Рішення

від 28.03.2018 по справі 467/1310/17

АРБУЗИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 467/1310/17

2/467/42/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.03.2018 року Арбузинський районний суд

Миколаївської області в складі:

головуючого судді Кірімової О.М.,

за участю секретаря Сіваченко Ю.І.,

представників позивача ОСОБА_1

ОСОБА_2

відповідача ОСОБА_3,

представників відповідачів ОСОБА_4,

ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Арбузинка цивільну справу за позовом фермерського господарства Латій Анатолій Іванович до ОСОБА_6, ОСОБА_3, ОСОБА_7, головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області, третя особа: Новоселівська сільська рада Арбузинського району Миколаївської області про визнання незаконними та скасування наказів,

ВСТАНОВИВ:

Фермерське господарство Латій Анатолій Іванович звернулось до суду з позовом до ОСОБА_6, ОСОБА_3, ОСОБА_7, ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області, третя особа: Новоселівська сільська рада Арбузинського району Миколаївської області про визнання незаконними та скасування наказів і державної реєстрації права власності.

Свої вимоги мотивувало тим, що 22 квітня 1997 року ОСОБА_8 було видано державний акт на право постійного користування землею серії IV-МК № 010914 на земельну ділянку площею 25.0 га, яка розташована на території Новоселівської сільської ради, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 304, з цільовим призначенням для селянського (фермерського) господарства.

Відповідно до Закону України Про селянське (фермерське) господарство 08 травня 1997 року було створено ФГ Латій Анатолій Іванович , яке набуло право володіння та користування земельною ділянкою наданою ОСОБА_8 яке до теперішнього часу використовує надану земельну ділянку за її цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

20 жовтня 2010 року ОСОБА_8 помер, однак ФГ Латій Анатолій Іванович не ліквідовано та продовжує вести господарську діяльність крім цього, фермерське господарство, як цілісний майновий комплекс було успадковане ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_1, що підтверджується рішенням Арбузинського районного суду Миколаївської області від 21 березня 2012 року.

В кінці 2016 року позивач дізнався про те, що ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області було видано накази про надання у власність земельних ділянок, які знаходяться у користуванні ФГ Латій Анатолій Іванович .

Так, ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області було видано накази: № 14-10115/14-16-СГ від 20.10.2016 року про надання у власність земельної ділянки площею 1 га для ведення особистого селянського господарства; № 14-10117/14-16-СГ від 20.10.2016 року про надання у власність земельної ділянки площею 1 га для ведення особистого селянського господарства; № 14-10344/14-16-СГ від 28.10.2016 року про надання у власність земельної ділянки площею 1 га для ведення особистого селянського господарства; № 14-10263/14-16-СГ від 27.10.2016 року про надання у власність земельної ділянки площею 1 га для ведення особистого селянського господарства; № 14-13115/14-16-СГ від 17.12.2016 року про надання у власність земельної ділянки площею 1 га для ведення особистого селянського господарства; № 14-13245/14-16-СГ від 20.12.2016 року про надання у власність земельної ділянки площею 1 га для ведення особистого селянського господарства.

Вважає, що ФГ Латій Анатолій Іванович не ліквідовано, воно продовжує здійснювати господарську діяльність, державний акт на право постійного користування землею від 22 квітня 1997 року за № 304 є чинним, земельна ділянка площею 25,0 га для ведення фермерського господарства продовжує оброблятись та використовуватись ФГ Латій Анатолій Іванович , права та обов'язки власника і засновника позивача успадковані спадкоємцями.

В зв'язку з зазначеним позивач просив суд визнати незаконними та скасувати накази ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області: - № 14-10344/14-16-СГ від 28.10.2016 року про надання у власність ОСОБА_6 земельної ділянки площею 1 га кадастровий номер 4820382600:06:000:0044 для ведення особистого селянського господарства; - № 14-10263/14-16-СГ від 27.10.2016 року про надання у власність ОСОБА_3 земельної ділянки площею 1 га кадастровий номер 4820382600:06:000:0045 для ведення особистого селянського господарства; - № 14-10117/14-16-СГ від 20.10.2016 року про надання у власність ОСОБА_7 земельної ділянки площею 1 га кадастровий номер 4820382600:06:000:0048 для ведення особистого селянського господарства.

Також просив визнати незаконними та скасувати державну реєстрацію права власності на вказані земельні ділянки, та стягнути із ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області на користь позивача сплачений судовий збір.

Ухвалою суду від 27 листопада 2017 року в якості співвідповідача по даній справі залучено відділ реєстрації речових прав на майно Арбузинської районної державної адміністрації, витребувано з даного відділу інформацію щодо державної реєстрації права власності на спірні земельні ділянки.

Ухвалою суду від 08 грудня 2017 року замінено неналежного відповідача відділ реєстрації речових прав на майно Арбузинської районної державної адміністрації на відділ економічного розвитку, торгівлі та туризму Арбузинської районної державної адміністрації, витребувано з даного відділу інформацію щодо державної реєстрації права власності на спірні земельні ділянки.

Ухвалою суду від 28 грудня 2017 року витребувано для огляду цивільну справу № 467/1416\16-ц(2/467/304/16), витребувано з відділу державної реєстрації юридичних та фізичних осіб-підприємців Арбузинської районної державної адміністрації реєстраційну справу ФГ Латій Анатолій Іванович .

Ухвалою суду від 16 січня 2018 року, на підставі клопотання представника позивача, позовні вимоги в частині визнання незаконними та скасування державної реєстрації права власності на земельні ділянки та позовних вимог заявлених до відділу економічного розвитку, торгівлі та туризму Арбузинської районної державної адміністрації, залишено без розгляду.

До початку розгляду справи представник позивача уточнив позовні вимоги, просив визнати незаконними та скасувати накази ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області з тих підстав, що вони були видані в період дії заборони ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області передавати у власність або користування земельну ділянку або її частини, на яку було видано державний акт про право постійного користування серії IV-МК № 010914 на ім'я ОСОБА_8, встановленої згідно ухвали Арбузинського районного суду № 467/1416/16-ц від 08 вересня 2016 року.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 підтримав уточнені заявлені позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві та просив суд їх задовольнити.

Представник позивача ОСОБА_2 в судовому засіданні підтримав уточнені заявлені вимоги з підстав, викладених у позовній заяві. Суду пояснив, що позиває є землекористувачем, оскільки користується надаю в користування земельною ділянкою на підставі державного акту, який є діючим та ніким не скасованим та не припиненим до теперішнього часу. Підстав для припинення користування земельною ділянкою згідно державного акту, не передбачено. Право позивача порушено шляхом видачі наказів, так як право користування земельною ділянкою припинено не було. Крім того, Головному управлінню Держгеокадастру у Миколаївській області добре було відомо про заборону саме ГУ Держгеокадастру України у Миколаївській області передавати у власність або у користування земельну ділянку або її частини, на яку було видано державний акт на право постійного користування серії IV-МК № 010914 від 22.04.1997 року на ім'я ОСОБА_8, відповідно до якого було передано у постійне користування земельну ділянку площею 25 га на території Новоселівської сільської ради Арбузинського району Миколаївської області згідно ухвали Арбузинського районного суду від 08 вересня 2016 року. Саме з таких підстав просив суд задовольнити позов та стягнути із ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області на користь позивача сплачений судовий збір.

Представник відповідача ОСОБА_6, ОСОБА_5 в судовому засіданні позов не визнав, однак зазначив, що спірні накази були видані на підставі розробленої проектної документації. ОСОБА_6, як учасник бойових дій, має право на отримання 1 га земельної ділянки, однак участі у видачі таких наказів не приймав. Зазначив, що коли діє заборона на підставі ухвали суду, яке має виконуватись, Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області не мало право видавати такі накази.

Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні позов не визнав, суду пояснив, що він є учасником бойових дій та йому належить право на отримання земельної ділянки. Своє вини не має, однак вказав, що виданий Головним управлінням Держгеокадастру у Миколаївській області наказ про надання йому у власність земельної ділянки, є незаконним, оскільки виданий в період дії заборони накладеної судом.

В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_7, ОСОБА_4 позов не визнала, зазначила, що ОСОБА_7 є учасником бойових дій та має право на отримання у власність земельної ділянки. Вважає виданий Головним управлінням Держгеокадастру у Миколаївській області наказ про надання у власність земельної ділянки, є незаконним, оскільки виданий в період дії заборони, винесений згідно ухвали суду.

Представник Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області в судове засідання не з'явився, надав суду заперечення проти позову, в якому посилався на те, що оскаржувані накази є законними, видані на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбаченими законами України та Конституцією України. Крім того вказав, що будь-які рішення щодо внесення земельної ділянки, яка перебувала у постійному користуванні ОСОБА_8, до складу майна ФГ Латій Анатолій Іванович не приймалось. Після смерті ОСОБА_8 його право на постійне користування земельною ділянкою, припинилось. Тому ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області було видано накази, якими затверджено проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок та надано парта лозі К.В., ОСОБА_3, ОСОБА_6 у власність земельні ділянки площею по 1,0000 га кожному. При цьому земельна ділянка у позивача не відбиралась, оскільки він жодних речових прав на вищевказану земельну ділянку не набув, тому оскаржувані накази не можуть їх порушувати, вони не стосуються позивача безпосередньо. За такого просив суд у задоволені позову відмовити у повному обсязі.

Від представника третьої особи до судового засідання надійшла заява про слухання справи за його відсутності, проти задоволення позову не заперечував (а.с. 63).

Вислухавши сторони, дослідивши письмові матеріали справи в межах заявлених позовних вимог і на підставі наданих сторонами доказів, суд приходить до наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право на справедливий суд, зокрема кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ для захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ст. 2 ЦПК).

З огляду на зазначені приписи, правила статей 15 , 16 ЦК України , статей 1 , 2-4 ЦПК України кожна особа має право на захист, у тому числі судовий, свого цивільного права та інтересу, що загалом може розумітися як передумова для виникнення або обов'язковий елемент конкретного суб'єктивного права, як можливість задовольнити свої вимоги за допомогою суб'єктивного права та виражатися в тому, що особа має обґрунтовану юридичну заінтересованість щодо наявності/відсутності цивільних прав або майна в інших осіб.

Як встановлено в судовому засіданні та підтверджується копією державного акту на право постійного користування землею серії IV-МК № 010914 виданого 22 квітня 1997 року, ОСОБА_8 на підставі розпорядження державної адміністрації Арбузинського району від 30.08.1996 року № 413 надано у постійне користування земельна ділянка площею 25.0 га, розташована на території Новоселівської сільської ради, для ведення селянського (фермерського) господарства. Зазначений державний акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 304 (а.с. 5).

У відповідності до копії виписки з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с. 6) та копії свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи (а.с. 7), 08 травня 1997 року було створено селянське (фермерське) господарство Латій Анатолій Іванович .

Відповідно до копії розпорядження Арбузинської РДА № 167 від 13.05.2011 року (а.с. 11) в зв'язку зі смертю голови фермерського господарства Латій Анатолія Івановича ОСОБА_8 припинено право постійного користування земельною ділянкою загальною площею 25.00 га. в межах території Новоселівської сільської ради.

03 листопада 2011 року прокуратурою Арбузинського району було внесено протест на розпорядження голови РДА № 167 від 13.05.2011 року Про припинення права постійного користування земельною ділянкою в межах території Новоселівської сільської ради , що підтверджується копією відповідного протесту (а.с. 10).

Згідно копії розпорядження Арбузинської РДА № 363 від 11.11.2011 року було скасовано розпорядження голови РДА № 167 від 13.05.2011 року Про припинення права постійного користування земельною ділянкою в межах території Новоселівської сільської ради (а.с. 9).

Відповідно до копії розпорядження Арбузинської РДА № 123 від 12.03.2012 року в зв'язку зі смертю ОСОБА_8 припинено право постійного користування на земельну ділянку загальною площею 25.00 га надану для ведення селянського (фермерського) господарства згідно державного акту на право постійного користування на землю серії IV-МК № 010914 зареєстрованого за № 304 від 22.04.1997 року та переведено земельну ділянку в землі запасу в межах території Новоселівської сільської ради (а.с. 8).

У відповідності до копії рішення Арбузинського районного суду № 1401/177/12 від 21.03.2012 року позов ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_1 до Новоселівської сільської ради Арбузинського району Миколаївської області про визнання права власності на фермерське господарство Латій Анатолій Іванович задоволено. Визнано за кожним з позивачів право на успадкування по 1/3 частині селянського (фермерського) господарства Латій Анатолій Іванович (а.с. 12).

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду № 814/1543/16 від 23.08.2016 року розпорядження Арбузинської РДА № 123 від 12.03.2012 року Про припинення права постійного користування землею у межах території Новоселівської сільської ради скасовано (а.с. 17-18).

Відповідно до копії ухвали Арбузинського районного суду Миколаївської області № 467/1416/16-ц від 08 вересня 2016 року заборонено ГУ Держгеокадастру України у Миколаївській області передавати у власність або у користування земельну ділянку або її частини, на яку було видано державний акт на право постійного користування серії IV-МК № 010914 від 22.04.1997 року Арбузинською РДА на ім'я ОСОБА_8, відповідно до якого було передано у постійне користування земельну ділянку площею 25 га на території Новоселівської сільської ради Арбузинського району Миколаївської області (а.с. 45-46).

Згідно копії наказу ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області № 14-10263/14-16-СГ від 27.10.2016 року затверджено проект землеустрою щодо відведення земельною ділянки у власність та ОСОБА_3 надано у власність земельну ділянку площею 1.0000 га (кадастровий номер 4820382600:06:000:0045) із земель сільськогосподарського призначення держаної власності без зміни цільового призначення для ведення особистого селянського господарства, розташовану в межах території Новоселівської сільської ради Арбузинського району Миколаївської області (а.с. 13).

Відповідно до копії наказу ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області № 14-10344/14-16-СГ від 28.10.2016 року затверджено проект землеустрою щодо відведення земельною ділянки у власність та ОСОБА_6 надано у власність земельну ділянку площею 1.0000 га (кадастровий номер 4820382600:06:000:0044) із земель сільськогосподарського призначення держаної власності без зміни цільового призначення для ведення особистого селянського господарства, розташовану в межах території Новоселівської сільської ради Арбузинського району Миколаївської області (а.с. 14).

Згідно копії наказу ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області № 14-10117/14-16-СГ від 20.10.2016 року затверджено проект землеустрою щодо відведення земельною ділянки у власність та ОСОБА_7 надано у власність земельну ділянку площею 1.0000 га (кадастровий номер 4820382600:06:000:0048) із земель сільськогосподарського призначення держаної власності без зміни цільового призначення для ведення особистого селянського господарства, розташовану в межах території Новоселівської сільської ради Арбузинського району Миколаївської області (а.с. 15).

У відповідності до ухвали Миколаївського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2017 року (а.с. 16) провадження у справі за позовом ФГ Латій Анатолій Іванович до ГУ Держгеокадастру України у Миколаївській області про визнання протиправними та скасування наказів № 14-10115/14-16-СГ від 20.10.2016 року, № 14-10117/14-16-СГ від 20.10.2016 року, № 14-10344/14-16-СГ від 28.10.2016 року, № 14-10263/14-16-СГ від 27.10.2016 року, № 14-13115/14-16-СГ від 17.12.2016 року, № 14-13245/14-16-СГ від 20.12.2016 року, закрито в зв'язку, оскільки заявлені вимоги мають розглядатися в порядку цивільного судочинства.

Згідно копії листа ГУ Держгеокадастру України у Миколаївській області № Л-4440/6-16 від 16.09.2016 року ОСОБА_1 та Державній службі з питань геодезії, картографії та кадастру повідомлено, що згідно ухвали Арбузинського районного суду Миколаївської області № 467/1416/16-ц від 08.09.2016 року ГУ Держгеокадастру України у Миколаївській області заборонено передавати у власність або у користування земельну ділянку або її частини, на яку було видано державний акт на право постійного користування серії IV-МК № 010914 від 22.04.1997 року Арбузинською РДА на ім'я ОСОБА_8 (а.с. 43).

Ухвалою Арбузинського районного суду Миколаївської області від 18 листопада 2016 року скасовано захід забезпечення позову, визначений ухвалою Арбузинського районного суду від 08 вересня 2016 року про заборону ГУ Держгеокадастру України у Миколаївській області передавати у власність або у користування земельну ділянку або її частини, на яку було видано державний акт на право постійного користування серії IV-МК № 010914 від 22.04.1997 року Арбузинською РДА на ім'я ОСОБА_8 (а.с. 44).

Згідно повідомлення Арбузинської РДА № 1090/20-02 від 15.12.2017 року зазначається, що рішення про державну реєстрацію прав власності на земельні ділянки кадастровий номер 4820382600:06:000:0045, 4820382600:06:000:0044, 4820382600:06:000:0048 прийнято на підставі наказів ГУ Держгеокадастру України у Миколаївській області № 14-10344/14-16-СГ від 28.10.2016 року, № 14-10263/14-16-СГ від 27.10.2016 року, № 14-10117/14-16-СГ від 20.10.2016 року (а.с. 76).

До вказаного повідомлення Арбузинської РДА додано копії рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, згідно яких державним реєстратором прав на нерухоме майно прийнято рішення провести державну реєстрацію права власності земельної ділянки 4820382600:06:000:0044 за ОСОБА_6 (а.с. 78), 4820382600:06:000:0045 за ОСОБА_3 (а.с. 81), 4820382600:06:000:0048 за ОСОБА_7 (а.с. 85).

Відомості про право власності на зазначені земельні ділянки було внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що підтверджується витягами з реєстру: № 74619648 від 02.12.2016 року (а.с. 79), № 81918523 від 07.03.2017 року (а.с. 82), № 79098155 від 30.01.2017 року (а.с. 84).

Земельні ділянки, площею по 1 га, які надані відповідачам ОСОБА_6, ОСОБА_3, ОСОБА_7 на підставі оскаржуваних наказів, виділені як видно, із викопіровки земельної ділянки ФГ Латій Анатолій Іванович площею 25.0 га, яка розташована в межах території Новоселівської сільської ради (а.с 108-116).

У відповідності до копії довідки Новоселівської сільської ради Арбузинського району Миколаївської області № 03/02-01 від 02.01.2018 року зазначається, що ФГ Латій Анатолій Іванович здійснює свою діяльність на земельній ділянці згідно державного акту на право постійного користування землею серії IV-МК № 010914. В 2017 році ФГ Латій Анатолій Іванович земельну ділянку використовувало не повністю, так як 6 га зайняли учасники АТО (а.с. 107).

Статтею 1 Земельного кодексу України (далі -ЗК України) передбачено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають право власності та право користування земельними ділянками із земель державної та комунальної власності за рішеннями органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Згідно ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Відповідно до статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ст. 122 ЗК України ГУ Держгеокадастру України у Миколаївській області було наділене повноваженнями з передачі у власність або в користування для всіх потреб земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності в межах області.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, відповідно до копії ухвали Арбузинського районного суду Миколаївської області у справі № 467/1416/16-ц від 08 вересня 2016 року вжито заходи забезпечення позову, а саме ГУ Держгеокадастру України у Миколаївській області заборонено передавати у власність або у користування земельну ділянку або її частини, на яку було видано державний акт на право постійного користування серії IV-МК № 010914 від 22.04.1997 року Арбузинською РДА на ім'я ОСОБА_8, відповідно до якого було передано у постійне користування земельну ділянку площею 25 га на території Новоселівської сільської ради Арбузинського району Миколаївської області.

Копія зазначеної ухвали № 467/1416/16-ц від 08.09.2016 року була направлена до відома ГУ Держгеокадастру України у Миколаївській області, що підтверджується супровідними листом Арбузинського районного суду № 467/1416/16-ц/5824/2016 від 09 вересня 2016 року (а.с. 140).

Згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (копії ухвали суду від 08.09.2016 року) ГУ Держгеокадастру України у Миколаївській області ухвалу Арбузинського районного суду Миколаївської області 467/1416/16-ц від 08.09.2016 року отримано 12 вересня 2016 року (а.с. 141).

Крім того, факт забезпечення позову шляхом заборони ГУ Держгеокадастру України у Миколаївській області передавати у власність або у користування земельну ділянку або її частини, на яку було видано державний акт на право постійного користування серії IV-МК № 010914 від 22.04.1997 року Арбузинською РДА на ім'я ОСОБА_8, відповідно до якого було передано у постійне користування земельну ділянку площею 25 га на території Новоселівської сільської ради Арбузинського району Миколаївської області підтверджується листом ГУ Держгеокадастру України у Миколаївській області № Л-4440/6-16 від 16.09.2016 року (а.с. 43).

Захід забезпечення позову, визначений ухвалою Арбузинського районного суду від 08 вересня 2016 року скасовано ухвалою Арбузинського районного суду Миколаївської області лише 18 листопада 2016 року (а.с. 44).

Статтею 124 Конституції України визначений принцип обов'язковості судових рішень, який із огляду на положення статей 14, 153 ЦПК України поширюється також на ухвалу суду про забезпечення позову. При цьому відповідно до частини третьої статті 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся, або має намір звернутись до суду.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективного виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

З урахуванням особливостей мети забезпечення позову, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження, оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання та не перешкоджає подальшому розгляду справи (стаття 153 ЦПК України).

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до скасування заходів забезпечення позову (стаття 158 ЦПК України).

Тому той факт, що встановлені судом в ухвалі обмеження не було зареєстровано у відповідному державному реєстрі, ведення якого передбачено Законом України від 01 липня 2004 року № 1952-ІV Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , сам по собі не може слугувати підставою для висновку про відсутність такого обмеження і про те, що відповідач має право вільно розпоряджатися нерухомим майном, якщо про встановлену судом заборону відчужувати майно відповідачу достеменно відомо.

Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 18 січня 2017 року у справі № 6-2552цс16 та правовій позиції постанови Верховного Суду України від 1 лютого 2017 року у справі № 6-2360цс16.

Окрім того, слід зазначити, що Верховний Суд України у вказаних постановах зазначив, що той факт, що встановлені ухвалою суду про забезпечення позову обмеження не були зареєстровані у відповідному державному реєстрі, ведення якого передбачено Законом України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , не може слугувати підставою для висновку про відсутність таких обмежень і про те, що відповідач має право вільно розпоряджатися нерухомим майном, якщо про встановлену судом заборону відчужувати майно відповідачу було відомо.

Однак, незважаючи на наявність заборони ГУ Держгеокадастру України у Миколаївській області передавати у власність або у користування земельну ділянку або її частини, на яку було видано державний акт на право постійного користування серії IV-МК № 010914 від 22.04.1997 року Арбузинською РДА на ім'я ОСОБА_8, відповідно до якого було передано у постійне користування земельну ділянку площею 25 га на території Новоселівської сільської ради Арбузинського району Миколаївської області встановленої ухвалою Арбузинського районного суду Миколаївської області від 08 вересня 2016 року, ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області було видано наказ: № 14-10263/14-16-СГ від 27.10.2016 року, яким затверджено проект землеустрою щодо відведення земельною ділянки у власність та ОСОБА_3 надано у власність земельну ділянку площею 1.0000 га (кадастровий номер 4820382600:06:000:0045); № 14-10344/14-16-СГ від 28.10.2016 року, яким затверджено проект землеустрою щодо відведення земельною ділянки у власність та ОСОБА_6 надано у власність земельну ділянку площею 1.0000 га (кадастровий номер 4820382600:06:000:0044); № 14-10117/14-16-СГ від 20.10.2016 року, яким затверджено проект землеустрою щодо відведення земельною ділянки у власність та ОСОБА_7 надано у власність земельну ділянку площею 1.0000 га (кадастровий номер 4820382600:06:000:0048), що є порушенням ГУ Держгеокадастру України у Миколаївській області статті 124 Конституції України, згідно якої судові рішення приймаються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. За такого оскаржувані накази є незаконними.

Відповідно до ст. 21 ЦК України, суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Суд визнає незаконним та скасовує нормативно-правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

При цьому, ЄСПЛ у рішенні від 20 жовтня 2011 року Рисовський проти України підкреслив особливу важливість принципу належного урядування . Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси. Згідно з пунктом 71 вказаного рішення державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

Таким чином, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Посилання представника ГУ Держгеокадастру України у Миколаївській області на ту обставину, що оскаржуваними наказами не порушуються права позивача, суд вважає помилковими, так як ФГ Латій Анатолій Іванович використовує земельну ділянку та вважає себе користувачем на підставі державного акту на право постійного користування серії IV-МК № 010914 від 22.04.1997 року, однак зазначене не є предметом спору.

Відповідно до статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як вбачається з матеріалів справи, позов було подано до суду у жовтні 2017 року, таким чином при розрахунку судового збору використовуватимуться ставки, що діяли на момент звернення до суду з позовом.

Так, відповідно до ст. 4 Закону України Про судовий збір ставка судового збору за подання до суду позовної заяви немайнового характеру юридичною особою або фізичною особою-підприємцем становила 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб та становила 1600 грн.

При зверненні до суду позивачем було сплачено 9600 грн. (3200+6400) за шість самостійних вимог немайнового характеру. Оскільки позовні вимоги задоволено та в зв'язку і залишенням за заявою представника позивача позовних вимог в частині визнання незаконними та скасування державної реєстрації права власності на земельні ділянки та позовних вимог заявлених до відділу економічного розвитку, торгівлі та туризму Арбузинської районної державної адміністрації без розгляду, розмір судових витрат, що підлягає стягненню рішенням суду становить 4800 грн. за три позовні вимоги немайнового характеру (1600х3).

Відповідно до положень статті 5 Закону України Про судовий збір від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій.

Відповідачі ОСОБА_6,ОСОБА_3, ОСОБА_7 є учасниками бойових дій, що підтверджується копіями посвідчень учасника бойових дій.

Відповідно до ч. 9 ст. 141 ЦПК України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Представник позивача в судовому засіданні просив суд стягнути судовий збір саме з ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області, оскільки видача цим органом незаконних наказів змусило позивача звернутися до суду. Відповідачі підтримали таку позицію позивача.

Враховуючи, що судом визнано незаконними спірні накази видані ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області та вирішено їх скасувати, суд при вирішенні питання про розподіл судових витрат, вважає за доцільне застосувати ч. 9 ст. 141 ЦПК України та стягнути з ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області на користь ФГ Латій Анатолій Іванович судовий збір в розмірі 4800 грн.

Керуючись ст.ст. 4, 10, 12, 13, 76-81, 263-265 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов фермерського господарства Латій Анатолій Іванович (55352, Миколаївська область, Арбузинський район, с. Мар'янівка, вул. Центральна, 57, код ЄДРПОУ 24791710) до ОСОБА_6 (податковий номер НОМЕР_1), ОСОБА_3 (податковий номер НОМЕР_2), ОСОБА_7 (податковий номер НОМЕР_3), головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області (54034, м. Миколаїв, пр. Миру, 34, код ЄДРПОУ 39825404), третя особа: Новоселівська сільська рада Арбузинського району Миколаївської області (55010, Миколаївська область, Арбузинський район, с. Новоселівка, вул.. Центральна, 35, код ЄДРПОУ 04376423) про визнання незаконними та скасування наказів - задовольнити.

Визнати незаконним та скасувати наказ головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області № 14-10344/14-16-СГ від 28.10.2016 року про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність без зміни цільового призначення ОСОБА_6, площею 1 га кадастровий номер 4820382600:06:000:0044 для ведення особистого селянського господарства.

Визнати незаконним та скасувати наказ головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області № 14-10263/14-16-СГ від 27.10.2016 року про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність без зміни цільового призначення ОСОБА_3, площею 1 га кадастровий номер 4820382600:06:000:0045 для ведення особистого селянського господарства.

Визнати незаконним та скасувати наказ головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області № 14-10117/14-16-СГ від 20.10.2016 року про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність без зміни цільового призначення ОСОБА_7, площею 1 га кадастровий номер 4820382600:06:000:0048 для ведення особистого селянського господарства.

Стягнути з головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області (54034, м. Миколаїв, пр. Миру, 34, ЄДРПОУ 39825404) на користь фермерського господарства Латій Анатолій Іванович (55352, Миколаївська область, Арбузинський район, с. Мар'янівка, вул. Центральна, 57, код 24791710) судовий збір в розмірі 4800 (чотири тисячі вісімсот) грн.

Повний текст рішення складено 02 квітня 2018 року

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Миколаївської області.

Суддя Арбузинського

районного суду ОСОБА_11