Рішення

від 28.03.2018 по справі 920/93/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

28.03.2018 Справа № 920/93/18

м. Суми

Господарський суд Сумської області у складі

судді Резніченко О.Ю.,

за участю секретаря судового засідання - Мудрицької С.Ю.,

розглянувши матеріали справи

за позовом Публічного акціонерного товариства Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання (м. Суми)

до - Сумської обласної організації СОВЕАФ (Спілка ветеранів Афганістану) (м. Суми)

про стягнення 96137 грн. 47 коп.,

за участю представників сторін:

від позивача - Тищенко А.В., довіреність № 18-49/13 від 29.12.2017,

від відповідача - не з'явився.

Суть спору: 12.02.2018 позивач звернувся до суду з позовом в якому просить суд стягнути з відповідача 96137 грн. 47 коп. заборгованості за спожиту теплову енергію за період з січня 2013 року по листопад 2017 року.

Представник позивача в судовому засіданні усно зазначив, що наполягає на задоволенні заявлених позовних вимог.

Ухвала про відкриття провадження у справі від 20.02.2018 була надіслана відповідачу на адресу, зазначену у позовній заяві, а саме: вул. Антонова, 2, м. Суми. Вказана ухвала повернута на адресу суду.

Адреса відповідача, яка зазначена позивачем, була перевірена судом та підтверджена даними з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Згідно зі ст. 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Ухвала направлялась на адресу відповідача, зазначену позивачем та підтверджену даними реєстру, а тому, незважаючи на неотримання за офіційною юридичною адресою поштової кореспонденції, відповідач вважається належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, оскільки судом вчинені всі дії, які передбачені ГПК України.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, відзив на позовну заяву, у строк встановлений ухвалою суду - до 12.04.2018, не подав.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

03.01.2013 між Управлінням майна комунальної власності Сумської обласної ради та відповідачем було укладено договір безоплатного користування майном, що перебуває у спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст Сумської області на праві оперативного управління.

03.01.2013 відповідно до умов вказаного договору, Управління майна Сумської обласної ради передало у безоплатне користування відповідачу нежитлове приміщення площею 125,7 кв.м., яке розташоване за адресою: м. Суми, вул. Кузнечна, 5.

Рішенням виконавчого комітету Сумської міської ради від 20.05.2011 № 322 Про визначення виробників та виконавців послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення в місті Суми визначено позивача виробником та виконавцем послуг з централізованого опалення, зокрема у будинку за адресою: м. Суми, вул. Кузнечна, 5.

Таким чином, позивач є виконавцем послуг централізованого опалення у нежитловому приміщенні площею 125,7 кв.м., що розташоване за адресою: м. Суми, вул. Кузнечна, 5, що використовується відповідачем.

Облік спожитої відповідачем теплової енергії здійснювався позивачем за допомогою зняття показників загальнобудинкового приладу обліку теплової енергії марки Pollustat EX заводський № 70560332.

Відповідно до відсоткового розподілу показників лічильника та відсоткового розподілу між споживачами за адресою м. Суми, вул. Кузнечна, 5, частка відповідача складає 6,36 % від загального обсягу споживання, що вбачається із листів узгодження процентного розподілу показників приладу обліку теплової енергії, встановленого на житловий будинок (91,87% - житловий будинок, 6,36% - Сумська обласна організація Совеаф , 1,77% - ФОП Мошкало).

З січня 2013 року по листопад 2017 позивач, згідно показників лічильника та відсоткового розподілу між споживачами будинку, передав відповідачу теплову енергію загальною вартість 96137 грн. 47 коп., що вбачається з наданого позивачем розрахунку (а.с. 12).

Крім того, позивачем надана суду інформація щодо тарифів на теплову енергію, що споживається від Дирекції Котельня Північного промвузла ПАТ Сумське НВО .

Як зазначає позивач, він неодноразово звертався до відповідача з пропозицією укласти договір про надання послуг з централізованого опалення та сплатити за фактично отримані послуги, однак відповідач ухилявся від отримання кориспонденції від позивача.

22.12.2017 позивачем була направлена на юридичну адресу відповідача вимога № 18-7/2262 від 22.12.2017 про сплату заборгованості, яка станом на 31.01.2018 відповідачем отримана не була, а тому позивач звернувся до суду з даним позовом про стягнення з відповідача 96137 грн. 47 коп. боргу за спожиту теплову енергію за період з січня 2013 по листопад 2017 року.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, оскільки:

Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки, регулюються Законом України Про житлово-комунальні послуги .

Суб'єктами цього Закону є органи виконавчої влади, місцевого cамоврядування, виробники, виконавці та споживачі житлово-комунальних послуг, а також власники приміщень, будинків, споруд, житлових комплексів або комплексів будинків і споруд (стаття 1, частина друга статті 3, стаття 19 Закону України Про житлово-комунальні послуги ).

В розумінні вищезазначеного закону відповідач є споживачем.

Як вже зазначалось, рішенням виконавчого комітету Сумської міської ради від 20.05.2011 № 322 визначено позивача виробником та виконавцем послуг з централізованого опалення, зокрема у будинку за адресою: м. Суми, вул. Кузнечна, 5.

Згідно із частиною першою статті 13 Закону України Про житлово-комунальні послуги залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються, в тому числі на комунальні послуги (централізоване постачання холодної води, централізоване постачання гарячої води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо).

Частиною першою статті 19 Закону України Про житлово-комунальні послуги передбачено, що відносини між учасниками у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах, проте відповідно до пункту 1 частини першої статті 20 цього Закону споживач має право, зокрема, одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг.

Такому праву споживача прямо відповідає визначений пунктом 5 частини третьої статті 20 Закону України Про житлово-комунальні послуги обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними.

Згідно ч. 6 ст. 19 Закону України Про теплопостачання споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було надані послуги з опалення приміщення, яке отримано відповідачем в безоплатне користування, а саме відповідачем було спожито теплову енергію на суму 96137 грн. 47 коп. (період з січня 2013 по листопад 2017 року).

Загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність (частина 1 статті 3 ЦК України). Відповідно до частини 3 статті 509 ЦК України зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі, якщо такі послуги були фактично надані, оскільки таке звільнення не буде відповідати умовам справедливості, добросовісності та розумності.

За таких обставин, відсутність укладення договору з позивачем не позбавляє відповідача обов'язку оплачувати надані йому послуги, а також враховуючи, що факт надання послуг позивачем підтверджено, заборгованість в сумі 96137 грн. 47 коп. підтверджується матеріалами справи, відповідачем ні доказів сплати боргу, ні аргументованих заперечень суду надано не було , а тому позовна вимога позивача про стягнення з відповідача вищезазначеної суми боргу є правомірною, обгрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Згідно до вимог п. 2 ч. 1 ст.129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Сумської обласної організації СОВЕАФ (Спілка ветеранів Афганістану) (вул. Антонова, 2, м. Суми, 40030, код 13997101) на користь Публічного акціонерного товариства Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання (вул. Горького, 58, м. Суми, 40011, код 05747991) 96137 грн. 47 коп. боргу, 1762 грн. витрат по сплаті судового збору.

3. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

4. Згідно зі ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

5. Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 02.04.2018.

Суддя О.Ю. Резніченко