Ухвала

від 30.03.2018 по справі 805/2145/18-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна  Донецький окружний адміністративний суд У Х В А Л А  про залишення позовної заяви без руху           30 березня 2018 р.                                                  Справа №805/2145/18-а               приміщення суду за адресою:  84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського,  1  Суддя Донецького окружного адміністративного суду Циганенко А.І., розглянувши матеріали позовної заяви Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області (місцезнаходження: 84302, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Поштова, б. 5, код ЄДРПОУ 23346787) до Приватного акціонерного товариства «Донецький інститут проблем зварювальних технологій» (місцезнаходження: 84333, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Магнітогорська, б. 9,  код ЄДРПОУ 13509515) про стягнення витрат на виплату та доставку пенсій працівникам підприємства,                                                      В С Т А Н О В И В: 27 березня 2018 року позивач, Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області, звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача, Приватного акціонерного товариства «Донецький інститут проблем зварювальних технологій», про стягнення витрат на виплату та доставку пенсій працівникам підприємства. Позовні вимоги вмотивовані тим, що відповідач не виконує своїх зобов'язань щодо відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених колишнім працівникам. З посиланням на пункт 2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», позивач просив стягнути з відповідача: - заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пункту «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (за Списком №1) за період з січня 2018 року по лютий 2018 року в сумі 7973,76 гривень. Згідно частини 2 статті 171 Кодекс адміністративного судочинства України(далі - КАС України) суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі. Ознайомившись з позовною заявою, суд прийшов до висновку, що вона не відповідає вимогам статті 160 КАС України з огляду на наступне. В позовній заяві зазначається, зокрема, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, зазначення доказів, що підтверджують вказані докази. Позивач просить стягнути заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених колишнім працівникам відповідача, але не надає доказів на підтвердження даних обставин. Позивачем заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору у зв'язку із відсутністю коштів. Згідно частини 2 статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. Відповідно до преамбули Закону України від 8 липня 2011 року №3674-VI, в редакції Закону України № 2147-VIII від 03.10.2017,  «Про судовий збір» (далі – Закон №3674-VI) цей Закон визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору, тобто є спеціальним законом, яким має керуватися суд при вирішенні питання про звільнення від сплати судового збору. Згідно частини 1 статті 8 Закон №3674-VI враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. За приписами частини 2 цієї статті суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті. Зі змісту вказаної статті вбачається, що закон не надає суду право відстрочувати, розстрочувати, зменшувати або звільняти від сплати судового збору підприємства, установи, організації (юридичні особи), суб'єкти владних повноважень. Предметом позову позивача не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Таким чином, клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору не підлягає задоволенню. Відповідно до статті 4 Закону №3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Частиною 2 цієї статті визначено, що ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано юридичною особою – 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Позивачем заявлені вимоги майнового характеру, а саме стягнення заборгованості на загальну суму 7973,76 гривень. Таким чином, під час подання позову позивач мав сплатити судовий збір за адміністративний позов майнового характеру – 1762 гривень (7973,76*1,5%