господарський суд Івано-Франківської області

Скапровська І.М.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні