Рішення

від 26.03.2018 по справі 927/141/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

26 березня 2018 року м. Чернігів

Господарським судом Чернігівської області у складі судді Оленич Т. Г.

за участю секретаря судового засідання Хіловської І. Д.

розглянуто у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження справу №927/141/18

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю НІЖИНСЬКИЙ ХЛІБО-БУЛОЧНИЙ КОМБІНАТ , вул. Носівський шлях, 50-а, м. Ніжин, Чернігівська область, 16600

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю АТБ-МАРКЕТ , вул. Василя Сухомлинського, б.76, селище міського типу Слобожанське, Дніпровський район, Дніпропетровська область, 52005

про стягнення 46941грн.78коп.

у присутності представників сторін :

від позивача: Аніщенка О.Г. - адвоката (довіреність б/н від 22.03.2018);

від відповідача: не з'явився.

В судовому засіданні 26.03.2018 на підставі ч.1 ст.240 Господарського процесуального кодексу України проголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Позивачем подано позов про стягнення з відповідача 46941грн.78коп. від 01.01.201боргу по оплаті товару, переданого відповідачу протягом листопада 2017 року по видатковим накладним №ХБ-0018775 від 03.11.2017, №ХБ-0018842 від 04.11.2017, №ХБ-0018906 від 05.11.2017, №ХБ-0018960 від 06.11.2017, №ХБ-0019034 від 07.11.2017, №ХБ-0019088 від 08.11.2017, №ХБ-0019143 від 09.11.2017, №ХБ-0019209 від 10.11.2017, №ХБ-0019269 від 11.11.2017, №ХБ-0019329 від 12.11.2017, №ХБ-0019388 від 13.11.2017, №ХБ-0019449 від 14.11.2017, №ХБ-0019506 від 15.11.2017, №ХБ-0019598 від 16.11.2017, №ХБ-0019653 від 17.11.2017, №ХБ-0019695 від 18.11.2017, №ХБ-0019753 від 19.11.2017, №ХБ-0019814 від 20.11.2017, №ХБ-0019878 від 21.11.2017, №ХБ-0019939 від 22.11.2017, №ХБ-0020002 від 23.11.2017, №ХБ-0020082 від 24.11.2017, №ХБ-0020149 від 25.11.2017, №ХБ-0020185 від 26.11.2017, №ХБ-0020244 від 27.11.2017, №ХБ-0020301 від 28.11.2017.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на підставі договору №44341 від 01.01.2017 по вищевказаним видатковим накладним позивачем протягом листопада 2017 року передано відповідачу товар загальною вартістю 49941грн.78коп., вартість якого відповідач не сплатив, внаслідок чого виник заявлений до стягнення борг, який позивач і просить стягнути з відповідача в судовому порядку.

Надаючи правову оцінку характеру спірних відносин між сторонами у справі, яка впливає на визначення територіальної юрисдикції (підсудності) даної справи, суд вважає за необхідне зазначити про таке.

Відповідно до ч.1 ст.27 Господарського процесуального кодексу України позов пред'являється до господарського суду за місцезнаходженням відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Статтею 29 Господарського процесуального кодексу України позивачу надається право вибору між господарськими судами, яким відповідно до цієї статті підсудна справа, за винятком випадків виключної підсудності, встановленої ст.30 цього Кодексу. Зокрема, згідно з ч.5 ст.29 Господарського процесуального кодексу України позови у спорах, що виникають з договорів, в яких визначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть пред'являтися також за місцем виконання цих договорів.

Враховуючи, що в п. 2.4. договору №44341 від 01.01.2017, на підставі якого заявляються позовні вимоги, визначено, що поставка здійснюється до торгових точок Покупця, розташованих в м.Ніжині Чернігівської області, тобто місцем виконання договору є Чернігівська область, а тому суд приходить до висновку, що позивач правомірно скористався правом вибору між господарськими судами, а відтак даний спір вирішується Господарським судом Чернігівської області.

Представник відповідача в судове засідання господарського суду не з'явився.

Відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується наявним у справі рекомендованим повідомленням зі штрихкодовим ідентифікатором 1400038946325 про вручення поштового відправлення.

До початку судового засідання по розгляду справи по суті від відповідача не надійшло до суду письмового повідомлення про причини неявки.

За змістом п.1 ч.3 ст.202 Господарського кодексу України, яка застосовується судом на підставі ч.1 ст.252 цього ж Кодексу, у разі, якщо учасник справи був належним чином повідомлений про судове засідання, але в судове засідання він або його представник не з'явився без повідомлення причин неявки, суд розглядає справу за відсутності такого учасника у справі.

Отже, враховуючи, що від відповідача не надходило до суду повідомлення про причини неявки його представника, суд приходить до висновку про наявність підстав для розгляду справи за відсутності відповідача.

Відповідач у строк, встановлений судом в ухвалі від 01.03.2018 про відкриття провадження у справі, письмового відзиву на позов разом зі всіма доказами не надав, про наявність поважних причин неможливості надати відзив суду не повідомлено.

Згідно з приписами ч.9 ст.165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи відсутність будь-якого повідомлення відповідача про наявність причин неможливості надати відзив у встановлений судом строк, розгляд справи здійснюється судом за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши в ході розгляду справи по суті пояснення та доводи представника позивача, з'ясувавши обставини, що мають значення для вирішення спору, перевіривши їх доказами, суд ВСТАНОВИВ:

01 січня 2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Ніжинський хлібо-булочний комбінат (позивач у справі, постачальник за договором) та Товариством з обмеженою відповідальністю АТБ-маркет (відповідач у справі, покупець за договором) укладено договір №44341 (далі по тексту - договір), за умовами якого позивач зобов'язується в порядку та в строки, встановлені договором, передати товар у власність відповідача у визначеній кількості, відповідної якості та за узгодженою ціною, а відповідач зобов'язувався прийняти товар та оплатити його на умовах, визначених цим договором.

В розділі другому договору сторонами узгоджено умови поставки та встановлено, що товар поставляється партіями, які формуються на окремому піддоні для кожної торгівельної точки покупця. Кількість, асортимент, ціна за одиницю товару, що постачається, вказується у видатковій накладній, складеній на підставі електронної заявки покупця (п.2.1.). Графік поставок товару вказано у додатку №4 до даного договору та є його невід'ємною частиною. Постачальник зобов'язаний забезпечити здійснення поставки товару за заявкою покупця не рідше 7 разів на тиждень. Вказаний графік поставок товару може переглядатися за згодою сторін не частіше 1 разу в 3 місяці (п.2.1.2).

В п.2.4. договору сторонами передбачено, що поставка товару здійснюється в торгові точки покупця, розташовані за адресою: Чернігівська область, м. Ніжин, якщо інше не передбачено заявкою покупця. Постачальник зобов'язаний при передачі товару разом з товаром передати покупцю наступні документи: видаткову накладну на товар, оформлену відповідно до діючого законодавства України та підписану уповноваженою особою постачальника, засвідчену його печаткою; документи, які підтверджують якість та безпеку товару відповідно до діючого законодавства України та які підлягають передачі постачальником покупцю (зокрема, згідно з п.4.1 даного договору); видаткову накладну або акт прийому передачі на тару, яка поставлена разом з товаром ( п.2.6.).

В п.3.1. договору сторони передбачили, що покупець після прийняття товару та необхідних документів на товар зобов'язаний здійснити оплату за товар в безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника протягом 14 (чотирнадцяти) календарних днів з дня поставки. Належним виконанням покупцем зобов'язання по оплаті за товар є момент (день) списання грошових коштів з банківського рахунку покупця уповноваженим банком покупця на підставі платіжного доручення покупця про перерахування платежу на користь постачальника. В момент списання грошових коштів з банківського рахунку покупця, зобов'язання покупця по оплаті, які передбачені даним договором, визнаються сторонами виконаними в частині суми, списаної з банківського рахунку покупця. У випадку, коли останній день строку оплати припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день банківської установи, днем виконання зобов'язання є перший за ним робочий день.

Відповідно до п. 10.1. договору він вступає в силу з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та діє до 31.12.2017 року.

Як вбачається з наданої до матеріалів справи копії примірника договору №44341 від 01.01.2017, останній підписаний сторонами та скріплений їх печатками, що свідчить про вступ договору в дію.

Доказів розірвання або визнання недійсним вказаного договору в судовому порядку на час розгляду даної справи сторонами не надано, а тому в силу ст.629 Цивільного кодексу України договір №44341 від 01.01.2017 є обов'язковим для виконання сторонами.

Аналіз змісту та суб'єктного складу договору №44341 від 01.01.2017 свідчить, що у зв'язку з його укладенням між сторонами виникли правовідносини поставки, які регулюються нормами §1 глави 30 Господарського кодексу України та §3 глави 54 Цивільного кодексу України.

За змістом ч.1 ст.265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Договір поставки укладається на розсуд сторін або відповідно до державного замовлення.

Відповідно до ч.6 ст.265 Господарського кодексу України до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

В силу ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Аналіз договору №44341 від 01.01.2017 свідчить, що в ньому відсутні будь-які застереження щодо застосування до правовідносин, які виникли між сторонами у зв'язку з його укладенням, загальних положень про купівлю-продаж, а тому судом при вирішенні даного спору застосовуються також норми чинного законодавства, які регулюють відносини купівлі-продажу.

На виконання умов договору позивач по видатковим накладним №ХБ-0018775 від 03.11.2017, №ХБ-0018842 від 04.11.2017, №ХБ-0018906 від 05.11.2017, №ХБ-0018960 від 06.11.2017, №ХБ-0019034 від 07.11.2017, №ХБ-0019088 від 08.11.2017, №ХБ-0019143 від 09.11.2017, №ХБ-0019209 від 10.11.2017, №ХБ-0019269 від 11.11.2017, №ХБ-0019329 від 12.11.2017, №ХБ-0019388 від 13.11.2017, №ХБ-0019449 від 14.11.2017, №ХБ-0019506 від 15.11.2017, №ХБ-0019598 від 16.11.2017, №ХБ-0019653 від 17.11.2017, №ХБ-0019695 від 18.11.2017, №ХБ-0019753 від 19.11.2017, №ХБ-0019814 від 20.11.2017, №ХБ-0019878 від 21.11.2017, №ХБ-0019939 від 22.11.2017, №ХБ-0020002 від 23.11.2017, №ХБ-0020082 від 24.11.2017, №ХБ-0020149 від 25.11.2017, №ХБ-0020185 від 26.11.2017, №ХБ-0020244 від 27.11.2017, №ХБ-0020301 від 28.11.2017 передав відповідачу товар - хлібобулочні вироби на загальну суму 46941грн.78коп.

Про отримання відповідачем товару за якістю, асортиментом та ціною, вказаних у вищезазначених накладних, свідчать підписи уповноважених осіб відповідача та відбитки штампу відповідача.

Крім того, факт поставки товару до магазину відповідача, зазначеного у додатку №4 договору №44341, підтверджується також наявними у справі копіями товарно-транспортних накладних на відпуск хлібобулочних виробів №ХБ-0018775 від 03.11.2017, №ХБ-0018842 від 04.11.2017, №ХБ-0018906 від 05.11.2017, №ХБ-0018960 від 06.11.2017, №ХБ-0019034 від 07.11.2017, №ХБ-0019088 від 08.11.2017, №ХБ-0019143 від 09.11.2017, №ХБ-0019209 від 10.11.2017, №ХБ-0019269 від 11.11.2017, №ХБ-0019329 від 12.11.2017, №ХБ-0019388 від 13.11.2017, №ХБ-0019449 від 14.11.2017, №ХБ-0019506 від 15.11.2017, №ХБ-0019598 від 16.11.2017, №ХБ-0019653 від 17.11.2017, №ХБ-0019695 від 18.11.2017, №ХБ-0019753 від 19.11.2017, №ХБ-0019814 від 20.11.2017, №ХБ-0019878 від 21.11.2017, №ХБ-0019939 від 22.11.2017, №ХБ-0020002 від 23.11.2017, №ХБ-0020082 від 24.11.2017, №ХБ-0020149 від 25.11.2017, №ХБ-0020185 від 26.11.2017, №ХБ-0020244 від 27.11.2017, №ХБ-0020301 від 28.11.2017, на яких також містяться відмітки відповідача про прийняття продукції (товару).

Отже, матеріалами справи підтверджується факт поставки відповідачу товару на загальну суму 46941грн.78коп.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачем належним чином виконано взяті на себе за договором зобов'язання в частині поставки товару відповідачу.

Відповідно до ч.1 ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно із п.3.1. договору покупець після прийняття товару та необхідних документів на товар зобов'язаний здійснити оплату за товар в безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок позивача протягом 14 календарних днів з дня поставки.

Доказів, які свідчать про узгодження між сторонами інших строків оплати товару, сторонами до матеріалів справи не надано, а відтак суд не приймає до уваги твердження позивача в позовній заяві, що відповідач зобов'язувався оплатити отриманий товар у безготівковій форми протягом 25 календарних днів з дня поставки.

Таким чином, враховуючи умову договору, викладену сторонами в п.3.1., та приймаючи до уваги приписи ст. 254 Цивільного кодексу України, суд приходить до висновку, що відповідач був зобов'язаний оплатити товар до:

по видатковій накладній №ХБ-0018775 від 03.11.2017 - до 17.11.2017 включно;

по видаткових накладних №ХБ-0018842 від 04.11.2017, №ХБ-0018906 від 05.11.2017, №ХБ-0018960 від 06.11.2017 - до 20.11.2017 включно;

по видатковій накладній №ХБ-0019034 від 07.11.2017 - до 21.11.2017 включно;

по видатковій накладній №ХБ-0019088 від 08.11.2017 - до 22.11.2017 включно;

по видатковій накладній №ХБ-0019143 від 09.11.2017 - до 23.11.2017 включно;

по видатковій накладній №ХБ-0019209 від 10.11.2017 - до 24.11.2017 включно;

по видаткових накладних №ХБ-0019269 від 11.11.2017, №ХБ-0019329 від 12.11.2017, №ХБ-0019388 від 13.11.2017 - до 27.11.2017 включно;

по видатковій накладній №ХБ-0019449 від 14.11.2017 - до 28.11.2017 включно;

по видатковій накладній №ХБ-0019506 від 15.11.2017 - до 29.11.2017 включно;

по видатковій накладній №ХБ-0019598 від 16.11.2017 - до 30.11.2017 включно;

по видатковій накладній №ХБ-0019653 від 17.11.2017 - до 01.12.2017 включно;

по видаткових накладних №ХБ-0019695 від 18.11.2017, №ХБ-0019753 від 19.11.2017, №ХБ-0019814 від 20.11.2017 - до 04.12.2017 включно;

по видатковій накладній №ХБ-0019878 від 21.11.2017 - до 05.12.2017 включно;

по видатковій накладній №ХБ-0019939 від 22.11.2017 - до 06.12.2017 включно;

по видатковій накладній №ХБ-0020002 від 23.11.2017 - до 07.12.2017 включно;

по видатковій накладній №ХБ-0020082 від 24.11.2017 - до 08.12.2017 включно;

по видаткових накладних №ХБ-0020149 від 25.11.2017, №ХБ-0020185 від 26.11.2017, №ХБ-0020244 від 27.11.2017 - до 11.12.2017 включно;

по видатковій накладній №ХБ-0020301 від 28.11.2017 - до 12.12.2017 включно.

При цьому суд приймає до уваги, що підписані відповідачем видаткові накладні та товарно-транспортні накладні не містять жодних зауважень відповідача щодо відсутності необхідних документів на товар.

За твердженням позивача, відповідач не оплатив товар, отриманий по вищезазначеним видатковим накладним, внаслідок чого виник борг в сумі, заявленій до стягнення, який він і просить стягнути з відповідача в судовому порядку.

В силу ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань.

За змістом ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За приписами ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

В силу ч.1, 3 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно з ч.1, 3 ст.80 Господарського процесуального кодексу України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Відповідач повинен подати суду докази разом з поданням відзиву.

Відповідач доказів оплати у строки, передбачені договором, вартості отриманого в листопаді 2017 року товару місцевому господарському суду не надав.

Оскільки на момент звернення позивача до суду з даним позовом термін виконання зобов'язання сплив, суд приходить до висновку, що відповідачем порушено умови договору в частині своєчасної оплати товару, що свідчить про неналежне виконання відповідачем взятих на себе за договором поставки зобов'язань.

Отже, станом на день звернення позивача до суду заборгованість по оплаті товару становить 46941грн.78коп.

Враховуючи, що матеріалами справи підтверджується факт неналежного виконання відповідачем зобов'язання по оплаті товару, отриманого від позивача по видатковим накладним в період з 03.11.2017 по 28.11.2017 на підставі договору №44341 від 01.01.2017, на момент прийняття рішення доказів погашення заборгованості за отриманий товар відповідач суду не представив, а тому вимога позивача про стягнення з відповідача суми боргу є правомірною та такою, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

З огляду на вищевикладене, позовні вимоги належить задовольнити повністю, в зв'язку з чим з відповідача на користь позивача має бути стягнуто 46941грн.78коп. боргу.

Вирішуючи питання про розподіл між сторонами судових витрат, суд виходить з такого:

Відповідно до ч.1 ст.129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що позовні вимоги позивача судом задовольняються повністю, тому сплачений позивачем судовий збір покладається на відповідача в повному обсязі, і з відповідача належить стягнути 1762грн. судового збору.

Відповідно до ч.1, 3 ст.123 Господарського процесуального кодексу України до судових витрат відносяться також витрати, пов'язані з розглядом справи, до яких належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу. Згідно з ч.1, 2 ст.126 цього ж Кодексу витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої правової допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.

За змістом ч.4 ст.129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати, пов'язані з розглядом справи, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу, у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

Враховуючи, що позивачем до матеріалів справи представлені належні докази надання професійної правничої допомоги адвокатом, докази сплати витрат адвокату в сумі 6080грн., розмір сплачених витрат є обгрунтованим, тому суд приходить до висновку про наявність підстав для покладення витрат, понесених позивачем за надання професійної правничої допомоги, на відповідача в повному обсязі, в зв'язку з чим з відповідача належить стягнути 6080грн. витрат.

Керуючись ст.74, 126, 129, 233, 237, 238, 240, 241, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю НІЖИНСЬКИЙ ХЛІБО-БУЛОЧНИЙ КОМБІНАТ задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю АТБ-МАРКЕТ , вул. Василя Сухомлинського, б.76, селище міського типу Слобожанське, Дніпровський район, Дніпропетровська область, 52005 (ідентифікаційний код 30487219) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю НІЖИНСЬКИЙ ХЛІБО-БУЛОЧНИЙ КОМБІНАТ , вул. Носівський шлях, 50-а, м. Ніжин, Чернігівська область, 16600 (ідентифікаційний код 34721754) 46941грн.78коп. боргу, 1762грн. судового збору, 6080грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду в строк, встановлений ст.256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому ст.257 Господарського процесуального кодексу України з урахуванням приписів п.п.17.5 п.17 Розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України.

З повним текстом рішення можна ознайомитись у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua/.

Повне рішення підписано 02 квітня 2018 року.

Суддя Т. Г. Оленич