Рішення

від 22.03.2018 по справі 342/1342/17

ГОРОДЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 342/1342/17

Провадження № 2/342/178/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 березня 2018 року м. Городенка

Городенківський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Ничик Г.І.

за участю секретаря судового засідання Петруняк Н.А., представник позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Городенка справу за позовом ОСОБА_2, в інтересах якого діє представник ОСОБА_1, до ТзОВ "АВІС АВТО" про визнання недійсним Договору доручення № Д0430 від 21.07.2017р., укладеного на засадах застосування обману,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2, в інтересах якого діє представник ОСОБА_1, звернувся до суду з позовом до ТзОВ "АВІС АВТО" (код ЄДРПОУ 41216210), юридична адреса - 01135 м. Київ, вул. Жилянська, буд. 148, в якому просить визнати недійсним Договір доручення № Д 0430 від 21.07.2017 року, укладений між ОСОБА_2 та ТОВ АВІС АВТО та стягнути з відповідача на користь позивача сплачені грошові кошти в подвійній сумі 40000 гривень, відповідно до ст. 230 ЦК України. позовні вимоги обґрунтовував тим, що 21 липня 2017 року між позивачем та ТОВ АВІС АВТО було укладено Договір доручення № Д 0430, предметом якого є транспортний засіб ZoomlionRF 244. Спірний договір укладався з метою набуття права власності на транспортний засіб ZoomlionRF 244 для особистих потреб. В мережі Інтернет позивач побачив оголошення, розміщене відповідачем на власному сайті, про продаж транспортних засобів, зокрема, ZoomlionRF 244, про який позивач давно мріяв. Він поїхав до офісу компанії в м. Вінниця, де менеджер компанії пояснив йому, що він повинен сплатити передплату (аванс) за транспортний засіб в сумі 20000 грн. шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок відповідача, після чого з ним буде укладено договір купівлі-продажу. В той же день позивач сплатив 20000 гривень на рахунок відповідача наданий менеджером останньої. Після цього менеджер відповідача з позивачем підписали договір, як розумів позивач, він підписує договір купівлі-продажу транспортного засобу ZoomlionRF 244 з розстрочкою платежів за цей засіб. Після того, як ретельно прочитав договір, позивач зрозумів, що підписав договір доручення № Д 0430 з ТОВ АВІС АВТО , хоча представник відповідача до підписання договору усно роз'яснював, що призначення платежу в сумі 20000 грн. є первинною оплатою за транспортний засіб ZoomlionRF 244. Позивач не планував і не мав волі для укладенням договору щодо винагороди повіреному за організаційні заходи, пов'язані з підготовкою, перевіркою, розглядом та укладенням договору в розмірі 20000 грн., які були ним сплачені до укладення договору під впливом обману зі сторони менеджера відповідача. В позові зазначає, що представник компанії відповідача не надав йому достовірної інформації, тому він вважав, що сплачує кошти в рахунок оплати вартості транспортного засобу. Після підписання та вивчення тексту та змісту договору йому стало зрозуміло, що сплачені кошти відповідач планує йому не повертати, а можливості розірвати договір немає, оскільки договір не передбачає можливості розірвання без втрати грошових коштів, що є порушенням прав позивача як споживача послуг. Позивач звертає увагу, що не надав відповідачу повноважень, передбачених п.2.2.1 Договору, а також на порушення його прав, передбачених ч.1 ст.15, 21 Закону України Про захист прав споживача на необхідну, доступну та достовірну інформацію, порушення принципу рівності сторін договору. Вважає, умови укладеного договору несправедливими, такими, що порушують вимоги ст.18 Закону України Про захист прав споживачів , порушують принцип добросовісності, призводять до істотного дисбалансу договірних прав та обов'язків сторін та завдають шкоди споживачеві. Ознайомившись з договором, позивач почав вимагати в менеджера компанії відповідача сплачену ним суму коштів в розмірі 20000 грн., в подальшому неодноразово телефонував до відповідача з цією ж метою, але на дзвінки ніхто не відповідав. Усі дані, що стосуються особи довірителя, транспортного засобу, дати укладення договору, вписані в бланк договору від руки, що свідчить про підписання розробленого, типового для відповідача договору. В порушення вимог розумності, добросовісності та справедливості умови оспорюваного договору позбавляють позивача, як споживача послуг, можливості відмовитись від договору без втрати сплачених ним коштів в рахунок винагороди Повіреному, незважаючи на те, чи виконувались повіреним будь-які роботи на виконання доручення, що суперечить вимогам ст.ст. 1008,1009 ЦК України. Крім цього, в договорі, крім необґрунтованого розміру винагороди Повіреного в розмірі 10% від вартості транспортного засобу в сумі 20000 гривень, на позивача покладено обов'язки щодо компенсації витрат Повіреного, які пов'язані з виконанням даного договору (п.2.2.2), до яких віднесено послуги нотаріуса, послуги з реєстрації (перереєстрації), перегону транспортного засобу, а також інші додаткові витрати, що можуть бути понесеними в процесі виконання договору задля належного його виконання, без зазначення тарифів на такі послуги.

Несправедливими також є умови договору про: виключення або обмеження прав споживача стосовно продавця (виконавця, виробника) або третьої особи у разі повного або часткового невиконання чи неналежного виконання продавцем (виконавцем, виробником) договірних зобов'язань, включаючи умови про взаємозалік, зобов'язання споживача з оплати та його вимог у разі порушення договору з боку продавця (виконавця, виробника); встановлення жорстких обов'язків споживача, тоді як надання послуги обумовлене лише власним розсудом виконавця; надання можливості продавцю (виконавцю, виробнику) не повертати кошти за оплату, здійснену споживачем, у разі відмови споживача укласти або виконати договір, без встановлення права споживача на одержання відповідної компенсації від продавця (виконавця, виробника) у зв'язку з розірванням або невиконанням ним договору; надання продавцю (виконавцю, виробнику) права не повертати кошти на оплату ненаданої продукції у разі розірвання договору з ініціативи продавця (виконавця, виробника); установлення обов'язкових для споживача умов, з якими він не мав реальної можливості ознайомитися перед укладенням договору; надання продавцю (виконавцю, виробнику) права в односторонньому порядку змінювати умови договору на власний розсуд або на підставах, не зазначених у договорі; надання продавцю (виконавцю, виробнику) права в односторонньому порядку змінювати характеристики продукції, що є предметом договору; визначення ціни товару на момент його поставки споживачеві або надання продавцю (виконавцю, виробнику) можливості збільшувати ціну без надання споживачеві права розірвати договір у разі збільшення ціни порівняно з тією, що була погоджена на момент укладення договору. Відповідно до ч. 1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5-6 статті 203 цього кодексу. Відповідно до ч. 1,3 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Позивач покликається на ст. 230 ЦК України, яка визначає, що у випадку, якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша статті 229 цього кодексу), такий правочин визнається судом недійсним. Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування. Сторона, яка застосувала обман, зобов'язана відшкодувати другій стороні збитки у подвійному розмірі та моральну шкоду, що завдані у зв'язку з вчиненням правочину.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав з наведених в ньому підстав, просить задовольнити. Суду пояснив, що позивач є його рідним молодшим братом. Після того, як брат в інтернеті віднайшов інформацію ТОВ АВІС АВТО про продаж трактора ZoomlionRF 244, вони разом поїхали в м. Вінниця, де братом був підписаний оспорюваний договір. Обманним шляхом позивача спонукали оплатити кошти в рахунок часткової оплати за трактор. При тому представник відповідача зазначав, що фактично ціна трактора 74 тисячі грн., але договір треба підписувати на загальну суму 200 тисяч грн. і трактор можна буде отримати через три дні. Після проведення оплати в розмірі 20тис. грн. був підписаний договір, зміст якого не відповідав тим умовам, які були обумовлені перед тим, як позивач йшов платити в кошти. Брат не вимагав у представника ТОВ АвісАвто при укладенні договору для огляду довіреності представника, який підписував договір. Фактично договір оформлявся в м. Вінниця а не в м. Київ, в той же день, коли була проведена оплата 20000 грн. через банк згідно тих реквізитів, які були надані менеджером. Через три дні стало точно зрозуміло, що позивача обдурили. Пізніше неодноразово намагались додзвонитись до продавців трактора, але ніхто не брав трубку.

Представник відповідача ТзОВ АВІС АВТО (код ЄДРПОУ 41216210) в судове засідання не з'явився повторно, про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином за адресою, зазначеною в позовній заяві - 01135 м. Київ, вул. Жилянська, буд. 148. Судова повістка, направлена відповідачу за зазначеною адресою, повернута без вручення з відміткою про відсутність за адресою місцезнаходження. Відповідно до п.3 ч.8 ст. 128 ЦПК вважається належним чином повідомленою про розгляд справи.

За клопотанням представника позивача, заявленим у підготовчому засіданні, судом були здійснені запити до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за кодом та назвою відповідача ТОВ АВІС АВТО (код ЄДРПОУ 41216210). З отриманої інформації встановлено, що за кодом ЄДРПОУ 41216210 зареєстрована юридична особа Товариство з обмеженою відповідальністю (ТОВ) ЛАЄРС ГРУПП за адресою - вул. А.Філатова,90 м. Одеса Київський район Одеської області, за назвою Товариство з обмеженою відповідальністю (ТОВ) "АВІС АВТО" - юридична особа має ідентифікаційний код 33407801, зареєстрована по вул. О.Вишні, 22А в м. Краматорськ Донецької області. Судові повістки про виклик представника відповідача ТОВ АВІС АВТО в судове засідання направлялись за вищезазначеними адресами. ТОВ "АВІС АВТО" (ідентифікаційний код 33407801, адреса вул. О.Вишні, 22А в м. Краматорськ Донецької області) повідомило суд, що зазначене підприємство не має відношення до даної справи. Дані про доставлення поштового відправлення за адресою вул. А.Філатова,90 м. Одеса відсутні. Згідно положень ст. 223 ЦПК України суд вирішує справу за відсутності представника відповідача.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові матеріали справи та надавши оцінку доказам у їх сукупності, суд приходить до наступного.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч. 1 ст. 2 ЦПК України). Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч. 1 ст. 13 ЦПК України). Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 2 ст. 77 ЦПК України). Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України).

Із доданої позивачем до позовної заяви копії Договору доручення № Д 0430, про визнання недійсним якого ставить вимогу позивач, встановлено, що 21.08.2017 року в м. Київ між відповідачем Товариством з обмеженою відповідальністю (ТзОВ) АВІС АВТО (код ЄДРПОУ 41216210, юридична адреса 01135 м. Київ, вул. Жилянська, буд. 148) та позивачем ОСОБА_2, який проживає в АДРЕСА_1, було укладено Договір доручення № Д 0430 (далі - Договір), за яким Товариство з обмеженою відповідальністю (ТзОВ) "АВІС АВТО" в особі представника за довіреністю ОСОБА_5 іменується Повірений , а ОСОБА_2 іменується Довіритель . Даних про те, чи мала представник ОСОБА_5 повноваження підписувати Договір, суду не надані. Представник ТзОВ (ТОВ) "АВІС АВТО" не ознайомлював Довірителя (позивача ОСОБА_2) з Довіреністю, яка б посвідчувала повноваження представника відповідача підписувати Договір доручення.

Із змісту Договору вбачається, що всі дані, які стосуються особи довірителя, транспортного засобу, дати укладання договору, вписані в бланк Договору від руки, що свідчить про те, що сторони підписали розроблений, типовий для відповідача договір, роздрукований у формі бланку. В п. 1.1. Договору Предмет договору зазначено, що Повірений зобов'язується за дорученням Довірителя від його імені, в його інтересах та за його кошти здійснити юридичні дії та надати послуги щодо пошуку транспортного засобу, визначеного цим Договором, здійснення інформування, консультування, надання пропозицій, супроводження послуг та проведення робіт, пов'язаних із сприянням довірителю в укладенні ним або від його імені, договору поставки/купівлі-продажу або будь-якого іншого договору за яким довіритель в подальшому отримує у власність транспортний засіб, на умовах найбільш вигідних для нього. Згідно п.п.1.6, п.п.1.7 Договору транспортним засобом, на придбання якого здійснюються дії, визначені пунктами 1.2, 1.3 цього Договору є ZoomlionRF 244. Вартість транспортного засобу визначається довірителем на рівні 200000 гривень. Відповідно до умов підпункту 2.1.1 п.2.1 Договору Повірений зобов'язаний добросовісно вчиняти дії відповідно до змісту даного йому доручення згідно п.1.1-1.3 даного Договору у строк, що не перевищує 90 робочих днів з моменту укладення даного Договору; надавати Довірителю інформацію про потенційних продавців/постачальників транспортних засобів, та/або умови придбання, набуття права власності на транспортний засіб; перевіряти правомочність продавця, постачальника, фінансової установи на укладення договорів; діяти від імені та за рахунок довірителя, та його інтересах, укладали договори поставки або будь-який інший договір, за яким довіритель в подальшому отримує у власність транспортний засіб, в тому числі кредитні договору та договори страхування; повідомити довірителя на його вимогу про хід виконання договору; передати довірителю транспортний засіб та все одержане у зв'язку з виконанням доручення.

Відповідно до підпунктів 2.2.1, 2.2.2, 2.2.3 п.2.2 Договору Довіритель зобов'язаний, зокрема: видати Повіреному довіреність на вчинення юридичних дій, визначених у п.1.3 цього Договору, забезпечити Повіреного іншими засобами, необхідними для виконання доручення Довірителя за цим Договором; перерахувати на рахунок Повіреного кошти в розмірі визначеної п.1.7 даного Договору вартості транспортного засобу протягом строку, що становить не більше 60 робочих днів здати укладення даного Договору; прийняти транспортний засіб, який придбаний за договором поставки, купівлі-продажу або будь-яким іншим договором. Згідно п.2.3 Договору після виконання даного договору сторони зобов'язані підписати відповідний акт, щодо повного виконання сторонами Договору. Водночас, пунктом 3.1 Договору встановлено, що за надання послуг згідно з договором довіритель зобов'язаний сплатити на рахунок повіреного винагороду в розмірі, що становить 10% від вартості транспортного засобу, що зазначено в п.1.6 даного Договору та становить 200000 гривень. Винагорода, вказана у п.3.1, сплачується довірителем не пізніше поточного дня, в якому укладено Договір (п.3.2 Договору). Як визначено в п.9.1 Договору, цей Договір набирає чинності з моменту його підписання і діє протягом 90 робочих днів. В Прикінцевих положеннях Договору зазначено, що сторони підтверджують, що цей Договір містить усі істотні умови, передбачені для договорів цього виду, жодна зі сторін не посилатиметься в майбутньому на недосягнення згоди за істотними умовами договору як на підставу вважати його неукладеним або недійсним (п.11.1); сторони підтверджують, що в разі, якщо будь-яка умова цього договору стане або буде визнана недійсною в зв'язку з невідповідністю закону, то така умова не братиметься до уваги або ж сторонами будуть вжиті заходи щодо зміни даного Договору тією мірою, щоб зробити Договір і зберегти в повному обсязі наміри сторін (п.11.2); підписанням цього Договору є свідченням факту ознайомлення, розуміння сторонами та згоди сторін з усіма визначеннями, умовами та змістом Договору (п.11.7); підписанням даного Договору довіритель заявляє, що отримав усі коректно викладені пояснення в представника повіреного, що стосуються змісту договору, поінформований про всі можливі витрати у зв'язку з укладенням договору, уважно прочитав та зрозумів Договір. Представником повіреного надано довірителю повну, необхідну, доступну, достовірну інформацію про положення Договору (п.11.8); довіритель своїм підписом засвідчує факт ознайомлення та згоду з умовами Договору, підтверджує свої права та обов'язки за Договором, підтверджує здатність набувати прав та обов'язків за Договором, умови договору йому зрозумілі та він вважає їх справедливими по відношенню до себе (п.11.9).

Відповідно до вимог ч.1 ст.1000 ЦК України за договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки довірителя. Згідно ч.1 ст.1002 ЦК України повірений має право на плату за виконання свого обов'язку за договором доручення, якщо інше не встановлено договором або законом. За змістом ч.1 ст.1003 ЦК України у договорі доручення або у виданій на підставі договору довіреності мають бути чітко визначені юридичні дії, які належить вчинити повіреному. Дії, які належить вчинити повіреному, мають бути правомірними, конкретними та здійсненними. Пунктом 1 ч.1 ст.1008 ЦК України визначено, що договір доручення припиняється на загальних підставах припинення договору, а також у разі відмови довірителя або повіреного від договору. Згідно ч.2 ст.1008 ЦК України довіритель або повірений мають право відмовитися від договору доручення у будь-який час. Відмова від права на відмову від договору доручення є нікчемною. У відповідності з вимогами ч.1 ст.1009 ЦК України, яка передбачає наслідки припинення договору доручення, якщо договір доручення припинений до того, як доручення було повністю виконане повіреним, довіритель повинен відшкодувати повіреному витрати, пов'язані з виконанням доручення, а якщо повіреному належить плата - також виплатити йому плату пропорційно виконаній ним роботі. Це положення не застосовується до виконання повіреним доручення після того, як він довідався або міг довідатися про припинення договору доручення.

Суд вважає, що умови оспорюваного договору, які стосуються винагороди повіреного, порядку і наслідків дострокового припинення договору та відповідальності сторін, є несправедливими. Згідно умов договору (п.5.1, п.5.1.1., п.5.1.2, п.5.2.1) відповідач надав собі можливість не повертати кошти, сплачені споживачем його послуг у разі розірвання договору як за ініціативою споживача послуг, так і за ініціативою відповідача, а також звільнив себе від будь-яких негативних наслідків від порушення прав позивача як споживача послуг у разі розірвання договору, в тому числі і не з вини позивача, що, на думку суду, приводить до дисбалансу договірних відносин.

Умови укладеного сторонами договору доручення, передбачені п.5.2.1, є несправедливими, оскільки у порушення вимог розумності, добросовісності та справедливості позбавляють позивача, як споживача послуг, можливості відмовитись від договору без втрати сплачених ним коштів у рахунок винагороди повіреному, незважаючи на те, чи виконувались повіреним будь-які роботи на виконання доручення, що суперечить вищенаведеним вимогам ст.ст. 1008,1009 ЦК України.

За змістом ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Відповідно до ст. 80 ЦК України - юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді.

Згідно з ч. 4 ст. 87 ЦК України - юридична особа вважається створеною з дня її державної реєстрації, порядок якої встановлений законом. Дані державної реєстрації юридичної особи включаються до єдиного державного реєстру, відкритого для загального ознайомлення, визначає ч.1 ст. 89 згаданого кодексу.

Хоча в Договорі зазначено, що він укладений в м. Київ, фактично договір був укладений в м. Вінниця, що ствердив в судовому засіданні представник позивача. Також про те, що саме в м. Вінниця був укладений договір і позивачем до його підписання була оплачена сума 20000 грн., свідчить наявна в матеріалах справи банківська квитанція територіально відокремленого безбалансового відділення (ТВБВ) № 10001/0185 філія Вінницького обласного управління АТ Ощадбанк № 1 від 21.089.2017 року про сплату винагороди повіреного за договором доручення № Д 0430 від 21.08.2017 року в сумі 20000 грн. позивачем ОСОБА_2 на рахунок отримувача № НОМЕР_1 ТОВ АВІС АВТО в ИНЕКС БАНК м. Київ, код отримувача 41216210.

Проаналізувавши фактичні обставини справи та норми закону, якими врегульовані спірні правовідносини, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову до відповідача ТОВ АВІС АВТО про визнання недійсним Договору доручення № Д 0430 від 21.07.2017 року, укладеного між ОСОБА_2 та ТОВ АВІС АВТО , оскільки в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відсутня юридична особа Товариство з обмеженою відповідальністю АВІС АВТО з кодом ЄДРПОУ 41216210, що розташована в м. Київ, вул. Жилянська, буд. 148, поштовий індекс 01135. Зважаючи на це, не підлягає до задоволення і похідна від даної вимога - про стягнення з відповідача на користь позивача 20 000 гривень сплаченої винагороди повіреного.

На підставі викладеного, ст.ст. 203, 207, 215, 216, 638, 640, 1000-1003, 1008, 1009 ЦК України, керуючись ст. ст. 258, 259, 263-265, 268, 273, 352,354 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

В задоволенні позову ОСОБА_2, в інтересах якого діє представник ОСОБА_1, до ТзОВ "АВІС АВТО", код ЄДРПОУ 41216210, про визнання недійсним Договору доручення № Д0430 від 21.07.2017р., укладеного на засадах застосування обману - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Апеляційного суду Івано-Франківської області або через Городенківський районний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складене 31.03.2018 р.

Суддя: Ничик Г. І.