Ухвала

від 02.04.2018 по справі 910/3634/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua 0,2

УХВАЛА

02.04.2018Справа № 910/3634/18

Господарський суд міста Києва у складі судді Баранова Д.О., розглянувши

заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Грін трейдінг" (04119, м. Київ, вул. Зоологічна, 44-а; ідентифікаційний код 40729651)

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Заявником подано заяву про порушення справи про банкрутство за особливостями, передбаченими ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відповідно до частини 1 статті 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язані звернутися до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи.

Обов'язковою умовою звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство є дотримання боржником порядку ліквідації юридичної особи відповідно до законодавства України.

Загальні положення про порядок ліквідації юридичної особи вміщені у ст.ст. 110-112 Цивільного кодексу України.

Згідно з частиною 1 статті 110 Цивільного кодексу України юридична особа ліквідується, зокрема, за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі у зв'язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами.

Якщо вартість майна юридичної особи є недостатньою для задоволення вимог кредиторів, юридична особа здійснює всі необхідні дії, встановлені законом про відновлення платоспроможності або визнання банкрутом (частина 3 статті 110 Цивільного кодексу України).

Як передбачено ст. 111 Цивільного кодексу України, для проведення перевірок та визначення наявності або відсутності заборгованості із сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування ліквідаційна комісія (ліквідатор) забезпечує своєчасне надання органам доходів і зборів та Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування документів юридичної особи (її філій, представництв), у тому числі первинних документів, регістрів бухгалтерського та податкового обліку.

До моменту затвердження ліквідаційного балансу ліквідаційна комісія (ліквідатор) складає та подає органам доходів і зборів, Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування звітність за останній звітний період.

Ліквідаційна комісія (ліквідатор) після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, що включає відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог та результат їх розгляду.

Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.

Таким чином, необхідними передумовами для звернення із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника у порядку статті 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" є: прийняття рішення власником майна (або органом, уповноваженим управляти майном) боржника про звернення боржника до господарського суду із заявою, проведення аналізу активів боржника у вигляді проведення інвентаризації наявного майна, його належної оцінки та оцінки грошових коштів на рахунках боржника, аналіз пасиву боржника шляхом публікації оголошення згідно з вимогами ч.ч. 2, 5 ст. 105 ЦК України, повідомлення кредиторів про ліквідацію юридичної особи боржника з метою виявлення кредиторів та встановлення повного обсягу кредиторської заборгованості. Проведення аналізу активу та пасиву боржника є підставою складення проміжного ліквідаційного балансу, який додається до заяви боржника відповідно до п. 3 ст. 11 "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Крім того, звернення до суду з такою заявою можливо лише після закінчення строку, передбаченого ст. 105 ЦК України.

Дотримання визначених вимог та сукупність вказаних дій із доданням доказів їх проведення є підставою для звернення ліквідатора (ліквідаційної комісії) із заявою про порушення справи про банкрутство в порядку ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а докази на підтвердження всіх цих передумов для порушення провадження в порядку цієї статті подаються саме на момент звернення боржника із відповідною заявою.

Подана до суду заява не містить доказів оприлюднення повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи згідно з вимогами статті 105 ЦК України.

Крім того, заява про відкриття справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Грін трейдінг" не містить доказів належного виконання головою ліквідаційної комісії боржника приписів ст. 111 Цивільного кодексу України, а саме доказів складення та подання, до моменту затвердження проміжного ліквідаційного балансу, органам фіскальної служби, Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування звітності за останній звітний період.

Частиною 3 ст. 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" встановлено, що до заяви боржника додаються також: установчі документи боржника - юридичної особи; бухгалтерський баланс боржника на останню звітну дату; перелік кредиторів боржника, вимоги яких визнаються боржником, із зазначенням загальної суми грошових вимог усіх кредиторів, а також щодо кожного кредитора - його імені або найменування, його місцезнаходження або місця проживання, ідентифікаційного коду юридичної особи або реєстраційного номера облікової картки платника податків (за наявності), суми грошових вимог (загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстав виникнення зобов'язань, а також строку їх виконання згідно із законом або договором; перелік майна боржника із зазначенням його балансової вартості та місцезнаходження, а також загальна балансова вартість майна; перелік майна, що перебуває у заставі або є обтяженим у інший спосіб, його місцезнаходження, вартість, а також інформація про кредиторів, на користь яких вчинено обтяження майна боржника, їх ім'я або найменування, місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційні коди юридичних осіб або реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності), суми їх грошових вимог, підстави виникнення зобов'язань, а також строки їх виконання згідно із законом або договором; довідка органів приватизації (органів, уповноважених управляти об'єктами державної власності) стосовно наявності або відсутності на балансі підприємства, щодо якого порушено справу про банкрутство, державного майна, що в процесі приватизації (корпоратизації) не увійшло до його статутного капіталу; перелік осіб, що мають невиконані зобов'язання перед боржником, із зазначенням вартості таких зобов'язань, терміну виконання та підстав виникнення; відомості про всі рахунки боржника, відкриті в банках та інших фінансово-кредитних установах, їх реквізити; відомості про всі рахунки, на яких обліковуються цінні папери, що належать боржнику, їх реквізити; протокол загальних зборів (конференції) працівників боржника, відповідне рішення первинної профспілкової організації боржника (за наявності кількох первинних організацій - їхнє спільне рішення), на яких обраний представник працівників боржника для участі у справі про банкрутство, якщо такі збори (конференція) відбулися до подачі заяви боржника до господарського суду; копія спеціального дозволу на провадження діяльності, пов'язаної з державною таємницею, а в разі закінчення терміну дії такого дозволу - довідка про наявність у боржника матеріальних носіїв секретної інформації (технічної документації, виробів, їхніх дослідних зразків тощо); рішення власника майна (органу, уповноваженого управляти майном) боржника про звернення до господарського суду із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство; інші документи, які підтверджують неплатоспроможність боржника.

В той час, заявником до заяви не додано переліку доказів передбачених частиною 3 ст. 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Товариство з обмеженою відповідальністю "Грін трейдінг" вказує про відсутність майнових активів, проте, заявником не надано суду доказів, які у своїй сукупності підтверджують фінансову неплатоспроможність підприємства, зокрема: інвентаризаційного опису необоротних активів, інвентаризаційного опису запасів, інвентаризаційного опису матеріальних цінностей, звіряльної відомості результатів інвентаризації запасів, звіряльної відомості результатів інвентаризації необоротних активів, акту інвентаризації розрахунків з дебіторами та кредиторами, акту інвентаризації грошових документів, акту про результати інвентаризації грошових коштів, тощо, складених відповідно до вимог Закону України "Про бухгалтерських облік та фінансову звітність в Україні", а також Положення про інвентаризацію активів та зобов'язань затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 879 від 02.09.2014.

Як вбачається із поданої заяви, підставою для звернення до суду із заявою про відкриття справи про банкрутство стало встановлення факту відсутності майнових активів боржника для погашення кредиторської заборгованості в загальному розмірі 260 000, 00 грн., при цьому жодних доказів, які б підтверджували наявність вказаної заборгованості перед кредиторами боржником не додано.

Крім того, до заяви про відкриття справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Грін трейдінг" додано проміжний ліквідаційний баланс станом на 23.03.2018, водночас доказів прийняття загальними зборами учасників товариства рішення про звернення до суду із заявою про відкриття справи про банкрутство боржника та про затвердження вказаного проміжного ліквідаційного балансу до заяви також не додано.

Частиною 4 ст. 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" встановлено, що боржник подає заяву до господарського суду за наявності майна, достатнього для покриття судових витрат, якщо інше не передбачено цим Законом.

У разі відсутності майна, достатнього для покриття судових витрат, господарський суд повинен повернути заяву боржника про порушення провадження у справі про банкрутство у зв'язку з тим, що заява не відповідає вимогам, зазначеним у Законі.

Отже, нормами Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" встановлено додаткову вимогу щодо заяви боржника у разі ініціювання ним провадження у справі про власне банкрутство (у т.ч. за ст. 95 Закону) - обов'язкову наявність у такого заявника майна, достатнього для покриття судових витрат, пов'язаних із здійсненням провадження у справі про банкрутство. У визначенні таких витрат слід враховувати, зокрема, оплату винагороди арбітражному керуючому у мінімальному розмірі не менше ніж за дванадцять місяців його роботи, відшкодування витрат на публікацію оголошень у справі, судового збору, сплаченого кредиторами тощо. Так, враховуючий встановлений ст. 37 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" строк ліквідаційної процедури та розмір оплати послуг ліквідатора відповідно до ст. 115 Закону, мінімальна сума судових витрат на оплату послуг арбітражного керуючого (ліквідатора) за період ліквідаційної процедури становить 89 352 грн. 00 коп., а ставка судового збору за звернення до суду із заявою про грошові вимоги до боржника складає 3 524 грн. 00 коп. (згідно ст. 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року).

Як вбачається із поданої Товариством з обмеженою відповідальністю "Грін трейдінг" заяви та доданих до неї документів, у боржника відсутні будь-які майнові активи за рахунок яких можливе було б покриття судових витрат у майбутній процедурі банкрутства, навіть у мінімальному обсязі, визначеному чинним законодавством, в той час, заява від 23.03.2018 в якій повідомляється про те, що боржник зобов'язується відшкодувати судові витрати сторонам справи, які звернуться до суду та до ліквідатора із відповідною заявою про відшкодування таких витрат, яка підписана Головою ліквідаційної комісії Довбишем Є.І. не є підтверджуючим доказом того, що у Товариства з обмеженою відповідальністю "Грін трейдінг" наявні такі кошти для покриття судових витрат у майбутній процедурі банкрутства.

Згідно ст. 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року. За подання до господарського суду заяви про порушення справи про банкрутство ставка судового збору встановлюється в розмірі 10 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, а відтак, заявником повинно було бути сплачено судовий збір за звернення з відповідною заявою до суду в сумі 17 620, 00 грн.

Водночас, заявником не надано суду доказів сплати судового збору.

Проте, одночасно з поданням заяви Товариством з обмеженою відповідальністю "Грін трейдінг" було додано клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Подане заявником клопотання мотивована складним фінансовим становищем, у зв'язку з чим підприємству складно наперед, до порушення судової справи сплатити судовий збір відповідно до вимог Закону України "Про судовий збір".

Приписи ст. 8 Закону України "Про судовий збір" передбачають, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Даною статтею передбачено право суду, а не обов'язок щодо відстрочки, розстрочки або звільнення від сплати судового збору.

Отже, єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін. Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Проаналізувавши вказані положення, слід зазначити, що дії суду при розгляді клопотання заявника про відстрочення сплати судового збору повинні здійснюватися з дотриманням принципів рівності та збалансованості інтересів сторін. Окрім того, господарському суду надано лише право, а не покладено обов`язок у будь-якому випадку задовольняти клопотання учасників судового процесу про відстрочення сплати ними судового збору. Тобто, вказана норма є суб`єктивною та застосовується лише у випадку, коли заявник надасть суду дійсно переконливі докази скрутного матеріального становища, яке перешкоджає йому вчинити необхідні дії по сплаті судового збору.

Як вбачається з вищевикладеного єдиною підставою для вчинення судом зазначених у статті 8 Закону України "Про судовий збір" дій є врахування ним майнового стану сторони.

Статтею 129 Конституції України, як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, отже, в тому числі й органів державної влади, то самі лише обставини, пов'язані з важким фінансовим становищем не можуть вважатися підставою для звільнення від такої сплати.

Отже, приписи ст. 8 Закону України "Про судовий збір" наділяють суд правом на відстрочення сплати судового збору лише за наявності виняткових обставин, а саме з урахуванням того, що в майбутньому, але не довше ніж до ухвалення судового рішення, позивач матиме фінансову можливість сплатити розмір судового збору.

Крім того, у разі відстрочення або розстрочення сплати судового збору господарський суд повинен зазначити в ухвалі (про прийняття заяви чи скарги до провадження або в іншій) конкретний строк (строки) сплати судового збору, який (які) не може бути пізнішим за дату, на яку судом призначено розгляд заяви чи скарги. У разі перенесення цієї дати (в зв'язку з відкладенням розгляду справи або з інших причин) відповідно може бути продовжено й строк (строки), на які відстрочено або розстрочено сплату судового збору, про що господарським судом зазначається у відповідній ухвалі.

Таким чином, заявляючи клопотання про відстрочення сплати судового збору, заявник повинен вказати конкретну дату, до якої він просить відстрочити сплату судового збору, та у випадку задоволення судом клопотання про відстрочення сплати судового збору, суд повинен зазначити в ухвалі (про порушення провадження у справі, про відкладення розгляду справи, тощо) конкретний строк, до якої заявник повинен сплатити судовий збір, та такий строк не може бути пізнішим за дату, на яку судом призначено розгляд заяви, з огляду на що суд вважає клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Грін трейдінг" про відстрочення сплати судового збору до відкриття провадження у справі про банкрутство необґрунтованим.

Також, суд вказує на те, що заявником не долучено до матеріалів справи жодних доказів на підтвердження можливості підприємства в майбутньому, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у даній справі, сплатити судовий збір у встановленому законодавством розмірі, і не вказано, до якої конкретної дати Товариство з обмеженою відповідальністю "Грін трейдінг" просить суд відстрочити сплату судового збору.

З огляду на викладене вище, розглянувши клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Грін трейдінг" про відстрочення сплати судового збору, суд дійшов висновку про недоведеність заявником існування передбачених ст. 8 Закону України "Про судовий збір" правових підстав для його задоволення.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 15 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визначено, що господарський суд не пізніше п'яти днів з дня надходження заяви про порушення справи про банкрутство повертає її та додані до неї документи без розгляду зокрема, якщо заява не відповідає змісту вимог, зазначених у цьому Законі.

З огляду на викладене вище, у суду відсутні правові підстави для прийняття до розгляду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Грін трейдінг".

Згідно ч. 2 ст. 15 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" повернення заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство не перешкоджає повторному зверненню з такою заявою до господарського суду у встановленому порядку

Керуючись ст.ст. 11, 15, 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд м. Києва -

УХВАЛИВ:

Заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство та додані до неї документи повернути заявнику без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Дата складання та підписання повного тексту ухвали: 02.04.2018.

Ухвали, постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Д.О. Баранов