Постанова

від 20.03.2018 по справі 905/1587/15

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний господарський суд

пр. Науки, 5, м. Харків, 61022, тел. (057) 702-00-72

Е-mail: inbox@dna.arbitr.gov.ua

Постанова

Іменем України

20.03.2018р. справа №905/1587/15

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя: судді ОСОБА_1 ОСОБА_2, ОСОБА_3

секретар судового засідання: ОСОБА_4 за участю представників: від позивача від відповідача від 3-ї особи ОСОБА_5, за довіреністю не з'явився не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України", м. Київ на рішення господарського суду Донецької області від 18.12.2017 (повний текст складено 26.12.2017) у справі№905/1587/15 (головуючий суддя Сковородіна О.М., судді: Попов О.В., Чорненька І.К.) за позовом до відповідача за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачаПублічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України", м. Київ Комунального підприємства зеленого будівництва Ворошиловського району, м. Донецьк Донецької міської ради, м. Краматорськ Донецької області прозвернення стягнення на майно в сумі 330582479,48 грн.

В С Т А Н О В И В:

До господарського суду Донецької області звернулось Публічне акціонерне товариство Державний експортно-імпортний банк України , м. Київ з позовною заявою до Комунального підприємства зеленого будівництва Ворошиловського району, м.Донецьк, якою просило в рахунок погашення наявної перед Публічним акціонерним товариством Державний експортно-імпортний банк України заборгованості Донецької міської ради за Кредитним договором №151110К26 від 05.11.2010 у розмірі 330 582 479,48 грн., звернути стягнення на нерухоме майно, що є Предметом іпотеки за іпотечним договором №151111Z10 від 23.03.2011, яке належить на праві власності Комунальному підприємству зеленого будівництва Ворошиловського району, а саме: будівлю літ. А-1, загальною площею 272,1 кв. м., що розташована за адресою: Донецька область, м. Донецьк, вул. Октябрська (Жовтнева, Ворошиловський р-н), буд. 24, заставною вартістю 1 448 179,00 грн. з визначенням способу реалізації Предмета іпотеки шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження за початковою ціною реалізації, визначеної в ході виконавчого провадження суб'єктом оціночної діяльності відповідно до чинного законодавства України.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на неналежне виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором №151110К26 від 05.11.2010р., що зумовило виникнення заборгованості, стягнення якої позивач вимагає за рахунок предмету іпотеки за іпотечним договором № 151111Z10 від 23.11.2011р.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 25.08.2015 до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача залучено Донецьку міську раду (84333, Донецька область, м.Краматорськ, вул.Транспортна, б.2; код ЄДРПОУ 26502957).

Під час провадження у справі від позивача надійшла заява №010-00/4634 від 30.10.2017р. про зменшення розміру позовних вимог та припинення провадження у справі, якою позивач просив прийняти зменшення позовних вимог на суму пені в розмірі 26 600 640,71 грн., нараховану за несвоєчасну сплату кредиту (основного боргу) та процентів за користування кредитом у справі № 905/1587/15 про звернення стягнення на майно; припинити провадження у справі №905/1587/15 про звернення стягнення на майно, у зв'язку з відсутністю предмету спору з огляду на погашення боржником під час провадження у справі заборгованості за кредитним договором №151110К26 від 05.11.2010р. в сумі 303 981 838,77 грн.; повернути з бюджету позивачу судовий збір у розмірі 73080,00 грн., сплачений при поданні позовної заяви відповідно до платіжного доручення №41409 від 10.08.2015р.

Судом першої інстанції відмовлено у задоволенні заяви № 010-00/4634 від 30.10.2017р. про зменшення розміру позовних вимог та припинення провадження у справі з огляду на те, що: приведеною заявою вимоги, які є предметом позову не змінено, перелік майна стосовно якого заявлено вимоги не зменшено, а відтак у розглядуваному випадку, за обставин приведених у зверненні, не відбувається зменшення їх розміру; рішенням господарського суду Донецької області від 24.11.2015 р. по справі № 905/1586/15 відмовлено у задоволенні позовних вимог в сумі 26 600 640,71 грн. з огляду на приписи ст. 2 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції ; погашення Донецькою міською радою основної заборгованості, стягнутої рішенням господарського суду Донецької області від 24.11.2015 р. по справі № 905/1586/15, не виключає права позивача на звернення стягнення, а лише визначає безпідставність його застосування, і не може бути реалізовано за підстав, визначених позивачем у позові, та не виключає право позивача на звернення стягнення на предмет іпотеки в майбутньому за наявності відповідних підстав.

Рішенням господарського суду Донецької області від 18.12.2017 у справі №905/1587/15 у задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» , м.Київ до Комунального підприємства зеленого будівництва Ворошиловського району, м.Донецьк, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Донецької міської ради, м.Краматорськ, про звернення стягнення на майно в сумі 330582479,48грн. - відмовлено.

Стягнуто з Комунального підприємства зеленого будівництва Ворошиловського району (83086, м. Донецьк, вул.Октябрьська, б.24, код ЄДРПОУ 31445447) на користь Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» (03150, м. Київ, вул. Горького, 127, код ЄДРПОУ 00032112) судовий збір в сумі 73080 грн. 00 коп.

Відмовляючи у задоволені позову суд дійшов висновку про відсутність підстав для звернення стягнення на майно, у зв'язку з тим, що в період провадження у справі заборгованість за кредитним договором погашена позичальником, на підтвердження чого позивачем надано належним чином засвідчені копії меморіальних ордерів №4346 від 30.08.2017р. на суму 236459000,00 грн., № 4439 від 11.09.2017р. на суму 31756443,77 грн., № 4440 від 11.09.2017р. на суму 1572448,06 грн., № 4441 від 11.09.2017р. на суму 319426,86 грн., № 4442 від 11.09.2017р. на суму 33874520,08 грн., зі змісту яких вбачається виконання Донецькою міською радою у повному обсязі рішення господарського суду Донецької області від 24.11.2015р. по справі №905/1586/15, яким стягнута заборгованість за кредитним договором №151110К26 від 05.11.2010р., наявність якої було покладено позивачем в підставу звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором № 151111Z10 від 23.11.2011р.

Судом зазначено про відсутність підстави, визначеної позивачем у розглядуваній позовній заяві, за наявності якої може бути реалізовано право останнього на звернення стягнення на нерухоме майно, що є предметом іпотеки за іпотечним договором №151111Z10 від 23.11.2011р. та, як наслідок, відсутність обов'язку відповідача відповідати цим майном за означеними зобов'язаннями Боржника.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Публічне акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України" звернулось до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, якою просило скасувати рішення господарського суду Донецької області від 18.12.2017 у справі №905/1587/15 та ухвалити нове рішення, яким: задовольнити заяву про зменшення позовних вимог на суму пені в розмірі 26 600 640,71 грн., нараховану за несвоєчасну сплату кредиту (основного боргу) та процентів за користування кредитом; закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмету спору; повернути з державного бюджету Публічному акціонерному товариству «Державний експортно-імпортний банк України» судовий збір у розмірі 73080,00 грн., сплачений при поданні позовної заяви відповідно до платіжного доручення №41109 від 10.08.2015. Судові витрати за подання апеляційної скарги в сумі 109620,00 грн. покласти на відповідача.

Апелянт наголошує на безпідставності відмови судом першої інстанції у задоволенні заяви банку про зменшення розміру позовних вимог на суму нарахованої пені, оскільки необхідність подачі такої заяви обумовлена тим, що при зверненні з позовом банком заявлено позовні вимоги про звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором станом на 12.05.2015 р., яка включала в себе також і заборгованість за нарахованою пенею у загальному розмірі 26 600 640, 71 грн. У зв'язку із затвердженням розпорядженням Кабінету Міністрів України № 1275-р від 02.12.2015р . Переліку населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористична операція, до якого включено м. Донецьк, у банку виник обов'язок щодо скасування пені, нарахованої на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитним договором, тому, на думку позивача, зменшення позовних вимог є обґрунтованим.

Щодо необхідності припинення провадження у справі апелянт послався на пункт 3 ч.1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України, зазначивши, що в підставу позову про звернення стягнення на предмет іпотеки Банком було визначено розмір заборгованості за Кредитним договором, в рахунок погашення якої Банк просив звернути стягнення на Предмет іпотеки. У зв'язку із погашенням 30.08.2017 та 11.09.2017 заборгованості(окрім пені) за кредитним договором, розрахованої станом на 12.05.2015, предмет спору у даній справі став відсутнім, що відповідно до статті 231 Господарського процесуального кодексу України є підставою для закриття провадження у справі.

Апелянт вважає оскаржуване рішення таким, що прийнято з неправильним застосуванням норм матеріального права, порушенням норм процесуального права, при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, недоведенням обставин, що мають значення для справи, які господарський суд Донецької області визнав встановленими.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 24.01.2018 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" на рішення Господарського суду Донецької області від 18.12.2017 року у справі №905/1587/15.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 13.02.2018 призначено розгляд апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" на рішення господарського суду Донецької області від 18.12.2017 у справі №905/1587/15 на 20.03.2018.

В судовому засіданні, яке відбулося 20.03.2018 р., представник позивача (апелянта) підтримав доводи апеляційної скарги, просив скаргу задовольнити.

Інші учасники справи не скористалися правом участі представника в судовому засіданні апеляційної інстанції, про час і місце судового засідання були повідомлені належним чином. Явка представників в судове засідання не визнавалася обов'язковою.

Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Згідно з приписами п. п. 1, 3 частини 2 ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ст.13 Господарського процесуального кодексу України).

Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, заслухавши в судовому засіданні пояснення представника апелянта, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Донецьким апеляційним господарським судом встановлено наступне.

05.11.2010 між Публічним акціонерним товариством Державний експортно-імпортний банк України (АТ Укрексімбанк ), м. Київ (далі Банк) та Донецькою міською радою, м. Донецьк (далі Позичальник) укладено Кредитний договір №151110К26, згідно з п.3.1. якого Банк надає Позичальникові кредит шляхом відкриття відновлювальної кредитної лінії на умовах цього договору (далі - Кредит або кредитна лінія), а Позичальник зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та інші платежі, встановлені цим договором.

Ліміт кредитної лінії: 350 000 000,00 грн. (п. 3.2.1. Договору).

Відповідно до Договору № 151110К26-16 від 22.04.2013р. до кредитного договору сторони домовились встановити наступний порядок погашення траншів: строк користування траншем в сумі 80 027 460,00 грн., що наданий згідно з додатковим договором від 06.07.2011 р. №151110К26-5 на строк з 06.07.2011 по 05.07.2012 р. - до 30.04.2013 р.; строк користування траншем в сумі 90 464 000,00 грн., що наданий згідно з додатковим договором від 08.12.2011 р. № 151110К26-8 на строк з 08.12.2011 по 07.12.2012 р. - до 30.04.2013 р.; строк користування траншем в сумі 65 967 540,00 грн., що наданий згідно з додатковим договором від 29.12.2011 р. № 151110К26-9 на строк з 01.02.2012 по 31.12.2012 р. - до 30.04.2013 р.

Згідно з п. 3.2.2. Договору (в редакції договору №151110К26-17 від 31.05.2013 р. до Кредитного договору від 05.11.10 №151110К26) кінцевий термін погашення кредиту - 30.10.2015 р.

За умовами п. 3.2.4. Договору (в редакції договору № 151110К26-17 від 31.05.2013р. до кредитного договору від 05.11.2010 р.) проценти за користування кредитом сплачуються позичальником виходячи із процентної ставки у розмірі 15,3% річних.

Розмір пені за прострочення позичальником платежів за цим договором: подвійна облікова ставка Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (п. 3.2.5. Договору).

Згідно з п. 3.5.1. Договору позичальник сплачує банкові проценти за користування кредитом у розмірі, зазначеному в п. 3.2. цього договору, у валюті кредиту. Такі проценти за користування кредитом нараховуються щомісячно, в останній Банківський день місяця, на суму фактичної заборгованості за кредитом із розрахунку фактичної кількості днів періоду нарахування процентів за користування кредитом на основі банківського року у валюті кредиту і підлягають сплаті з 1 по 25 число кожного місяця на рахунок, зазначений у п. 3.8. цього Договору. Протягом цього періоду сплачуються проценти за користування кредитом за попередній місяць. Проценти за користування кредитом за останній період нарахування процентів за користування кредитом підлягають сплаті не пізніше наступного банківського дня після погашення основного боргу за кредитом.

У разі порушення строку сплати процентів за користування кредитом, зазначеного в п. 3.5.1. цього договору, банк переносить заборгованість за несплаченими процентами за користування кредитом на рахунок прострочених процентів за користування кредитом (п.3.5.2. Договору).

Відповідно до п.3.6.2. Договору позичальник зобов'язаний здійснити дострокове погашення кредиту або його частини, процентів за користування кредитом та інших належних до сплати платежів за цим Договором протягом 10 банківських днів з дня отримання письмової вимоги банку про таке дострокове погашення, у випадку, якщо це передбачено чинним законодавством України.

Відповідно до п. п. 3.4.1., 3.4.2. Договору позичальник зобов'язаний погасити повністю кредит у валюті кредиту на рахунок, вказаний у п. 3.8. цього договору в строк, зазначений у п.3.2.3. цього договору, здійснюючи чергові платежі з погашення згідно з графіком збільшення та зменшення ліміту заборгованості за рахунок будь-яких грошових надходжень позичальника.

У разі порушення термінів погашення кредиту, зазначених у графіку збільшення та зменшення ліміту заборгованості, банк переносить прострочену частину заборгованості за кредитом на рахунок прострочених кредитів.

Згідно з п. 6.2. Договору у разі невиконання зобов'язань згідно з п.п. 3.4.1., 3.5.1 цього договору позичальник сплачує банку пеню. Пеня нараховується на суму прострочених платежів із розрахунку фактичної кількості прострочених днів у розмірі, зазначеному у п.3.2. цього договору, і підлягає сплаті на рахунок, зазначений в п.3.8. (б) цього договору.

Договір залишається чинним до дати повного виконання Сторонами зобов'язань за цим Договором (п.7.1. кредитного Договору).

Кредитний договір № 151110К26 від 05.11.2010р. підписаний та скріплений печатками обох сторін без зауважень.

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором №151110К26 від 05.11.2010р. між Комунальним підприємством зеленого будівництва Ворошиловського району (надалі - іпотекодавець) та Публічним акціонерним товариством «Державний експортно-імпортний банк України» , м.Київ (далі - іпотекодержатель) укладено іпотечний договір № 151111Z10 від 23.03.2011р. (далі - іпотечний договір).

Відповідно до п.1.1. іпотечного договору (в редакції договору про внесення змін та доповнень №151111Z10-3 від 04.03.2014 до Іпотечного договору від 23.03.2011 №151111Z10), іпотекою за цим договором забезпечуються вимоги іпотекодержателя, що випливають з кредитного договору від 05.11.2010 року №151110К26, зі всіма змінами та доповненнями, які укладені та будуть укладені (далі - кредитний договір), укладеного між іпотекодержателем, з однієї сторони та Донецькою міською радою (Боржник) з іншої сторони.

Предметом іпотеки, згідно з п.1.3. іпотечного договору, що є забезпеченням викладених у кредитному договорі зобов'язань боржника, є нерухоме майно (надалі - предмет іпотеки), а саме: будівля, загальною площею 272,1 кв.м. літ. А-1, що розташована за адресою: Донецька область, м.Донецьк, вул.Октябрьська (Жовтнева, Ворошиловський район), б.24.

За даними витягу з Реєстру прав власності на нерухоме майно від 27.01.2011 №28811707, виданим Комунальним підприємством бюро технічної інвентаризації м.Донецька, Предмет іпотеки, зареєстрований в книзі 18дг (номер запису 4276), за реєстраційним номером 28685654, загальною вартістю 214869,00 гривень.

За домовленістю сторін загальна заставна вартість предмету іпотеки на дату підписання цього договору становить 1 448 179,00 грн.

У випадку невиконання або неналежного виконання боржником відповідних положень кредитного договору та/або невиконання або неналежного виконання іпотекодавцем відповідних положень цього договору, іпотекодержатель має право отримати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами (п.1.6. іпотечного договору).

Іпотекодержатель має право за рахунок предмета іпотеки задовольнити в повному обсязі вимоги, що випливають з кредитного договору на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, комісії та інших платежів; неустойку, пеню; витрати, пов'язані з пред'явленням вимоги за основним зобов'язанням і зверненням стягнення на предмет іпотеки; витрати на утримання, збереження предмета іпотеки та страхування предмета іпотеки, а також інші збитки, завдані порушенням основного зобов'язання чи умов цього договору (п. 2.1.5. іпотечного договору).

За умовами п.2.2.2. іпотечного договору, Іпотекодержатель зобов'язаний у разі порушення зобов'язань за кредитним договором та/або умов цього договору надіслати іпотекодавцю та/або боржнику письмову вимогу про усунення порушення, в якій зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення (в тому числі дострокове) на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги.

Відповідно до п.4.1. іпотечного договору взаємні права й обов'язки іпотекодавця та іпотекодержателя за цим договором виникають з моменту підписання повноважними представниками сторін, скріплення печатками сторін та нотаріального посвідчення.

Іпотека припиняється у разі (п.4.2. договору): припинення зобов'язань боржника за кредитним договором (п.4.2.1.); реалізації предмета іпотеки відповідно до умов цього договору (п.4.2.2.); набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки (п.4.2.3.); з інших підстав, передбачених чинним законодавством України (п.4.2.4.).

Відповідно до п.5.1. іпотечного договору у разі невиконання або неналежного виконання іпотекодавцем умов кредитного договору та/або порушення обов'язків встановлених цим договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання зобов'язання іпотекодавцем, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.

Цей договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами, скріплення підписів печатками сторін та нотаріального посвідчення і залишається чинним до повного виконання сторонами зобов'язань за цим договором та/або виконання боржником та/або іпотекодавцем зобов'язань за кредитним договором (п. 7.3. іпотечного договору).

Зазначений договір підписано представниками обох сторін без зауважень, підписи скріплені печатками, посвідчений ОСОБА_6, приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу, зареєстрований в реєстрі за № 1107.

Неналежність виконання Позичальником прийнятих на себе зобов'язань за Кредитним договором щодо сплати кредиту та процентів за користування кредитом стало приводом для направлення позивачем вимоги №195-02/5068 від 23.07.2015р. про дострокове погашення заборгованості, в якій Банк повідомив Донецьку міську раду про наявність станом на 01.07.2015р. заборгованості за кредитним договором №151110К26 від 05.11.2010р. в сумі 104 447 763,27 грн., та пені нарахованої на підставі п.6.2 кредитного договору, в сумі 25 442 458,79 грн. Вимагав протягом 10 (десяти) банківських днів з дати отримання зазначеної вимоги достроково погасити в повному обсязі заборгованість за кредитним договором, розмір якої станом на 01.07.2015р. становить 289 336 614,32 грн. Зазначена вимога залишена позичальником без відповіді та задоволення.

На адресу Комунального підприємства зеленого будівництва Ворошиловського району позивачем також направлено вимогу №195-02/5042 від 23.07.2015р. про дострокове погашення заборгованості, в якій банк повідомив відповідача про наявність заборгованості за кредитним договором №151110К26 від 05.11.2010р. в сумі 104 447 763,27 грн., та пені нарахованої на підставі п.6.2 кредитного договору, в сумі 25 442 458,79 грн.

Вимагав у тридцятиденний строк усунути порушення зобов'язань та здійснити погашення в повному обсязі заборгованості за кредитним договором в розмірі 289 336 614,32 грн. Зазначена вимога також залишена адресатом без відповіді та задоволення.

Невиконання належним чином Донецькою міською радою зобов'язання щодо сплати кредиту та процентів за користування кредитом стало підставою для звернення позивача до господарського суду Донецької області з позовом до Комунального підприємства зеленого будівництва Ворошиловського району про звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості Донецької міської ради за кредитним договором.

Рішенням господарського суду Донецької області від 24.11.2015р. по справі №905/1586/15 стягнуто з Донецької міської ради, м. Краматорськ на користь Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» , м.Київ 236 459 000,00 грн. - заборгованості за кредитом, 31 756 443,77 грн. - заборгованості по сплаті відсотків, 1 572 448,06 грн. - 3% річних за несвоєчасне погашення кредиту, 319 426,86 грн. - 3% річних за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом, 33 874 520,08 грн. - інфляційних втрат, судовий збір в розмірі 67 199,55 грн.

Вказаним рішенням встановлено факт видачі кредиту та невиконання позичальником зобов'язань за кредитним договором №151110К26 від 05.11.2010р., що має преюдиційний характер для цієї справи.

Цим же рішенням відмовлено Банку у задоволенні вимог про стягнення пені в сумі 26 600 640,71 грн., з яких: 21 397 053,17 грн. пеня за несвоєчасне повернення кредиту за період 27.12.2014 р.- 31.07.2015р., та 5 203 587,54 грн. - пеня за несвоєчасну сплату відсотків за кредитом за період 26.08.2014 р.- 27.07.2015 р., з підстав необхідності застосування ст.2 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції , згідно з якою на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також, юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція. Банки та інші фінансові установи, а також, кредитори зобов'язані скасувати зазначеним у цій статті особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції.

Вищевказане рішення оскаржене не було та набрало законної сили.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням господарського суду, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Оскільки Донецькою міської радою до прийняття судового рішення по справі №905/1586/15 не надано доказів погашення заборгованості за кредитним договором, позивачем було реалізовано право звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом подання відповідної позовної заяви до суду, як то, зокрема, передбачено безпосередньо п.п. 5.2, 5.4 іпотечного договору.

Перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, Донецький апеляційний господарський суд дійшов висновку про необґрунтованість апеляційної скарги, виходячи з наступного.

В силу ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст. 526 Цивільного Кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Визначення поняття зобов'язання міститься у частині першій статті 509 ЦК України, за якою зобов'язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

За умовами ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Договір є обов'язковим для виконання сторонами ( ст.629 Цивільного кодексу України).

За своєю правовою природою договір №151110К26 від 05.11.2010, укладений між Публічним акціонерним товариством Державний експортно-імпортний банк України та Донецькою міською радою, з врахуванням договорів про внесення змін до нього, є кредитним договором, згідно з яким, за приписами ст. 1054 Цивільного кодексу України, банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено параграфом 2 і не випливає із суті кредитного договору (ст. 1054 Цивільного кодексу України).

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором (ст. 1048 Цивільного кодексу України).

Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на банківський рахунок позикодавця (ч. 3 ст. 1049 Цивільного кодексу України).

Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України ).

Правовідносини, що випливають з договору іпотеки, регулюються параграфом 6 глави 49 Цивільного кодексу України, Законом України Про іпотеку .

Відповідно до ст. 1 Закону України Про іпотеку та ст. 572 Цивільного кодексу України, іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору (ст. 3 Закону України Про іпотеку ).

За рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання. Якщо інше не встановлено законом або іпотечним договором, іпотекою також забезпечуються вимоги іпотекодержателя щодо відшкодування: витрат, пов'язаних з пред'явленням вимоги за основним зобов'язанням і зверненням стягнення на предмет іпотеки; витрат на утримання і збереження предмета іпотеки; витрат на страхування предмета іпотеки; збитків, завданих порушенням основного зобов'язання чи умов іпотечного договору(ст. 7 Закону Про іпотеку ).

Майновий поручитель несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов'язання виключно в межах вартості предмета іпотеки. У разі задоволення вимог іпотекодержателя за рахунок предмета іпотеки майновий поручитель набуває права кредитора за основним зобов'язанням ( ст.11 Закону України Про іпотеку ).

У разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя (ст. 33 Закону України Про іпотеку ).

За приписами ст. 41 Закону України Про іпотеку реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження", з дотриманням вимог цього Закону.

Боржник вправі до дня продажу предмета іпотеки на прилюдних торгах виконати вимогу за основним зобов'язанням чи ту її частину, виконання якої прострочено, разом з відшкодуванням будь-яких витрат та збитків, завданих іпотекодержателю, включаючи судові витрати, витрати на оплату винагороди залученим експертам (оцінювачам, юристам), витрати на підготовку до проведення прилюдних торгів тощо. Таке виконання є підставою для припинення реалізації предмета іпотеки на прилюдних торгах (ст.42 Закону України Про іпотеку ).

У даному спорі відповідач не є боржником за основним зобов'язанням третьої особи перед позивачем за кредитним договором, а виступив її майновим поручителем, надавши в іпотеку нерухоме майно в забезпечення виконання позичальником зобов'язання перед банком.

Під час розгляду справи судом першої інстанції позивач звернувся до суду з заявою № 010-00/4634 від 30.10.2017р. про зменшення розміру позовних вимог та припинення провадження у справі. Просив зменшити розмір позовних вимог на суму пені в розмірі 26600640,71 грн., нарахованої за несвоєчасну сплату кредиту (основного боргу) та процентів за користування кредитом, а також припинити провадження у справі № 905/1587/15 у зв'язку з відсутністю предмету спору з огляду на сплату боржником заборгованості за кредитним договором №151110К26 від 05.11.2010р. під час розгляду зазначеної справи та повернути з державного бюджету позивачу судовий збір у розмірі 73080,00 грн., сплачений при поданні позовної заяви відповідно до платіжного доручення №41409 від 10.08.2015р.

До вказаної заяви додано належним чином засвідчені копії меморіальних ордерів №4346 від 30.08.2017р. на суму 236 459 000,00 грн., № 4439 від 11.09.2017р. на суму 31 756 443,77 грн., № 4440 від 11.09.2017р. на суму 1 572 448,06 грн., № 4441 від 11.09.2017р. на суму 319 426,86 грн., № 4442 від 11.09.2017р. на суму 33 874 520,08 грн. Зі змісту вказаних меморіальних ордерів вбачається виконання Донецькою міською радою у повному обсязі рішення господарського суду Донецької області від 24.11.2015р. по справі №905/1586/15.

Відповідно до приписів ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу ( ст.16 ЦК України).

Лише встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорювання і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.

Як свідчать матеріали справи, право на звернення до суду з позовом до відповідача (іпотекодавця) виникло у позивача у зв'язку з невиконанням належним чином третьою особою, Донецькою міською радою, прийнятих на себе зобов'язань за кредитним договором №151110К26 від 05.11.2010р,. у зв'язку з чим позивач звернувся з вимогою щодо звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження за початковою ціною реалізації, визначеної в ході виконавчого провадження суб'єктом оціночної діяльності відповідно до вимог чинного законодавства.

Судом першої інстанції вірно зазначено, що під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

З матеріалів справи вбачається, що предметом позову, з яким звернувся позивач у цій справі, є матеріально-правова вимога позивача до відповідача про звернення стягнення на конкретне майно відповідача (іпотекодавця), яке є предметом іпотеки, шляхом його продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження за початковою ціною реалізації, визначеної в ході виконавчого провадження суб'єктом оціночної діяльності відповідно до чинного законодавства України.

В якості підстави позову зазначено порушення позичальником (третьою особою по цій справі) зобов'язань за кредитним договором, внаслідок чого виникла заборгованість, яка, зокрема, може бути погашена шляхом продажу майна, яке знаходиться в іпотеці і належить відповідачеві.

Після погашення самим позичальником (третьою особою) заборгованості за кредитним договором, трьох відсотків річних, інфляційних, наявність якої була покладена в підставу позову про звернення стягнення на предмет іпотеки, а також з'ясування судом першої інстанції безпідставності нарахування пені за порушення зобов'язань за кредитним договором, оскільки вона не мала нараховуватися виходячи з приписів ст. 2 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції , зникли саме підстави позову, а не його предмет.

В такому випадку, суд відмовляє у задоволенні позову, а не припиняє провадження по справі у звя'зку з відсутністю предмета спору.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо відсутності підстав для припинення провадження по справі, у зв'язку з відсутністю предмету спору.

Отже, твердження заявника апеляційної скарги (позивача по справі), що у зв'язку з повним виконанням Донецькою міською радою рішення господарського суду Донецької області від 24.11.2015р. по справі №905/1586/15, провадження по справі № 905/1587/15 підлягає припиненню, у зв'язку з відсутністю предмету спору, є помилковим.

Заявник апеляційної скарги вважає, що судом першої інстанції неправомірно відмовлено у задоволенні його заяви про зменшення розміру позовних вимог, оскільки ці права були закріплені у ст.22 Господарського процесуального кодексу України, в редакції до 15.12.2017 р.

Зазначені доводи судом апеляційної інстанції не приймаються як належні, з огляду на наступне.

Дійсно, частиною четвертою статті 22 ГПК України (в редакції яка діяла до 15.12.2017 р.) передбачено право позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог. При цьому зазначене право може бути реалізовано до прийняття судом першої інстанції рішення по справі.

Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти, відповідно, збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві.

Як вбачається з матеріалів справи, 31.10.2017 р. на адресу господарського суду надійшла заява про зменшення позовних вимог та припинення провадження у справі, в якій позивач просив прийняти зменшення позовних вимог на суму пені в розмірі 26 600 640 ,71 грн., нараховану за несвоєчасну сплату кредиту (основного боргу) та процентів за користування кредитом.

Проте, позовними вимогами по цій справі не є стягнення заборгованості, яка виникла у зв'язку з не виконанням належним чином своїх зобов'язань за кредитним договором з боку Донецької міської ради. Звертаючись з позовом позивач просив звернути стягнення на майно, що є предметом іпотеки, яке належить відповідачу, шляхом його продажу.

Зазначеною заявою вимоги, що є предметом позову, позивачем не змінено, перелік майна стосовно якого заявлено вимоги не зменшено, а відтак, у розглядуваному випадку, за обставин приведених у зверненні, не відбувається зменшення їх розміру.

З огляду на наведене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що подана заява не є зменшенням позовних вимог, оскільки вимоги по цій справі полягають у зверненні стягнення на предмет іпотеки, що складається з будівлі, загальною площею 272,1 кв.м. літ. А-1, що розташована за адресою: Донецька область, м.Донецьк, вул.Октябрьська (Жовтнева, Ворошиловський район), б.24.

Клопотання про повернення з бюджету Публічному акціонерному товариству «Державний експортно-імпортний банк України» судового збору у розмірі 73080,00грн., сплаченого при поданні позовної заяви відповідно до платіжного доручення №41109 від 10.08.2015р., не підлягає задоволенню, зважаючи на не встановлення підстав, з якими Закон України «Про судовий збір» пов'язує вчинення даної запитуваної процесуальної дії.

Судом враховано, що пунктом 1 частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом, а також те, що сума сплаченого позивачем судового збору розрахована із сум заборгованості як за кредитом і процентами за користування кредитом, так і з безпідставно нарахованих сум пені.

Проте, з огляду на те, що сума судового збору за даним позовом, навіть без врахування безпідставно нарахованої позивачем пені, складає максимально можливий розмір судового збору, та враховуючи положення ч.2 ст.7 Закону України «Про судовий збір» , суд встановив відсутність переплаченої суми судового збору.

Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України , в т.ч. з підстав, викладених судом апеляційної інстанції.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що доводи заявника, викладені в апеляційній скарзі не обґрунтовані, не доведені належними та допустимими доказами.

Твердження заявника апеляційної скарги про порушення і неправильне застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення не знайшли свого підтвердження, у зв'язку з чим відсутні підстави для зміни чи скасування рішення господарського суду Донецької області від 18.12.2017 (повний текст складено 26.12.2017) у справі №905/1587/15.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати за апеляційний перегляд рішення господарського суду Донецької області від 18.12.2017 (повний текст складено 26.12.2017) у даній справі покладаються на заявника.

Керуючись ст.ст. 129, 270, 275, 276, 281, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України", м. Київ на рішення господарського суду Донецької області від 18.12.2017 (повний текст складено 26.12.2017) у справі №905/1587/15 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Донецької області від 18.12.2017 (повний текст складено 26.12.2017) у справі №905/1587/15 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

У судовому засіданні 20.03.2018р. проголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Повний текст постанови складено 26.03.2018р.

Головуючий суддя Н.М. Дучал

Судді: Т.Д. Геза

ОСОБА_3

Надруковано 4 екз.:

1 - позивачу; 1 - відповідачу;

1 - третій особі; 1 - у справу.