Рішення

від 19.03.2018 по справі 910/23060/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

19.03.2018Справа № 910/23060/17

Господарський суд міста Києва у складі судді Баранова Д.О. за участю секретаря судового засідання Зарудньої О.О., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Львівського міського комунального підприємства "Львівводоканал" (79017, Львівська область, м. Львів, вул. Зеленіна, 64 ; ідентифікаційний код 03348471)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівбудмережі" (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, будинок 21; ідентифікаційний код 38501958)

про стягнення 479 252, 06 грн.

від позивача: Портах С.Я. - представник

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулось Львівське міське комунальне підприємство "Львівводоканал" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівбудмережі", в якому позивач просить суд стягнути 349 980, 00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач не виконав зобов'язання, передбачені договором субпідряду № 18/12/14/15-807, а саме не оплатив надані йому послуги у зв'язку з чим у останнього виникла заборгованість у розмірі 349 980,00 грн., що і стало підставою звернення до суду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.12.2017 відкрито провадження у справі № 910/23060/17, підготовче засідання призначено на 19.01.2018 за участю представників сторін.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.01.2018 підготовче засідання відкладено на 07.02.2018 у порядку ст. ст. 183, 202 Господарського процесуального кодексу України.

У зв'язку з перебуванням судді Баранова Д.О. на лікарняному підготовче засідання призначене на 07.02.2018 не відбулося.

07.02.2018 до Господарського суду міста Києва надійшла заява позивача про збільшення позовних вимог з відповідними додатками.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 12.02.2018 розгляд справи призначено на 21.02.2018.

За наслідками проведення підготовчого засідання 21.02.2018 судом було встановлено, що заява позивача про збільшення позовних вимог подана з дотриманням вимог п. 5 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з чим суду дійшов висновку про прийняття вказаної заяви та подальший розгляд справи з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 21.02.2018 закрито підготовче провадження, призначено справу до судового розгляду на 19.03.2018.

У даному судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, причини неявки суд не повідомив, відзив на позовну заяву до суду не подав.

Так, місцезнаходження юридичної особи визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (стаття 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань").

Приписами ст. 10 зазначеного Закону, якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Як вбачається з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, місцезнаходженням Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівбудмережі" є: 04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, будинок 21.

Разом з тим, ухвали Господарського суду міста Києва від 22.12.2017, від 19.01.2018, від 12.02.2018 та від 21.02.2018 направлялись судом на зазначену у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань адресу відповідача, проте, конверти повертались із відмітками: "не розшукано".

Відповідно до ч. 3 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України, виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Приписами ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є:

1) день вручення судового рішення під розписку;

2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи;

3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення;

4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;

5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Таким чином, приймаючи до уваги, що відповідач повідомлявся про розгляд справи № 910/23060/17 належним чином та враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи, у судовому засіданні 19.03.2018 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

18.12.2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Львівбудмережі" (генпідрядник) та Львівським міським комунальним підприємством "Львівводоканал" (субпідрядник) укладено договір № 18/12/14/15-807 за яким передбачено, що субпідрядник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених в цьому договорі, на свій ризик своїми силами, виконати та передати наступні роботи по об'єкту: "Каналізування житлових будинків індивідуальної забудови в районі вул. Корейської (між вул. Ковельської - вул. М. Гамалії)".

Роботи проводяться згідно проектної документації, а генпідрядник зобов'язується надати субпідряднику будівельний майданчик, забезпечити своєчасне фінансування будівництва, прийняти закінчений будівництвом об'єкт і повністю сплатити вартість виконаних робіт.

Пунктом 2.1. передбачено, що вартість робіт за договором визначається кошторисом та договірною ціною, яка є невід'ємною частиною цього договору та становить 349 980, 00 грн., в т.ч. ПДВ 58 330, 00 грн. Договірна ціна є твердою.

Згідно з п. 3.2. оплата за виконані роботи субпідряднику здійснюється після отримання коштів генпідрядником від замовника.

Відповідно до п. 5.1. договору субпідрядник зобов'язаний:

- своїми силами і засобами виконати усі роботи визначені в п. 1.1. цього договору, в обсягах і в строки, передбачені умовами договору;

- забезпечувати на місці виконання робіт, визначених у п. 1.1 цього договору, вжиття необхідних заходів по техніці безпеки, пожежної безпеки і охороні праці;

- в 5-ти денний строк з моменту завершення виконання підрядних робіт, визначених в п. 1.1. цього договору, подати генпідрядникові на підписання Акт здачі-приймання виконаних робіт (форма КБ-2в) та довідку про вартість виконаних підрядних робіт (форма КБ - 3);

Згідно з п. 5.2. договору генпідрядник зобов'язаний:

- не пізніше 3 днів після набрання чинності цим договором передати субпідрядниу

будівельний майданчик;

- прийняти виконані субпідрядником роботи та підписати Акт здачі-приймання виконаних робіт (форма КБ-2в) та довідку про вартість виконаних підрядних робіт (форма КБ-3) за умови належного виконання таких робіг субпідрядником протягом двох банківських днів з дати одержання Акта здачі-приймання ииконаних робіт (форма КБ-2в) та довідки про вартість виконаних підрядних робіт (форма КБ-3) від підрядника;

- вчасно провести розрахунки з субпідрядником у порядку та строки передбачені умовами даного договору.

Пункт 6.1. договору передбачає, що генпідрядник зобов'язаний не пізніше двох банківських днів після отримання повідомлення субпідрядника про виконання робіт забезпечити підписання Акту виконаних робіт (форма КБ-2в) та довідки про вартість виконаних робіт (форма КБ-3).

Відповідно до п.п. 6.1.1. договору, у разі якщо протягом трьох банківських днів з моменту отримання повідомлення субпідрядника, генпідрядник не надає письмової обґрунтованої відмови від підписання виконаних робіт (форма КБ-2в) та довідки про вартість виконаних робіт (форма КБ-3), то останні вважаються підписаними.

У випадку порушення своїх зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність, визначену цим договором та чинним в Україні законодавством. Порушення зобов'язання є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (п. 7.1. договору).

Згідно з п. 12.1. даний договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором, але не довше ніж до 31.12.2014.

Позивач на виконання взятих на себе зобов'язань за договором, виконав роботи на загальну суму 349 980, 00 грн., в підтвердження чого були надані: довідка про вартість виконаних робіт та витрат за грудень 2014 та акт прийняття виконаних будівельних робіт за грудень 2014 на суму 349 980, 00 грн.

11.11.2015 Львівським міським комунальним підприємством "Львівводоканал" на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівбудмережі" був направлений лист за вих. № 12-5774 з актом звірки станом на 31.10.2015 та як про це вказує позивач, відповідачем було підписано даний акт та повернуто поштовим конвертом.

Як зазначає позивач, з метою досудового врегулювання та перевірки здійснення проплати відповідачем боргу на рахунок Львівського міського комунального підприємства "Львівводоканал", 29.11.2017 останнім було направлено на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівбудмережі" лист за вих. № Вд 8182-17 від 29.11.2017, в додатках якого були два примірники Акту звіряння станом на 31.10.2017, однак, відповіді на лист відповідачем не надано, а зобов'язання за договором не виконано.

Мотивуючи позовні вимоги, позивач вказує про те, що належним чином виконав зобов'язання обумовлені умовами договору, проте, відповідач в порушення взятих на себе зобов'язань, оплату виконаних робіт не здійснив, у зв'язку з чим Львівське міське комунальне підприємство "Львівводоканал" й звернулось до суду з даним позовом про стягнення боргу в розмірі 349 980, 00 грн., а також, інфляційних нарахувань в сумі 100 794, 24 грн. та 3% річних в сумі 28 477, 82 грн.

Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України вказано, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, виходячи з наступного.

Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами договору № 18/12/14/15-807 від 18.12.2014, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою він є договором підряду.

Згідно з ст. ст. 11, 629 ЦК України договір є однією із підстав виникнення зобов'язань та обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові. До окремих видів договорів підряду, встановлених параграфами 2 - 4 цієї глави, положення цього параграфа застосовуються, якщо інше не встановлено положеннями цього Кодексу про ці види договорів.

Відповідно до ст. 839 ЦК України підрядник зобов'язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором. Підрядник відповідає за неналежну якість наданих ним матеріалу і устаткування, а також за надання матеріалу або устаткування, обтяженого правами третіх осіб.

Приписами ст. 846 ЦК України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов'язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов'язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.

Частиною 2 ст. 849 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

Згідно з ч. 1 ст. 853 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Відповідно до ст. 854 ЦК України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом встановлено, що позивач належним чином виконав взяті на себе зобов'язання за договором субпідряду 18/12/14/15-807 від 18.12.2014 на загальну суму 349 980, 00 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою про вартість виконаних робіт та витрат за грудень 2014 та актом прийняття виконаних будівельних робіт за грудень 2014 на загальну суму 349 980, 00 грн.

Крім того, акт виконаних будівельних робіт за грудень 2014, розрахунок № 1-2 загальновиробничих витрат до акту за грудень 2014 та довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за грудень 2014 підписані сторонами без зауважень та заперечень та скріплені печаткою товариства.

Поміж іншого, як встановлено судом, 11.11.2015 позивачем на адресу відповідача був направлений лист за вих. № 12-5774 з актом звіряння взаєморозрахунків станом на 31.10.2015, котрий був також підписаний відповідачем, скріплений печаткою, та відповідно повернутий позивачеві.

Відповідно до положень ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 614 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

При цьому, відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов'язання.

З урахуванням положень ст. 854 Цивільного кодексу України та підписаного між сторонами Акту прийняття виконаних будівельних робіт за грудень 2014 на загальну суму 349 980, 00 грн. та беручи до уваги підписаний сторонами акт звіряння взаєморозрахунків станом на 31.10.2015, то за таких підстав, строк виконання зобов'язання відповідача з оплати вартості виконаних робіт настав.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на викладене вище та враховуючи, що відповідачем не надано суду жодних доказів виконання свого зобов'язання та не спростовано належними та допустимими доказами заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку, що відповідачем було порушено умови договору 18/12/14/15-807 від 18.12.2014 та положення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, а тому підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення заборгованості за виконані роботи в розмірі 349 980, 00 грн.

Щодо стосується вимог позивача про стягнення з відповідача 100 794, 24 грн. - інфляційних втрат та 28 477, 82 грн. - 3% річних, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Як обумовлено умовами договору, оплата за виконані роботи субпідряднику здійснюється після отримання коштів генпідрядником від замовника (п. 3.2. договору).

Відтак, як встановлено судом, позивачем для визначення періоду обчислення сум боргу з урахуванням індексу інфляції та трьох процентів річних від простроченої суму, було надіслано інформаційний запит до замовника робіт - Управління капітального будівництва Львівської міської ради.

На інформаційний запит позивачем отримано відповідь про те, що останній платіж за виконані роботи був проведений 22.02.2015.

Таким чином, нарахування інфляційних втрат на суму 100 794, 24 грн. та 3% річних на суму 28 477, 82 грн. позивачем було розпочато з 23.05.2015 по 06.02.2018 (включно).

Судом перевірено правильність наданих позивачем розрахунків 3% річних та інфляційних втрат та встановлено, що останні відповідають вимогам чинного законодавства у зв'язку з чим, вимога позивача про стягнення з відповідача 100 794, 24 грн. - інфляційних втрат та 28 477, 82 грн. - 3% річних підлягають задоволенню у повному обсязі.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва.

ВИРІШИВ :

1. Позовні вимоги Львівського міського комунального підприємства "Львівводоканал" задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівбудмережі" (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, будинок 21; ідентифікаційний код 38501958) на користь Львівського міського комунального підприємства "Львівводоканал" (79017, Львівська область, м. Львів, вул. Зеленіна, 64 ; ідентифікаційний код 03348471) заборгованості в розмірі 349 980 грн. (триста сорок дев'ять тисяч дев'ятсот вісімдесят) грн. 00 коп., 3% річних у розмірі 28 477 (двадцять вісім тисяч чотириста сімдесят сім) грн. 82 коп., інфляційних втрат у розмірі 100 794 ( сто тисяч сімсот дев'яносто чотири) грн. 24 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 6 761 (шість тисяч сімсот шістдесят одна) грн. 62 коп.

3. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено: 29.03.2018

Суддя Д.О. Баранов