Рішення

від 27.03.2018 по справі 914/271/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.03.2018р. Справа №914/271/18

Суддя О.Запотічняк при секретарі В.Думин розглянула справу

за позовом: Приватного малого підприємства "ЛІЛЯ", м. Самбір, Львівська область

до відповідача: Самбірського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства, м. Самбір, Львівська область

про зобов'язання відповідача відновити водопостачання до торгового центру

За участю представників:

від позивача: Бобер А.М. - представник;

від відповідача: не з'явився.

Суть спору: Приватне мале підприємство "ЛІЛЯ" звернулася в Господарський суд Львівської області з позовом до відповідача: Самбірського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства про зобов'язання відповідача відновити водопостачання до торгового центру.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач, порушуючи вимоги законодавства та договірні зобов'язання згідно Договору на подачу води з комунального водопроводу та приймання стічних вод до комунальної каналізації, укладеного 02.01.2016 р. між ПМП ЛІЛЯ та Самбірським виробничим управлінням водопровідно-каналізаційного господарства, 31.01.2018 року безпідставно, без жодних повідомлень в односторонньому порядку припинив водопостачання до приміщення ТВК Літо , власником якого є позивач. Позивач звертався до відповідача із скаргою вих. № 4 від 01.02.2018 р. з проханням відновити водопостачання та повідомлення причин припинення водопостачання. Проте дана скарга залишилася без реагування, станом на момент пред'явлення позову водопостачання не відновлено, що стало причиною звернення з відповідним позовом до суду.

Обставини справи: ухвалою від 16.02.2018 року суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначив розгляд справи на 15.03.2018 року.

14.03.2018 р. представник відповідача через канцелярію суду подав відзив на позовну заяву (вх.№9195/18). Відповідач у відзиві на позовну заяву зазначив, що відсутність водопостачання в приміщенні ТВК Літо є наслідком аварійної ситуації - прориву водопроводу, яке і стало причиною тимчасової відсутності водопостачання у певних будівлях міста, а не вини відповідача. Відповідачем навпаки вживаються всі можливі заходи, спрямовані на ліквідацію аварійної ситуації та відновлення нормального водопостачання міста, тому просить відмовити в задоволенні позову.

15.03.2018 року розгляд справи відкладено на 27.03.2018 р.

20.03.2018 р. представником позивача через канцелярію суду подано відповідь на відзив (вх.№10042/18), в якому спростовуючи заперечення відповідача, зазначає, що твердження відповідача про те, ним здійснювалися аварійно-ремонтні роботи пов'язані з усуненням пошкоджень водопроводу, є вигаданими та не підтвердженими жодними доказами. Крім того, позивач звертає увагу, що станом на 15.03.2018 р. звернення з проханням відновити водопостачання залишилися без відповіді і задоволення.

26.03.2018 р. відповідач подав через канцелярію суду клопотання (вх.. № 10685/18), в якому повідомив про неможливість явки в судове засідання 27.03.2018 р. та просив розглядати справу без його участі.

27.03.2018 р. позивач подав через канцелярію суду клопотання згідно якого долучив до справи оригінал Акта від 26.03.2018 р., копію кваліфікаційного сертифіката від 14.05.2013 р. та 4 фотознімки.

В судове засідання 27.03.2018р. з'явився представник позивача. Представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд їх задоволити в повному обсязі з підстав наведених в позовній заяві та матеріалах справи.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суд заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне:

Приватне мале підприємство ЛІЛЯ є власником торгово-виробничого комплексу Літо , що знаходиться за адресою: м. Самбір, вул. Б. Хмельницького, 14А, що підтверджується Витягом № 47104844 від 06.11.2015 р. з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, копія якого міститься в матеріалах справи.

02.01.2016 року між Приватним малим підприємством ЛІЛЯ та Самбірським виробничим управлінням водопровідно-каналізаційного господарства укладено Договір на подачу води з комунального водопроводу та приймання стічних вод до комунальної каналізації, відповідно до умов якого відповідач зобов'язався забезпечувати позивача питною водою, яка відповідає чинному стандартові або дозволу Держстандарту України та Міністерства охорони здоров'я України на відхилення від стандарту в розмірі встановленого ліміту в об'ємі 2400 м. куб./рік, 200 м. куб. / місяць, а також приймати від нього стічні води в розмірі встановленого ліміту, а позивач зобов'язався своєчасно оплачувати йому надані послуги у водопостачанні та водовідведенні.

Позивач стверджує, що 31.01.2018 року приблизно о 15:00 год. працівники Самбірського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства відрізали та пошкодили водопровідний трубопровід, в місці його підключення до мережі водопостачання, за допомогою якого здійснювалося водопостачання до приміщення ТВК Літо , яке є власністю позивача та знаходиться за адресою: м. Самбір, вул. Б. Хмельницького, 14А, внаслідок чого повністю припинено водопостачання до вказаного приміщення. Місце відрізання водопровідного трубопроводу, який є власністю позивача, на протилежній стороні від головного входу в ТВК Літо на відстані приблизно 15 метрів в місці підключення до мережі водопостачання.

Про даний факт позивачем складено відповідний акт від 31.01.2018 р. в присутності керівника позивача та ряду осіб, які не є працівниками позивача, копію якого позивачем долучено до позовної заяви.

01.02.2018 р. позивач звернувся до відповідача із зверненням-скаргою вих. № 4 з проханням відновити водопостачання та повідомлення причин припинення водопостачання, до міського голови м. Самбора із зверненням-скаргою вих. № 3 з проханням вжити заходів щодо відновлення водопостачання та повідомлення причин припинення водопостачання, до Самбірського відділу поліції ГУ НП у Львівській області та Самбірської місцевої прокуратури із заявою вих. № 2 про вчинення кримінального правопорушення працівниками відповідача. Однак, як стверджує позивач та не спростовано відповідачем дані звернення залишилися без відповіді та задоволення, водопостачання до приміщення ТВК Літо не відновлено.

Як стверджує позивач та не заперечується відповідачем, свої договірні зобов'язання щодо оплати послуг водопостачання та водовідведення Приватним малим підприємством ЛІЛЯ виконувалися належним чином та станом на момент пред'явлення позову у позивача відсутня будь-яка заборгованість перед відповідачем.

Проте станом на момент розгляду справи, водопостачання до приміщення ТВК Літо , яке є власністю позивача та знаходиться за адресою: м. Самбір, вул. Б. Хмельницького, 14А, не відновлено, що не заперечується відповідачем. Факт повної відсутності водопостачання та водовідведення в приміщенні ТВК Літо , яке знаходиться за адресою: м. Самбір, вул. Б. Хмельницького, 14А підтверджується також актами від 01.02.2018 р., 02.02.2018 р., 03.02.2018 р., 04.02.2018 р., 05.02.2018 р., 06.02.2018 р., 07.02.2018 р., 08.02.2018 р., 09.02.2018 р., 10.02.2018 р., 11.02.2018 р., 19.02.2018 р., 26.02.2018 р., 28.02.2018 р., 07.03.2018 р., 14.03.2018 р. та 26.03.2018 р., які містяться в матеріалах справи.

Отже, неправомірне припинення водопостачання до приміщення ТВК Літо , яке є власністю позивача та знаходиться за адресою: м. Самбір, вул. Б. Хмельницького, 14А, неповідомлення причин припинення водопостачання та непоновлення такого водопостачання протягом тривалого часу стало причиною звернення Приватним малим підприємством ЛІЛЯ до суду з відповідним позовом.

При вирішенні спору господарський суд враховує наступне.

Відповідно до ч.1 ст.11 Цивільного кодексу України , цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Частиною 2 ст.11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, в тому числі, є договори та інші правочини.

Згідно частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України , договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. ст. 525 , 526 , 530 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Аналогічне положення містить ст. 193 Господарського кодексу України , де зазначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

В силу статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи, 02.01.2016 року між Приватним малим підприємством ЛІЛЯ та Самбірським виробничим управлінням водопровідно-каналізаційного господарства укладено Договір на подачу води з комунального водопроводу та приймання стічних вод до комунальної каналізації, відповідно до умов якого відповідач зобов'язався забезпечувати позивача питною водою, яка відповідає чинному стандартові або дозволу Держстандарту України та Міністерства охорони здоров'я України на відхилення від стандарту в розмірі встановленого ліміту в об'ємі 2400 м. куб./рік, 200 м. куб. / місяць, а також приймати від нього стічні води в розмірі встановленого ліміту, а позивач зобов'язався своєчасно оплачувати йому надані послуги у водопостачанні та водовідведенні.

Як стверджує позивач та не заперечується відповідачем, свої договірні зобов'язання щодо оплати послуг водопостачання та водовідведення Приватним малим підприємством ЛІЛЯ виконувалися належним чином та станом на момент пред'явлення позову у позивача відсутня будь-яка заборгованість перед відповідачем.

Відповідно до частини 1 статті 16 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" , порядок надання житлово-комунальних послуг, їх якісні та кількісні показники мають відповідати умовам договору та вимогам законодавства.

Частиною 1 статті 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" встановлено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Господарський суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до пункту 1 частини 1 статті 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" , споживач має право одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 21 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" , виконавець зобов'язаний забезпечувати своєчасність та відповідну якість житлово-комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договору, в тому числі шляхом створення систем управління якістю відповідно до національних або міжнародних стандартів.

Відповідно до статті 23 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення" , підприємства питного водопостачання та централізованого водовідведення зобов'язані забезпечити: виробництво та постачання споживачам питної води відповідно до умов договору; подачу води для протипожежних потреб; впровадження новітніх технологій виробництва питної води, водовідведення та очищення стічних вод, ресурсозберігаючих технологій та обладнання, повторного використання очищених стічних вод та осаду, очищення стічних вод та вжиття заходів щодо обробки та утилізації осаду стічних вод; участь у фінансуванні реконструкції та розвитку об'єктів централізованого питного водопостачання і водовідведення, оснащення їх засобами обліку та регулювання споживання води; відшкодування збитків, завданих юридичним і фізичним особам внаслідок порушення вимог законодавства у сфері питної води, питного водопостачання та централізованого водовідведення, що сталося з їх вини; вжиття заходів щодо забезпечення населення питною водою у випадках порушень функціонування систем централізованого водопостачання та водовідведення (аварійні ситуації); вирішення ситуаційних питань, пов'язаних з порушенням функціонування систем централізованого водопостачання та водовідведення (аварійні ситуації) відповідно до плану оперативних дій із забезпечення споживачів питною водою у відповідному населеному пункті (районі).

Позивач стверджує, що 31.01.2018 року приблизно о 15:00 год. працівники Самбірського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства відрізали та пошкодили водопровідний трубопровід, в місці його підключення до мережі водопостачання, за допомогою якого здійснювалося водопостачання до приміщення ТВК Літо , яке є власністю позивача та знаходиться за адресою: м. Самбір, вул. Б. Хмельницького, 14А та до приміщення ПАТ Кредобанк , яке знаходиться за адресою: м. Самбір, вул. Б. Хмельницького, 14, внаслідок чого повністю припинено водопостачання до вказаних приміщень. Місце відрізання водопровідного трубопроводу, який є власністю позивача, на протилежній стороні від головного входу в ТВК Літо на відстані приблизно 15 метрів в місці підключення до мережі водопостачання. Про даний факт позивачем складено відповідний акт від 31.01.2018 р., який підписано керівником позивача, представником ТзОВ Львівхолод та представником ПАТ Кредобанк , копію якого позивачем долучено до позовної заяви. Відповідачем не надано та в матеріалах справи відсутні докази протилежного.

Щодо тверджень відповідача про те, що відсутність водопостачання в приміщенні ТВК Літо є наслідком аварійної ситуації - прориву водопроводу, а відповідачем навпаки вживаються всі можливі заходи, спрямовані на ліквідацію аварійної ситуації та відновлення нормального водопостачання міста, суд зазначає таке.

Відповідно до приписів пункту 1 частини 3 статті 16 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" , комунальні послуги надаються споживачам безперебійно, виключно за винятком часу перерв на проведення ремонтних і профілактичних робіт виконавцем/виробником за графіком, погодженим з виконавчими органами місцевих рад або місцевими державними адміністраціями згідно з нормативними документами. Допустима тривалість перерв у наданні послуг, їх періодичність встановлюються Кабінетом Міністрів України на підставі стандартів, нормативів, норм, порядків та правил експлуатації, проведення випробувань теплових мереж, поточного і капітального ремонтів, реконструкції об'єктів житлового фонду.

Згідно з частиною 4 статті 16 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" , у разі застосування перерви в наданні послуг виконавець/виробник зобов'язаний повідомити через засоби масової інформації про таку перерву споживача не пізніш як за 10 днів (за винятком перерви, що виникла внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили). У повідомленні необхідно зазначити причину та строк перерви в наданні відповідних послуг.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.02.2018 р. позивач звернувся до відповідача із зверненням-скаргою вих. № 4 з проханням відновити водопостачання та повідомлення причин припинення водопостачання, до міського голови м. Самбора із зверненням-скаргою вих. № 3 з проханням вжити заходів щодо відновлення водопостачання та повідомлення причин припинення водопостачання, до Самбірського відділу поліції ГУ НП у Львівській області та Самбірської місцевої прокуратури із заявою вих. № 2 про вчинення кримінального правопорушення працівниками відповідача. Однак, як стверджує позивач та не спростовано відповідачем дані звернення залишилися без відповіді та задоволення, водопостачання до приміщення ТВК Літо не відновлено.

В матеріалах справи відсутні та відповідачем не надано суду жодних доказів повідомлення відповідача про аварійну ситуацію, яка стала причиною відсутності водопостачання до приміщення ТВК Літо , яке є власністю позивача та знаходиться за адресою: м. Самбір, вул. Б. Хмельницького, 14А, також не надано доказів усунення наслідків аварії. Отже, позивач не був проінформований про перерву у наданні послуг з водопостачання.

Станом на момент розгляду справи, водопостачання до приміщення ТВК Літо , яке є власністю позивача та знаходиться за адресою: м. Самбір, вул. Б. Хмельницького, 14А, не відновлено, що не заперечується відповідачем. Факт повної відсутності водопостачання та водовідведення в приміщенні ТВК Літо , яке знаходиться за адресою: м. Самбір, вул. Б. Хмельницького, 14А підтверджується також актами від 01.02.2018 р., 02.02.2018 р., 03.02.2018 р., 04.02.2018 р., 05.02.2018 р., 06.02.2018 р., 07.02.2018 р., 08.02.2018 р., 09.02.2018 р., 10.02.2018 р., 11.02.2018 р., 19.02.2018 р., 26.02.2018 р., 28.02.2018 р., 07.03.2018 р., 14.03.2018 р. та 26.03.2018 р., які містяться в матеріалах справи.

З огляду на викладене, виходячи з положень чинного законодавства України, матеріалів та обставин справи, враховуючи те, що водопостачання до приміщення ТВК Літо , яке є власністю позивача та знаходиться за адресою: м. Самбір, вул. Б. Хмельницького, 14А, не відновлено, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають до задоволення.

На підставі положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються повністю на відповідача.

Статтею 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Відповідно до ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи наведене, проаналізувавши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення.

Витрати позивача по сплаті судового збору суд покладає на відповідача.

ст.ст. 13, 74, 76, 77, 78, 86, 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задоволити повністю.

2. Зобов'язати Самбірське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства (81400, Львівська область, м. Самбір, вул. Шевченка, 59А, ідентифікаційний код 05514293) відновити водопостачання до торгового центру (ТВК Літо ), що знаходиться за адресою: Львівська область, м. Самбір, вул. Б. Хмельницького, 14А, у відповідності до технічних умов від 14.11.2007 року № 23 та договору на подачу води з комунального водопроводу та приймання стічних вод до комунальної каналізації від 02 січня 2016 р., укладеного між Приватним малим підприємством ЛІЛЯ та Самбірським виробничим управлінням водопровідно-каналізаційного господарства.

3. Стягнути з Самбірського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства (81400, Львівська область, м. Самбір, вул. Шевченка, 59А, ідентифікаційний код 05514293) на користь Приватного малого підприємства ЛІЛЯ (81400, Львівська область, м. Самбір, вул. Купелева, 1, ідентифікаційний код 22369941) 1762,00 грн. судового збору.

4. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

5. Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

6. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного господарського суду в порядку, встановленому розділом IV ГПК України.

Повне рішення складено 02.04.2018р.

Суддя Запотічняк О.Д.