Рішення

від 30.03.2018 по справі 910/1641/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

30.03.2018Справа № 910/1641/18

Господарський суд міста Києва у складі судді Любченко М.О., за участю секретаря судового засідання Топіхи І.О., розглянувши за правилами загального позовного провадження у судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Тринидад

до Товариства з обмеженою відповідальністю Талантаріум

про стягнення 258 013,70 грн.

Представники учасників процесу:

від позивача: Харченко О.А. - по дов.

від відповідача: Цимбровська Ю.О. - по дов.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Тринидад звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю Талантаріум про стягнення основного боргу в розмірі 250 000 грн. та пені в сумі 8 013,70 грн., що разом складає 258 013,70 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання Товариством з обмеженою відповідальністю Талантаріум зобов'язань за договором №29/09 від 29.09.2017р. в частині своєчасного здійснення оплати виконаних позивачем робіт з розробки програмного забезпечення та/або комп'ютерної програми.

Ухвалою від 01.03.2018р. після усунення позивачем обставин, які стали підставою для залишення позовної заяви без руху, судом відкрито провадження по справі №910/1641/18, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 28.03.2018р., запропоновано відповідачу надати відзив на позов протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали.

В судовому засіданні 28.03.2018р. оголошено перерву до 30.03.2018р.

30.03.2018р. представник відповідача у судому засіданні по справі подав суду заяву про визнання позову. При цьому, останній зазначив, що наслідки відповідних процесуальних дій йому відомі, а визнання ним позову не суперечить закону та не порушує права чи інтереси інших осіб.

Означена заява відповідача підписана директором останнього, як уповноваженою особою Товариства з обмеженою відповідальністю Талантаріум .

Представник позивача у судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити, а також зазначив, що визнання позову відповідачем не суперечить закону та не порушує права чи інтереси інших осіб.

За приписами ч.ч. 3.4 ст.185 Господарського процесуального кодексу України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення суду у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 191, 192 цього Кодексу.

В судовому засіданні 30.03.2018р. на підставі ст.240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників учасників процесу, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

За змістом ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За приписами ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають, зокрема, з договору.

Згідно зі ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст.ст.6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу (ст.837 Цивільного кодексу України).

Як свідчать матеріали справи, 29.09.2017р. між Товариством з обмеженою відповідальністю Талантаріум (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Тринидад (виконавець) було укладено договір №29/09 на виконання робіт, відповідно до п.1.1 якого виконавець приймає на себе зобов'язання виконати за плату замовнику роботи з розробки програмного забезпечення та/або комп'ютерної програми.

Умовами п.3.1 договору №29/09 від 29.09.2017р. передбачено, що загальна ціна договору визначається як сума цін на роботи, виконаних за окремими заявками. Ціна робіт за окремими заявками визначається відповідно до кількості виконаних робіт та вказується в цих заявках.

Наявними в матеріалах справи документами підтверджується, що у межах договору №29/09 від 29.09.2017р. контрагентами було погоджено виконання позивачем робіт з розробки головної сторінки та особистого кабінету Системи електронної тендерної площадки за заявкою №1 від 01.12.2017р. Вказаною заявкою, зокрема, визначено вартість робіт в розмірі 250 000 грн. без податку на додану вартість.

Цей договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до 31 жовтня 2018 р. (п.8.1 договору №29/09 від 29.09.2017р.).

З огляду на встановлений ст.204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, суд приймає до уваги договір №29/09 від 29.09.2017р. як належну підставу, у розумінні норм ст.11 названого Кодексу України, для виникнення у сторін взаємних цивільних прав та обов'язків з виконання робіт.

Суд зазначає, що за своїм змістом та правовою природою укладений між сторонам правочин є договором підряду, який підпадає під правове регулювання норм ст.ст.837-864 Цивільного кодексу України.

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами зі ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтями 525, 615 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

Підрядник зобов'язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором (ст.839 Цивільного кодексу України).

Як вказувалось вище, за умовами договору №29/09 від 29.09.2017р. Товариство з обмеженою відповідальністю Тринидад прийняло на себе зобов'язання виконати за плату замовнику роботи з розробки програмного забезпечення та/або комп'ютерної програми.

Роботи за цим договором надаються на підставі заявок замовника про виконання робіт, складених за формою, затвердженою сторонами в додатку №1 до цього договору. Заявка стає невід'ємною частиною договору з моменту її підписання виконавцем (п.1.1.1 означеного правочину).

Строк надання робіт за цим договором з 02.10.2017р. по 30.09.2018р. (п.1.3 договору №29/09 від 29.09.2017р.).

За змістом п.3.5 договору №29/09 від 29.09.2017р. роботи вважаються виконаними належним чином та у повному обсязі з моменту підписання акту приймання-передачі виконаних робіт представником замовника, що є підтвердженням відсутності претензій до якості виконаних робіт з його боку.

Відповідно до умов заявки на виконання робіт №1 від 01.12.2017р. до договору №29/09 від 29.09.2017р. сторонами погоджено строк виконання робіт з розробки головної сторінки та особистого кабінету Системи електронної тендерної площадки з 01.12.2017р. по 29.12.2017р.

Як свідчать матеріали справи, на виконання умов договору №29/09 від 29.09.2017р. Товариством з обмеженою відповідальністю Тринидад були виконані, а відповідачем прийняті роботи на суму 250 000 грн., про що свідчить складений та підписаний сторонами акт №ОУ-27/12-2017 від 27.12.2017р. приймання-передачі виконаних робіт.

Вказаний акт підписаний контрагентами без жодних зауважень та заперечень.

Тобто, з наведеного полягає, що Товариством з обмеженою відповідальністю Тринидад належним чином виконано свої обов'язки з виконання робіт за договором. Відповідачем в процесі розгляду спору означених обставин заперечено не було.

Як вже зазначалось судом, за змістом ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України зазначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За приписами ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково (ч.1 ст.854 Цивільного кодексу України).

Оплата виконаних робіт здійснюється замовником в порядку, передбаченому цим договором, відповідно до вартості робіт, яка наведена в заявці, що підтверджується актами приймання-передачі виконаних робіт (п.1.1.2 договору №29/09 від 29.09.2017р.).

За умовами п.3.6 означеного договору порядок оплати робіт вказується замовником в кожній заявці. Оплата проводиться шляхом перерахування на рахунок виконавця коштів протягом строку, зазначеного в заявці.

Пунктом 2.3 договору №29/09 від 29.09.2017р. визначено обов'язок замовника оплачувати прийняті від виконавця роботи в розмірі та строки, передбачені договором.

Як вбачається зі змісту погодженої між сторонами заявки №1 від 01.12.2017р., за виконання робіт з розробки головної сторінки та особистого кабінету Системи електронної тендерної площадки замовник повинен внести оплату протягом 3 календарних днів з дати підписання акту приймання-передачі робіт.

За таких обставин, враховуючи наведені вище умови спірного правочину та заявки №1 від 01.12.2017р., господарський суд дійшов висновку, що строк оплати робіт, виконаних позивачем та прийнятих відповідачем за актом №ОУ-27/12-2017 від 27.12.2017р., настав.

Однак, за твердженнями позивача, Товариством з обмеженою відповідальністю Талантаріум свої зобов'язання з оплати робіт за актом №ОУ-27/12-2017 від 27.12.2017р. здійснено не було, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість в сумі 250 000 грн.

05.01.2018р. позивачем було направлено на адресу відповідача претензію з вимогою про оплату заборгованості за виконані роботи на суму 250 000 грн. Однак, як стверджує позивач у позовній заяві, відповідач заборгованість не сплатив. Доказів протилежного матеріали справи не містять.

Отже, виходячи з наявних у матеріалах справи документів, заборгованість відповідача за договором №29/09 від 29.09.2017р. про виконання робіт станом на день розгляду справи по суті становить 250 000 грн.

Таким чином, враховуючи, що відповідачем у визначеному Господарським процесуальним кодексом України порядку не спростовано обставин порушення взятих на себе грошових зобов'язань, а навпаки визнано вказані обставини, суд дійшов висновку, що вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Тринидад до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю Талантаріум про стягнення суми основного боргу в розмірі 250 000 грн. є обгрунтованими.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача пені за прострочення оплати виконаних робіт, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) ст.610 Цивільного кодексу України кваліфікує як порушення зобов'язання.

Згідно з ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

За змістом ст.549 Цивільного кодексу України вказано, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

За приписами ст.230 Господарського кодексу України визначено, що порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня). Штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 4.5 договору №29/09 від 29.09.2017р. про виконання між сторонами було погоджено, що за прострочення виплати виконавцю передбачених цим договором коштів, замовник на вимогу виконавця сплачує йому суму боргу з урахуванням, за час прострочки, пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період порушення строків оплати від суми заборгованості.

Враховуючи, що господарським судом на підставі поданих доказів були встановлені обставини прострочення виконання відповідачем зобов'язань з оплати виконаних позивачем робіт, вимоги про стягнення пені, ґрунтуються на нормах закону.

Як вказувалось судом, з огляду на порушення відповідачем строків оплати виконаних позивачем за договором №29/09 від 29.09.2017р. робіт, останнім було нараховано й заявлено до стягнення пеню в сумі 8 013,70 грн. за період з 31.12.2017р. по 07.02.2018р.

Проте, суд не погоджується із періодом нарахування позивачем пені, з огляду на те, що кінцевий строк оплати відповідачем за виконані позивачем роботи припадає на вихідний день - 30.12.2017р.

За приписами ч.5 ст.254 Цивільного кодексу України якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Отже, за висновками суду, оскільки останнім строком оплати відповідачем за виконані роботи є 02.01.2018р., право на нарахування неустойки виникло у позивача 03.01.2018р.

Здійснивши власний перерахунок пені в межах періоду, визначеного позивачем з урахуванням вірної дати виникнення права на нарахування пені, суд дійшов висновку, що обґрунтованим є стягнення з відповідача пені в сумі 7 417,81 грн.

Як вже зазначалось судом, в судовому засіданні 30.03.2018р. представником відповідача було подано заяву про визнання позову, з приводу чого суд зазначає наступне.

За змістом ст.191 Господарського процесуального кодексу України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв'язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд. Суд не приймає відмову позивача від позову, визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє.

Розглянувши заяву відповідача про визнання позову, судом встановлено, що остання підписана уповноваженою особою - директором Товариства з обмеженою відповідальністю Талантаріум , не суперечить закону та не порушує права чи інтереси інших осіб.

В судовому засіданні 30.03.2018р. відповідачу роз'яснено наслідки вчинення відповідної процесуальної дії.

За таких обставин, приймаючи до уваги наведене вище у сукупності, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Тринидад до Товариства з обмеженою відповідальністю Талантаріум про стягнення 258 013,70 грн. підлягають задоволенню частково на вказані вище суми.

Відповідно до ч.1 ст.130 Господарського процесуального кодексу України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Як встановлено судом, позивачем при зверненні до суду з позовом було сплачено до Державного бюджету України судовий збір на суму 3 870,20 грн., що підтверджується квитанцією №0.0.959433052.1 від 09.02.2018р. Публічного акціонерного товариства Приватбанк .

Отже, враховуючи вищенаведене, поверненню з Державного бюджету України на користь позивача підлягає судовий збір у розмірі 1 935,10 грн.

Згідно положень п.2 ч.1 ст.129 Господарського процесуального кодексу України, приймаючи до уваги висновки суду про часткове задоволення позовних вимог, судовий збір в іншій частині покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.74, 76-80, 129, 130, 191, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Задовольнити частково позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Тринидад до Товариства з обмеженою відповідальністю Талантаріум про стягнення 258 013,70 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Талантаріум (03127, м.Київ, Голосіївський район, проспект Голосіївський, буд.132, офіс 37, код ЄДРПОУ 40818835) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Тринидад (01133, м.Київ, Печерський район, провулок Лабораторний, будинок 1, код ЄДРПОУ 40176763) основний борг у розмірі 250 000 грн., пеню у розмірі 7 417,81 грн. та судовий збір в розмірі 1 926,16 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю Тринидад (01133, м.Київ, Печерський район, провулок Лабораторний, будинок 1, код ЄДРПОУ 40176763) з Державного бюджету України судовий збір у сумі 1 935,10 грн. (квитанція №0.0.959433052.1 від 09.02.2018р. Публічного акціонерного товариства Приватбанк ).

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно з п.17.5 розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне рішення складено 02.04.2018р.

Суддя М.О.Любченко