Ухвала

від 30.03.2018 по справі 15/95

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

30 березня 2018 року Справа № 15/95< Текст >

Суддя Господарського суду Луганської області Драгнєвіч О.В., розглянувши скаргу Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" за вих.№ 31/13-868 від 16.03.2018 на дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області Галушка М.В. з виконання наказу Господарського суду Луганської області від 23.06.2009 у справі №15/95

за позовом Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м. Київ

до Комунального підприємства "Лисичанськтепломережа", м. Лисичанськ Луганської області

про стягнення 5 164 165 грн 47 коп.,

орган виконання рішення - Відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області,

при секретарі судового засідання Рвачові О.О.,

у засіданні брали участь:

від стягувача: Тіщенко А.А., представник за довіреністю № 75/17 від 27.12.2017;

від боржника: Дядько Г.П., представник за довіреністю № 544 від 27.02.2018;

від органу виконання судового рішення: представник не прибув.

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського суду Луганської області від 09.06.2009 у справі № 15/95 позов Дочірньої компанії "Газ України"Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" задоволено повністю. Присуджено до стягнення з Комунального підприємства "Лисичасньктепломережа" на користь Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України": борг у сумі 4 587 334 грн. 46 коп., пеню у сумі 295 908 грн. 23 коп., інфляційні втрати у сумі 244 046 грн. 68 коп., 3% річних у сумі 36 876 грн. 10 коп., витрати зі сплати державного мита у сумі 25 500 грн. 00 коп. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн. 00 коп.

На виконання вказаного рішення господарським судом стягувачу видано наказ №15/95 від 23.06.2009.

Зазначений наказ позивачем було направлено для виконання до відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області, та постановою від 19.03.2012 було відкрито виконавче провадження №31927315.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 20.02.2017 задоволено заяву Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" за вих.№ 31/13-788 від 10.02.2017 про видачу дублікату наказу №15/95 від 23.06.2009. Видано Дочірній компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" дублікат наказу Господарського суду Луганської області від 23.06.2009 у справ №15/95.

04.05.2017 державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області винесено постанову про відновлення виконавчого провадження ВП№31927315, та виведення виконавчого провадження із зведеного.

27.02.2018 державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області винесено постанову про зупинення вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні ВП№31927315.

20.03.2018 Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" звернулася Господарського суду Луганської області із скаргою за вих.№31/13-868 від 16.03.2018 на дії головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області Галушко М.В. з виконання наказу Господарського суду Луганської області від 23.06.2009 у справі №15/95, в якій скаржник просить:

- визнати дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області Галушка М.В. щодо винесення постанови про зупинення вчинення виконавчих дій від 27.02.2018 ВП№31927315 з примусового виконання наказу Господарського суду Луганської області від 23.06.2009 №15/95, незаконними;

- визнати постанову про зупинення вчинення виконавчих дій від 27.02.2018 ВП№31927315 з примусового виконання наказу Господарського суду Луганської області від 23.06.2009 №15/95 недійсною;

- зобов'язати головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області Галушка М.В. вжити всі заходи для виконання рішення суду.

На обґрунтування скарги заявник зазначає, що згідно положень п. 10 ч. 1 та ч. 4 ст. 34 Закону України „Про виконавче провадження" заборгованість, зокрема щодо стягнення судового збору не підпадає під дію норм Закону України „Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних, теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії". Тобто, на законодавчому рівні встановлений вичерпний перелік видів заборгованості, виконавче провадження за якими підлягає зупиненню і розширеного тлумачення такого переліку не передбачено. Крім того, як зазначає скаржник, судовий збір боржником не сплачено, за даними бухгалтерського обліку компанії обліковується сума несплаченого судового збору Комунальним підприємством "Лисичанськтепломережа" у справі №15/95 в розмірі 1 083 грн 61 коп. За вказаних обставин, державним виконавцем неправомірно винесено постанову про зупинення вчинення виконавчих дій від 27.02.2018 ВП№31927315, адже рішення суду повинно було виконуватися державним виконавцем до повного його фактичного виконання.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 20.03.2018 розгляд скарги Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"

призначено на 29.03.2018. Задоволено клопотання заявника про участь представника в судовому засіданні, призначеному з розгляду поданої скарги в режимі відеоконференції.

В судове засідання 29.03.2018, яке проводилось в режимі відеоконференції, прибув представник боржника, а в приміщення Київського апеляційному господарському суду прибув представникстягувача.

Крім того, від учасників процесу на електронну пошту суду надійшли додаткові письмові пояснення з документами та відзив.

Суд, враховуючи обмежений процесуальний 10 денний строк розгляду скарги, приймає до розгляду подані учасниками на електронну пошту суду додаткові письмові пояснення та документи.

Зокрема, від стягувача надійшли письмові пояснення за вих.№31/13-1061 та №31/13-1060 від 28.03.2018, в яких повідомлено про сплату боржником судового збору в сумі 6 360 грн 25 коп. згідно платіжного доручення №621 від 27.03.2018 та долучено копію платіжного доручення.

Відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області представника в засідання не направив.

Разом з тим, орган виконання рішення надав відзив на подану скаргу, додаткові документи та клопотання про розгляд скарги за відсутності представника у зв'язку із неможливістю забезпечити явку.

Суд, розглянувши заявлене клопотання, задовольнив його.

Як вбачається з наданого відзиву за вих. №2347 від 28.03.2018, орган виконання рішення вважає скаргу необґрунтованою, посилаючись на наступне. Державним виконавцем вчинялись всі необхідні дії з виконання наказу №15/95, зокрема з метою встановлення майнового стану боржника державним виконавцем направлялися запити до обліково-реєстраційних установ, винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, направлено запити до банківських установ щодо залишку коштів на рахунку боржника та повторно направлено запити до обліково-реєстраційних установ. Враховуючи наказ Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 03.08.2017 №190, відповідно до якого боржника було включено до Реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості за спожиті енергоносії, 27.02.2018 державним виконавцем на підставі п.10 ч.1 ст.34 Закону України Про виконавче провадження винесено постанову про зупинення вчинення виконавчих дій.

Однак, виявивши допущену помилку, в подальшому 20.03.2018 державним виконавцем винесено постанову про виправлення помилки у постанові про зупинення вчинення виконавчих дій від 27.02.2018 в частині зупинення вчинення виконавчих дій щодо стягнення витрат зі сплати державного мита у сумі 25 500 грн 00 коп. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 грн 00 коп. Зупинено вчення виконавчих дій саме в частині стягнення боргу у сумі 4 587 334 грн. 46 коп., пені у сумі 295 908 грн. 23 коп., інфляційних втрат у сумі 244 046 грн. 68 коп., 3% річних у сумі 36 876 грн. 10 коп. Копію постанови про виправлення помилки направлено сторонам виконавчого провадження.

Крім того, в доповненнях до відзиву на скаргу за вих.№2399 від 29.03.2018, державний виконавець зазначає, що на момент винесення постанови про зупинення вчинення виконавчих дій на адресу Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області не надходило від сторін повідомлень про залишок заборгованості по примусовому виконанню наказу Господарського суду луганської області від 23.06.2009 №15/95, здійснені погашення заборгованості. За таких обставин, державний виконавець вважає відсутніми підстави для задоволення скарги.

В судовому засіданні представник стягувача підтримав заявлені вимоги за скаргою, просив її задовольнити.

Представник боржника залишив на розсуд суду заявлені вимоги за скаргою. Разом з тим, підтвердив здійснення оплати судового збору в розмірі 6 360 грн 25 коп., надавши копію платіжного доручення №621 від 27.03.2018 та копії листів до органу виконання рішення, в яких боржник просив закрити виконавче провадження.

Також в судовому засіданні представники обох сторін вказали, що наразі на час проведення судового засідання наказ суду від 23.06.2009 повністю виконано, заборгованість була погашена відповідачем та частково була списана ще в 2011 - 2012 роках у відповідності до протокольних рішень. Однак, на підтвердження вказаних обставин відповідних документів сторонами суду не надано.

Надаючи оцінку правомірності вчинених державним виконавцем дій з примусового виконання наказу №15/95, суд зазначає наступне.

Згідно до статті 326 Господарського процесуального кодексу України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставною для відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

За змістом ч. 1 та 2 ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Як вже зазначалося вище, 27.02.2018 державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області винесено постанову про зупинення вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні ВП№31927315 (з виконання наказу суду №15/95 від 23.06.2009 повністю) на підставі п. 10 ч. 1 ст. 34, ст.35 Закону України "Про виконавче провадження" (у зв'язку із включенням боржника до Реєстру теплопостачальних та теплогенеруючих організацій, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості за спожиті енергоносії суб'єктів господарювання відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії"), що і стало підставою оскарження стягувачем виконавчих дій до суду.

В подальшому, 20.03.2018 державним виконавцем винесено на підставі ст.74 Закону України "Про виконавче провадження" постанову про виправлення помилки у процесуальному документі - постанові про зупинення вчинення виконавчих дій від 27.02.2018, внесено виправлення до документу в частині зупинення вчинення виконавчих дій щодо стягнення витрат зі сплати державного мита у сумі 25 500 грн 00 коп. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 грн 00 коп.

Отже, зупинено вчення виконавчих дій за вказаним наказом суду лише в частині стягнення боргу у сумі 4 587 334 грн. 46 коп., пені у сумі 295 908 грн. 23 коп., інфляційних втрат у сумі 244 046 грн. 68 коп., 3% річних у сумі 36 876 грн. 10 коп. Копію постанови направлено сторонам виконавчого провадження.

Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження", виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі, включення підприємств, що виробляють, транспортують та постачають теплову енергію, надають послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, послуги з постачання холодної води та послуги з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), до реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії", з виконавчих проваджень, стягувачами за якими є Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", її дочірня компанія "Газ України", Публічне акціонерне товариство "Укртрансгаз", постачальники електричної енергії, а боржниками - підприємства, що виробляють теплову енергію, транспортують та постачають теплову енергію, надають послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, та підприємства централізованого водопостачання та водовідведення, що надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, послуги з постачання холодної води та послуги з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем).

Виконавче провадження з підстави, передбаченої пунктом 10 частини першої цієї статті, зупиняється у частині стягнення заборгованості за спожитий природний газ, використаний станом на 1 липня 2016 року для виробництва теплової та електричної енергії, послуг з опалення та постачання гарячої води (з урахуванням суми неустойки (штрафу, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість за спожитий природний газ), крім заборгованості, раніше реструктуризованої (розстроченої та/або відстроченої), у тому числі згідно з рішенням суду (ч. 4 ст. 34 вказаного Закону).

Реєстр підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості - державна відкрита, загальнодоступна інформаційна система, що забезпечує збирання, накопичення, обробку, захист, облік та надання інформації про підприємства та організації, які є учасниками процедури врегулювання заборгованості відповідно до цього Закону. Реєстр розміщується на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері житлово-комунального господарства (абз. 9 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії").

Судом встановлено відповідно до інформації, що міститься на сайті Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, що боржника - Комунальне підприємство "Лисичанськтепломережа" (код ЄДРПОУ 13401321) включено до Реєстру теплопостачальних та теплогенеруючих організацій, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості за спожиті енергоносії, згідно наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 03 серпня 2017 року № 190.

З матеріалів справи, а саме зі змісту рішення Господарського суду Луганської області від 09.06.2009 та наказу суду від 23.06.2009, стягувачем за даним наказом є - Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", боржником є - Комунальне підприємство "Лисичанськтепломережа", заборгованість, яка була предметом розгляду у справі № 15/95 та стягнута за рішенням суду (борг у сумі 4 587 334 грн 46 коп., пеня у сумі 295 908 грн 23 коп., інфляційні втрати у сумі 244 046 грн 68 коп., 3% річних у сумі 36 876 грн 10 коп.), нараховані на заборгованість, яка виникла до 01 липня 2016 року.

З огляду на те, що на час прийняття оспорюваної постанови 27.02.2018 Комунальне підприємство "Лисичанськтепломережа" внесено до Реєстру теплопостачальних та теплогенеруючих організацій, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості за спожиті енергоносії , а заборгованість, що стягується, виникла та інфляційні нарахування, 3% річних, пеня нараховані на заборгованість, що виникла саме до 01 липня 2016 року, господарський суд дійшов висновку про те, що державним виконавцем було правомірно зупинено вчинення виконавчих дій по виконавчому провадженню ВП №31927315 на підставі п. 10 ч.1 ст. 34 Закона України "Про виконавче провадження" в частині стягнення основного боргу в сумі 4 587 334 грн. 46 коп., пені у сумі 295 908 грн. 23 коп., інфляційних втрат у сумі 244 046 грн. 68 коп., 3% річних у сумі 36 876 грн. 10 коп.

За таких обставин, скарга стягувача в даній частині заявлених вимог (щодо визнання незаконними дій головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області Галушка М.В. з винесення постанови про зупинення вчинення виконавчих дій від 27.02.2018 в частині зупинення виконавчих дій з примусового виконання наказу в частині стягнення боргу, пені, інфляційних втрат, 3%; визнання недійсною постанови про зупинення вчинення виконавчих дій частині зупинення виконавчих дій щодо стягнення боргу, пені, інфляційних втрат, 3%; зобов'язання головного державного виконавця вжити всі заходи для виконання рішення суду в частині вимог щодо стягнення боргу, пені, інфляційних втрат, 3%) визнається судом необґрунтованою. А тому в задоволенні цієї частини вимог скарги Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" слід відмовити повністю.

Як вбачається з оскаржуваної постанови від 27.02.2018, державним виконавцем первісно було неправомірно зупинено вчинення виконавчих дій в цілому з примусового виконання наказу Господарського суду Луганської області №15/95 від 23.06.2009, за яким предметом стягнення є не лише сума боргу, пеня, інфляційні втрати, 3% річних, а й витрати зі сплати державного мита у сумі 25 500 грн 00 коп. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн 00 коп.

Так, згідно вимог ч. 4 ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження" вчинення виконавчих дій з примусового виконання наказу зупиняється лише в частині стягнення заборгованості за спожитий природний газ, використаний станом на 1 липня 2016 року для виробництва теплової та електричної енергії, послуг з опалення та постачання гарячої води (з урахуванням суми неустойки (штрафу, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість за спожитий природний газ).

Тобто, даною статтею наведено вичерпний перелік вимог, в якій саме частині має бути зупинено виконавче провадження, судовий збір (раніше витрати зі сплати державного мита) або витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу не віднесено до даного кола. Відповідно зупинення виконавчого провадження в частині вчинення виконавчих дій щодо стягнення витрат зі сплати державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на підставі ч.4 ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження" є незаконним, а отже скарга стягувача в даній частині заявлених вимог (щодо визнання незаконними дій головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області Галушка М.В. з винесення постанови про зупинення вчинення виконавчих дій від 27.02.2018 в частині зупинення виконавчих дій з примусового виконання наказу в частині стягнення витрат із сплати державного мита у сумі 25 500 грн 00 коп. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 грн 00 коп.; визнання недійсною постанови про зупинення вчинення виконавчих дій частині зупинення виконавчих дій щодо стягнення витрат із сплати державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; зобов'язання головного державного виконавця вжити всі заходи для виконання рішення суду в частині вимог щодо стягнення витрат із сплати державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) визнається судом обґрунтованою.

В той же час, судом встановлено, що вже після прийняття судом до розгляду поданої стягувачем скарги (ухвала про призначення скарги до розгляду від 20.03.2018), головним державним виконавцем 20.03.2018 самостійно виправлено допущену помилку в процесуальному документі, внесено виправлення до документу в частині зупинення вчинення виконавчих дій щодо стягнення витрат зі сплати державного мита у сумі 25 500 грн 00 коп. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 грн 00 коп. Зупинено вчення виконавчих дій за вказаним наказом суду лише в частині стягнення боргу у сумі 4 587 334 грн. 46 коп., пені у сумі 295 908 грн. 23 коп., інфляційних втрат у сумі 244 046 грн. 68 коп., 3% річних у сумі 36 876 грн. 10 коп.

Згідно положень п. 9.9. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" у вирішенні питань, які виникають у розгляді скарг на рішення, дії або бездіяльність посадових осіб Державної виконавчої служби, до заяв учасників виконавчого провадження (заявників) мають застосовуватися положення ГПК України, якими врегульовано аналогічні питання.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.231 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Як вбачається з матеріалів скарги, державним виконавцем після винесення судом ухвали від 20.03.2018 про прийняття до розгляду скарги Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", прийнята постанова від 20.03.2018 про виправлення помилки в частині зупинення виконавчого провадження щодо стягнення витрат зі сплати державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Копію постанови про виправлення помилки було направлено сторонам виконавчого провадження. Сама постанова від 20.03.2018 про виправлення помилки наявна в реєстрі виконавчих проваджень.

Суд вважає можливим врахувати постанову головного державного виконавця від 20.03.2018, якою було державним виконавцем самостійно виправлено помилку первісно допущену при прийнятті постанови від 27.02.2018 ВП №31927315 про зупинення вчинення виконавчих дій, оскільки вказана постанова є чинною, у судовому порядку не визнавалась недійсною, а відтак, створює для сторін відповідні правові наслідки.

Враховуючи зазначене, суд приходить до висновку про необхідність закриття провадження на підставі п.2 ч.1 ст.231 Господарського процесуального кодексу України з розгляду скарги Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", зокрема : в частині вимоги щодо визнання незаконними дій головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області Галушка М.В. з винесення постанови про зупинення вчинення виконавчих дій від 27.02.2018 ВП№31927315 з примусового виконання наказу Господарського суду Луганської області від 23.06.2009 №15/95, в частині зупинення виконавчих дій з примусового виконання наказу щодо стягнення витрат із сплати державного мита у сумі 25 500 грн 00 коп. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 грн 00 коп.; в частині вимоги щодо визнання недійсною постанови про зупинення вчинення виконавчих дій від 27.02.2018 в частині зупинення виконавчих дій з примусового виконання наказу щодо стягнення витрат із сплати державного мита у сумі 25 500 грн 00 коп. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 грн 00 коп.; в частині вимоги щодо зобов'язання головного державного виконавця відділу вжити всі заходи для виконання рішення суду в частині вимог зупинення провадження щодо стягнення витрат із сплати державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Судом також враховано, що аналогічних висновків дійшов Верховний Суд України в постанові від 20.03.2018 у справі №922/3598/14.

З приводу пояснень сторін, наданих в судовому засіданні про те, що наразі на час проведення судового засідання наказ суду від 23.06.2009 повністю виконано, заборгованість була погашена відповідачем та частково була списана ще в 2011 - 2012 роках у відповідності до протокольних рішень, здійснено оплату судового збору в розмірі 6 360 грн 25 коп. згідно платіжного доручення №621 від 27.03.2018, суд зазначає наступне.

Відповідно до вимог статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1,3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Наразі пояснення сторін щодо здійснення раніше, ще в 2011 - 2012 роках списання та погашення заборгованість за спожитий природний газ, у тому числі заборгованості за додатковими вимогами, тобто до прийняття державним виконавцем постанови про зупинення виконавчого провадження від 27.02.2018, та повідомлення про це Відділ примусового виконання рішень, суд оцінює критично з огляду на наступне.

Відповідно до ч.4 ст.19 Закону України "Про виконавче провадження", сторони зобов'язані невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також про виникнення обставин, що обумовлюють обов'язкове зупинення вчинення виконавчих дій, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржник - фізична особа - також про зміну місця роботи.

Наразі в порушення вимог ч.4 ст.19 Закону України "Про виконавче провадження", ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, стягувачем не надано суду доказів належного повідомлення органу виконання рішення про погашення боргу та залишок заборгованості на час прийняття оскаржуваної постанови про зупинення виконавчого провадження від 27.02.2018 та не долучено на підтвердження відповідних доказів щодо здійснених списань заборгованості/здійснених відповідачем платежів протягом 2011 - 2012 років.

Боржником також в порушення вказаних вимог не надано суду відповідних доказів. Наразі представником відповідача долучено лише копію платіжного доручення №621 від 27.03.2018 про сплату судового збору в розмірі 6 360 грн 25 коп., яка була здійснена вже після прийняття оспорюваної постанови державного виконавця від 27.02.2018, а тому не впливає на встановлені судом обставини та оцінку правомірності прийняття постанови.

Долучену представником відповідача копію листа до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області №912 від 15.05.2017, в якому йдеться про те, що згідно Закону України Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію від 12.05.2011 №3319 та постанови Кабінету Міністрів України від 08.08.2011 №894 Про затвердження порядку списання заборгованості за природний газ та електричну енергію списана заборгованість за спожитий природний газ, у тому числі заборгованість за штрафні санкції в розмірі 5164165 грн 47 коп. та сплачено власними коштами у розмірі 19257 грн 75 коп., а всього у розмірі 5 183 423 грн 22 коп., суд не може прийняти в якості належного й допустимого доказу на підтвердження вказаних обставин.

Наразі боржником на підтвердження здійснених списань заборгованості згідно Закону України Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію від 12.05.2011 №3319 та постанови Кабінету Міністрів України від 08.08.2011 №894, а також здійснених погашень боргу за рахунок власних коштів, в порушення вимог ст. 74 Господарського процесуального кодексу України не надано належних доказів - первісних документів (протокольних рішень, платіжних доручень, тощо, на які посилається відповідач).

Натомість, як вбачається з наданих органом виконання рішень письмових пояснень у відзиві, на момент винесення постанови про зупинення вчинення виконавчих дій від 27.02.2018, інформація від сторін з приводу здійснення погашення заборгованості по примусовому виконанню наказу Господарського суду Луганської області від 23.06.2009 №15/95 та документи на підтвердження погашення (стягнення) заборгованості, не надходила.

Крім того, в матеріалах справи відсутні докази щодо оскарження сторонами бездіяльності органу виконання рішення з вказаних підстав.

Суд зауважує про те, що не надання своєчасно сторонами вказаних документів щодо здійснення списань/погашень заборгованості за наказом (протокольних рішень, платіжних доручень, тощо) також унеможливлює встановлення судом самостійно вказаних обставин (коли здійснювалися погашення/списання, в якому розмірі, наявність/відсутність заборгованості в цілому, тощо) та унеможливлює здійснення судом оцінки правомірності вчинених державних виконавцем дій щодо зупинення виконавчого провадження, враховуючи зазначені доводи (з огляду на відсутність в матеріалах справи первісних документів).

Враховуючи зазначене, суд роз'яснює сторонам, що наразі обставини, про які представники сторін надали пояснення у судовому засіданні (здійснення погашення заборгованості за наказом повністю на час проведення судового засідання) є підставою для врахування та вирішення в межах виконавчого провадження окремо питання щодо необхідності закриття виконавчого провадження за наказом Господарського суду Луганської області від 23.06.2009 №15/95 (у разі звернення із заявами та надання органу виконання рішень відповідних документів на підтвердження).

Керуючись ст.ст. 120, 197, п.2 ч.1 ст.231, ст.ст. 240, 234-235, 339-343 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Провадження з розгляду скарги Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" в частині вимоги щодо визнання незаконними дій головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області Галушка М.В. з винесення постанови про зупинення вчинення виконавчих дій від 27.02.2018 ВП№31927315 з примусового виконання наказу Господарського суду Луганської області від 23.06.2009 №15/95, в частині зупинення виконавчих дій з примусового виконання наказу щодо стягнення витрат із сплати державного мита у сумі 25 500 грн 00 коп. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 грн 00 коп., закрити.

2. Провадження з розгляду скарги Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" в частині вимоги щодо визнання недійсною постанови про зупинення вчинення виконавчих дій від 27.02.2018 ВП№31927315 з примусового виконання наказу Господарського суду Луганської області від 23.06.2009 №15/95 в частині зупинення виконавчих дій з примусового виконання наказу щодо стягнення витрат із сплати державного мита у сумі 25 500 грн 00 коп. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 грн 00 коп., закрити.

3. Провадження з розгляду скарги Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" в частині вимоги щодо зобов'язання головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області Галушка М.В. вжити всі заходи для виконання рішення суду в частині вимог щодо стягнення витрат із сплати державного мита у сумі 25 500 грн 00 коп. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 грн 00 коп., закрити.

4. В задоволенні іншої частини вимог скарги Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" відмовити повністю.

Ухвала набирає законної сили після її оголошення 29.03.2018 та може бути оскаржена відповідно до ст.ст. 254-256 Господарського процесуального кодексу України, протягом десяти днів з дня складання повного тексту ухвали.

Згідно пункту 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повний текст ухвали складено 02.04.2018.

Суддя О.В. Драгнєвіч