Рішення

від 29.03.2018 по справі 910/22382/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

29.03.2018Справа № 910/22382/17

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Тавр Медіа , м. Київ

До Товариства з обмеженою відповідальністю Сопрано Партнерс , м. Київ

Про стягнення 121 440,37 грн.

Суддя Ващенко Т.М.

Секретар судового засідання Шаповалов А.М.

Представники сторін:

Від позивача: Янушевська Т.О.

Від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Тавр Медіа (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Сопрано Партнерс (далі - відповідач) про стягнення 121 440,37 грн., з яких: 111 748,50 грн. основного боргу, 7 909,96 грн. пені, 417,24 грн. інфляційних втрат, 1 364,67 грн. 5% річних. Крім того, позивач просить суд покласти на відповідача витрати по сплаті судового збору в розмірі 1821,61 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано невиконанням відповідачем умов Договору № 21-09-17-02 про надання рекламних послуг від 21.09.17.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.12.17. порушено провадження у справі № 910/22382/17 та призначено її до розгляду на 16.01.18.

15.12.17. набрав чинності Закон України від 03.10.17. "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", яким зокрема, Господарський процесуальний кодекс України викладений в новій редакції. Пунктом 9 Розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України в редакції Закону України від 03.10.17., чинної з 15.12.17., передбачено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

З огляду на вказане ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.01.18. суд дійшов висновку розгляд справи № 910/22382/17 здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче засідання на 15.02.18.

Позивач в судове засідання 15.02.18. з'явився.

Відповідач явку свого повноважного представника в судове засідання 15.02.18. не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив, письмового відзиву на позов та доказів на обґрунтування своєї правової позиції у справі не надав.

В судовому засіданні 15.02.18. судом встановлено, що під час підготовчого судового засідання вирішені питання, зазначені у частині другій статті 182 ГПК України.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 185 ГПК України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Врахувавши викладене вище суд в судовому засіданні 15.02.18. без виходу до нарадчої кімнати постановив ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 06.03.18.

Відповідача про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлено в порядку ст. ст. 120-121 ГПК України.

Ухвалою господарського суду від 12.03.18. розгляд справи призначено на 29.03.18.

Позивачем в судовому засіданні 29.03.18. підтримано свої позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання 29.03.18. явку свого повноважного представника не забезпечив, письмового відзиву на позов та контррозрахунку ціни позову не надав, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, оскільки матеріали справи містять докази вручення відповідачу всіх ухвал суду в даній справі (рекомендовані повідомлення про вручення відповідачу ухвал суду у справі № 910/22382/17 наявні в матеріалах справи).

При цьому судом враховано наступне.

У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 9 ст. 165 ГПК України).

Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею (ч. 1 ст. 202 ГПК України). Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки (п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України).

Відповідно до ст. 219 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки поданих доказів.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 29.03.18. судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 6 ст. 233 ГПК України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

21.09.17. між позивачем (Виконавець) та відповідачем (Замовник) було укладено Договір № 21-09-17-02 про надання рекламних послуг (далі - Договір), за умовами якого (п. 1.1) Замовник доручає, а Виконавець зобов'язується розмістити на каналі радіомовлення Рекламні матеріали Замовника (далі - РМ) на умовах та в строки передбачені даним Договором та Додатками до нього тобто надати рекламні послуги (далі - Послуги), а Замовник вчасно оплатити послуги та підписати відповідні Акти наданих послуг. Назва каналу радіомовлення, умови розміщення РМ (період/періоди надання Послуг, зміст РМ, хронометраж РМ, періодичність їх трансляції, вартість та інші умови) містяться в Додатках до даного Договору, які є його невід'ємними частинами (п. 1.2 Договору).

Строк дії Договору сторонами погоджено п. 8.1 з моменту його підписання і діє до 31.12.18.

З огляду на встановлений ст. 204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, суд приймає до уваги Договір як належну підставу, у розумінні норм ст. 11 названого Кодексу України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов'язків.

Згідно з п. 4.1 Договору його ціна визначається як загальна вартість Послуг Виконавця, які надаються згідно даного Договору та відповідних додатків до нього. Замовник сплачує Виконавцю вартість Послуг у розмірі, визначеному у кожному конкретному випадку Додатком до нього Договору, на підставі виставленого рахунку.

Оплата послуг Виконавця здійснюється протягом 10-ти (десяти) банківських днів з дати підписання представниками Сторін відповідного Акту наданих послуг шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Виконавця, якщо інші строки та/або порядок оплати не обумовлені сторонами у відповідному Додатку до Договору (п. 4.2 Договору).

Додатком № 1 від 25.09.17. до Договору сторони погодили назви каналів радіомовлення, територію радіомовлення, період надання рекламних послуг (25.09.-30.09.17.), хронометраж рекламного матеріалу, умовну назву рекламного матеріалу, кількість трансляцій, вартість рекламних послуг (34 770,00 грн.), та те, що замовник здійснює оплату до 10.10.17.

Додатком № 2 від 02.10.17. до Договору сторони погодили назви каналів радіомовлення, територію радіомовлення, період надання рекламних послуг (02.10-15.10.17.), хронометраж рекламного матеріалу, умовну назву рекламного матеріалу, кількість трансляцій, вартість рекламних послуг (52753,50 грн.), та те, що замовник здійснює оплату до 25.10.17.

Додатком № 3 від 16.10.17. до Договору сторони погодили назви каналів радіомовлення, територію радіомовлення, період надання рекламних послуг (16.10-23.10.17.), хронометраж рекламного матеріалу, умовну назву рекламного матеріалу, кількість трансляцій, вартість рекламних послуг (24225,00 грн.), та те, що замовник здійснює оплату до 03.11.17.

В пункті 4.6 Договору сторони погодили, що протягом 20-ти календарних днів з моменту закінчення трансляції РМ, передбачених відповідним Додатком, Виконавець передає Замовнику Акт наданих послуг, який Замовник зобов'язується розглянути та підписати не пізніше 5 (п'яти) робочих днів з моменту його отримання, або надіслати письмову мотивовану відмову від підписання за наявності недоліків щодо наданих дотримання умов пункту 2.2.2. цього Договору. У випадку, якщо Замовник надсилає Виконавцеві мотивовану відмову від підписання Акту і Замовником надані документи, що підтверджують факт неякісного або неповного надання Послуг, сторони додатково узгоджують порядок та строки усунення таких недоліків. Після усунення недоліків Замовник зобов'язується підписати відповідний Акт наданих послуг у строк, визначений цим пунктом. У випадку не підписання Акту наданих послуг або не направлення Виконавцю мотивованої письмової відмови від його підписання протягом терміну, зазначеного в цьому пункті. Акт вважається підписаним Замовником, а послуги наданими вчасно, якісно, в повному обсязі та прийнятими замовником.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем було надано відповідачу послуг за Договором на загальну суму 111 748,50 грн., що підтверджується: актом № ОУ-0001282 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 29.09.17. на суму 34770,00 грн., актом № ОУ-0001375 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 15.10.17. на суму 52753,50 грн., актом № ОУ-0001402 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 23.10.17. на суму 24225,00 грн., які підписані сторонами та скріплені їх печатками.

Оскільки вказані акти підписані відповідачем без зауважень чи заперечень, суд при розгляді справи приймає до уваги відсутність у відповідача, як Замовника за Договором, будь-яких заперечень та претензій щодо належного виконання позивачем прийнятих за Договором зобов'язань з надання рекламних послуг.

Зважаючи на викладені вище обставини та виходячи з положень ст. ст. 76, 77, 91 Господарського процесуального кодексу України, за висновками суду, представлені позивачем акти приймання-передачі послуг є належним доказом надання послуг відповідачу за Договором, а отже виконання позивачем своїх зобов'язань з надання послуг на загальну суму 111 748,50 грн. в межах Договору здійснено належним чином.

Строк оплати вказаних рекламних послуг за умовами додатків № № 1-3 до Договору є таким, що настав.

Оскільки вартість наданих рекламних послуг відповідач позивачу не оплатив, вказане і зумовило звернення позивача з даним позовом до суду.

Відповідно до частини 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі ст. ст. 76-77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд відзначає наступне.

У відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків. Цивільні права і обов'язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Приписами ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України встановлено, що в силу зобов'язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно із ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями і громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів.

За своєю правовою природою Договір є договором про надання послуг.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Згідно ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Стаття 610 Цивільного кодексу України визначає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Позивачем доведено належним чином, а відповідачем не спростовано факту існування у останнього заборгованості за надані послуги в розмірі 111 748,50 грн.

Оскільки відповідач прийняв замовлені ним послуги, однак не оплатив їх повної вартості, грошові кошти в розмірі 111 748,50 грн. підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, а позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню повністю.

Позивач просить суд стягнути з відповідача 417,24 грн. інфляційних втрат, 1 364,67 грн. 5% річних.

Згідно зі статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому в пункті 5.4 Договору сторонами погоджено, що Замовник, який прострочив виконання грошового зобов'язання зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також п'ять процентів річних від простроченої суми.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку ст. 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. (Відповідної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України у постанові № 48/23 від 18.10.2011 р. та Верховний Суд України у постанові № 3-12г10 від 08.11.2010 р.).

Враховуючи визначені позивачем періоди для нарахування інфляційних втрат та 5% річних, судом здійснено їх перерахунок та встановлено, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 417,24 грн. інфляційних втрат та 776,36 грн. 5% річних. 5% річних в розмірі 588,31 грн. нараховано безпідставно, а тому суд відмовляє в позові в цій частині. При цьому суд виходив з того, що якщо у договорі виконання грошового зобов'язання визначається до настання певного терміну, наприклад, до 1 серпня 2014 року (частина друга статті 252 ЦК України), то останнім днем виконання такого зобов'язання вважається день, що передує цьому терміну (в даному прикладі - 31 липня 2014 року). Водночас коли у тексті договору виконання грошового зобов'язання визначено "по 1 серпня 2014 року" або "включно до 1 серпня 2014 року", то останнім днем виконання такого зобов'язання буде 1 серпня 2014 року (п. 1.9 постанови Пленуму ВГСУ від 17 грудня 2013 року № 14), та виходив з наступних періодів та сум для нарахування 5% річних:

- на суму 34 770,00 грн. з 10.10.17. по 11.12.17.

- на суму 52 753,50 грн. з 25.10.17. по 11.12.17.

- на суму 24225,00 грн. з 03.11.17. по 11.12.17.

Щодо вимог про стягнення 7 909,96 грн. пені суд відзначає наступне.

Відповідно до п. 4.3 Договору за несвоєчасне перерахування грошових коштів (повністю чи частково) Замовник зобов'язується сплатити Виконавцю - неустойку у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від невиплаченої суми за кожний день прострочення. Сторони, керуючись ст. 259 Цивільного Кодексу України, встановили, що строк позовної давності для стягнення пені є рівним загальному строку позовної давності, встановленому ст.257 Цивільного Кодексу України, та дорівнює три роки. (п. 4.4 Договору).

Згідно з п. 5.3 Договору сторони керуючись ч. 6 ст. 232 ГК України встановили, що нарахування неустойки, передбаченої п. 4.3 Договору продовжується протягом 1095 календарних днів з першого дня виникнення заборгованості, або до дати повного погашення заборгованості.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Згідно з ст. ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є штраф та пеня.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Судом здійснено перерахунок пені з врахуванням викладеного при перерахунку 3% річних та встановлено, що її розмір становить 4154,19 грн. Пеню в розмірі 3755,77 грн. нараховано безпідставно, а тому суд відмовляє в позові в цій частині.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-80, 86, 129, ч. 9 ст. 165, ст. ст. 219, 220, 232, 233, 236-238, 240, 241 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Сопрано Партнерс (01004, м. Київ, вул. Крутий узвіз, б. 6/2А; ідентифікаційний код 40983272) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Тавр Медіа (01135, м. Київ, вул. Павлівська, 29, к.34; ідентифікаційний код 37403926) 111 748 (сто одинадцять тисяч сімсот сорок вісім) грн. 50 коп. основного боргу, 4154 (чотири тисячі сто п'ятдесят чотири) грн. 19 коп. пені, 417 (чотириста сімнадцять) грн. 24 коп. інфляційних втрат, 776 (сімсот сімдесят шість) грн. 36 коп. 5% річних, 1756 (одну тисячу сімсот п'ятдесят шість) грн. 44 коп. судового збору.

3. В іншій частині в позові відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.

Повне рішення складено 02.04.18.

Суддя Т.М. Ващенко