Рішення

від 22.03.2018 по справі 914/2657/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.03.2018р. Справа №914/2657/17

місто Львів

За позовною заявою: Приватного акціонерного товариства транспортно-експедиційний комбінат "Західукртранс", м.Дрогобич Львівської області

до відповідача: Приватного підприємства "Тракт-Контакт", м.Львів

про стягнення 26464,00грн.

Суддя Кітаєва С.Б.

Секретар судового засідання Зарицька О.Р.

Представники сторін:

Від позивача: Білинський М.О. - представник (довіреність від 04.01.2018р.)

Від відповідача: не з'явився

На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Приватним акціонерним товариством транспортно-експедиційний комбінат "Західукртранс", м.Дрогобич Львівської області, до Приватного підприємства "Тракт-Контакт", м.Львів про стягнення заборгованості за договором-доручення №16 (П) в сумі 28427,00грн.

Ухвалою суду від 21.12.2017р. позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та підготовче засіданні призначено на 31.01.2017р.

Ухвалою суду від 22.12.2017р. виправлено описку, допущену у п.3 резолютивної частини ухвали господарського суду від 21.12.2017р. про відкриття провадження у справі, виклавши п.3 в наступній редакції: " 3. Підготовче засідання призначити на: 22.01.2018р. на 14год.30хв."

Ухвалою суду від 22.01.2018р. розгляд підготовчого засідання відкладено на 14.02.2018р.

08.02.2018р. за вх.№329/18 в документообігу суду зареєстровану подану позивачем заяву про уточнення позовних вимог, згідно якої позивач просить стягнути з відповідача заборгованість в сумі 26464,00грн., з якої: 22600,00грн. основний борг, 2475,00грн. пеня, 1115,00грн. інфляційні втрати, 274,00грн. 3 % річних та 1600,00грн. судовий збір. До вказаної заяви долучено докази її надіслання на юридичну та поштові адреси відповідача.

Ухвалою суду від 14.02.2018р. прийнято заяву позивача (вх.№329/18 від 08.02.2018р.) про уточнення розміру позовних вимог до розгляду та відкладено підготовче засідання на 22.02.2018р.

Ухвалою суду від 22.02.2018р. закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 14.03.2018р.

Ухвалою суду від 14.03.2018р. відкладено розгляд справи на 22.03.2018р.

22.03.2018р. за вх..№10284/18 від позивача поступило клопотання про долучення до матеріалів справи копії товарно-транспортної накладної №11/05-02 від 11.05.2017р., яка, на думку позивача, є підтвердженням доставки вантажу за перевезення згідно замовлення від 11.05.2017р. (договір перевезення №79 (П) від 11.05.2017р.).

Відповідно до ст.207 ГПК України головуючий з'ясовує, чи мають учасники справи заяви чи клопотання, пов'язані з розглядом справи, які не були заявлені з поважних причин в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом, та вирішує їх після заслуховування думки інших присутніх у судовому засіданні учасників справи. Суд залишає без розгляду заяви та клопотання, які без поважних причин не були заявлені в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом.

Враховуючи вищенаведене, та те, що дане клопотання позивачем подано після закінчення підготовчого засідання, суд залишає дане клопотання без розгляду та долучається до матеріалів справи.

Позивач явку повноважного представника в судове засідання 22.03.2018р. забезпечив, позовні вимоги підтримав, з врахуванням заяви про зменшення позовних вимог від 02.02.2018р. №18/02-023-21 (вх.№329/18 від 08.02.2018р.) та просить суд стягнути з відповідача 22600,00 грн. основного боргу, 2475,00 грн. пені, 1115,00 грн. інфляційних втрат, 274,00 грн. 3% річних.

В судове засідання 22.03.2018 представник відповідача не з'явився.

Відповідач не скористався наданим йому законом правом подати письмові заперечення проти позову, або будь-які інші письмові заперечення по суті спору чи проти здійснення розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

До матеріалів справи (до позовної заяви) долучені належні докази виконання позивачем вимог ст.172 ГПК України - надіслання відповідачу копії позовної заяви та копій доданих до неї документів листом з описом вкладення на адресу місцезнаходження відповідача, яка також є офіційною адресою його місцезнаходження згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Судом також були вчинені всі належні дії для повідомлення відповідача про відкриття судом провадження у справі - відповідна ухвала суду надсилалася на адресу місцезнаходження відповідача, яка також є офіційною адресою його місцезнаходження згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, а саме: 79049, м.Львів, вул.Скрипника, буд.9, кв.105.

Вказана ухвала надсилалася рекомендованим листом.

Відповідно до п.99 Постанови КМУ від 5 березня 2009р. №270 Про затвердження Правил надання послуг поштового зв'язку , рекомендовані поштові відправлення, які не були вручені під час доставки, повторні повідомлення про надходження реєстрованих поштових відправлень, під час доставки за зазначеною адресою або під час вручення в об'єкті поштового зв'язку вручаються адресату.

У разі відсутності адресата до абонентської поштової скриньки адресата вкладається повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення.

Відповідно до розділу Строк зберігання поштових відправлень, поштових переказів постанови КМУ від 5 березня 2009р. №270 Про затвердження Правил надання послуг поштового зв'язку , у разі невручення рекомендованого листа з поважних причин рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою до об'єкта поштового зв'язку місця призначення із зазначенням причини невручення.

З долученого до матеріалів справи конверта, у якому відповідачу направлялася копія ухвали суду від 21.12.2017р. про відкриття провадження у справі, вбачається, що даний лист було суду повернуто установою зв'язку з відміткою за закінченням встановленого строку зберігання на відділенні.

З указаних Правил вбачається, що повернення поштою рекомендованого листа з зазначенням причини за закінченням терміну зберігання можливо тільки у разі, якщо під час доставки поштою його не можна було вручити адресату або його уповноваженому представнику (відправлення не вручене під час доставки), та якщо на вкладене до абонентської скриньки адресата повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення адресат не відреагував - не звернувся на пошту для отримання судової повістки, проте відправлення чекало адресата (зберігалося) на пошті встановлений законом строк, і лише після його сплину було повернуто за зворотною адресою.

Згідно інформації отриманої з офіційного сайту Укрпошта (https://ukrposhta.ua/vidslidkuvati-forma-poshuku) поштове відправлення, адресоване відповідачу, надійшло до відділення зв'язку Львів 49 (за місцем знаходження відповідача) 26.12.2017р. і 27.12.2017р. відбулась невдала спроба вручення (не вручене під час доставки): інші причини . В подальшому 25.01.2018р. під час повторного вручення міститься запис Невдала спроба вручення (повернення): закінчення встановленого терміну зберігання.

Крім того, судом скеровувалась кореспонденція за поштовою адресою зазначеною у позовній заяві, а саме як вбачається з матеріалів справи, за однією, із зазначених позивачем у позовній заяві, адресою складу (де відбувалось отримання товару), а саме: 79000, м.Львів, а/с 8168.

Згідно інформації отриманої з офіційного сайту Укрпошта (https://ukrposhta.ua/vidslidkuvati-forma-poshuku) поштове відправлення, адресоване відповідачу, надійшло до відділення зв'язку Львів 49 (за місцем знаходження відповідача) 28.12.2017р. В подальшому 05.02.2018р. під час вручення міститься запис Невдала спроба вручення (повернення): закінчення встановленого терміну зберігання.

Скерована судом в подальшому на адреси відповідача кореспонденція поверталась з аналогічних, наведених вище, підстав ( за закінченням терміну зберігання ).

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що неотримання кореспонденції суду відповідачем за юридичною адресою та повернення її до суду з відміткою за закінченням встановленого строку зберігання є наслідками діяння (бездіяльності) відповідача щодо її належного отримання, тобто його власною волею. Відтак, відповідач вважається повідомленим про відкриття провадження у справі належним чином, оскільки судом було виконано всі покладені на нього обов'язки, а відповідач, натомість проявив протиправну процесуальну бездіяльність.

Відповідно до пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. За таких обставин відповідач вважається належним чином повідомленим про час та місце судових засідань.

Відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами. З огляду на відсутність підстав для відкладення розгляду справи, передбачених статтями 202, 216 та 252 Господарського процесуального кодексу України, надання відповідачу можливості для подання відзиву на позов, суд вважає за можливе розглянути справу по суті без участі представника відповідача за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Як вбачається з викладених у позові обставин, що підтверджується матеріалами справи, 06.01.2008 року між Приватним акціонерним товариством транспортно-експедиційним комбінатом "Західукртранс" (Перевізник) та Приватним підприємством Тракт-Контакт (Повірений, Експедиція), було укладено договір-доручення №16 (П) про надання транспортно-експедиційних послуг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом в міжнародному та міжміському сполученні.

Відповідно до п.1.2. договору-доручення №16 (П) від 06.01.2008р. перевізник надає експедиції транспортний засіб по перевезенню вантажів за маршрутами по заявках, що являються невід'ємними додатками даного договору, які експедиція може передавати факсом. Перевезення вантажів проводиться при підтвердженні сторонами кожного конкретного замовлення.

Згідно договору до п.2.2. договору-доручення №16 (П) від 06.01.2008р. експедиція оформляє договір із замовником про транспортно-екпедиційні послуги, в якому обумовлює зобов'язання відповідальність сторін.

Відповідно до п.2.2.1 договору-доручення №16 (П) від 06.01.2008р. сторонами обумовлено своєчасно подавати заявки-замовлення на перевезення вантажів.

Згідно п.3.1 договору-доручення №16 (П) від 06.01.2008р. розрахунки за транспортно-експедиційні послуги між Експедицією та Первізником виконуються у взаємопогодженому між сторонами вказаному у замовленні порядку оплати, тобто Перевізник доручає Експедиції отримувати від Замовника (платника) суми платежів, що належать Перевізнику за перевезення вантажів та інші послуги і перераховувати ці суми на р/р Первізника.

Відповідно до п.3.2. договору-доручення №16 (П) від 06.01.2008р. всі основні та передбачені платежі, в результаті виконаної транспортної роботи та супутних з нею послуг, Експедицію оплачує перевізнику згідно отриманих оригінальних документів (рахунку, ТТН, CMR, актів виконаних робіт, прихідних накладних, подат. Накладних, інш.) на протязі 10 (десяти) банківських днів.

Сторонами було підписано договори перевезення (заявки) вантажів:

від 28.02.2017р. №39 (П) по маршруту м.Київ-м.Львів, ТТН від 28.02.2017р. №878468, виставлено рахунок №01543 від 01.03.2017р. на суму 7100,00 грн.,

від 02.03.2017р. №43 (П) по маршруту с.Щасливе Київської області-м.Львів, ТТН від 02.03.2017р. №000000008917, виставлено рахунок №01612 від 03.03.2017р. на суму 7600,00 грн.,

від 07.03.2017р. №47 (П) по маршруту смт.Дударків Київської області-м.Львів, ТТН від 08.03.2017р. №15156, виставлено рахунок №01813 від 09.03.2017р. на суму 6500,00 грн.,

від 11.05.2017р. №79 (П) по маршруту м.Біла Церква-м.Червоноград, ТТН від 11.05.2017р. №025072, виставлено рахунок №04145 від 12.05.2017р. на суму 6000,00 грн.

Відповідно до п.1.2 договорів перевезення вантажів №39 П, 43 (П), 47 (П), №79 (П) експедиція здійснює оплату послуг по перевезенню вантажу на протязі 15 банківських днів з моменту отримання оригінальних документів від перевізника.

В ході розгляд справи позивачем подано заяву про уточнення позовних вимог від 02.02.2018р. №18/02-023-21, яка за своїм змістом є заявою про зменшення розміру позовних вимог, у якій позивач зазначає, що згідно вказаних вище рахунків №01543 від 01.03.2017р, №01813 від 09.03.2017р., №01612 від 03.03.2017р., №04145 від 12.05.2017р. послуги надано на загальну суму 27200,00 грн. 15.05.2017р. відповідач здійснив часткову оплату по рахунку №01543 від 01.03.2017р. на суму 4600,00 грн.

Таким чином, позивач вважає, що відповідач в порушення договірних умов та норм чинного законодавства не виконав взяті на себе зобов'язання по повній оплаті отриманих послуг, у зв'язку з чим в останнього виникла заборгованість перед Позивачем за отримані послуги у розмірі 22600,00 грн.

Відповідачу за вих.№17/08-170-21 від 18.08.2017 року було пред'явлено претензію для сплати в добровільному порядку боргу за здійснені перевезення. Відповідач отримав дану претензію 29.08.2017р, що підтверджується повідомлення про вручення поштового відправлення. Однак, залишив її без відповіді та задоволення.

Відповідно до п. 4.4 договору-доручення №16 (П) від 06.01.2008р. у випадку несвоєчасної оплати за надану Перевізником послугу, Експедицію сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми фрахту за кожен день прострочення, але не більше ніж розмір плати за перевезення, а також річні та інфляційні втрати.

У відповідності до п.4.4. договору-доручення №16 (П) від 06.01.2008р. позивачем нараховано відповідачу пеню у розмірі 2475,00 грн., інфляційні втрати у розмірі 1115,00 грн., 3 % річних у розмірі 247,00 грн.

При прийнятті рішення суд виходить з наступного.

Згідно з ч.1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч.2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п.1 ч.2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст. 202 Господарського кодексу України, ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання, зокрема, припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п. 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як передбачено ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 626 Цивільного кодексу України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Як визначено п. 3 ч. 1 ст. 174 ГК України, господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно з ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Договір №16 (П) від 06.01.2008 року на підставі якого заявлено позовні вимоги, за своєю правовою природою є транспортного експедирування.

Відповідно до ст. 929 ЦК України, за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов'язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов'язання, пов'язані з перевезенням. Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо).

Згідно ч. З ст. 929 ЦК України умови договору транспортного експедирування визначаються за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом, іншими нормативно-правовими актами.

Статтею 931 ЦК України, передбачено, що розмір плати експедиторові встановлюється договором транспортного експедирування, якщо інше не встановлено законом. Якщо розмір плати не встановлений, клієнт повинен виплатити експедитору розумну плату.

Стаття 599 ЦК України вказує на те, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені ст. 193 ГК України.

Згідно із ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідач по справі не вжив заходів щодо погашення заборгованості в добровільному порядку. Станом на час розгляду справи Відповідач не погасив основний борг та не надав доказів погашення заборгованості, яка заявлена до стягнення.

Відповідно до статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

З азначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Дослідивши подані позивачем докази на підтвердження здійснення послуг з перевезення вантажів, судом зазначається наступне:

по договору перевезення вантажу від 28.02.2017р. №39 (П) по маршруту м.Київ-м.Львів, позивач надає, як доказ надання послуг товарно-транспортну накладну від 28.02.2017р. №878468, на якій наявна відмітка отримувача вантажу (підпис уповноваженої особи та петачка);

по договору перевезення вантажу від 02.03.2017р. №43 (П) по маршруту по маршруту с.Щасливе Київської області-м.Львів, позивач надає, як доказ надання послуг товарно-транспортну накладну від 02.03.2017р. №000000008917, на якій наявна відмітка отримувача вантажу (підпис уповноваженої особи та петачка);

по договору перевезення вантажу від 07.03.2017р. №47 (П) по маршруту по маршруту смт.Дударків Київської області-м.Львів, позивач надає, як доказ надання послуг товарно-транспортну накладну від 08.03.2017р. №15156, на якій наявна відмітка отримувача вантажу (підпис уповноваженої особи та петачка);

Оригінали вищезазначених ТТН оглянуті судом в засіданні.

по договору перевезення вантажу від 11.05.2017р. №79 (П) по маршруту по маршруту м.Біла Церква-м.Червоноград, позивач надає, як доказ надання послуг копію товарно-транспортної накладної від 11.05.2017р. №025072, на якій відсутня відмітка отримувача вантажу. Оригінал ТТН позивач для огляду суду не надав, у зв'язку з його відсутністю. Відтак дана товарно-транспортна накладна від 11.05.2017р. №025072 належним доказом надання позивачем відповідачу послуг вважатись не може.

З огляду на зазначене, суд вважає, що матеріалами справи підтверджено доводи позивача про існування у ПП Тракт-Контакт заборгованості за надані транспортні послуги лише по договорах перевезення вантажів від 28.02.2017р. №39 (П), від 02.03.2017р. №43 (П) та від 07.03.2017р. №47 (П) на сумі 16600,00 грн., у зв'язку з чим позовна вимога ПрАТ ТЕК Західукртранс про стягнення з ПП Тракт-Контакт основного боргу підлягає до задоволення частково у розмірі 16600,00 грн. В задоволенні решти позову про стягнення 6000,00 грн. по договору перевезення вантажу від 11.05.2017р. №79 (П), суд прийшов до висновку відмовити за недоведеністю.

За умовами ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.6 ст.232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Згідно зі ст.ст.1, 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Здійснивши перерахунок пені за допомогою програми ЛЗ ПІДПРИЄМСТВО 9.5.3 ТОВ Інформаційно-аналітичний центр ЛІГА , ТОВ ЛІГА: ЗАКОН , 2018 , суд встановив, що:

- по договору перевезення вантажу від 28.02.2017р. №39 (П) (рахунок №01543 від 01.03.2017р.) за період з 06.09.2017р. по 31.01.2018р. від суми боргу 2500,00 грн. розмір пені становить 274,52 грн. (позивачем заявлено до стягнення 273,00 грн.);

- по договору перевезення вантажу від 02.03.2017р. №43 (П) (рахунок №01612 від 03.03.2017р.) за період з 06.09.2017р. по 31.01.2018р. від суми боргу 7600,00 грн. розмір пені становить 834,54 грн. (позивачем заявлено до стягнення 833,00 грн.);

- по договору перевезення вантажу від 07.03.2017р. №47 (П) (рахунок №01813 від 09.03.2017р.) за період з 06.09.2017р. по 31.01.2018р. від суми боргу 6500,00 грн. розмір пені становить 713,75 грн. (позивачем заявлено до стягнення 712,00 грн.).

Суд приходить до висновку, що позовна вимога про стягнення пені підлягає до задоволення частково у розмірі 1818,00 грн.

Пунктом 4.4. договору-доручення №16 (П) від 06.01.2008р. та нормами ст.625 ЦК України передбачена відповідальність за порушення грошового зобовязання, а саме: сплата суми боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення та трьох відсотків річних від простроченої суми.

Здійснивши перерахунок інфляційних втрат за допомогою програми ЛЗ ПІДПРИЄМСТВО 9.5.3 ТОВ Інформаційно-аналітичний центр ЛІГА , ТОВ ЛІГА: ЗАКОН , 2018 , суд встановив, що:

- по договору перевезення вантажу від 28.02.2017р. №39 (П) (рахунок №01543 від 01.03.2017р.) за період з 06.09.2017р. по 31.12.2017р. від суми боргу 2500,00 грн. розмір інфляційних втрат становить 129,86 грн. (позивачем заявлено до стягнення 130,00 грн.);

- по договору перевезення вантажу від 02.03.2017р. №43 (П) (рахунок №01612 від 03.03.2017р.) за період з 06.09.2017р. по 31.12.2017р. від суми боргу 7600,00 грн. розмір інфляційних втрат становить 394,79 грн. (позивачем заявлено до стягнення 335,00 грн.);

- по договору перевезення вантажу від 07.03.2017р. №47 (П) (рахунок №01813 від 09.03.2017р.) за період з 06.09.2017р. по 31.12.2017р. від суми боргу 6500,00 грн. розмір інфляційних втрат становить 337,65 грн. (позивачем заявлено до стягнення 338,00 грн.).

Суд приходить до висновку, що позовна вимога про стягнення інфляційних втрат підлягає до задоволення частково у розмірі 803,00 грн.

Здійснивши перерахунок 3% річних за допомогою програми ЛЗ ПІДПРИЄМСТВО 9.5.3 ТОВ Інформаційно-аналітичний центр ЛІГА , ТОВ ЛІГА: ЗАКОН , 2018 , суд встановив, що:

- по договору перевезення вантажу від 28.02.2017р. №39 (П) (рахунок №01543 від 01.03.2017р.) за період з 06.09.2017р. по 31.01.2018р. від суми боргу 2500,00 грн. розмір 3% річних становить 30,41 грн. (позивачем заявлено до стягнення 30,00 грн.);

- по договору перевезення вантажу від 02.03.2017р. №43 (П) (рахунок №01612 від 03.03.2017р.) за період з 06.09.2017р. по 31.01.2018р. від суми боргу 7600,00 грн. розмір 3% річних становить 92,45 грн. (позивачем заявлено до стягнення 92,00 грн.);

- по договору перевезення вантажу від 07.03.2017р. №47 (П) (рахунок №01813 від 09.03.2017р.) за період з 06.09.2017р. по 31.12.2017р. від суми боргу 6500,00 грн. розмір 3% річних становить 79,07 грн. (позивачем заявлено до стягнення 79,00 грн.).

Суд приходить до висновку, що позовна вимога про стягнення 3% річних підлягає до задоволення частково у розмірі 201,00 грн.

Відповідно до частини 5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що відповідачем не спростовано доводів позовної заяви, хоч йому було створено усі можливості для надання заперечень, від жодного учасника справи не надходило клопотання про витребування доказів, судом не виявлено на підставі наявних документів у справі інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, відтак вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково, а саме до стягнення з відповідача на користь позивача належать: 16600,00 грн. основного боргу, 1818,00 грн. пені, 201,00 грн. 3% річних, 803,00 грн. інфляційних втрат.

Відповідно до частини 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України у випадку, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору. Відтак, враховую часткове задоволення позовних вимог, відшкодування витрат позивача на оплату судового збору покладається на відповідача пропорційно до задоволених позовних вимог у розмірі 1174,25 грн.

Керуючись статтями 2, 4, 73, 76-80, 86, 91, 123, 129, 194, 195, 201, 207, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ :

1. Позов, з врахуванням заяви позивача №18/02-023-21 від 02.02.2018р. (вх..№329/18 від 08.02.2018р.), задоволити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Тракт-Контакт" (79049, м.Львів, вул.Скрипника, буд.9, кв.105; ідентифікаційний код 35009976) на користь Приватного акціонерного товариства транспортно-експедиційний комбінат "Західукртранс" (82100, Львівська область, м.Дрогобич, вул.П.Орлика, буд. 22; ідентифікаційний код 13825481) 16600,00 грн. основного боргу, 1818,00 грн. пені, 201,00 грн. 3% річних, 803,00 грн. інфляційних втрат та 1174,25 грн. судового збору.

3. В задоволенні решти позову відмовити.

4. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Виготовлення повного тексту рішення відкладається на строк до 10 днів з дня закінчення розгляду справи.

Рішення суду набирає законної сили у строки передбачені ст. 241 ГПК України.

Рішення може бути оскаржене в порядку та строки передбачені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/.

Повний текст рішення виготовлено 02.04.2018р.

Суддя Кітаєва С.Б.