Рішення

від 02.04.2018 по справі 910/546/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ м. Київ 02.04.2018Справа №  910/546/18 Суддя Господарського суду міста Києва Ярмак О.М., при секретарі судового засідання Коноплянко Л.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Чернігівський м'ясний двір” (14021, м.Чернігів, вул.Івана Франка, 1А) до Товариства з обмеженою відповідальністю “Фреш Міт” (01033, м.Київ, вул.Шота Руставелі, 33-Б, нежиле приміщення 27) про стягнення 48    825,97 грн., за участю представників сторін: не з'явились; ОБСТАВИНИ СПРАВИ: Товариство з обмеженою відповідальністю “Чернігівський м'ясний двір” звернулось до Господарського суду міста Києва із вказаним позовом про стягнення  22043,99 грн. основного боргу, 11720,01 грн. пені, 4369,23 грн. інфляційних втрат, 1300,57 грн. три відсотки річних, 9392,17 грн. штрафу за односторонню необґрунтовану відмову від виконання зобов'язань, посилаючись на неналежне виконання Товариством з обмеженою відповідальністю “Фреш Міт” зобов'язань з оплати поставленого за видатковими накладними по договору поставки № 16/08/16 від 16.08.2016. Ухвалою суду від 22.12.2017 позовна заява прийнята до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін суддею одноособово, розгляд справи призначено в судовому засіданні на 06.03.2018. Ухвалою від 06.03.2018 розгляд справи відкладено на 29.03.2018. Згідно з ч. 2    ст. 178 Господарського процесуального кодексу України    у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Відповідно до ч. 1    ст. 202 Господарського процесуального кодексу України    неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Згідно з п. 1 ч. 3    ст. 202 Господарського процесуального кодексу України    якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки. Відповідно до ч. 4    ст. 240 Господарського процесуального кодексу України    у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення. Враховуючи належне повідомлення учасників справи про судове засідання, призначене на 29.03.2018, неявку представників сторін та неповідомлення причин неявки, суд розглянув справу за відсутності учасників справи. Розглянувши матеріали справи, господарський суд, ВСТАНОВИВ: 16.08.2016 року між позивачем (постачальник за договором) та відповідачем (покупець) був укладений договір поставки № 16/08/16, відповідно до умов якого постачальник зобов'язався передавати у власність покупця продукцію харчової промисловості, а покупець - прийняти та оплатити продукцію на умовах, визначених у цьому договорі. Сторони у п.3.1 договору погодили, що покупець проводить оплату вартості кожної партії товару по факту поставки товару за кінцевим місцем призначення. Відповідно до п. 10.1. договору, даний договір набирає чинності з моменту його підписання та скріплення печатками і діє до 31.12.2016, а в частині розрахунків до його остаточного виконання сторонами. Позивачем було поставлено відповідачу товар за видатковими накладними № РН-0000165 від 19.08.2016, № РН-0000254 від 01.12.2016, № РН-0000269 від 09.12.2016, №РН-0000284 від 19.12.2016, № РН-0000287 від 21.12.2016, № РН-00000003 від 03.01.2017, № РН – 0000007 від 11.01.2017, № РН-0000009 від 19.01.2017, № РН-0000022 від 01.02.2017, №РН-0000040 від 23.02.2017, №РН-0000051 від 07.03.2017, № РН – 0000055 від 13.03.2017, № РН-0000066 від 23.03.2017, № РН-0000078 від 06.04.2017 на загальну суму 939    216, 99 грн., копії яких долучені до матеріалів справи. За доводами позивача, спір у даній справі виник у зв'язку з тим, що відповідач всупереч умовам договору належним чином не виконав свої зобов'язання щодо розрахунку за поставлений позивачем товар, зокрема у повному обсязі та у визначені строки оплату не здійснив, внаслідок чого у останнього виникла заборгованість у розмірі 22    043,99 грн. Між сторонами підписано акт звірки взаємних розрахунків станом на 20.10.2017, яким підтверджується заборгованість відповідача у розмірі 22    043,99 грн. Статтею 712 ЦК України    регулює відносини, що виникають із договору поставки. Так, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Відповідно до ч. ч. 2, 3    ст. 712 ЦК України    до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб. Згідно з ч. 1    ст. 655 ЦК України    за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Згідно зі    ст. 526 Цивільного кодексу України    зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього    кодексу, інших актів цивільного законодавства. Відповідно до    ст. 193 Господарського кодексу України    суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Статтею 525 Цивільного кодексу України    передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до ст.530 Цивільного кодексу України    якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Оскільки факт наявності боргу у відповідача перед позивачем за договором поставки у заявленому розмірі 22    043,99 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, строк оплати товару, у відповідності до умов договору є таким, що настав, позовні вимоги в частині стягнення основного боргу у розмірі 22    043,99 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Крім того, за прострочення виконання відповідачем зобов'язань щодо оплати отриманого товару позивачем нараховано 1300,57 грн. 3% річних,  4    369,23 грн. інфляційних втрат на підстав ч. 2    ст. 625 ЦК України та 11720,01 грн. пені, 9    392,17 грн.  штрафу. Згідно зі    ст. 610 Цивільного кодексу України    порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку    ст. 625 ЦК України        є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. Нараховані на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України 4    369,23 грн. інфляційних втрат, 1300,00 грн. 3% річних, після перевірки розрахунку, задовольняються судом. Штрафні санкції визначаються ч. 1    ст. 230 ГК України    як господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Поряд з цим,    ст. 549 ЦК України    унормовано, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання, а пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. За приписами    ст. 549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. У відповідності до ч. 6    ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором. Пунктом 8.4. договору сторони передбачили, що у випадку просточення оплати за поставлений товар, покупець сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент сплати пені, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення. Відповідно до п. 8.5. договору, за односторонню необгунтовану відмову від виконання своїх зобов'язань, що випливають з цього договору, винна сторона сплачує штраф у розмірі 1 відсотка від ціни замовленої партії товару. За розрахунком позивача, не спростованим у встановленому законом порядку відповідачем, останній за порушення зобов'язань за Договором має сплатити 11    720,01 грн. пені, 9    392,17 грн. штрафу. Відповідач письмового відзиву на позов та свого контр розрахунку суми позову не надав, стверджувань позивача не спростував. Відповідно до ч.1 ст.77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. За приписами ч.1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю. Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України, у разі задоволення позову, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача в повному обсязі. Враховуючи вкладене та керуючись ст.ст. 73-74, 76-77, 86, 129, 232, 233, 237- 238, 240, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд – ВИРІШИВ: Позов задовольнити повністю. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фреш Міт" (01033, м. Київ, вул. Шота Руставелі, буд.33-Б, нежиле приміщення 27, код ЄДРПОУ 39933582) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернігівський м'ясний двір» (14021, м. Чернігів, вул. Івана Франка, 1А, код ЄДРПОУ 37330774) 22 043 (двадцять дві тисячі сорок три) грн. 99 коп. основного боргу, 11    720 (одинадцять тисяч сімсот двадцять) грн. 01 коп. пені, 4    369 (чотири тисячі триста шістдесят дев'ять)грн. 23 коп. інфляційних втрат, 1    300 (одну тисячу триста) грн. 57 коп. 3% річних, 9    392 (дев'ять тисяч триста дев'яносто дві) грн. 17 коп. штрафу та судовий збір у розмірі 1    600 (одну тисячу шістсот) грн. 00 коп. Наказ видати після набрання рішенням законної сили. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після         повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення може бути оскаржене у строки та порядку, встановленому розділом ІV ГПК України. Повне рішення складено 02.04.2018 Суддя                                                                                                                      О.М.Ярмак