Рішення

від 22.03.2018 по справі 914/137/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.03.2018р. Справа №914/137/18

За позовом: Приватного акціонерного товариства «Львівобленерго» , м. Львів

до відповідача: ОСОБА_1 товариства «Калина» , с. Козаки, Золочівський район, Львівська область

про: стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію в розмірі 8 068,27 грн. за договором про постачання електричної енергії №09212 від 23.02.2017р.

Суддя Ділай У.І.

Без участі представників

Технічна фіксація судової справи не здійснюється.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини.

Розглядається справа за позовом Приватного акціонерного товариства «Львівобленерго» , до відповідача ОСОБА_1 товариства «Калина» , про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію в розмірі 8 068,27 грн. за договором про постачання електричної енергії №09212 від 23.02.2017р.

Ухвалою суду від 26.01.2018р. відкрито провадження у справі №914/137/18 та вирішено здійснювати розгляд даної справи за правилами спрощеного позовного провадження. Призначено розгляд справи по суті на 20.02.2018р.

12.02.2018р. від позивача через канцелярію суду поступила Заява про уточнення (зменшення) позовних вимог, в якій позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 6 858,56 грн. боргу за активну електроенергію, 434,42 грн. - пені, 51,68 грн. - 3 % річних та 273,43 інфляційних нарахувань.

Представник позивача в судовому засіданні 20.02.2018р. підтримав вимоги згідно поданої заяви про зменшення позовних вимог, просив суд розгляд справи відкласти у зв'язку з необхідністю надати суду оригінали документів для огляду.

Відповідач явки повноважного представника в судове засідання 20.02.2018р. не забезпечив, вимог ухвали суду не виконав.

Ухвалою суду від 20.02.2018р. розгляд справи відкладено на 06.03.2018р.

05.03.2018р. від відповідача через канцелярію суду поступило Клопотання про перенесення розгляду справи, у зв'язку з незадовільним самопочуттям викликаним підвищеною температурою, що може призвести до ускладнення з огляду на вік (72 роки).

Сторони явки повноважних представників в судове засідання 06.03.2018р. не забезпечили, вимог ухвали суду не виконали.

Ухвалою від 06.03.2018р. суд ухвалив розглядати справу №914/137/18 без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами . Розгляд справи відбудеться 22.03.2018р.

21.03.2018р. позивач подав до суду клопотання про доручення до матеріалів справи довідки про стан заборгованості, відповідно до якої станом на 19.03.2018р. загальна сума боргу становить 6 858,56 грн.

В процесі розгляду матеріалів справи суд

встановив:

23.02.2017р. між сторонами укладено договір про постачання електричної енергії № 09212, за умовами якого постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю зазначеною в додатку №9 «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії» , а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Відповідно до положень п.2.2.2. договору, постачальник зобов'язувався постачати споживачу електроенергію, як різновид товару, в обсягах та відповідно до умов цього договору та додатків до нього.

Згідно п.2.3.3 договору, споживач зобов'язувався оплачувати постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатків №2 «Порядок розрахунків» та №9 «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії» .

23.02.2017р. між постачальником та споживачем було укладено додаток №2 «Порядок розрахунків» до договору № 09212 від 23.02.2017р.

Відповідно до п.2 додатку №2 до договору, розрахунковим вважається період з 11 числа попереднього місяця до 10 числа поточного місяця (включно) та прирівнюється до календарного. Розрахунки за електричну енергію проводяться споживачем виключно грошовими коштами на зазначений у договорі поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника електричної енергії.

Відповідно до п.4 додатку №2 до договору, остаточний розрахунок споживача за електричну енергію спожиту протягом розрахункового періоду здійснюється на підставі виставленого постачальником електричної енергії рахунка відповідно до даних про фактичне споживання електричної енергії визначеного за показами розрахункових засобів обліку, які фіксуються у терміни, передбачені договором, та/або розрахунковим шляхом у випадках, передбачених ПКЕЕ.

Під час визначення суми платежу остаточного розрахунку за поточний розрахунковий період враховуються суми проведеної в попередніх та поточному розрахункових періодах оплати споживання електричної енергії за поточний розрахунковий період.

Відповідно до абз.2 п.6 додатку №2 до договору, тривалість періоду для оплати отриманих рахунків має не перевищувати 5 операційних днів з дня отримання рахунку.

Відповідно до п.6.33. ПКЕЕ, Методики обчислення плати за перетікання реактивної електроенергії між електропередавальною організацією та її споживачами, погодженої НКРЕ, затвердженої наказом Мінпаливенерго України від 17.01.2002р. №19, було укладено додаток №7б до договору №90059 від 10.05.2007р. «Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії» . Згідно з п.2.3.4. договору споживач зобов'язується здійснювати оплату за перетікання реактивної електроенергії між електромережею постачальника та електроустановками споживача згідно з додатком №7а (7б).

Відповідач своїх зобов'язань за Договором не виконав, внаслідок чого виникла заборгованість з оплати активної електричної енергії в розмірі 7308,56 грн. за період з серпня 2017р. по вересень 2017р.

Спір виник внаслідок того, що відповідач не виконав договірних зобов'язань, позивач звернувся до господарського суду Львівської області з позовною заявою про стягнення з відповідача заборгованості в 6 858,56 грн. за спожиту активну електроенергію (відповідно до заяви про зменшення позовних вимог).

Крім того, позивач нарахував відповідачу, керуючись п. 4.2.1 договору 434,42грн. пені, а також відповідно до положень ст. 625 ЦК України 273,43грн. інфляційних нарахувань та 51,86грн. 3% річних.

При прийнятті рішення суд виходив із наступного:

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини. Згідно ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Згідно ст.627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. За умовами ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, але при укладенні договору сторони повинні керуватися вимогами Цивільного кодексу України, іншими актами цивільного законодавства.

Відповідно до вимог ст.26 Закону України «Про електроенергетику» та Правил користування електричною енергією (далі ПКЕЕ), затверджених Національною комісією регулювання електроенергетики України № 28 від 31.07.1996р. (в редакції постанови НКРЕ України від 17.10.2005р. №910 із змінами та доповненнями) постачання електричної енергії здійснюється на підставі договору про постачання електричної енергії, який укладається між споживачем та постачальником електричної енергії.

Згідно ст.275 ГК України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Згідно із п. 5.1 ПКЕЕ, договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін.

Відповідно до вимог ст.27 Закону України «Про електроенергетику» , правопорушення в електроенергетиці тягне за собою встановлену законодавством України цивільну, адміністративну і кримінальну відповідальність. Правопорушенням в електроенергетиці є порушення правил користування електричною енергією.

Судом встановлено, що 23.02.2017р. між позивачем і відповідачем укладено договір № 09212 про постачання електричної енергії.

Відповідно до п.2.1 договору, під час виконання умов договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов'язуються керуватися чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією.

Згідно п.1.2. ПКЕЕ, засоби обліку - засоби вимірювальної техніки, у тому числі лічильники, трансформатори струму та напруги, кола обліку, які використовуються для визначення обсягу електричної енергії та величини споживання електричної потужності.

Поданими позивачем та долученими до матеріалів справи документами підтверджено, що позивач свої зобов'язання за спірним договором виконав у повному обсязі, а відповідач порушив взяті на себе договірні зобов'язання щодо оплати вартості отриманої електричної енергії.

Порушуючи умови договору, а саме п. 2.3.3 договору, відповідач не здійснив повної оплати за спожиту електроенергію у встановлені терміни, внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 6 858,56 грн. за спожиту активну електроенергію (відповідно до заяви про зменшення позовних вимог).

Відповідач дану обставину не заперечив, не спростував доводів позовної заяви, не надав суду належних та допустимих доказів про наявність інших обставин ніж ті, що досліджені в ході судового розгляду.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 96 Цивільного кодексу України, юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями.

Відповідач як юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями і така відповідальність не може ставитися у залежність від дій чи бездіяльності будь-яких третіх осіб.

Згідно із ст. 617 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Доказів наявності обставин зазначених у ст. 617 ЦК України, які є підставами звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання відповідачем не подано.

Отже, відповідач своїх зобов'язань не виконав, чим порушив вимоги ч. 2 ст. 193 ГК України, якою передбачено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що в судовому засіданні позивачем доведено факт неналежного виконання відповідачем зобов'язань за спірним договором. Відтак, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 7308,56 грн. за спожиту активну електроенергію.

Перевіривши поданий позивачем розрахунок позовних вимог, підстави та правильність нарахування суми 3% річних, відповідно до вимог ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, за якою боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, судом встановлено, що позивач правомірно просить стягнути з відповідача 51,86грн. 3% річних.

Стосовно позовної вимоги про стягнення з відповідача 273,43грн. інфляційних втрат, перевіривши поданий позивачем розрахунок, підстави та правильність нарахування, відповідно до вимог ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, судом встановлено, що позивачем допущені помилки у нарахуванні суми інфляційних втрат. За розрахунком суду з відповідача слід стягнути 272,92грн. інфляційних втрат. В решті позовних вимог в цій частині слід відмовити.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача 434,42грн. пені суд зазначає наступне.

За умовами п. 4.2.1 договору, за внесення платежів, передбачених цим договором, з порушенням термінів, визначених відповідним додатком, відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.

Відповідно до вимог ч. 6 ст. 231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно із вимогами ч. 2 ст. 343 ГК України, платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 4.2.1 Договору та ст.ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» , позивач правомірно просить стягнути з відповідача пеню в розмірі облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу в розмірі 434,42грн. за період з 19.08.2017р. по 31.10.2017р., відтак, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Судовий збір покладається на відповідача пропорційно до задоволених вимог.

Керуючись статтями 4, 7 ,13 ,14, 73, 74, 76-79, 91, 96, 120, 123, 129, 233, 236, 238, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги задоволити частково.

2.Стягнути з ОСОБА_1 товариства «Калина» (80746, Львівська область, Золочівський район, с. Козаки, ідентифікаційний код 36917990) на користь Приватного акціонерного товариства «Львівобленерго» (79026, м. Львів, вул. Козельницька, 3, ідентифікаційний код 00131587) 6858,56грн. основного боргу, 434,42грн. пені, 54,68грн. 3% річних, 272,92грн. інфляційних втрат та 1762,00грн. судового збору.

3.В решті позовних вимог відмовити.

4.Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили в порядку ст. 327 ГПК України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки передбачені ст.ст. 241, 256, 257 ГПК України.

Інформацію по справі, яка розглядається можна отримати за наступною веб-адресою: http://lv.arbitr.gov.ua/sud5015.

Повне рішення складено 28.03.2018р.

Суддя Ділай У.І.