Рішення

від 27.03.2018 по справі 806/693/18

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2018 року м. Житомир справа № 806/693/18

категорія 3.5

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Попової О. Г.,

секретар судового засідання Бойко Т.О.,

за участю:

представника позивача Яковишина М.В.,

представників відповідача Лугіни С.А., Фещенка П.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БДК Сервіс" до Управління Держпраці у Житомирській області про визнання протиправними та скасування припису №06-24-034\1018-0580 від 19.12.2017 і постанови №ЖИ23/06-24-034/1018 від 12.01.2018,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "БДК Сервіс" звернулось до Управління Держпраці у Житомирській області із позовом, в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 14.03.2018, просить:

- визнати протиправним та скасувати припис Управління Держпраці у Житомирській області №06-24-034/1018-0580 від 19.12.2017 в частині встановлення порушення ч. 2 ст. 30 Закону України "Про оплату праці" щодо забезпечення достовірного обліку виконуваної працівником роботи;

- визнати протиправною та скасувати постанову Управління Держпраці у Житомирській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ЖИ 23/06-24-034/1018 від 12.01.2018 в повному обсязі.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що посадовими особами контролюючого органу було проведено перевірку ТОВ "БДК Сервіс" законодавства про працю та загальнообов'язкового державного соціального страхування, за результатами складено акт перевірки №06-24-034/1018 від 18.12.2017.

Вказує, що на підставі порушень, визначених в акту перевірки №06-24-034/1018 від 18.12.2017, відповідачем винесено припис №06-24-034\1018-0580 від 19.12.2017 щодо усунення порушень ч.2 ст. 30 Закону України "Про оплату праці", ч.1, ч.2 ст. 115 Кодексу законів про працю України та постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ЖИ 23/06-24-034/1018 від 12.01.2018, якою на ТОВ "БДК Сервіс" накладено штраф у розмірі 64 000,00 грн.

За твердженнями позивача, порушення, викладені в акті перевірки в частині порушення суб'єктом господарювання ч. 2 ст. 30 Закону України "Про оплату праці" не відповідають фактичним обставинам справи.

Наголошує, що письмові пояснення працівників ОСОБА_4 та ОСОБА_5 не можуть вважатися належними доказами на підтвердження наявності порушень, оскільки вказані пояснення були написані працівниками за вказівкою посадової особи контролюючого органу та не відповідають фактичним обставинам справи.

Зазначає, що оскільки вказані правопорушення позивачем не вчинялися, у відповідача не було правових підстав для винесення оскаржуваного припису №06-24-034\1018-0580 від 19.12.2017 в частині становлення порушення ч. 2 ст. 30 Закону України "Про оплату праці" щодо забезпечення достовірного обліку виконуваної працівником роботи та постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ЖИ 23/06-24-034/1018 від 12.01.2018.

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 13.02.2018 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження. Судовий розгляд справи призначено на 06.03.2018 о 10:00.

В судове засідання, призначене на 06.03.2018 о 10:00 прибули представник позивача та представник відповідача. Протокольною ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 06.03.2018 в судовому засіданні було оголошено перерву для виклику свідків до 15.03.2018 на 11:10, що зафіксовано секретарем судового засідання в протоколі судового засідання від 06.03.2018.

В судове засідання, призначене на 15.03.2018 на 11:10 прибули представник позивача та представник відповідача. В судовому засіданні в якості свідків було допитано ОСОБА_4 та ОСОБА_5 Протокольною ухвалою суду від 15.03.2018 судовому засіданні було оголошено перерву для надання додаткових доказів до 22.03.2018 о 14:30, що зафіксовано секретарем судового засідання в протоколі судового засіданні від 15.03.2018.

Судовий розгляд справи, призначений на 22.03.2018 о 14:30 було відкладено у зв'язку із клопотанням представника позивача про відкладення розгляду справи. Наступний судовий розгляд справи призначено на 27.03.2018 о 10:00.

В судове засідання призначене на 27.03.2018 о 10:00 прибули представник позивача та представники відповідача.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у обсязі, викладених у заяві про уточнення позовних вимог від 14.03.2018 (а.с. 67-68) та з підстав, викладених у позовній заяві і заяві про уточнення позовних вимог 14.03.2018.

Представники відповідача щодо задоволення позовних вимог заперечували з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву вих. №974 від 02.03.2018 (а.с. 53-54).

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Встановлено та не заперечується сторонами, на підставі наказу №2470 від 15.12.2017 та направлення на перевірку №2253/04 від 15.12.2017 посадовими особами Управління Держпраці у Житомирській області вперіодд з 18.12.2017 по 19.12.2017 проведено позапланову перевірку ТОВ "ЮДК Сервіс" з питань додержання законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування, за результатами якої складено акт перевірки №06-24-034/1018 від 19.12.2018 (а.с. 12-17)

Відповідно наявної у матеріалах копії акту перевірки №06-24-034/1018 від 19.12.2018, контролюючим органом органом встановлено порушення позивачем:

- ч.2 ст. 30 Закону України "Про оплату праці" в частині порушення достовірного обліку виконуваної роботи. У табелях обліку використання робочого часу відпрацьовані години робітників товариства відмічені не в повному обсязі;

- ч.1, ч.2 с. 115 Кодексу законів про працю України в частині порушення регулярної виплати заробітної плати, два рази на місяць, через проміжок часу, що не перевищує 16 календарних днів та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Відповідно до наявної у матеріалах справи копії акту перевірки №06-24-034/1018 від 19.12.2018, вказаний акт підписано директором ТОВ "БДК Сервіс" ОСОБА_6 без зауважень.

На підставі виявлених порушень відповідачем винесено припис №06-24-034/1018-0580 від 19.12.2017, відповідно до якого ТОВ "БДК Сервіс" приписано:

- забезпечити достовірний облік виконуваної працівником роботи відповідно до вимог ч.2 ст. 30 Закону України "Про оплату праці";

- виплату заробітної плати здійснювати у строки, визначені ч.1, ч.2 с. 115 Кодексу законів про працю України.

Про виконання припису необхідно у строк до 19 січня 2018 року письмово проінформувати відповідача за адресою: 10008, м. Житомир, вул. Шевченка, 18-а, тел. 34-68-70. (а.с. 11 та зворот)

Відповідно до наявної у матеріалах справи копії припису №06-24-034/1018-0580 від 19.12.2017, вказаний припис підписано директором ТОВ "БДК Сервіс" ОСОБА_6 без зауважень.

12 січня 2018 року відповідачем винесено постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ЖИ23/06-24-034/1018 від 12.01.2018 відповідно до якої за порушення ч. 2 ст. 30 Закону України "Про оплату праці" на ТОВ "БДК Сервіс" накладено штраф у розмірі 64 000,00 грн. (а.с. 10 та зворот).

Наголошуючи, що вказані правопорушення позивачем не вчинялися, а у відповідача не було правових підстав для винесення оскаржуваного припису №06-24-034/1018-0580 від 19.12.2017 в частині становлення порушення ч. 2 ст. 30 Закону України "Про оплату праці" щодо забезпечення достовірного обліку виконуваної працівником роботи та постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ЖИ 23/06-24-034/1018 від 12.01.2018, позивач звернувся із вказаним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам та перевіряючи оскаржувані припис №06-24-034\1018-0580 від 19.12.2017 та постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ЖИ 23/06-24-034/1018 від 12.01.2018 на відповідність вимогам ч. 2 ст.2 КАС України, суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України проголошено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року № 96 затверджено Положення про Державну службу України з питань праці (далі - Положення №96).

Згідно п.1 Положення № 96 Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов'язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Відповідно до пп.6 п. 4 Положення №96 Держпраці відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний контроль за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю.

Підпунктом дев'ятим пункту 4 Положення №96 встановлено, що Держпраці відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний контроль за дотриманням вимог законодавства про працю, зайнятість населення в частині дотримання прав громадян під час прийому на роботу та працівників під час звільнення з роботи.

Згідно пп.5-1, пп. 6 п. 6 Положення №96 Держпраці для виконання покладених на неї завдань має право: безперешкодно, без попереднього повідомлення проходити до будь-яких виробничих, службових, адміністративних приміщень юридичних осіб (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичних осіб, які використовують найману працю; проводити безперешкодно перевірки в адміністративних приміщеннях робочих органів виконавчих дирекцій Фонду соціального страхування України, Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (далі - фонди загальнообов'язкового державного соціального страхування) з питань призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення, передбачених загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб, ознайомлюватися під час проведення перевірок з відповідними інформацією, документами і матеріалами та отримувати від фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування необхідні для виконання повноважень Держпраці копії або витяги з документів.

У відповідності до положень пп. 54 п.4 Положення №96 Держпраці відповідно до покладених на неї завдань накладає у випадках, передбачених законом, штрафи за порушення законодавства, невиконання розпоряджень посадових осіб Держпраці.

Наказом Міністерства соціальної політики України від 27.03.2015 №340 затверджено Положення про територіальні органи Державної служби України з питань праці (далі - Положення №340).

Згідно пп.8 п.4 Положення №340 Управління Держпраці відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний контроль за дотриманням вимог законодавства про зайнятість населення з питань дотримання прав громадян під час прийому на роботу та працівників під час звільнення з роботи.

Відповідно до пп.5 п.4 Положення №340 Управління Держпраці відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю.

Підпунктом 49 пункту 4 Положення №340 встановлено, що Управління Держпраці відповідно до покладених на неї накладає у випадках, передбачених законом, штрафи за порушення законодавства, невиконання розпоряджень посадових осіб Управління Держпраці.

Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю затверджено постановою Кабінету Міністрів України №295 від 26.04.2017 (далі - Порядок №295)

Згідно п.2 Порядку №295 державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці: Держпраці та її територіальних органів; виконавчих органів міських рад міст обласного значення та сільських, селищних, міських рад об'єднаних територіальних громад (з питань своєчасної та у повному обсязі оплати праці, додержання мінімальних гарантій в оплаті праці, оформлення трудових відносин) (далі - виконавчі органи рад).

Пунктом 19 Порядку №295 встановлено, що за результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт і у разі виявлення порушень законодавства про працю - припис про їх усунення.

Відповідно до п.23 Порядку №295 припис є обов'язковою для виконання у визначені строки письмовою вимогою інспектора праці про усунення об'єктом відвідування порушень законодавства про працю, виявлених під час інспекційного відвідування або невиїзного інспектування.

Згідно п. 25 Порядку №295 стан виконання припису перевіряється після закінчення зазначеного у ньому строку усунення недоліків, якщо об'єкт відвідування не надав відповідь або надав її в обсязі, недостатньому для підтвердження факту усунення виявлених порушень.

Положеннями пункту 29 Порядку №295 визначено, що заходи до притягнення об'єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності за використання праці неоформлених працівників, несвоєчасну та не у повному обсязі виплату заробітної плати, недодержання мінімальних гарантій в оплаті праці вживаються одночасно із внесенням припису незалежно від факту усунення виявлених порушень у ході інспекційного відвідування або невиїзного інспектування.

Економічні, правові та організаційні засади оплати праці працівників, які перебувають у трудових відносинах, на підставі трудового договору з підприємствами, установами, організаціями усіх форм власності та господарювання (далі - підприємства), а також з окремими громадянами та сфери державного і договірного регулювання оплати праці і спрямований на забезпечення відтворювальної і стимулюючої функцій заробітної плати визначені Законом України "Про оплату праці" від 24.03.1995 №108/95-ВР (далі - Закон №108/95-ВР).

Відповідно до ч.2 ст. 30 Закону №108/95-ВР, роботодавець зобов'язаний забезпечити достовірний облік виконуваної працівником роботи і бухгалтерський облік витрат на оплату праці у встановленому порядку.

Правові засади і гарантії здійснення громадянами України права розпоряджатися своїми здібностями до продуктивної і творчої праці визначаються Кодексом законів про працю України від 10.12.1971 (далі - КЗпП України).

Статтею 259 КЗпП України встановлено, що державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Центральні органи виконавчої влади здійснюють контроль за додержанням законодавства про працю на підприємствах, в установах і організаціях, що перебувають у їх функціональному підпорядкуванні, крім органів доходів і зборів, які мають право з метою перевірки дотримання податкового законодавства здійснювати такий контроль на всіх підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 КЗпП України посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

Частиною другою статті 265 КЗпП України встановлено, що юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі: Юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі:

- фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення;

- порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць, виплата їх не в повному обсязі - у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення;

- недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення;

- недотримання встановлених законом гарантій та пільг працівникам, які залучаються до виконання обов'язків, передбачених законами України "Про військовий обов'язок і військову службу", "Про альтернативну (невійськову) службу", "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення;

- недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні - у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення;

- вчинення дій, передбачених абзацом шостим цієї частини, при проведенні перевірки з питань виявлення порушень, зазначених в абзаці другому цієї частини, - у стократному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення;

- порушення інших вимог трудового законодавства, крім передбачених абзацами другим - сьомим цієї частини, - у розмірі мінімальної заробітної плати.

Механізм накладення на суб'єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України та частинами другою - сьомою статті 53 Закону України "Про зайнятість населення" визначено Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 року №509 (далі - Порядок №509).

Пунктом другим Порядку №509 встановлено, що штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками, керівниками виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об'єднаних територіальних громад та їх заступниками (далі - уповноважені посадові особи).

Штрафи можуть бути накладені на підставі:

- рішення суду про оформлення трудових відносин із працівником, який виконував роботу без укладення трудового договору, та встановлення періоду такої роботи чи роботи на умовах неповного робочого часу в разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, в установі, організації;

- акта про виявлення під час перевірки суб'єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу, виконавчого органу міської ради міста обласного значення та сільської, селищної, міської ради об'єднаної територіальної громади;

- акта документальної виїзної перевірки ДФС, її територіального органу, в ході якої виявлені порушення законодавства про працю.

Згідно абз.4 п. 8 Порядку №509 постанова про накладення штрафу складається у двох примірниках за формою, встановленою Мінсоцполітики, один з яких залишається в уповноваженої посадової особи, що розглядала справу, другий - надсилається протягом трьох днів суб'єктові господарювання або роботодавцю, стосовно якого прийнято постанову, або видається його представникові, про що на ньому робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника. У разі надсилання примірника постанови поштою у матеріалах справи робиться відповідна позначка.

Відповідно до п.9 Порядку №509 штраф сплачується протягом одного місяця з дня прийняття постанови про його накладення, про що суб'єкт господарювання або роботодавець повідомляють уповноваженій посадовій особі, яка склала постанову про накладення штрафу.

Згідно п. 10 Порядку №509 постанова про накладення штрафу може бути оскаржена у судовому порядку.

Встановлено, що підставою для винесення оскаржуваної постанови про накладення штрафу є порушення, зафіксовані в акті перевірки №06-24-034/1018 від 19.12.2018, яким, зокрема, встановлено порушення ч.2 ст. 30 Закону України "Про оплату праці" в частині порушення достовірного обліку виконуваної роботи. У табелях обліку використання робочого часу відпрацьовані години робітників товариства відмічені не в повному обсязі. (а.с. 12-17)

Так, у підтвердження наявності вказаних порушень контролюючим органом було відібрано письмові пояснення працівників ТОВ "БДК Сервіс", а саме: ОСОБА_4 (а.с. 55) та ОСОБА_5 (а.с. 56).

Водночас, відповідно до наявних у матеріалах справи письмових пояснень ОСОБА_4, вказаний працівник при наданні письмових пояснень відповідачу вказав невірний графік свого робочого часу, а саме: замість 8-годинного робочого часу вказав, що працює до восьмої години вечора, що було пов'язано з тим, що пояснення ОСОБА_4 писав під диктовку інспектора та поставленими інспектором запитаннями, був введений в оману. (а.с. 28)

Згідно наявних у матеріалах справи письмових пояснень ОСОБА_5, направлення на перевірку та посвідчення при проведенні перевірки інспекторами не пред'являлися. В письмових поясненнях ОСОБА_5 вказала невірний режим роботи, а саме: замість 8-годинного робочого часу вказала, що працює до восьмої години вечора. Вказані неточності пояснює тим, що пояснення писала під диктовку інспектора та була введена в оману запитаннями посадової особи відповідача. (а.с. 29).

Частиною четвертою статті 9 КАС України встановлено, що суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

В судовому засіданні, призначеному на 15.03.2018 на 11:10 в якості свідків були допитані ОСОБА_4 та ОСОБА_5

Згідно наданих ОСОБА_4 показів, він працює у ТОВ "БДК Сервіс" з 08:00 по 17:00, обід з 12:00 по 13:00. На вихідних чи в позаробочий час свідок у позивача не працює. Перевіряючий жодних документів не пред'являв та не роз'яснював його права.

Свідок зазначив, що письмові пояснення він не писав, а лише підписав бланки, а наявні у матеріалах справи письмові пояснення на ім'я директора ТОВ "БДК Сервіс" були написані з його слів братом, оскільки в той час у свідка були проблеми з руками.

Відповідно до наданих свідком ОСОБА_5 показів, вона працює у ТОВ "БДК Сервіс" з 08:00 по 17:00, обід з 12:00 по 13:00. На вихідних чи в позаробочий час свідок у позивача жодної роботи не виконує. Перевіряючий жодних документів не пред'являв та не роз'яснював, лише зазначив, що є представником Держпраці та прийшов на перевірку. Свідок зазначила, що письмові пояснення писала під диктовку інспектора.

З метою встановлення усіх фактичних обставин справи, які мають істотне значення для вирішення справи по суті, в судовому засіданні було заслухано пояснення представника відповідача - інспектора Фещенка П.А.

Згідно наданих інспектором пояснень, представником відповідача визнано, що ОСОБА_4 та ОСОБА_5 право про можливість відмови від надання пояснень роз'яснено не було. Так, працівникам було запропоновано надати пояснення. ОСОБА_7 також було визнано факт, що ОСОБА_4 самостійно письмові пояснення не надавав, а лише розписався на бланку.

Здійснивши системний аналіз норм чинного законодавства та наявних у матеріалах справи доказів, суд наголошує, що письмові пояснення ОСОБА_4 ОСОБА_5 не є належним та допустимим доказом на підтвердження ТОВ "БДК Сервіс" порушення ч.2 ст. 30 Закону України "Про оплату праці".

Суд звертає увагу, що доводи відповідача про наявність порушень позивачем законодавства про працю не підтверджені сукупністю належних, достатніх, допустимих та достовірних доказів та спростовані показами свідків в судовому засіданні.

Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідачем в порушення ч.2 ст. 77 КАС України не доведено вчинення факт позивачем порушень законодавства про працю на підтвердження наявності підстав для винесення та правомірності дій щодо винесення спірного припису та постанови.

Враховуючи вищевикладене та відсутність сукупності належних, достатніх, допустимих та достовірних доказів на підтвердження реальності вчинення позивачем порушень законодавства про працю, суд дійшов висновку, що відповідач при винесенні оскаржуваного припису та постанови про накладення штрафу діяв всупереч ч.2 ст. 19 Конституції України, а припис Управління Держпраці у Житомирській області №06-24-034/1018-0580 від 19.12.2017 в частині встановлення порушення ч. 2 ст. 30 Закону України "Про оплату праці" щодо забезпечення достовірного обліку виконуваної працівником роботи та постанова Управління Держпраці у Житомирській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ЖИ 23/06-24-034/1018 від 12.01.2018 не відповідають вимогам ч.2 ст.2 КАС України.

Керуючись повноваженнями, наданими ч. 2 ст. 245 КАС України, суд вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати припис Управління Держпраці у Житомирській області №06-24-034/1018-0580 від 19.12.2017 в частині встановлення порушення ч. 2 ст. 30 Закону України "Про оплату праці" щодо забезпечення достовірного обліку виконуваної працівником роботи, а також визнати протиправною та скасувати постанову Управління Держпраці у Житомирській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ЖИ 23/06-24-034/1018 від 12.01.2018 в повному обсязі.

Таким чином, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "БДК Сервіс" є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Частиною першою статті 132 КАС України встановлено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно наявного у матеріалах справи платіжного доручення №151 від 24.01.2018 на суму 1762,00 грн., Товариством з обмеженою відповідальністю "БДК Сервіс" при зверненні із позовом до суду було сплачено судовий збір у розмірі 1762,00,00 грн.

Враховуючи задоволення позовних вимог та керуючись ч. 1 ст. 139 КАС України, суд дійшов висновку про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці у Житомирській області на користь позивача 1762,00 грн. судових витрат по сплаті судового збору.

Керуючись статтями 77, 90, 139, 242-246 КАС України, суд,

вирішив:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "БДК Сервіс" (вул. Ковалівська, 44, Бондарівка, Коростенський район, Житомирська область, 11562. Код ЄДРПОУ 40821371) до Управління Держпраці у Житомирській області (вул. Шевченка, 18-а, Житомир, 10008. Код ЄДРПОУ 39790560) про визнання протиправними та скасування припису № 06-24-034\1018-0580 від 19.12.2017 і постанови №ЖИ23/06-24-034/1018 від 12.01.2018 - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати припис Управління Держпраці у Житомирській області №06-24-034/1018-0580 від 19.12.2017 в частині встановлення порушення ч. 2 ст. 30 Закону України "Про оплату праці" щодо забезпечення достовірного обліку виконуваної працівником роботи.

Визнати протиправною та скасувати постанову Управління Держпраці у Житомирській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ЖИ 23/06-24-034/1018 від 12.01.2018 в повному обсязі.

Стягнути з Управління Держпраці у Житомирській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БДК Сервіс" 1 762,00 грн. (одна тисяча сімсот шістдесят дві гривні) судових витрат по сплаті судового збору.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя О.Г. Попова

Повне судове рішення складене: 30 березня 2018 року.