Постанова

від 02.04.2018 по справі 522/7498/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер провадження: 22-ц/785/3264/18

Номер справи місцевого суду: 522/7498/17

Головуючий у першій інстанції Ільченко Н. А.

Доповідач Журавльов О. Г.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.04.2018 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого - Журавльова О.Г.,

суддів: Комлевої О.С., Кравця Ю.І.,

розглянувши у порядку письмового провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма Екофарм про стягнення моральної шкоди, за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма Екофарм на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 18 грудня 2017 року (суддя Ільченко Н.А.),

встановила:

В квітні 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма Екофарм (далі - ТОВ Науково-виробнича фірма Екофарм про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди.

В ході розгляду справи ОСОБА_2 свої вимоги уточнив та просив суд стягнути з відповідача моральну шкоду в сумі 30000,00 грн., обґрунтовуючи свої позовні вимоги тим, що внаслідок незаконного звільнення з роботи йому завдано моральної шкоди, яка полягає у його душевних стражданнях, що пов'язано з тим, що, по-перше, було підірвано його авторитет в трудовому колективі, що призвело також до зниження його авторитету перед підлеглими працівниками; по-друге, він мусив вживати додаткових зусиль для організації свого життя, зокрема, шукати собі іншу роботу та джерело доходів; по-третє, формулювання причин його звільнення з роботи, наведені у його трудовій книжці, значним чином обмежує його можливості у підборі ним підходящої роботи при його працевлаштуванні; по-четверте, постійні хвилювання з приводу того, яким чином матеріально забезпечити себе та свою сім'ю, тримають його в постійній нервовій та психологічній напрузі, в зв'язку з чим в нього виникло почуття страху за свою подальшу долю; по-п'яте, незаконне позбавлення роботи призвело до значного погіршення його настрою, в зв'язку з чим він перестав нормально спати, став дратівливим та морально знесиленим; і, по-шосте, оскільки був змінений його звичний уклад життя, він змушений докладати інших додаткових зусиль для організації свого життя, зокрема, для відновлення своїх порушених трудових прав та вирішення пов'язаних з цим проблем, що виникли внаслідок незаконних дій відповідача, ним додатково витрачається значний час, сили, нервова (психічна) енергія.

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 18 грудня 2017 року позов ОСОБА_2 задоволено частково.

Стягнуто з ТОВ Науково-виробнича фірма Екофарм на користь ОСОБА_2 у відшкодування моральної шкоди 15000 грн.00 коп., та у відшкодування судових витрат 5660 грн.00 коп.

Стягнуто з ТОВ Науково-виробнича фірма Екофарм на користь держави судовий збір в сумі 640 грн.00 коп.

Зазначене рішення суду оскаржує в апеляційному порядку ТОВ Науково-виробнича фірма Екофарм .

В скарзі з посиланням на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права ставиться питання про скасування судового рішення та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позову. Основними доводами апеляційної скарги є недоведеність позивачем обставин, що призвели до розладу здоров'я, зміни звичайного способу життя та душевних страждань.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядається судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Згідно ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Оскільки ціна позову у справі менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (на час розгляду справи в суді апеляційної інстанції 176 200 грн), дана цивільна справа відповідно до вимог ч. 13 ст. 7, п. 1 ч. 3 ст. 274, ч. 1 ст. 369 ЦПК України підлягає розгляду апеляційним судом в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши суддю - доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення в межах позовних вимог, доводів апеляційної скарги та заперечень на неї викладених у відзиву, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати; 7) чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; 8) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.

Згідно ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Задовольняючи позовні вимоги та ухвалюючи рішення про стягнення з ТОВ Науково-виробнича фірма Екофарм на користь ОСОБА_2 моральної шкоди в сумі 15000 грн., суд першої інстанції виходив з його доведеності та обґрунтованості.

Проте повністю погодитись з такими висновками районного суду в частині визначення розміру моральної шкоди колегія суддів не може, з наступних підстав.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що наказом ТОВ НВК Екофарм від 16.01.2017 року №2-К ОСОБА_2 було прийнято на роботу на посаду керівника групи постачання з 16.01.2017 року.

21 березня 2017 року ТОВ НВК Екофарм було видано наказ №6-К Про звільнення ОСОБА_2. , згідно з яким ОСОБА_2, враховуючи систематичне невиконання ним без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, застосування раніше до нього заходів дисциплінарного чи громадського стягнення, багаторазові факти його відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня без поважних причин, було звільнено з посади керівника групи постачання з 21.03.2017 року згідно п. 3, 4 ст. 40 КЗпП України в зв'язку з неодноразовим порушення трудової дисципліни та відсутності на роботі 6, 7, 9, 10 березня 2017 року.

ТОВ НВФ Екофарм було добровільно виконані позовні вимоги позивача, його поновлено з 01.08.2017 року на роботі, нарахована заробітна плата і сплачені усі податки на заробітну плату за термін вимушеного прогулу, що підтверджується: копією наказу від 31.07.2017 року №21, яким були скасовані раніше прийняті відповідачем накази №2 та №3 від 09.02.2017 року, наказ №4 від 10.02.2017 року, наказ №5 від 16.02.2017 року щодо позивача; копією наказу від 31.07.2017 року №22 про скасування наказу від 27.02.2017 року №6/02-17 щодо позивача; та копією наказу від 31.07.2017 року №16-К, яким скасовано наказ від 21.03.2017 року №6-К про звільнення позивача, поновлено позивача на роботі на посаді керівника групи постачання з 21.03.2017 року, здійснено нарахування та виплату належної позивачеві заробітної плати за період з 21.03.2017 року по 31.07.2017 року.

Згідно ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Моральна шкода може полягати в моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Обов'язковому з'ясуванню при вирішенні справ про відшкодування моральної шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану.

Саме до цього зводяться роз'яснення викладених у п. 3, 5, 9 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди .

Відповідно до ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику проводиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Приймаючи до уваги фактичні обставини справи, характер та обсяг страждань позивача, тривалість моральних страждань позивача, та негативні наслідки, які настали для позивача у зв'язку з порушенням його прав, судова колегія дійшла до висновку, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди з ТОВ Науково-виробнича фірма Екофарм на користь ОСОБА_2, з врахуванням дотримання засад виваженості, розумності та справедливості має бути зменшений до 1000,00 грн., що є достатнім розміром для відшкодування завданої позивачеві моральної шкоди.

Разом з тим, рішення суду першої інстанції в частині стягнення ТОВ НВФ Екофарм судових витрат на правничу допомогу в суді першої інстанції в сумі 5660,00 грн., судового збору в розмірі 640,00 грн. ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права. Ухвалюючи рішення у справі в цій частині, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив наявні у справі докази, дав їм належну оцінку, в результаті чого ухвалив законне й обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам ст. ст. 133, 137, 141, 263 ЦПК України, підстави для його скасування відсутні. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, обґрунтовано викладених в мотивувальної частині оскаржуваного рішення.

Суди розглядають цивільні справи відповідно до вимог ст. 13 ЦПК України, тобто в межах заявлених вимог та на підставі наданих сторонами доказів.

Згідно ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановленим цим кодексом.

Враховуючи встановлене, колегія суддів на підставі ч. 1 п. 1 ст. 376 ЦПК України дійшла висновку про зміну рішення суду в частині стягнутої з ТОВ Науково-виробнича фірма Екофарм на користь ОСОБА_2 моральної шкоди, зменшивши розмір її відшкодування до 1000,00 грн. В іншій частині судове рішення слід залишити без змін.

Оскільки зазначена справа згідно п. 1 ч. 1 ст. 274 ЦПК України є малозначна, тому у відповідності до п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України в касаційному порядку оскарженню не підлягає крім випадків, встановлених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 374, 376, 382 - 384 ЦПК України, колегія суддів,

постановила:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма Екофарм задовольнити частково.

Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 18 грудня 2017 року в частині визначення розміру стягнутої з товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма Екофарм на користь ОСОБА_2 моральної шкоди змінити, зменшивши розмір її відшкодування до 1000 (однієї тисячі) грн.00 коп.

В інший частині рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з моменту її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, встановлених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.

Повне судове рішення складено 02.04.2018 року.

Головуючий О.Г.Журавльов

Судді О.С.Комлева

Ю.І.Кравець