Рішення

від 26.03.2018 по справі 922/274/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-21-42, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" березня 2018 р.Справа № 922/274/18

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Байбака О.І.

при секретарі судового засідання Косенко К.Д.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Приватного акціонерного товариства "Спеціалізоване будівельно-монтажне управління "Тунельбуд", м. Харків Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_1 підприємство Харківська дирекція будівництва метрополітену , м. Харків до Приватної фірми "Центр "Тепла підлога", м. Харків про стягнення 41598,85 грн. за участю представників сторін:

позивача - не з'явився;

відповідача - ОСОБА_2 (директор);

ОСОБА_3 (адвокатське свідоцтво № 1947 від 16.09.2015);

третьої особи - ОСОБА_4 (довіреність № 137/01-6 від 03.03.2018).

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Спеціалізоване будівельно-монтажне управління "Тунельбуд", м. Харків (далі за текстом - позивач) звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Приватної фірми "Центр "Тепла підлога", м. Харків (далі за текстом - відповідач) 41598,85 грн. збитків.

Позов обґрунтовано з посиланням на те, що на підставі умов укладеного між сторонами субпідрядного договору на виконання будівельно-монтажних робіт на дільниці від станції "Олексіївська" до станції "Проспект Перемоги" № 7/16-М від 05.01.2016 позивач за актами приймання передачі прийняв виконані відповідачем роботи, проте в подальшому в результаті проведення перевірки виконаних робіт з боку контролюючого органу було виявлено, що зазначена в актах вартість виконаних робіт є завищеною на суму 41598,85 грн. Таким чином, зазначену суму завищення вартості робіт позивача вважає своїми збитками, які і просить стягнути з відповідача.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 08.02.2018 позовну заяву Приватного акціонерного товариства "Спеціалізоване будівельно-монтажне управління "Тунельбуд", м. Харків прийнято до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено розгляд справи по суті на 05.03.2018; залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - ОСОБА_1 підприємство Харківська дирекція будівництва метрополітену , м. Харків.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 05.03.2018 розгляд справи відкладено на 26.03.2018.

В процесі розгляду справи відповідач надав суду відзив на позовну заяву (вх. № 8056 від 26.03.2018 р.), в якому просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі з посиланням добросовісне виконання ним субпідрядних робіт за договором 7/16-М від 05.01.2016, та їх прийняття позивачем буз будь-яких заперечень. При цьому, посилання позивача на факт завищення вартості робіт, а так само спричинення з в зв'язку з цим збитків, відповідач вважає безпідставними, недоведеними та такими, що спростовуються матеріалами даної справи.

На судове засідання 26.03.2018 прибули представники відповідача та третьої особи.

Представники відповідача заперечують проти вимог, викладених у позовній заяві, та просять суд відмовити у їх задоволенні у повному обсязі.

Представник третьої особи підтримує позов та просить суд його задовольнити.

Позивач у судове засідання 26.03.2018 свого уповноваженого представника не направив, про причини неприбуття не повідомив, хоча належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, про що свідчить залучене до матеріалів справи зворотне поштове повідомлення (а. с. 39) згідно з яким позивач отримав копію ухвали від 08.02.2018 по даній справі

Оскільки неявка на судове засідання представника позивача не перешкоджає розгляду справи по суті, суд вважає за необхідне розглядати справу за відсутності останнього, за наявними в матеріалах справи документами, як це передбачено ст. 202 ГПК України.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши надані суду докази та доводи, суд встановив наступні факти та обставини.

Як свідчать матеріали справи, 05.01.2016 між позивачем, як генпідрядником, та відповідачем, як субпідрядником, укладено субпідрядний договір на виконання будівельно-монтажних робіт на дільниці від станції Олексіївська до станції Проспект Перемоги № 7/16-М (далі за текстом - договір; а. с. 11-16), за умовами якого генпідрядник доручає, а субпідрядник зобов'язується на свій ризик відповідно до проектно-кошторисної документації виконати та здати йому у встановлений договором строк - роботи з улаштування систем теплих підлог на об'єкті Будівництво ділянки третьої лінії Харківського метрополітену від станції Наукова до станції Проспект Перемоги (дільниця, що будується від станції Олексіївська до станції Проспект Перемоги ) . Склад та обсяг робіт, що виконує субпідрядник, передбачені проектно-кошторисною документацією.

Пунктом 1.3. договору передбачено, що замовником будівництва є - ОСОБА_1 підприємство "Харківська дирекція будівництва метрополітену" - сторона, яка забезпечує фінансування будівництва об'єкту, приймає завершені роботи і здійснює розрахунки за них з генпідрядником.

Відповідно до п. п. 3.1.-3.2 договору, вартість договору визначається на підставі ствердженої сторонами договірної ціни (додаток № 2), яка є невід'ємною частиною цього договору. Договірна ціна по договору визначена приблизною (динамічною), є його невід'ємною частиною і складає (додаток № 2) і складена відповідно до Державних будівельних стандартів України - ДСТУ Б Д. 1.1-1:2013, затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05.07.2013 № 293.

За умовами п. п. 4.1.1-4.1.2, 4.1.4, 4.1.8 договору генпідрядник має право відмовитись від прийняття робіт у разі виявлення недоліків, які включають можливість їх використання відповідно до мети, зазначеної у проектній документації та даного договору, і не можуть бути усунені субпідрядником, генпідрядником або третьою особою; здійснювати у будь-який час, не втручаючись у господарську діяльність субпідрядника, технічний нагляд і контроль за ходом, якістю, вартістю та обсягами виконаних робіт; вимагати безоплатного виправлення недоліків, що виникли внаслідок допущених субпідрядником порушень, у такому разі збитки, завдані генпідряднику, відшкодовуються субпідрядником, у тому числі за рахунок відповідного зниження договірної ціни; вимагати відшкодування завданих йому збитків, зумовлених порушенням договору, якщо законом не передбачено інше.

Відповідно до п. п. 4.2.2-4.2.3 договору генпідрядник зобов'язаний в установленому порядку прийняти та оплатити виконані роботи у межах коштів, оплачених генпідряднику замовником; негайно повідомляти субпідрядника про виявлені недоліки у роботі.

Згідно з п. 12.1. договору, генпідрядник здійснює проміжні платежі за виконані роботи на підставі Довідки про вартість виконаних підрядних робіт та витрат Ф-3 (КБ-3), підписаної субпідрядником та генпідрядником (Замовником). Підписання актів виконаних робіт за формою КБ-2в та Ф-3 та розрахунки за ними проводяться при наявності коштів на рахунку генпідрядника (замовника) щомісяця на підставі документів про обсяг виконаних робіт та їх вартість. Документи про виконані роботи та їх вартість складаються і підписуються субпідрядником та передаються генпідряднику. Генпідрядник перевіряє ці документи і в разі відсутності зауважень підписує їх. Після підписання документів генпідрядник зобов'язаний оплатити виконані роботи протягом семи днів, при умові отримання коштів від замовника. Ф-63 разом з актами приймання виконаних підрядних робіт КБ-2в передаються генпідряднику не пізніше 20 числа звітного місяця. Разом з формами КБ-3, що підтверджують виконання робіт, субпідрядник обов'язково повинен представити генпідряднику (замовнику): форми КБ-3 та КБ-2в у електронному вигляді (у програмному комплексі); копії накладних на застосовані матеріали завірені печаткою субпідрядника, а також сертифікати/паспорти заводів виробників; усю виконавчу документацію про виконані роботи, акти на приховані роботи, та ін.

Згідно з п. п. 12.2-12.4 договору у разі виявлення невідповідності робіт, що пред'являються до оплати встановленим вимогам, завищення їх обсягів, невірного застосування поточних цін та інших помилок, що вплинули на ціну виконаних робіт, генпідрядник має право вимагати від субпідрядника коригування форм виконаних робіт. Якщо протягом 2-х робочих днів після надання зауважень акти виконаних робіт не коригуються або в них знов будуть виявлені помилки, ці виконані роботи не будуть прийматись генпідрядником у звітному місяці. Генпідрядник має право вимагати інформацію щодо оплати субпідрядником виконаних робіт субсубпідрядним організаціям. Оплата за виконані роботи проводиться платежами у безготівковій українській національній валюті (грн.), форма розрахунків - банківський переказ.

Пунктами 13.1-13.2 договору передбачено, що після виконання всіх передбачених проектом робіт субпідрядник здає завершений комплекс робіт за договором генпідряднику. Приймання-передача закінчених робіт (комплекс робіт за договором) проводиться у порядку, встановленому нормативними актами. При здачі робіт виконавець надає генпідряднику оформлену належним чином виконавчу документацію. У випадку виявлення в процесі приймання-передачі закінчених робіт недоліків, допущених з вини субпідрядника, він у визначений генпідрядником строк зобов'язаний усунути їх і вдруге повідомити генпідрядника про готовність до передачі закінчених робіт. Передача закінчених робіт (комплекс робіт за договором) субпідрядником і приймання їх генпідрядником оформлюється актом приймання-передачі.

Згідно з п. 14.9 договору у разі невиконання або неналежного виконання сторонами своїх обов'язків за договором винна сторона, що встановлюється за згодою сторін або за рішенням суду, повинна відшкодувати іншій стороні на її вимогу збитки в повному обсязі протягом п'яти робочих днів з дня отримання вимоги, якщо вони завдані у період виконання умов договору, без врахування сум сплачених штрафних санкцій.

Умовами п. п. 18.1, 18.4 субпідрядник гарантує якість закінчених робіт і змонтованих конструкцій, досягнення показників, визначених у проектній документації, та можливість їх експлуатації протягом гарантійного строку. Гарантійний строк експлуатації об'єкта будівництва становить десять років від дня його прийняття замовником та генпідрядником. Строк гарантії на матеріали та обладнання визначається згідно з паспортом або сертифікатом відповідності заводу виробника.

Субпідрядник відповідає за недоліки (дефекти), виявлені в закінчених роботах (об'єкті будівництва) змонтованих конструкціях протягом гарантійних строків, якщо він не доведе, що:

- недоліки були відомі або могли бути відомі генпідряднику на момент їх прийняття, але не визначені в акті;

- недоліки виникли: внаслідок неналежної підготовки проектної документації, якщо відповідно до договору підряду обов'язок щодо забезпечення робіт (будівництва об'єкта) проектною документацією було покладено на генпідрядника.

Відповідно до п. 21.1 договору термін дії набуває чинності з моменту підписання, та діє до 31.12.2015 р, в будь-якому разі до повного виконання зобов'язань за вказаним договором у повному обсязі.

Додатком за формою № 9 (ДСТУ Б Д. 1.1.-1.:2013) сторони узгодили договірну ціну за договором станом на 02.02.2016, яка становить 717958,00 грн.

Як свідчать матеріали справи, відповідач на виконання умов зазначеного договору на протязі січня - квітня 2016 року виконав підрядні роботи та передав їх позивачу за актами приймання-передач за формою КБ-2в та Ф-3.

Зазначені акти підписані представниками сторін без будь-яких заперечень з боку позивача, та скріплені печатками підприємств позивача та відповідача.

Позивач стверджує, що виконані відповідачем роботи ним були оплачені в повному обсязі.

В подальшому, в ході проведеної Північно-східним офісом Державної аудиторської служби України планової ревізії КП Харківська дирекція будівництва метрополітену було проведено зустрічну перевірку позивача у даній справі з метою документального підтвердження виду, обсягу і якості операцій та розрахунків з третьою особою у даній справі за період з 01.10.2012 по 31.05.2017, про що складено відповідну довідку № 06-12/79-з від 22.09.2017.

Пунктом 10 зазначеної довідки встановлено наступне:

- внаслідок відсутності документального підтвердження роботи орендованих будівельних машин та механізмів (крани на автомобільному ходу, вантажопідйомністю 10 т), що є порушенням п. 6.4.4.1 ДСТУ Б Д.1.1.-1:2013. ПФ Центр Тепла підлога в 9-ти актах ф.№КБ-2в за лютий-квітень 2016 року завищена вартість будівельних робіт на загальну суму 8518,68 грн. з ПДВ;

- в результаті необґрунтованого включення ПФ Центр Тепла підлога до актів ф. № КБ-2в за 2016 рік розчину готового кладкового важкого цементного та механічних з'єднувачів, що є порушенням п. 6.4.4.1 ДСТУ Б Д.1.1.-1:2013, завищена вартість виконаних робіт на загальну суму 21591,37 грн. з ПДВ;

- в результаті не підтвердження субпідрядником фактичних адміністративних та загальновиробничих витрат, що є порушенням вимог п. 4, п. 5 ДСТУ Н Б Д.1.1.-1:2013, ПФ Центр Тепла підлога в акти ф. № КБ-2в за 2016 рік було необгрунтовано включено розрахунки адміністративних та загальновиробничих витрат, що призвело до завищення вартості будівельних робіт на загальну суму 11488,80 грн.

Позивач вважає, що в результаті завищення відповідачем вартості виконаних робіт, як про це зазначено в довідці Північно-східного офісу Державної аудиторської служби України № 06-12/79-з від 22.09.2017, йому завдано збитків на загальну суму 41598,85 грн.

Обставини щодо стягнення зазначених збитків з відповідача в судовому порядку стали підставами для звернення позивача до суду з позовом по даній справі.

Надаючи правову кваліфікацію відносинам, що стали предметом спору, суд виходить з наступного:

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з вимогами ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ст. 6 ЦК України сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства; сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами; сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Згідно з ст. 627 ЦК України відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв діловою обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

Відповідно до ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові. Для виконання окремих видів робіт, встановлених законом, підрядник (субпідрядник) зобов'язаний одержати спеціальний дозвіл. До окремих видів договорів підряду, встановлюних параграфами 2-4 цієї глави, положення цього параграфа застосовуються, якщо інше не встановлено положеннями цього Кодексу про ці види договорів.

Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 853 ЦК України, замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки). Якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, він зобов'язаний негайно повідомити про це підрядника.

Відповідно до ч. 2 ст. 883 ЦК України підрядник відповідає за недоліки збудованого об'єкта, за прострочення передання його замовникові та за інші порушення договору (за недосягнення проектної потужності, інших запроектованих показників тощо), якщо не доведе, що ці порушення сталися не з його вини. За невиконання або неналежне виконання обов'язків за договором будівельного підряду підрядник сплачує неустойку, встановлену договором або законом, та відшкодовує збитки в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 216, ч. 2 ст. 217 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Згідно з ч. 1 ст. 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Положеннями ст. 224 ГК України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до ч. 1 ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються, зокрема додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною.

Згідно до ст.ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Системний аналіз положень ст. 216-217, 224, 225 ГК України свідчить, що для притягнення до відповідальності у вигляді стягнення збитків необхідна наявність складу цивільного правопорушення, а саме: вина особи, яка заподіяла шкоду; протиправна поведінка заподіювача шкоди; наявність шкоди; причинний зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача. Відсутність одного з елементів складу цивільного правопорушення, які утворюють склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за заподіяну шкоду, оскільки його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення. При цьому, на позивача покладається обов'язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювана збитків та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяними збитками. В свою чергу, відповідач за первісним позовом повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків. Збитки мають реальний характер та у разі, якщо сторона, яка вважає, що її права були порушені та нею понесені збитки, повинна довести як розмір збитків, так і факт їх понесення.

Пунктами 12.1, 13.1 - 13.3 договору сторонами погоджено порядок приймання виконаних робіт шляхом складання та підписання актів приймання виконаних підрядних робіт, що також відповідає вимогам ст. 853 ЦК України

Як вбачається з матеріалів справи, складені сторонами після виконання відповідачем робіт протягом січня - квітня 2016 року довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат, а також акти приймання-передачі виконаних будівельних робіт, підписані обома сторонами без будь-яких заперечень з боку позивача. Вказане свідчить про те, що роботи за договором відповідачем були виконані у відповідності до умов цього договору та вимог чинного законодавства, оскільки позивачем під час приймання виконаних відповідачем робіт не було заявлено претензій щодо їх обсягу, якості та вартості.

За таких обставин, суд приходить до висновку про відсутність у діях відповідача такого із елементів складу цивільного правопорушення як протиправна поведінка, що, в свою чергу, свідчить про відсутність складу цивільного правопорушення, а, отже, і про відсутність правових підстав для відшкодування за рахунок відповідача збитків.

Крім того, як вже було зазначено вище позовні вимоги про стягнення із відповідача збитків обґрунтовані позивачем з посиланням на факт встановлення Північно-східним офісом Державної аудиторської служби України завищень вартості виконаних робіт з боку відповідача. Однак, за умови існування між сторонами по справі договірних правовідносин, посилання на висновки органу державної влади фінансово-господарської діяльності, як на підставу позовних вимог, є неправомірними, оскільки виявлені контролюючим органом правопорушення не впливають на умови укладеного між сторонами договору та не можуть їх змінювати.

Статтею 15 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" встановлено, що законні вимоги службових осіб органу державного фінансового контролю є обов'язковими для виконання службовими особами об'єктів, що контролюються.

З огляду на наведену законодавчу норму суд зазначає, що акт перевірки може бути підставою для вчинення процесуальних дій, зокрема пред'явлення позову до суду, однак не позбавляє позивача процесуального обов'язку доводити наявність порушеного права чи законного інтересу, чого позивачем у даній справі зроблено не було.

До того ж, позивач наполягаючи на необхідності відшкодування відповідачем збитків, не надав суду будь-яких доказів реальності їх понесення. Зокрема, матеріали даної справи не містять ні доказів оплати на користь відповідача виконаних підрядних робіт за договором, ні доказів відшкодування на користь третьої особи, як замовника робіт, завищеної вартості виконаних робіт.

Зазначене також унеможливлює покладення на відповідача відповідальності у вигляді відшкодування на користь позивача заподіяних збитків.

З урахуванням викладеного, суд визнає позовні вимоги позивача позбавленими фактичного та правового обґрунтування, а так само такими, що не відповідають, як матеріалам справи, так і нормам чинного законодавства, у зв'язку з ненаданням всупереч вимогам ст. 33 ГПК України доказів в підтвердження обставин, викладених у позові, та вільним тлумаченням окремих положень закону. Зазначене зумовлює прийняття судом рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

З урахуванням вимог ст. 123, 126, 129 ГПК України, судові витрати у справі підлягають покладенню на позивача.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-80, 123, 126, 129, 232-233, 237-238, 240-241, 247 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 30.03.2018 р.

Суддя ОСОБА_5