Рішення

від 27.03.2018 по справі 500/7313/17

ІЗМАЇЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 500/7313/17

Провадження № 2/500/273/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 березня 2018 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

в складі: головуючого судді - Бурнусуса О.О.,

при секретарі - Петровій В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ізмаїлі в загальному порядку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільської ради Ізмаїльського району Одеської області про встановлення факту та визнання права власності на спадкове майно,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, яким просив встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 разом із матір'ю ОСОБА_3 на час відкриття спадщини, а саме на 08 квітня 2015 року за адресою: Одеська область, Ізмаїльський район, с. Кирнички, вул. Центральна, б. 126. А також просив визнати за ОСОБА_1, в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_3, померлої 08.04.2015 року, право власності на земельну ділянку площею 4,09 га, розташовану на території ОСОБА_2 сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, передану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ОД № 034381, виданого 14.08.2003 року Ізмаїльською райдержадміністрацією, який зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 10-07-819, кадастровий номер - 5122082600:01:002:0053, мотивуючи тим, що приватним нотаріусом Ізмаїльського районного нотаріального округу Одеської області ОСОБА_4 йому відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом у зв'язку із тим, що відсутні докази про постійне проживання позивача ОСОБА_1 разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини за однією адресою, та звернення позивача із завою про прийняття спадщини не було здійснено своєчасно (тобто до 08 жовтня 2015 року).

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності якою позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить позов задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_2 сільської ради Ізмаїльського району Одеської області в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, якою позовні вимоги визнає в повному обсязі та не заперечує проти задоволення позову.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільської ради Ізмаїльського району Одеської області про встановлення факту та визнання права власності на спадкове майно, необхідно задовольнити, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України - кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України - здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України - кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Частиною 4 ст. 206 ЦПК України передбачено, що у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_3 належала земельна ділянка площею 4,09 га, розташована на території ОСОБА_2 сільської ради, передана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ОД № 034381 від 14.08.2003 року, виданого на підставі розпорядження Ізмаїльської районної державної адміністрації від 10 червня 2003 року № 453/А, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 10 - 07 - 819.

Відповідно до свідоцтва про смерть серії І-ЖД № 410057 від 09.04.2015 року, виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Ізмаїльського міськрайонного управління юстиції в Одеській області, ОСОБА_3 померла 08 квітня 2015 року.

Після смерті ОСОБА_3 згідно ст.1220 ЦК України відкрилася спадщина на спадкове майно, до якої входить земельна ділянка площею 4,09 га, розташована на території ОСОБА_2 сільської ради, передана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ОД № 034381 від 14.08.2003 року.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України - спадкування є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1217 ЦК України визначено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ч. 1 ст. 1220 ЦК України - спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Відповідно до ч. 1 ст. 1222 ЦК України - спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

За життя спадкодавець заповіту не залишала.

Згідно ч. 2 ст. 1223 ЦК України, у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 цього Кодексу.

Спадкоємцем першої черги після смерті ОСОБА_3 є її син ОСОБА_1, що підтверджено свідоцтвом про народження серії ЯШ № 333632 від 13.12.1950 року, виданого Суворовським бюро РАЦСу.

Згідно ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Як було встановлено судом, позивач ОСОБА_1 на час відкриття спадщини проживав разом із спадкодавцем ОСОБА_3, що підтверджено довідкою наданою виконавчим комітетом ОСОБА_2 сільської ради Ізмаїльського району Одеської області від 30.05.2017 року за № 406, тому вважається таким, що фактично прийняв спадщину відповідно до вимог ч. 3 ст. 1268 ЦК України.

Згідно із п. 23 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування" , за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутись до суду за правилами позовного провадження.

Приймаючи до уваги, що іншим (крім судового) шляхом захистити права позивача неможливо, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позивачем вимог про визнання права власності на спадкове майно та право позивача на спадщину таким, що підлягає захисту в зв'язку з чим задовольняє позов.

Судом не виявлено обставин, що суперечать закону або порушують права, свободи чи інтереси інших осіб.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 133, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (паспорт серії КЕ № 202483, виданий Ізмаїльським РВ УМВС України в Одеській області від 23.05.1996 року, місце проживання зареєстроване за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, б. 159) до ОСОБА_2 сільської ради Ізмаїльського району Одеської області (за адресою: Одеська область, Ізмаїльський район, с. Кирнички, вул. Шкільна, б. 2, код ЄДРПОУ - 04379373) про встановлення факту та визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 разом із матір'ю ОСОБА_3 на час відкриття спадщини, а саме на 08 квітня 2015 року за адресою: Одеська область, Ізмаїльський район, с. Кирнички, вул. Центральна, б. 126.

Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_3, померлої 08.04.2015 року право власності на земельну ділянку площею 4,09 га, розташовану на території ОСОБА_2 сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, передану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ОД № 034381, виданого 14.08.2003 року, кадастровий номер - 5122082600:01:002:0053.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга подається апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 30.03.2018 року.

Суддя: ОСОБА_5