Рішення

від 29.03.2018 по справі п/811/395/18

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 березня 2018 року Справа № П/811/395/18

Кіровоградський окружний адміністративний суд, у складі судді Хилько Л.І., розглянув у порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (надалі - позивач) до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області (надалі - відповідач) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом та просить:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача у затверджені проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки (кадастровий №:3523480400:02:002:9033), площею 7,1367 га для ведення фермерського господарства на території Верблюзької сільської ради Новгородківського району Кіровоградської області;

- зобов'язати затвердити проект землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки (кадастровий №:3523480400:02:002:9033), площею 7,1367 га для ведення фермерського господарства на території Верблюзької сільської ради Новгородківського району Кіровоградської області, встановивши строк для виконання судового рішення.

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що листом від 07.12.2017 р. відповідачем втретє було відмовлено у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, що стало підставою звернення до суду з даним позовом.

Відповідачем не надано до суду відзиву на позовну заяву, а тому розгляд справи по суті здійснено за наявними матеріалами.

Судом встановлено, що на підставі особистої заяви від 04.03.2014 р. (а.с.18), наказом № 11-270/14-14-СГ від 28.05.2014 р. позивачу було надано дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, розташованої на території Верблюзької сільської ради Новгородківського району Кіровоградської області за межами населеного пункту (а.с.20). На виконання наказу виготовлено проект землеустрою, який погоджено у встановленому порядку (а.с.16-41).

21.08.2014 р. позивачка звернулася до відповідача із заявою про затвердження проекту землеустрою щодо відведення та передачі у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 7,1367 га, яка розташована на території Верблюзької сільради Новгородківського району Кіровоградської області. До вказаної заяви додано проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок та обмінний файл (витяги щодо державної реєстрації земельної ділянки та речового права на земельну ділянку) (а.с.12-зв.).

Листом №31-11-0.21-6839/2-14 від 15.09.2014 р. позивачу відмовлено у затверджені такого проекту, оскільки "в описі меж земельної ділянки відсутні відомості про кадастрові номера суміжних земельних ділянок" (а.с.11).

Виконавши вищевказані приписи позивачем повторно подано виправлений проект землеустрою на затвердження до відповідача.

Листом № К-5974/0-4591/0/6-17 від 14.04.2017 р. відповідачем знову відмовлено у затвердженні з огляду на те, що "право постійного користування на вказану земельну ділянку у встановленому порядку не припинено" (а.с.10).

Позивач виконавши приписи втретє звернулася до відповідача із заявою про затвердження проекту землеустрою, однак листом № К-22643/0-16137/0/6-17 від 07.12.2017 р. відповідачем відмовлено у його затверджені з підстав, що "проект землеустрою не відповідає вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів" (а.с.8).

Позивач не погоджуючись з відмовою в затверджені проекту землеустрою для відведення земельної ділянки у власність та вважаючи такі дії відповідача протиправними, звернулась до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Статтею 41 Конституції України передбачено, що право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Відповідно до статті 14 Конституції України та статті 373 Цивільного кодексу України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізовується громадянами, юридичними особами та державою відповідно до закону.

Ст.3 Земельного кодексу України встановлено, що земельні відносини регулюються Конституцією України, вказаним Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Частиною 2 ст.22 Земельного кодексу України визначено те, що до земель сільськогосподарського призначення належать: сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги).

При цьому, п. «а» ч.3 ст.22 Земельного кодексу України вказує, що землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

П. «в» ч. 3 ст. 116 Земельного кодексу України передбачено, що безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених вказаним Кодексом.

Згідно до ч. 1 ст. 121 Земельного кодексу України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства - не більше 2.0 гектара.

Частиною 4 ст. 122 Земельного кодексу України передбачено, що центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою вказаної статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Згідно до ч. 8 ст. 118 Земельного кодексу України проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186 1 цього Кодексу.

Відповідно до частин 9, 10 ст. 118 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.

Конституцією України закріплено, що держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки; усі суб'єкти права власності рівні перед законом (ч.4 ст.13); право власності на землю гарантується, воно набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону (ч. 2 ст. 14).

З врахуванням викладеного, суд звертає увагу на те, що Земельним кодексом України передбачено механізм безоплатної передачі земель сільськогосподарського призначення у власність та вичерпні підстави для відмови в цьому, а тому відповідач не мав права відмовляти позивачу в затверджені проекту землеустрою з підстав, не передбачених Земельним кодексом України.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідачем з непередбачених законом та не підтверджених документально підстав відмовлено позивачу в затвердженні проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення товарного с/г виробництва, загальною площею 7,1367 га.

Суд зазначає, що лист відповідача від 07.12.2017 р. № К-22643/0-16137/0/6-17 щодо розгляду заяви про затвердження проекту землеустрою не містить визначених ст.118 Земельного кодексу України підстав для відмови у задоволенні заяви та вмотивованої відмови у затверджені погодженого проекту, що не може бути визнано судом правомірним.

Разом з тим, з огляду на положення КАС України суд зазначає, що адміністративний суд не може підміняти інший орган державної влади, перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади. Адміністративний суд у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень та виконуючи завдання адміністративного судочинства щодо перевірки відповідності їх прийняття (вчинення), передбаченим частиною другою статті 2 КАС України, критеріям, не втручається та не може втручатися у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду України від 18.03.2014 р. № 21-11а14.

Таким чином враховуючи, що відповідачем не розглянуло заяву позивача по суті та у встановленому законом порядку, однак фактично відмовлено у затверджені проекту землеустрою, у суду немає підстав для зобов'язання останнього затвердити такий проекту землеустрою, тому в задоволенні позовних вимог в частини зобов'язання відповідача вчинити певні дії слід відмовити. Разом з тим, суд дійшов висновку, що належним захистом порушеного права позивача є зобов'язання відповідача належним чином розглянути заяву про затвердження проекту землеустрою. При цьому, що при прийнятті в подальшому відповідачем рішення, останній не вправі відмовляти позивачу у затверджені проекту землеустрою з тих самих підстав, за яких судом визнана протиправність такої відмови.

Отже, підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.

В свою чергу, однією з вимог адміністративного позову є зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення.

Відповідно з ч.1 ст.382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Зважаючи на те, що рішення суду зобов'язує відповідача - суб'єкта владних повноважень вчинити певні дії, суд вважає за необхідне встановити відповідачу строк для подання звіту про виконання рішення - один місяць з дня набрання законної сили рішенням суду.

Згідно ст. 139 КАС України підлягають стягненню на користь позивача судові витрати пропорційно до задоволених вимог, а саме в сумі 704,80 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст.9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення ОСОБА_1 земельної ділянки (кадастровий номер: 3523480400:02:002:9033) у власність, площею 7,1367 га для ведення фермерського господарства на території Верблюзької сільської ради Новгородківського району Кіровоградської області.

Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення у власність ОСОБА_1 земельної ділянки (кадастровий номер: 3523480400:02:002:9033), площею 7,1367 га, для ведення фермерського господарства на території Верблюзької сільської ради Новгородківського району Кіровоградської області, з урахуванням висновків суду.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області протягом місяця з дня набранням рішення суду законної сили подати до Кіровоградського окружного адміністративного суду звіт про його виконання.

Стягнути з державного бюджету на користь ОСОБА_1 (код: НОМЕР_1) понесені нею витрати по сплаті судового збору в сумі розмірі 704,80 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області (код: 39767636).

Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені ст.ст.255, 295 КАС України та може бути оскаржене до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції в 30-денний строк з дня отримання його копії. Згідно пп.15.5 п.1 Розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Кіровоградський окружний адміністративний суд.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду ОСОБА_2