Ухвала

від 20.03.2018 по справі 320/3356/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЄУН 320/3356/17

Провадження №22ц/778/1288/18

Головуючий у 1 інстанції: Редько О.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2018 року місто Запоріжжя

Апеляційний суд Запорізької області у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого, судді-доповідачаКухаря С.В. суддів:Крилової О.В. Воробйової І.А. секретарБабенко Т.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства УкрСиббанк на рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області, ухвалене в м. Мелітополі 13 грудня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_5 до Публічного акціонерного товариства УкрСиббанк , третя особа - ОСОБА_6 про визнання договору іпотеки припиненими,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з вказаним позовом до ПАТ УкрСиббанк , в якому просить визнати припиненими договори іпотеки.

Позовні вимоги обґрунтовував тим, що вона та її дочка є спадкоємицями після смерті ОСОБА_7, який 25.06.2005 уклав з ПАТ УкрСиббанк договір іпотеки на забезпечення зобов'язань за кредитним договором, укладеними між Банком та ТОВ Техноекспорт . У зв'язку з ліквідацією ТОВ Техноекспорт та повним виконанням зобов'язань, вважає, що іпотечний договір як похідний від кредитного повинен бути визнаний припиненим.

Рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 13 грудня 2017 року позов задоволено. Визнано додатковий договір № 1 до договору іпотеки № 2005-116-К/К/З від 25.06.2006 року, реє. № 7008 від 07.09.2006 року, укладений між ОСОБА_7 та ПАТ УкрСиббанк , посвідчений приватним нотаріусом Мелітопольського міського нотаріального округу Бєдновим О.А. припиненим з моменту ліквідації Боржника - ТОВ Техноекспорт , що перебувало у ЄДРПОУ за № 30708090, а саме - з 15.09.2016 року.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Відповідно ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Судом першої інстанції встановлено, що 25.06.2005 року, між ПАТ УкрСиббанк та ОСОБА_7 було укладено договір іпотеки від 25.06.2005 року, посвідчений приватним нотаріусом Мелітопольського міського нотаріального округу Запорізької області Бєдновою Н.В., що підтверджується копією Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомості (а.с. 28-31). Згідно цього договору іпотеки, в іпотеку передана нежитлова будівля, що складається з будівлі літ А-3 загальною площею 556,9 кв.м, котельні літ Б-1, огорожі №1, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

В подальшому між тим ж сторонами було укладено додатковий договір № 1 до договору іпотеки № 2005-116-К/К/З від 25.06.2006 року, реє. № 7008 від 07.09.2006 року, посвідчений приватним нотаріусом Мелітопольського міського нотаріального округу Бєдновим О.А.

Іпотекодавець за додатковим договором № 1 до договору іпотеки № 2005-116-К/К/З від 25.06.2006 року № 7008 від 07.09.2006 року ОСОБА_7 помер 08 травня 2010 року, що підтверджується наявною в матеріалах цивільної справи копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1, що видане 12.05.2010 року відділом реєстрації актів цивільного стану по м. Мелітополю Мелітопольського міськрайонного управління юстиції Запорізької області, актовий запис № 897 (а.с 16).

Рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 15 серпня 2014 визнано за позивачем право власності в порядку спадкування на 3/4 частини нежитлової будівлі за адресою АДРЕСА_1, а за дочкою померлого ОСОБА_6 визнано право власності в порядку спадкування на 1/4 частину цієї нерухомості (а.с. 17-19).

Частиною 1 ст. 23 Закону України "Про іпотеку" унормовано, що у разі переходу права власності (права господарського відання) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі, в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою.

Відповідно до ч.1 ст.104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або в результаті ліквідації.

Згідно ст. 111 ЦК України, ч.12 ст.36 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців дата внесення до Єдиного державного реєстру запису про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті її ліквідації є датою державної реєстрації припинення юридичної особи.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 29.08.2016 року банкрута ТОВ Техноекспорт ліквідовано (а.с. 32-33).

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 31.10.2016 (а.с.) ухвалу господарського суду Запорізької області від 29.08.2016 скасовано і направлено справу до господарського суду Запорізької області на стадію ліквідації.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 23.03.2017 у справі № 908/1936/13 звіт ліквідатора, реєстр вимог кредиторів та ліквідаційний баланс банкрута було затверджено. Банкрута - Товариство з обмеженою відповідальністю Техноекспорт , код ЄДР-30708090, смт. Мирне Мелітопольського району Запорізької області, ліквідувати, тому (ЄДРПОУ 30708090) (а.с. 34-35).

Інформація про припинення юридичної особи була внесена 15.09.2016 року.

Суд попередньої інстанції, задовольняючи позов, зазначив, що системний аналіз правових норм, що регулюють відносини застави та іпотеки, дає підстави для висновку про те, що у разі ліквідації боржника - сторони основного зобов'язання - право застави, що забезпечувало його виконання, також є припиненим. Припинення юридичної особи у зв'язку з визнанням її банкрутом є підставою припинення іпотеки, оскільки зобов'язання за кредитним договором припиняється.

З таким висновком повністю не погоджується суд апеляційної інстанції.

Так, відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Отже, виходячи із змісту статей 526, 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Будь-які забезпечувальні зобов'язання, що випливають з основного зобов'язання, не повинні припиняти свою дію у разі, якщо основне зобов'язання залишилося невиконаним.

За змістом абзацу 3 статті 1 Закону України "Про іпотеку" іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Іпотекодавець (майновий поручитель) несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов'язання в межах вартості предмета іпотеки (стаття 11 Закону України "Про іпотеку").

Судова палата у господарських справах Верховного Суду України у своїй постанові від 06.07.2016 у справі № 918/545/13 зазначила, що укладаючи договір застави (іпотеки), заставодавець (іпотекодавець) бере на себе всі ризики, пов'язані з невиконанням зобов'язання боржником (у межах вартості предмета застави (іпотеки), у тому числі й ті, що виникають унаслідок банкрутства боржника з його подальшим виключенням із відповідного державного реєстру. Оскільки покладення цих ризиків на особу, яка видала забезпечення, відбулося за договором, укладеним заставодавцем (іпотекодавцем) саме із кредитором, то всі узяті ризики слід покладати на особу, яка видала забезпечення, і після припинення існування боржника. Отже, ліквідація боржника не повинна припиняти обов'язок заставодавця (іпотекодавця) із несення цих ризиків. Інше може бути передбачено договором між кредитором та особою, яка видала забезпечення, тобто звільнення останньої від таких ризиків має бути предметом спеціальної домовленості між нею і кредитором. Таким чином, сам факт ліквідації боржника за кредитним договором із внесенням запису до відповідного реєстру про припинення юридичної особи за наявності заборгованості боржника за цим договором, яка не була погашена у процедурі ліквідації, не є підставою для припинення договору іпотеки, укладеного для забезпечення виконання кредитного договору боржником. Аналогічні висновки викладені і у постановах Верховного Суду України від 06.07.2016 у справі № 40/5005/7101/2011, від 24.02.2016 у справі № 924/1801/14, від 10.02.2016 у справі № 6-216цс14, від 10.02.2016 у справі № 6-84цс15, від 24.02.2016 у справі № 924/1801/14, від 17.02.2016 у справі № 6-245цс14, від 12.10.2016 у справі № 5/25-38.

Наведений у зазначеній постанові Верховного Суду України висновок, не був врахований судом першої інстанції при вирішенні спору, тому задоволення позову не можна визнати обґрунтованим.

Крім того, Верховний Суд України у постанові від 29.03.2017 у справі № 6-2013цс16 зазначив, що аналіз статей 11, 559, 598, 599, 609 Цивільного кодексу України свідчить про те, що припинення основного зобов'язання внаслідок ліквідації юридичної особи - боржника за цим зобов'язанням не припиняє поруки, якщо кредитор реалізував своє право на стягнення заборгованості до припинення юридичної особи - боржника.

До вказаних правових висновків прийшов і Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду 06.02.2018 у справі №910/9943/17.

Таким чином рішення суду попередньої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням постанови про відмову в позові в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 381, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд у складі колегії суддів,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства УкрСиббанк задовольнити.

Рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 13 грудня 2017 року скасувати та прийняти постанову.

В задоволенні позову ОСОБА_5 до Публічного акціонерного товариства УкрСиббанк , третя особа ОСОБА_6 про визнання договору іпотеки припиненими - відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови.

Повна постанова складена 30 березня 2018 року.

Головуючий, суддя-доповідач

судді: