Постанова

від 27.03.2018 по справі 826/17098/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/17098/16 Суддя (судді) першої інстанції: Бояринцева М.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача Суддів За участю секретаряВівдиченко Т.Р. Губської Л.В. Собківа Я.М. Кондратенко Я.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Приватного підприємства Центрсталь Плюс на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 грудня 2017 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства Центрсталь Плюс до Головного управління Державної фіскальної служби України у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Приватне підприємство Центрсталь Плюс звернувся до суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби України у місті Києві, в якому просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 27.10.2016р. № 2362615147 та № 2372615147.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 грудня 2017 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду, позивач - Приватне підприємство Центрсталь Плюс звернувся з апеляційною скаргою, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, які з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, в період з 29.09.2016р. по 05.10.2016р. Головним управлінням ДФС у м. Києві було проведено документальну позапланову виїзну перевірку Приватного підприємства Центрсталь Плюс з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства по проведеним фінансово-господарських операціях щодо правильності нарахування та сплати до бюджету України податку на додану вартість та податку на прибуток підприємства при проведенні фінансово-господарських операцій з Товариством з обмеженою відповідальністю Перший Бізнес-Центр за період з 01 січня 2015 року по 31 липня 2016 року.

В ході проведення перевірки податковим органом встановлено порушення позивачем вимог: - пункту 44.1 статті 44, пункту 185.1 статті 185, пункту 188.1 статті 188, пункту 198.1, пункту 198.2, пункту 198.3 статті 198, пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, в результаті чого: - завищено суму від'ємного значення податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на загальну суму 306 637 грн. за жовтень 2015 року; - занижено позитивне значення між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту податку на додану вартість поточного звітного (податкового) періоду, яке сплачується до бюджету на суму 15 790 грн. за жовтень 2015 року.

За результатами проведеної перевірки відповідачем складено Акт перевірки від 12 жовтня 2016 року № 168/26-15-14-07-02-10/36387537 на підставі якого, прийнято податкові повідомлення-рішення від 27.10.2016р.:

- від 27 жовтня 2016 року № 2362615147, яким ПП Центрсталь Плюс збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 19 737,50 грн., з яких 15 790 грн. - за основним платежем та 3 947,50 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями;

- від 27 жовтня 2016 року № 2372615147, яким ПП Центрсталь Плюс зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 306 637 грн.

Позивач, вважаючи зазначені податкові повідомлення-рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню, звернувся до суду з вищевказаним позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів. їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно з п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Відповідно до п. 14.1.181 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

В силу п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Положеннями п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 Податкового кодексу України, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 Податкового кодексу України чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 Податкового кодексу України.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Проведення господарських операцій суб'єкта господарювання, за змістом статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , підтверджується первинними документами, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік. Згідно частини 2 статті 3 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , на даних бухгалтерського обліку базується фінансова, податкова, статистична та інша звітність. Таким чином первинні документи по відображенню господарчих операцій є основою для податкового обліку.

Отже, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту, наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів/робіт/послуг з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами, що містять достовірні відомості про обсяг та зміст господарської операції.

Як вбачається з матеріалів справи, основним видом діяльності Приватного підприємства Центрсталь Плюс є оптова торгівля відходами та брухтом.

01.09.2015р. між Товариством з обмеженою відповідальністю Перший Бізнес-Центр , як постачальником, та Приватним підприємством Центрсталь Плюс , як покупцем, було укладено договір поставки товару № 15/34-2, за умовами якого, постачальник зобов'язується передати у власність покупцю товар, а покупець зобов'язується прийняти цей товар та своєчасно здійснити його оплату на умовах даного договору.

Згідно з пунктом 1.3 договору, предметом постачання є алюмінієві сплави в чушках, свинцеві сляби.

Пунктом 2.1 договору визначено, що орієнтована ціна договору становить 2 000 000 грн.

Відповідно до пункту 4.1 договору, якість товару повинна відповідати вимогам ДСТУ 2839-94 (ГОСТ 1583-93 та ГОСТ 1292-81.

Постачання здійснюється автомобільним транспортом зі складу постачальника на склад покупця. Транспорті витрати бере на себе покупець (пункти 5.1, 5.2 договору).

Згідно рахунків на оплату від 10 вересня 2015 року № 1009/117, від 16 вересня 2015 року № 1609/231, від 17 вересня 2015 року № 1709/248, видаткових накладних від 10 вересня 2015 року № 1009/117, від 16 вересня 2015 року № 1609/231, від 17 вересня 2015 року № 1709/248, ПП Центрсталь Плюс придбало у Товариства з обмеженою відповідальністю Перший Бізнес-Цент свинцеві сляби, чушку алюмінієву АК12М та АК9М2 на загальну суму 1 934 562,14 грн.

На підтвердження здійснення перевезення придбаного товару (свинцеві сляби, чушку алюмінієву АК12М та АК9М2), позивачем надано товарно-транспорті накладні від 10 вересня 2015 року № 0000000088, від 16 вересня 2015 року № 0000000089, від 17 вересня 2015 року № 0000000090.

Як зазначено позивачем, товар (свинцеві сляби, чушку алюмінієву АК12М та АК9М2), придбаний у Товариства з обмеженою відповідальністю Перший Бізнес-Цент , в подальшому був реалізований ПП Союз Атлант , ДП ВО Київприлад , ТОВ Елефант-М , на підтвердження чого, позивачем надано рахунки-фактури, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні та довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей.

На підтвердження наявності у ПП Центрсталь Плюс транспорту для перевезення вантажу, позивачем надано копію договору про надання послуг по перевезенню вантажів від 01 серпня 2011 року № 11/05, укладеного між Приватним підприємством Центрсталь Плюс та Приватним підприємством Ресурсінвест-1 та копію свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу.

Дослідивши подані позивачем документи на підтвердження доводів про правомірність формування ним податкового кредиту за господарськими відносинами з вказаним вище контрагентом, колегія суддів зазначає, що наявність лише зазначених вище документів не є достатніми доказами товарності господарських операцій, за відсутності інших документів, які відображають реальність таких операцій, з врахуванням технічних та трудових ресурсів, наявності технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, тощо.

Так, матеріали справи не містять доказів на підтвердження фактичного придбання товару у Товариства з обмеженою відповідальністю Перший Бізнес-Центр , податкових накладних, доказів оплати придбаного товару, доказів на підтвердження відображення спірних господарських операцій у бухгалтерському обліку ПП Центрсталь Плюс .

Відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, ОСОБА_6 є керівником Товариства з обмеженою відповідальністю Перший Бізнес-Центр з 15 вересня 2015 року.

Як вбачається з Акту перевірки, відповідачем зазначено, що директором, головним бухгалтером та засновником в періоді за який проводилася перевірка, ТОВ Перший Бізнес-Центр була ОСОБА_7. При цьому, як вбачається з матеріалів справи, договір поставки товару від 01.09.2015р. та первинні документи за 10 вересня 2015 року підписані ОСОБА_6

Згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, місцезнаходженням Товариства з обмеженою відповідальністю Перший Бізнес-Центр є: 61000, м. Харків, вул. Клочковська, 192-а.

Натомість, в товарно-транспортних накладних, первинних документах місцезнаходженням ТОВ Перший Бізнес-Центр та місцем навантаження товару зазначено наступну адресу: Київська область, м. Біла Церква, вул. Грибоєдова, 41, кв. 37. Доказів фактичного знаходження ТОВ Перший Бізнес-Центр за вказаною адресою та доказів наявності складів за вказаною адресою, які б дали можливість розміщення товару в кількості 47,681 тон, матеріали справи не містять.

Крім цього, в Акті перевірки міститься наступна інформація відносно ТОВ Перший Бізнес-Центр : станом на дату складання акту перебуває на обліку в Центральній ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області, стан платника 8 до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням. Свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість від 1 вересня 2015 року № 200227687 анульовано 14 грудня 2015 року за рішенням контролюючого органу.

Інформація про наявність основних фондів відсутня. Інформація про чисельність працівників на підприємстві відсутня. Форма 1-ДФ (податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб і сум утриманого з них податку) не подавались. Фінансовий звіт за 2015 рік не подавався. Декларація з податку на прибуток за 2015 рік не подавалася. Відсутня інформація про наявність власних та орендованих складських приміщень та власний чи орендований транспорт.

Відповідно до ІС ДФС України Податковий блок та Єдиного реєстру податкових накладних, товар - свинцеві сляби, чушка алюмінієва АК12М, чушка алюмінієва АК9М2, який придбавався ПП Центрсталь Плюс у ТОВ Перший Бізнес-Центр , не придбавався у контрагентів постачальників за перевіряємий період.

Разом з тим, як вбачається з ухвали Оболонського районного суду міста Києва від 29 серпня 2016 року у справі № 756/10763/16-3 (провадження № 1-кс/756/1410/16), в СВ ФР ДПІ в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві знаходяться матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 32016100050000055 від 30.06.2016 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 212 КК України з посиланням на те, що ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 незаконно використовуючи реквізити ТОВ Предтехнолоджи (код ЄДР 39239217), ТОВ Прес Інвест Груп (код ЄДР 39703771), ТОВ ЕнергостарГруп (код ЄДР 39889012), ТОВ Бізнес Проджект (код ЄДР 39869661), ТОВ Перший Бізнес-Центр (код ЄДР 39869609), ТОВ Силіконова Долина (код ЄДР 39869829), ТОВ Бізнес Фонд (код ЄДР 39732446), ТОВ МПК (код ЄДР 39436655),ТОВ Екобудмеханізація (код ЄДР 39921862), ТОВ Коінсофт (код ЄДР 38392046), ТОВ Прайм Сіті Корпорейшн (код ЄДР 39294964), ТОВ Декорель (код ЄДР 39445795), ТОВ ТД Союз 4 (код ЄДР 39592318), ТОВ Грін Солюшнс (код ЄДР 39689197), ТОВ Кокей України (код ЄДР 39783438), ТОВ Райтс Інвест (код ЄДР 39879664), ТОВ Бест Трейд Опт (код ЄДР 39932497), ТОВ Фортис Асеро (код ЄДР 40025350), ТОВ Брендсіті (код ЄДР 40051710), ТОВ Інженерний Центр Акватерм (код ЄДР 40095365) з метою штучного формування податкового кредиту з ПДВ та валових витрат реально діючим підприємствам-вигодонабувачам, вчинили пособництво службовим особам таких підприємств в ухиленні від сплати податків на загальну суму понад 4.5 млн. грн.

Проведеним оглядом податкових накладних вказаних вище підприємств з ознаками фіктивності встановлено невідповідність номенклатури придбаного та реалізованого ними товару (робіт, послуг).

Відповідно до автоматизованих баз даних ДФС України, податкова звітність ТОВ Предтехнолоджи , ТОВ Бізнес Проджект , ТОВ Перший Бізнес Центр , ТОВ Селіконова долина , ТОВ Енергостар груп відправляється з IP-адреси: 144.73.203.195, податкова звітність ТОВ Декорель , ТОВ Бест Трейд ОПТ , ТОВ Фортис Асеро , ТОВ Інженерний Центр Акватерм відправляється з IP-адреси: 176.37.22.11, а податкова звітність ТОВ Коінсофт та ТОВ Прес Інвест Груп з ІР-адреси: 191.237.219.203.

Згідно інформаційної бази АІС СФП ДФС України встановлено, що ТОВ Перший Бізнес-Центр (код ЄДРПОУ 39869609) зареєстровано (перереєстровано) у органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління підставним (неіснуючим), померлим особам або таким особам, що не мали наміру провадити фінансово-господарську діяльність або реалізовувати повноваження.

Крім цього, колегія суддів звертає увагу на те, що будучи допитаним в кримінальному провадженні за № 32016100050000055, засновник та директор ТОВ Перший Бізнес-Центр (код ЄДР 39869609) ОСОБА_7 повідомила, що ніякої фінансово-господарської діяльності не здійснювала, ніяких документів щодо фінансово-господарської діяльності не підписувала.

В ході досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні 31.05.2016 року на підставі ухвал Оболонського районного суду м. Києва проведено обшук за місцем фактичного розташування офісного приміщення, яке використовувалось ОСОБА_8 та ОСОБА_9 за адресою: АДРЕСА_1, в ході якого вилучено кліше печаток підприємств з ознаками фіктивності, зокрема: ТОВ Бізнес Проджект (код ЄДР 39869661), ТОВ Перший Бізнес Центр (код ЄДР 39869609), а також первинні документи зазначених підприємств та ТОВ Силіконова долина .

Відповідно до постанови Верховного Суду України від 05.03.2012р. у справі № 21-421а11, контрагенти позивача, податкові накладні, яких стали підставою для формування податкового кредиту, зареєстровані в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України і Реєстрі платників податку на додану вартість за зверненням невстановлених осіб від імені осіб, які заперечують свою участь у створенні та діяльності цих товариств, зокрема й у підписанні будь-яких первинних документів, отже, виписані від їх імені податкові накладні не можна вважати належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставним.

Викладене кореспондується також з позицією наведеною у постанові Верховного Суду України від 01.09.2009р. № 21-1258во09, а саме: суди попередніх інстанцій не взяли до уваги те, що позивач мав фінансово-господарські зв'язки з особами, діяльність яких мала ознаки фіктивного підприємства, які за юридичною адресою не знаходилися, проти засновників яких порушено кримінальні справи.

Крім цього, Верховний Суд України у постанові від 22 листопада 2016 року (справа № 21-2430а16) зазначив, що статус фіктивного, нелегального підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю. Господарські операції таких підприємств не можуть бути легалізовані навіть за формального підтвердження документами бухгалтерського обліку.

При розгляді конкретної справи суди такі доводи органу влади мають перевіряти та оцінювати.

Колегія суддів враховує також правову позицію, викладену в постанові Верховного Суду від 16 січня 2018 року в адміністративній справі № К/9901/1478/18 (2а-7075/12/2670), відповідно до якої, статус фіктивного, нелегального підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю. Господарські операції таких підприємств не можуть бути легалізовані навіть за формального підтвердження документами бухгалтерського обліку.

Таким чином, позивачем не надано документального підтвердження тих обставин та відносин, які супроводжують фактичне виконання такого роду операцій та у сукупності підтверджують їх реальне виконання.

Доводи позивача з приводу того, що його контрагента на момент господарських взаємовідносин було зареєстровано в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України, не дають підстав вважати, що він мав на меті настання реальних правових наслідків.

Отже, подані ПП Центрсталь Плюс первинні документи бухгалтерського та податкового обліку не є достатніми доказами фактичного виконання операцій; спірні господарські операції не підтверджені належними первинними документами, що в сукупності з виявленими податковим органом фактами ознак фіктивної діяльності контрагента позивача свідчить про безтоварність господарських операцій, що виключає правомірність їх відображення у податковому обліку цього Товариства.

Колегією суддів також враховується те, що у своїй постанові від 22 вересня 2015 року по адміністративній справі № 826/16369/13, Верховний Суд України зазначив, що господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Довести правомірність своїх дій чи бездіяльності відповідно до принципу офіційності в адміністративному судочинстві зобов'язаний суб'єкт владних повноважень. Разом з тим, відповідно до принципу змагальності суб'єкт господарювання зобов'язаний заперечувати проти доводів суб'єкта владних повноважень. Хоча чинне податкове законодавство не встановлює конкретного переліку документів, складенням яких має оформлюватися господарська операція, документування господарської операції має відповідати законодавчо установленим вимогам щодо оформлення такої операції, договірним умовам та/або звичаєвій практиці.

Так, надані позивачем документи не є достатніми доказами фактичного виконання договорів підряду та надання послуг.

Крім цього, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що платник податку повинен бути розумним та обачним при виборі контрагента. Перевірка наявності у постачальника державної реєстрації та реєстрації у податковому органі не характеризує підприємство як добросовісного платника, що має ділову репутацію, як конкурентноспроможну особу на ринку відповідних товарів, що діє через уповноважену особу, яка представляє інтереси підприємства. Отже, заходи спрямовані на отримання витягу з Єдиного державного реєстру та інших документів реєстраційного характеру, не є достатніми, позаяк отримані платником відомості не дозволяють кваліфікувати контрагентів як добросовісних партнерів, що гарантують виконання своїх зобов'язань через уповноважених представників.

Одними із належних рівнів обачності є: відсутність інформації про фактичне місцезнаходження контрагента, а також про місцезнаходження складських (виробничих та/або торгових) приміщень, відсутність інформації про спосіб отримання відомостей про контрагента, відсутність реклами в ЗМІ, рекомендації партнерів або інших осіб, сайту контрагента, тощо).

Таким чином, виходячи з вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що фінансово-господарська діяльність контрагента позивача здійснювалась ним поза межами правового поля, а укладені ним правочини (договори) є такими, що вчиненні без мети настання реальних наслідків.

За наведених обставин, зібраних доказів у їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби України у місті Києві від 27.10.2016р. № 2362615147 та № 2372615147 є правомірними та скасуванню не підлягають.

Аналізуючи обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необґрунтованість позовних вимог Приватного підприємства Центрсталь Плюс та відсутність правових підстав для їх задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).

При цьому, доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до ч. 3 ст. 242 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства Центрсталь Плюс залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 грудня 2017 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328-329 КАС України.

Суддя-доповідач Судді Вівдиченко Т.Р. Губська Л.В. Собків Я.М. Повний текст постанови виготовлено 29.03.2018 року