Рішення

від 27.03.2018 по справі 910/13969/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

27.03.2018Справа № 910/13969/17 Господарський суд міста Києва у складі судді Турчина С.О. за участю секретаря судового засідання Шкорупеєва А.Д., розглянувши матеріали господарської справи

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Цитрус"

до Приватного підприємства "Центр здорового материнства"

про стягнення 281861,82 грн.

Представники учасників судового процесу:

від позивача: Комлик І.С. (довіреність)

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Цитрус" (позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного підприємства "Центр здорового материнства" (відповідач) в якому просить суд:

розірвати договір оренди нежитлового приміщення № 31 від 01 квітня 2016 року укладений між Приватним підприємством "Центр здорового материнства" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Цитрус";

зобов'язати Приватне підприємство "Центр здорового материнства" звільнити і повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Цитрус" приміщення загальною площею 149,5 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Щекавицька, 9-А за актом приймання-передачі;

стягнути з Приватного підприємства "Центр здорового материнства" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Цитрус" суму боргу по орендній платі згідно договору оренди нежитлового приміщення № 31 від 01.04.2016 в розмірі - 21 861,82 грн. з яких: 19 708,75 грн. - заборгованість з орендної плати, 1 757,93 грн. - інфляційні втрати, 395,14 грн. - 3 % річних.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.08.2017 порушено провадження у справі № 910/13969/17 та призначено її до розгляду на 12.09.2017.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.09.2017 розгляд справи №910/13969/17 відкладено на 28.09.2017.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.09.2017 розгляд справи №910/13969/17 відкладено на 19.10.2017.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.10.2017 прийнято заяву позивача про відмову від позову у справі № 910/13969/17 в частині позовних вимог про розірвання договору оренди нежитлового приміщення №31 від 01 квітня 2016 року укладеного між Приватним підприємством "Центр здорового материнства" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Цитрус" та про зобов'язання Приватного підприємства "Центр здорового материнства" звільнити і повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Цитрус" приміщення загальною площею 149,5 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Щекавицька, 9-А за актом приймання-передачі та припинено провадження у справі №910/13969/17 в цій частині позовних вимог.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.10.2017 продовжено строк вирішення спору у справі № 910/13969/17 на 15 днів, зупинено провадження у справі №910/13969/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Цитрус" до Приватного підприємства "Центр здорового материнства" про стягнення 21 861,82 грн. до розгляду заяви про визнання недійсною угоди прощення боргу від 03.04.2017 у межах справи №910/4562/17 за заявою Avswik investments limited про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Цитрус".

29.12.2017 через відділ діловодства суду від ТОВ "Цитрус" надійшла заява про поновлення провадження у справі, посилаючись на те, що ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.12.2017 у межах справи № 910/4562/17 за заявою Avswik investments limited про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Цитрус" визнано угоду про прощення боргу від 03.04.2017, що укладена між Товариством з обмеженою відповідальністю "Цитрус" та Приватним підприємством "Центр здорового материнства" недійсною.

Також 29.12.2018 через відділ діловодства суду від позивача надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.01.2018 поновлено провадження у справі № 910/13969/17, постановлено розгляд справи № 910/13969/17 здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 08.02.2018.

В судовому засіданні 08.02.2018 судом було прийнято до розгляду заяву про збільшення розміру позовних вимог згідно якої позивач просить суд стягнути з відповідача суму заборгованості по орендній платі згідно договору оренди нежитлового приміщення №3 від 01.04.2016, яка складається з: 279 708,75 грн. - заборгованість з орендної плати; 1 757,93 грн. - інфляційні втрати, 395,14 грн. - 3 % річних.

В судовому засіданні 08.02.2018 суд відклав підготовче засідання на 27.02.2018, про що постановлено ухвалу, яку внесено до протоколу судового засідання та направлено відповідачу ухвалу про виклик у підготовче судове засідання 27.02.2018.

27.02.2018 через відділ діловодства суду від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника позивача.

В судове засідання 27.02.2018 представники учасників судового процесу не з'явились.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.02.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу №910/13969/17 до судового розгляду по суті, розгляд по суті призначено на 22.03.2018.

В судовому засіданні 22.03.2018 на підставі ст. 202 ГПК України суд відклав розгляд справи на 27.03.2018 про що постановлено ухвалу, яку внесено до протоколу судового засідання та направлено відповідачу ухвалу про виклик у судове засідання по суті на 27.03.2018.

Представник позивача у судовому засіданні 27.03.2018 надав пояснення по суті позову, позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання 27.03.2018 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідач про розгляд справи по суті був повідомлений ухвалою суду від 22.03.2018, направленою на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Також відповідач був повідомлений про час та місце розгляду справи по суті засобами телеграфного зв'язку, що підтверджується наявною в матеріалах справи телеграмою (електронним повідомленням №000007) від 23.03.2018.

Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Також, згідно із ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

За таких обставин, приймаючи до уваги, що відповідач так і не скористався наданими йому процесуальними правами, а за висновками суду у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 27.03.2018 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

01.04.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Цитрус" (позивач, орендодавець) та Приватним підприємством "Центр здорового материнства" (відповідач, орендар) укладено договір №31 оренди нежитлового приміщення (далі - договір), відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар бере в тимчасове володіння приміщення, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Щекавицька, 9-А.

Згідно до п. 1.3. договору загальна площа приміщення, що орендується: 299 кв.м.

Додатком №1 до договору №31 оренди нежитлового приміщення від 01.04.2016 року змінено площу орендованого приміщення на 149,5 кв.м.

Пунктом 3.2. договору встановлено, що передача приміщення та майна, що орендується, здійснюється за актом здачі-приймання, підписання якого свідчить про фактичну передачу його в оренду.

Відповідно до п. 4.1. договору, термін оренди складає 2 (два) роки з моменту прийняття приміщення, що орендується за актом приймання.

01.04.2016 між сторонами підписано Акт №1 прийому-передачі приміщення згідно договору №31 від 01.04.2016.

Відповідно до п. 5.1 договору розмір орендної плати становить 75,00 за 1 кв.м. без нарахування ПДВ або 90,00 грн. за 1 кв.м. з ПДВ.

Додатком №1 від 01.04.2016 року до договору №31 оренди нежитлового приміщення від 01.04.2016 встановлено розмір орендної плати у сумі 150,00 грн. за кв.м без урахування ПДВ, або 180,00 грн. за 1 кв.м. з ПДВ.

Пунктом 5.2. договору встановлено, що орендна плата 22 425,00 грн. та ПДВ 4485,00 грн. становлять загальну суму у розмірі 26 910,00 грн. на місяць. Орендна плата сплачується орендарем наперед шляхом перерахування в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок орендодавця не пізніше 5 числа кожного звітного місяця.

Згідно із п. 5.8. договору, вартість комунальних послуг а саме: електроенергія (згідно показників лічильників, а реактивна електроенергія в пропорційному відношенні до показників лічильників), вода (згідно лічильника для туалетних кімнат на поверсі в пропорційному відношенню до кількості працюючих на орендованій площі), опалення та вентиляція (виходячи із кв.м. орендованого приміщення в пропорційному відношенню до загальних витрат орендодавця на придбання природного газу, електроенергії для опалення та електроенергії для вентиляції) сплачуються орендарем згідно з рахунками орендодавця в безготівковому порядку не пізніше 3-х банківських днів після отримання рахунку.

Положеннями пункту 7.1. договору передбачено, що орендар зобов'язаний своєчасно здійснювати орендні та комунальні платежі.

31.12.2016 між сторонами підписано Акт №3 прийому-передачі приміщення згідно договору №31 від 01.04.2016, відповідно до якого орендодавець повернув орендарю приміщення площею 149,5 кв.м.

В обґрунтування заявленого позову, позивач посилався на те, що відповідно до бухгалтерського обліку, 03.04.2017 заборгованість відповідача у розмірі 260 000,00 грн. було списано згідно угоди про прощення боргу від 03.04.2017 року.

Однак, станом на 03.04.2017 у відповідача наявна заборгованість з орендної плати (за грудень 2016 року) у розмірі 19 708,75 грн., а також 1 757,93 грн. - інфляційні втрати (за період 06.12.2016 по 07.08.2017 ) та 395,14 грн. - 3% річних (за період 06.12.2016 по 07.08.2017).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.12.2017 у межах справи №910/4562/17 за заявою Avswik investments limited про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Цитрус" визнано угоду про прощення боргу від 03.04.2017, що укладена між Товариством з обмеженою відповідальністю "Цитрус" та Приватним підприємством "Центр здорового материнства" недійсною.

Частиною 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України визначено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Отже, судове рішення у справі №910/4562/17 про визнання угоди про прощення боргу від 03.04.2017 недійсною, яке набрало законної сили, не може бути поставлене під сумнів.

З урахуванням того, що угоду про прощення боргу від 03.04.2017 було визнано недійсною у судовому порядку, позивачем заявлено заяву про збільшення розміру позовних вимог, що прийнято судом до розгляду, згідно якою позивач просить суд стягнути з відповідача суму заборгованості по орендній платі згідно договору оренди нежитлового приміщення №3 від 01.04.2016, яка складається з: 279708,75 грн. - заборгованість з орендної плати; 1757,93 грн. - інфляційні втрати, 395,14 грн. - 3 % річних.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частина 1 статті 759 ЦК України передбачає, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Аналогічні норми містяться в положеннях ст. 283 Господарського кодексу України.

Відповідно до ч. 1, ч. 5 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Пунктами 1, 4 статті 285 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Як підтверджено матеріалами справи, позивач передав, а відповідач прийняв в оренду приміщення площею 149,5 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Щекавицька, 9-А, про що сторонами підписано Акт №1 прийому-передачі приміщення від 01.04.2016.

Як вбачається із матеріалів справи, 31.12.2016 між сторонами підписано Акт №3 прийому-передачі приміщення згідно договору №31 оренди нежитлового приміщення від 01.04.2016, відповідно до якого відповідач повернув позивачу орендоване приміщення.

Частина 2 статті 795 Цивільного кодексу України передбачає, що повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.

Отже, об'єкт оренди 31.12.2016 за актом приймання-передачі приміщення було повернуто орендарем орендодавцю, тобто цей об'єкт з фактичного користування відповідача вибув, а договір оренди в силу зазначеної вище норми з 31.12.2016 припинено.

З огляду на наведене, матеріалами справи підтверджено, що у період з квітня 2016 року по грудень 2016 року відповідач користувався нежитловим приміщеннями загальною площею 149,5 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Щекавицька, 9-А, переданими в оренду за договором №31 оренди нежитлового приміщення від 01.04.2016.

Актами здачі-приймання робіт (надання послуг) №ОУ-0000256 від 31.12.2016, №ОУ-0000233 від 30.11.2016, № ОУ-0000210 від 31.10.2016, № ОУ-0000188 від 30.09.2016, № ОУ-0000166 від 31.08.2016, № ОУ-0000144 від 31.07.2016, № ОУ-0000122 від 30.06.2016, № ОУ-0000099 від 31.05.2016, № ОУ-0000076 від 30.04.2016 підписаними між сторонами підтверджено, що у період з квітня 2016 року по грудень 2016 року розмір орендної плати, нарахованої відповідачу по договору №31 оренди нежитлового приміщення від 01.04.2016 становить 242190,00 грн.

Також у період з вересня 2016 по грудень 2016 року відповідачу нарахована компенсація вартості комунальних послуг у сумі 37518,75 грн., що підтверджується підписаними між сторонами актами здачі-приймання робіт (надання послуг) №ОУ-0000260 від 31.12.2016, №ОУ-0000237 від 30.11.2016, №ОУ-0000214 від 31.10.2016, № ОУ-0000191 від 30.09.2016.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно із наданими позивачем випискою з рахунку та розрахунком вбачається, що відповідачем було частково здійснено оплату заборгованості за договором, у зв'язку зі чим заборгованість відповідача за договором становить 260000,00 грн.

Згідно із ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частинами 1 і 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що:

- суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться;

- кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

У відповідності до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Оскільки, заборгованість відповідача по орендній платі та комунальним платежам у сумі 260000,00 грн. належним чином доведена, доказів сплати відповідачем заборгованості матеріали справи не містять, суд дійшов висновку про задоволення позову в частині стягнення 260000,00 грн.

Разом з тим, заявлені позивачем вимоги в частині стягнення заборгованості у сумі 19708,75 грн. добровільно оплачені відповідачем, у зв'язку із чим, суд відмовляє в задоволенні позову у цій частині.

З огляду на те, що у задоволенні позову в частині стягнення заборгованості у сумі 19708,75 грн. відмовлено, вимоги про стягнення інфляційних втрат у сумі 1757,93 грн. та 3% річних у сумі 395,14 грн., нараховані на вказану суму боргу задоволенню також не підлягають.

Позивач не позбавлений права звернутись до суду з окремим позовом про стягнення інфляційних втрат та 3% річних, нарахованих на задоволену судом суму заборгованості у розмірі 260000,00 грн.

Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи вищевикладене, повно і всебічно з'ясувавши обставини справи, суд задовольняє частково позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Цитрус".

Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. 129 ГПК України покладається на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства "Центр здорового материнства" (65091, Одеська обл., місто Одеса, вулиця ГОЛОВКІВСЬКА, будинок 2, ідентифікаційний код 31301628) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Цитрус" (04071, м. Київ, вулиця ЩЕКАВИЦЬКА, будинок 9-А, ідентифікаційний код 38392659) заборгованість у сумі 260000,00 грн. та судовий збір у розмірі 3900,00 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення

Повний текст рішення складено та підписано: 30.03.2018.

Суддя С.О. Турчин