Рішення

від 29.03.2018 по справі 816/397/18

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 березня 2018 року м. ПолтаваСправа № 816/397/18

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Канигіної Т.С.,

розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом

позивача Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області до відповідача третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Канлімітед" Державна податкова інспекція у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області про стягнення коштів

В С Т А Н О В И В:

06.02.2018 Головне управління ДФС у Полтавській області (надалі - ГУ ДФС у Полтавській області, позивач) звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Канлімітед" (надалі - ТОВ "Канлімітед", відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Державна податкова інспекція у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області (надалі - ДПІ у м. Полтаві, третя особа) про стягнення коштів за податковим боргом з податку на додану вартість у розмірі 35119,93 грн.

В обґрунтування адміністративного позову позивач зазначив, що відповідачем не сплачено у строк, визначений податковим законодавством, узгоджену суму податкового боргу.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 12.02.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі 816/397/18, призначено засідання для розгляду справи по суті на 12.03.2018.

12.03.2018 представником позивача та третьої особи надано до суду клопотання про розгляд справи у порядку письмового провадження.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином /а.с. 41/.

Відповідно до частини дев'ятої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Зважаючи на відсутність перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених статтею 205 Кодексу адміністративного судочинства України, а також відсутність потреби заслухати свідка або експерта, суд ухвалив розглянути справу у порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ "Канлімітед" у встановленому законодавством порядку зареєстроване як юридична особа код ЄДРПОУ 40057089 та перебуває на податковому обліку ДПІ у м. Полтаві /а.с.11/.

За даними з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходження ТОВ "Канлімітед": Полтавська область, м. Полтава, Октябрський район, вулиця Лагоди, буд. 40 /а.с. 11/.

За даними позивача за ТОВ "Канлімітед" обліковується податковий борг з податку на додану вартість у розмірі 35119,93, який виник за наступних підстав.

На підставі акта перевірки від 21.07.2017 № 3509/16-31-12-02-12/40057089 /а.с. 15-16/ прийнято податкове повідомлення-рішення від 27.11.2017 № НОМЕР_1, яким визначено штрафну санкцію у розмірі 35119,93 грн /а.с. 20/.

Податкове повідомлення - рішення від 27.11.2017 № НОМЕР_1 направлено на адресу відповідача (вул. Лагоди, 40, м. Полтава, 36008) та повернуто 06.12.2017 з відміткою "за вказаною адресою адресат не значиться" /а.с. 18/.

Вищевказане податкове повідомлення-рішення вважається врученим відповідачу з огляду на приписи абзацу 3 пункту 58.3 статті 58 Податкового кодексу України.

Згідно з пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України (у редакції, чинній станом на дату винесення податкового повідомлення-рішення) у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Учасниками справи не надано доказів здійснення відповідачем передбаченої пунктом 56.1 статті 56 Податкового кодексу України процедури адміністративного оскарження вказаного податкового повідомлення-рішення, а також його оскарження до суду.

Підпунктом 56.17.1 пункту 56.17 статті 56 Податкового кодексу України передбачено, що процедура адміністративного оскарження закінчується днем, днем, наступним за останнім днем строку, передбаченого для подання скарги на податкове повідомлення-рішення або будь-яке інше рішення відповідного контролюючого органу у разі, коли така скарга не була подана у зазначений строк.

День закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов'язання платника податків.

Таким чином, грошове зобов'язання з податку на додану вартість, визначене податковим повідомленням-рішенням від 27.11.2017 № НОМЕР_1, є узгодженим.

Отже, за відповідачем рахується податковий борг з податку на додану вартість у розмірі 35119,93 грн.

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до статті 14 Податкового кодексу України:

- грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.39 пункту 14.1);

- податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (підпункт 14.1.156 пункту 14.1);

- податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (підпункту 14.1.175 пункту 14.1).

Згідно зі статтею 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний, зокрема сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (підпункт 16.1.4 пункту 16.1 статті 16).

Відповідно до статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право визначати у порядку, встановленому цим Кодексом, суми податкових та грошових зобов'язань платників податків (підпункт 20.1.18 пункту 20.1); приймати рішення про розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу, а також про списання безнадійного податкового боргу у порядку, передбаченому законодавством (підпункт 20.1.29 пункту 20.1); звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини (підпункт 20.1.34 пункту 20.1).

Пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків.

Згідно з пунктом 59.3 статті 59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

На виконання вищезазначених положень ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві 06.06.2016 винесено податкову вимогу № 4064-17 на суму податкового боргу в розмірі 2776,04 грн, яка направлена на адресу відповідача та повернулася з відміткою пошти "за закінченням терміну зберігання" /а.с. 22/.

Вищевказана вимога вважається врученою відповідачу з огляду на приписи абзацу 3 пункту 58.3 статті 58 Податкового кодексу України.

Доказів оскарження вказаної вимоги учасниками справи не надано.

Відповідно до пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно з пунктом 95.3 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Внаслідок того, що відповідач станом на дату розгляду та вирішення справи податковий борг з податку на додану вартість у розмірі 35119,93 грн не сплатив, вимоги позивача визнаються судом обґрунтованими, доведеними і такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини другої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Отже, відсутні підстави для розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 2, 6, 8, 9, 77, 243-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Головного управління ДФС у Полтавській області (вул. Європейська, 4, м. Полтава, 36000, ідентифікаційний код 39461639) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Канлімітед" (вул. Лагоди, буд. 40, м. Полтава, 36024, ідентифікаційний код 40057089), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Державна податкова інспекція у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області (вул. Європейська, 155, м. Полтава, 36008, ідентифікаційний код 39680655) про стягнення коштів задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Канлімітед" (вул. Лагоди, буд. 40, м. Полтава, 36024, ідентифікаційний код 40057089) заборгованість з податку на додану вартість у розмірі 35119,93 грн (тридцять п'ять тисяч сто дев'ятнадцять гривень дев'яносто три копійки) на р/р 31117029700002, код бюджетної класифікації платежу 14010100, одержувач УДКС у місті Полтаві Полтавської області, ЗКПО 38019510, банк одержувача: ГУ ДКС України у Полтавській області, МФО 831019.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII.

Суддя Т.С. Канигіна