Рішення

від 28.07.2006 по справі 8/160-2212

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8/160-2212

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" липня 2006 р.Справа № 8/160-2212

Господарський суд Тернопільської області

у складі   судді Жук Г.А.             

Розглянув справу

За позовом: Відкритого акціонерного товариства „Тернопільське підприємство промислового залізничного транспорту”, пр-т Ст. Бандери,6, м. Тернопіль, ідентифікаційний код №04873819

До відповідача: Відкритого акціонерного товариства „Тернопільський комбінат по виробництву шляхо-будівельних матеріалів”, вул. Микулинецька,76, смт. Березовиця, Тернопільського району, Тернопільської області, ідентифікаційний код № 05398154

За участю представників сторін

Позивача: юрисконсульт Татарук Л.Р., довіреність №214 від 06.12.2005 року

Відповідача: не з'явився

В попередньому судовому засіданні представникам сторін роз'яснено їх процесуальні права та обов'язки, передбачені  статтями 20, 22,81-1 Господарського процесуального кодексу України.

За відсутністю клопотання сторін технічна фіксація судового процесу не здійснювалася.

Суть справи:  

Відкрите акціонерне товариство „Тернопільське підприємство промислового залізничного транспорту”, м. Тернопіль, звернулося до господарського суду з позовною вимогою про стягнення з Відкритого акціонерного товариства „Тернопільський комбінат по виробництву шляхо-будівельних матеріалів”, вул. Микулинецька,76, смт. Березовиця, Тернопільського району, Тернопільської області, (ідентифікаційний код № 05398154) 5409 грн. 91 коп. заборгованості по Договору №04 від 28.12.2005 року про подачу та збирання вагонів і проведення розрахунків за надані послуги.

В судовому засіданні 03.07.2006 року оголошено перерву до 28.07.2006 року, за клопотанням відповідача для надання можливості ознайомитись з матеріалами справи та договором, який є предметом спору.

В судове засідання  28.07.2006 року відповідач не з'явився. У відзиві на позов №01-199 від 22.06.2006 року ВАТ „Тернопільський комбінат по виробництву шляхо-будівельних матеріалів” з позовними вимогами позивача не погоджується, стверджує, що позивачем порушено  вимоги ст. ст. 7,8 Господарського процесуального кодексу України, щодо дотримання претензійного порядку вирішення спору. Крім того, в судовому засіданні 03.07.2006 року представник відповідача заперечував існування договору №04 від 28.12.2005 року про подачу та збирання вагонів і проведення розрахунків за надані послуги, яким позивач обґрунтовує позовні вимоги.

Представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, в обґрунтування позову посилається на Договір №04 від 28.12.2005 року, відомості подач та збирання вагонів, рахунки-фактури рахунки, лист №01-111 від 11.04.2006 року, інші матеріали, копії яких представлені у справі

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення та доводи позивача, заперечення відповідача, оцінивши представлені докази в їх сукупності господарський суд встановив:

28 грудня 2005 рок між ВАТ „Тернопільське підприємство промислового залізничного транспорту”, з однієї сторони та ВАТ „Тернопільський комбінат по виробництву шляхо-будівельних матеріалів”, з другої сторони укладено договір №04 про подачу та збирання вагонів і проведення розрахунків за надані послуги, відповідно до умов якого, позивач зобов'язався здійснювати подачу та збирання вагонів зі станції Березовиця-Острів до вантажних фронтів Підприємства (відповідача), проводити додаткові маневрові роботи по письмовій заявці підприємства (відповідача); надавати інформацію щодо рухомого складу, який прибуває на адресу Підприємства, розставляти вагони по вантажних фронтах, забирати вагони після закінчення вантажних операцій з останнім вагоном групи одночасно поданої на вантажний фронт, або по мірі їх готовності, а відповідач зобов'язався проводити оплату за надані послуги згідно з умовами договору.

Матеріали справи свідчать про те, що між сторонами у справі виникли зобов'язання, які мають ознаки договору про надання послуг, згідно якого, в силу ст. 901 Цивільного кодексу України, одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до вимог ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання, або одностороння зміна його  умов не допускається.

Відповідно до п.3.2.3. договору відповідач зобов'язався здійснювати  100% попередню оплату за надані послуги, однак, листом №01-111 від 11.04.2006 року ВАТ ”Тернопільський комбінат ШБМ” повідомило ВАТ „Тернопільське ППЗТ” про те, що за проведені позивачем, за згодою відповідача в березні-квітні 2006 року розвантаження вагонів з будівельними матеріалами для Філії „Тернопільська дорожньо-мостова дільниця”,  Філії „В. Бере зовиця ДЕД”, Філії „Тернопільський райавтодор”, ТзОВ „Добробут” оплата буде проведена на основі наданих позивачем рахунків.

Позивач взяті на себе зобов'язання виконував добросовісно та належним чином на загальну  суму 10170,46 грн., про що свідчать представлені в матеріалах справи належним чином засвідчені копії відомостей плати за подачу та збирання вагонів, рахунків-фактур №21 від 22.02.2006 року на суму 6 129,74 грн., №26 від 31.03.2006 року на суму 235,46грн., №28 від 31.03.2003 року на суму 1 229,50грн., №33 від 12.04.2006 року на суму 2 629,27грн., №40 від 30.04.2006року на суму 943,49 грн.

Однак, Відповідач, всупереч умов договору та вимог законодавства, зобов'язань по оплаті за надані у березні-квітні місця 2006 року послуги провів не в повному обсязі. Як стверджує позивач та вбачається з матеріалів справи, заборгованість ВАТ „Тернопільський комбінат ШМБ” перед позивачем, за надані протягом березня-квітня 2006 року послуги, станом на час розгляду справи в суді становить 5 409 грн. 91 коп.  

Згідно вимог ст. ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Факт надання позивачем ВАТ „Тернопільський комбінат ШМБ” послуг подачі та збирання вагонів на суму 10 170,46 грн. підтверджується представленими в матеріалах справи належним чином засвідченими копіями відомостей подачі-збирання вагонів, копіями рахунків-фактур №21 від 22.02.2006 року на суму 6 129,74 грн., №26 від 31.03.2006 року на суму 235,46грн., №28 від 31.03.2003 року на суму 1 229,50грн., №33 від 12.04.2006 року на суму 2 629,27грн., №40 від 30.04.2006року на суму 943,49 грн.

Відповідач на день вирішення спору не заперечив належними та допустимими доказами суми заборгованості перед позивачем, як і не надав будь-яких доказів добровільного її погашення.

За даних обставин, господарський суд визнає правомірними, обґрунтованими такими, що підлягають до задоволення вимоги позивача про стягнення з Відкритого акціонерного товариства „Тернопільський комбінат по виробництву шляхо-будівельних матеріалів”, вул. Микулинецька,76, смт. Березовиця, Тернопільського району, Тернопільської області, ідентифікаційний код № 05398154, 5409 грн. 91 коп. заборгованості, за отримані послуги з подачі та збирання вагонів.

Витрати по сплаті державного мита в сумі 102 грн. та  витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн., згідно ст.ст. 44-49 ГПК України, покладаються на відповідача.

Враховуючи наведене, керуючись ст. ст.509,525,526,901  Цивільного кодексу України, ст. ст. 173,193 Господарського кодексу України, ст.ст. 1,2,4,12,22,32,33,43,44-49,69,82,83,84,85,115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Тернопільський комбінат по виробництву шляхо-будівельних матеріалів”, вул. Микулинецька,76, смт. Березовиця, Тернопільського району, Тернопільської області, ідентифікаційний код № 05398154, на користь Відкритого акціонерного товариства „Тернопільське підприємство промислового залізничного транспорту”, пр-т. Ст. Бандери,6, м. Тернопіль, ідентифікаційний код №04873819, 5 409 грн. 91 коп. боргу та 220 грн. в повернення судових витрат.

3.          Рішення господарського суду набирає законної сили в десятиденний строк з дня його прийняття (підписання рішення).

4.          Наказ видати стягувачеві після набрання судовим рішенням законної сили.

5.          Сторони вправі подати апеляційну скаргу, а прокурор внести апеляційне подання на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили протягом десяти днів з дня його  прийняття (підписання), через місцевий господарський суд.

Рішення підписано 14 серпня 200 року

Суддя                                                                                          Г.А. Жук