Рішення

від 28.03.2018 по справі 905/2349/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

28.03.2018                     Справа № 905/2349/17                               

Колегія суддів господарського суду Донецької області у складі головуючого судді Мельниченко Ю.С., суддів Чорненької І.К., Сковородіної О.М., при секретарі судового засідання Грабчаку Г.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу», м. Маріуполь, Донецька область в особі Часивоярського регіонального виробничого управління Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу», м. Часів Яр, Донецька область

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Бахмутський розсадник», с. Ягідне, Донецька область

про внесення змін до договору №40 від 17.03.2017р.

За участю представників сторін:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився.

Розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу відповідно до ч.3 ст. 222 Господарського-процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 28.03.2018р. суд виходив до нарадчої кімнати (каб. 324) для прийняття рішення.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Комунальне підприємство «Компанія «Вода Донбасу», м. Маріуполь в особі Часовоярського регіонального виробничого управління Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу», м.Часів Яр звернувся до господарського суду Донецької області з позовною заявою до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Бахмутський розсадник», с. Ягідне, Донецька область, про внесення змін до договору №40 від 17.03.2017р., укладеного між Часовоярським регіональним виробничим управлінням Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Бахмутський розсадник» та прийняти:

-          п.5.1 розділу 5 «Розмір і порядок оплати послуг водопостачання» в редакції: «Споживач» оплачує «Виробникові» послуги водопостачання, вартість яких визначається на підставі калькуляції, затвердженої КП «Компанія «Вода Донбасу». Станом на 01.09.2017р. вартість 1 куб. м технічної напірної води становить 3,74 грн. (без ПДВ)»;

-          п.5.3 розділу 5 «Розмір і порядок оплати послуг водопостачання» в редакції: «При зміні вартості 1 куб. м технічної напірної води «Виробник» сповіщає про це «Споживача» окремим листом з наданням копії калькуляції затвердженої КП «Компанія «Вода Донбасу». Зазначений лист є підставою для подальших розрахунків між сторонами без укладення додаткової угоди до договору».

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що узгоджені сторонами умови п.п.5.1, 5.3 договору №40 від 17.03.2017р. підлягають зміні та викладенню в редакції позивача, виходячи з того, що діючі редакції цих пунктів договору не узгоджуються з об'єктивними умовами постачання технічної води на теперішній час.

Ухвалою суду від 13.10.2017р. господарським судом Донецької області було прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 31.10.2017р.

Розгляд справи неодноразово відкладався.

31.10.2017р. від відповідача до суду надійшли заперечення за вих.№2017105 від 27.10.2017р., у яких останній вважає позовні вимоги незаконними, необґрунтованим та просить суд відмовити у їх задоволенні у повному обсязі, з огляду на наступне:

          - позовна заява не містить жодного зазначення позивачем на захист якого саме порушеного права чи охоронюваного законом інтересу подана позовна заява та які саме права чи інтереси порушено відповідачем;

          - право встановлювати ціну не породжує собою право зміни в односторонньому порядку істотних умов договору, проте позивач, користуючись своїм монопольним становищем, схиляє відповідача до внесення змін в договорі, які завідомо суперечать вимогам чинного законодавства.

22.11.2017р. від позивача через офіційну електронну пошту суду надійшли пояснення (за вих.№03/2530 від 22.1.2017р.) на заперечення на позовну заяву, у яких останній, зокрема, зазначає наступне:

- термін повідомлення та спосіб повідомлення споживача про зміну тарифів в договорі не зазначено, а тому, зважаючи на умови договору та рекомендації органів регулювання у сфері надання комунальних послуг, виконуючи їх рекомендації, КП «Компанія «Вода Донбасу» розмістило на сайті Донецької облдержадміністрації та офіційному сайті КП «Компанія «Вода Донбасу» обґрунтування останнього щодо необхідності здійснити зміну тарифів. Таким чином, позивач вважає зазначені публікації належним повідомлення споживача про намір здійснити зміну тарифів з 01.09.2017р., так як інші способи повідомлення не встановлено умовами договору між сторонами;

- встановлення сторонами у договорі обов'язку однієї сторони здійснювати певним чином реєстрацію податкових накладних, визначення сторонами наслідків порушення вимог до форми, порядку заповнення та/або реєстрації податкової накладної або розрахунку корегування до податкової накладної тощо є неправомірним, враховуючи, що визначення норм податкового законодавства, їх застосування та їх порушення, жодним чином не залежить від узгодження даної умови у підписаному між сторонами договорі, від волевиявлення сторін. Зокрема, позивач зазначає, що саме норми ст. 201 Податкового кодексу України регулюють відносини, пов'язані з оформленням і легітимізацією податкової накладної.

Ухвалою суду від 08.12.2017р. господарським судом Донецької області було відкладено розгляд справи з метою визначення колегіального складу суду.

За результатами автоматичного визначення складу колегії суддів від 11.12.2017р. було призначено судову колегію у складі: Головуючого судді Мельниченко Ю.С., суддів Чорненької І.К., Чернової О.В.

Ухвалою суду від 11.12.2017р. господарським судом Донецької області призначено розгляд справи на 23.01.2018р.

15.12.2017р. набрала чинність редакція Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» №2147 – VIII від 03.10.2017р.

Згідно п.9 ч.1 розділу XI «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України, справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Ухвалою суду від 23.01.2018р. визначено розгляд справи № 905/2349/17 за правилами загального позовного провадження на стадії підготовчого провадження та відкладено підготовче судове засідання на 27.02.2018р.

Листом керівника апарату господарського суду Донецької області від 27.02.2018р. сторін було повідомлено про те, що у зв'язку з перебуванням головуючого судді Мельниченко Ю.С. у відрядженні, судове засідання, призначене на 27.02.2018р., не відбудеться; питання щодо призначення дати наступного судового засідання з розгляду вказаної заяви буде вирішено в терміновому порядку після повернення судді Мельниченко Ю.С. з відрядження.

Ухвалою суду від 28.02.2018р. господарським судом Донецької області було призначено підготовче судове засідання на 12.03.2018р.

Ухвалою суду від 12.03.2018р. господарським судом закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 28.03.2018р.

28.03.2018р. у зв'язку з перебуванням у відпустці судді Чернової О.В., за результатами автоматичної зміни складу колегії суддів від 28.03.2018р. по справі №905/2349/17 було призначено судову колегію у складі: Головуючого судді Мельниченко Ю.С., суддів: Чорненької І.К., Сковородіної О.М.

В засідання суду 28.03.2018р. сторони не з'явилися, про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВСТАНОВИВ:

17.03.2017р. між Комунальним підприємством «Компанія «Вода Донбасу» (виробник) та Державним підприємством Товариством з обмеженою відповідальністю «Бахмутський розсадник» (споживач) було підписано договір №40 на послуги з централізованого водопостачання, за змістом п.1.1 якого, виробник, із закріплених водних об'єктів, проводить забір технічної води і передає її споживачеві в обсягах згідно з помісячним графіком (п.2.3 договору), в межах наявного у споживача дозволу на спеціальне водокористування та технічних можливостей виробника, а споживач здійснює оплату отриманих послуг на умовах цього договору.

У подальшому, Комунальним підприємством «Компанія «Вода Донбасу» підписано додаткову угоду №1 від 01.09.2017р. до договору №40 від 17.03.2017р. на послуги з централізованого водопостачання та направлено на адресу споживача супровідним листом №15-1709 від 07.09.2017р.

Як свідчать матеріали справи, вищенаведена додаткова угода була розглянута Товариством з обмеженою відповідальністю «Бахмутський розсадник» та повернута виробнику послуг з централізованого водопостачання з відміткою на примірнику позивача «З протоколом розбіжностей».

Так, відповідно до ч.1 ст.67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності, виконуються на підставі договорів.

За приписами п.7 ст.179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

За змістом ст.181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках. Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору. За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором.

За приписами ч.ч.5, 6 ст.181 Господарського кодексу України сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобов'язана протягом двадцяти днів розглянути його, в цей же строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною та включити до договору всі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, що залишились неврегульованими, передати в цей же строк до суду, якщо на це є згода другої сторони. У разі досягнення сторонами згоди щодо всіх або окремих умов, зазначених у протоколі розбіжностей, така згода повинна бути підтверджена у письмовій формі (протоколом узгодження розбіжностей, листами, телеграмами, телетайпограмами тощо).

Відповідно до наявного у матеріалах справи протоколу розбіжностей б/н від 12.09.2017р. до додаткової угоди №1 до договору №40 від 17.03.2017р. на послуги з централізованого водопостачання, виробник та споживач не дійшли згоди щодо редакцій пунктів 5.1, 5.3 укладеного сторонами правочину.

Як вказує позивач, при узгодженні умов додаткової угоди №1 до договору №40 від 17.03.2017р., 20.09.2017р. було запропоновано представнику споживача з'явитись до Часовоярського регіонального виробничого управління Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» для врегулювання розбіжностей.

За твердженням виробника, пункти протоколу розбіжностей б/н від 12.09.2017р. до додаткової угоди №1 до договору №40 від 17.03.2017р. залишились не врегульованими, що зумовило звернення останнього до господарського суду з розглядуваним позовом.

При цьому, судом враховано, що вищевказаний протокол розбіжностей отриманий позивачем 19.09.2017р., внаслідок чого при зверненні до суду з розглядуваним позовом (07.10.2017р.) Комунальним підприємством «Компанія «Вода Донбасу» дотримано двадцятиденний строк, який встановлено ч.5 ст.181 Господарського кодексу України.

Наразі, відповідач будь-яких заперечень щодо передання спору на розгляд суду не надав.

Так, оцінюючи правомірність заявлених позовних вимог, суд зазначає наступне.

Згідно із ч.1 ст.175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а уповноважена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

У цивільно-правових відносинах діє принцип свободи договору, відповідно до якого укладення договору носить добровільний характер і ніхто не може бути примушений до вступу в договірні відносини. Сторони є вільними в укладенні договору та визначенні його умов з урахуванням вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Більш того, сторони в цивільно-правовому договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства лише якщо в них прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або з суті відносин між сторонами (п.3 ч.1 ст.3, ст.ст.6, 627 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч.1 ст.628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Конституційним Судом України у рішенні №7-рп/2013 від 11.07.2014р. по справі №1-12/2013 наголошено, що свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства. Межі дії принципу свободи договору визначаються законодавством з урахуванням критеріїв справедливості, добросовісності, пропорційності і розумності.

Закріпивши принцип свободи договору, законодавець, разом з тим, визначив, що свобода договору не є безмежною, оскільки відповідно до абз.2 ч.3 ст.6 та ст.627 Цивільного кодексу України при укладенні договору, виборі контрагентів, визначенні умов договору сторони не можуть діяти всупереч положенням цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства. Зазначені положення повністю узгоджуються з нормами ч.1 ст.203, ч.1 ст.215 Цивільного кодексу України, відповідно до яких підставою недійсності правочинів є суперечність їх актам цивільного законодавства.

Відтак, відсутність обопільного волевиявлення сторін при узгодженні певної редакції умови договору може бути врегульована законодавчо встановленими нормами, які визначають поведінку сторін у певній ситуації.

Як вбачається зі змісту додаткової угоди №1 до договору №40 від 17.03.2017р., п.5.1 вказаного договору позивачем було викладено у наступній редакції: «Споживач» оплачує «Виробникові» послуги водопостачання, вартість яких визначається на підставі калькуляції, затвердженої КП «Компанія «Вода Донбасу». Станом на 01.09.2017р. вартість 1 куб. м. технічної напірної води становить 3,74 грн. (без ПДВ)».

Водночас, відповідно до протоколу розбіжностей від 12.09.2017р. до договору №40 від 17.03.2017р., п.5.1 викладено відповідачем наступним чином: «Споживач» оплачує «Виробникові» послуги водопостачання, вартість яких визначається на підставі калькуляції, затвердженої КП «Компанія «Вода Донбасу». Станом на 01.10.2017р. вартість 1 куб. м технічної напірної води становить 3,74 грн. (без ПДВ)». При цьому, ТОВ «Бахмутський розсадник» було доповнено вказаний пункт укладеного сторонами правочину, та викладено абз.2 п.5.1 договору №40 від 17.03.2017р. у наступній редакції: «У разі, якщо «Виробник» протягом 365 днів від дати надання послуги не зареєстрував в Єдиному реєстрі податкові накладні (розрахунки коригування) відповідно до вимог діючого законодавства та/або не виправив помилки в податкових накладних складених з порушенням діючого законодавства – такі поставки послуг вважаються виконаними по тарифу, вказаному в п.5.1. «тариф за 1 куб. м. технічної напірної води без ПД» і загальна вартість послуг буде відповідати вартості послуги без ПДВ. При цьому, податки на додану вартість та/або інші бюджетні платежі сплачені або мають бути сплачені «Виробником» відповідно до наслідків здійснення послуг «Споживачем» не відшкодовуються».

Відтак, судом встановлено, що редакція цього пункту договору є узгодженою сторонами в частині вартості послуг з централізованого водопостачання за договором №40 від 17.03.2017р., а саме на рівні 3,74 грн. без ПДВ за 1 куб. м напірної води.

Проте, суперечність сторін щодо викладення спірного пункту договору полягає у визначенні початкової дати встановлення ціни на послуги.

Таким чином, за наявності суперечностей та недосягнення домовленості з цього приводу, п.5.1 договору №40 від 17.03.2017р. має бути викладено у наступній редакції: «Споживач» оплачує «Виробникові» послуги водопостачання, вартість яких визначається на підставі калькуляції, затвердженої КП «Компанія «Вода Донбасу». Вартість 1 куб. м. технічної напірної води становить 3,74 грн. (без ПДВ)».

Крім того, господарський суд зауважує, що відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються Податковим кодексом України, який визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Встановлення сторонами у договорі обов'язку однієї сторони здійснювати певним чином реєстрацію податкових накладних, визначення сторонами наслідків порушення вимог до форми, порядку заповнення та/або реєстрації податкової накладної або розрахунку коригування до податкової накладної тощо є неправомірним, враховуючи, що визначення норм податкового законодавства, їх застосування та їх порушення, жодним чином не залежить від узгодження даної умови у підписаному між сторонами договорі, від волевиявлення сторін. Зокрема, саме норми ст.201 Податкового кодексу України регулюють відносини, пов'язані з оформленням податкової накладної. У цій нормі містяться обов'язкові правила щодо форми та порядку заповнення податкових накладних, недотримання яких тягне визнання податкової накладної недійсною; визначено правову природу цього документа, підстави, порядок, умови його складання і надання; встановлено права й обов'язки учасників податкових відносин, пов'язані зі складанням, наданням та реєстрацією податкової накладної; передбачено наслідки недотримання обов'язкових вимог щодо форми, змісту та інших дій зі складання, надання та реєстрації податкових накладних.

Враховуючи наведене, за висновками суду, абз.2 п.5.1 договору №40 від 17.03.2017р. в редакції відповідача не підлягає включенню до укладеного сторонами правочину.

Сторонами також не досягнуто згоди за умовами п.5.3 договору №40 від 17.03.2017р., зокрема, позивач наполягає на викладенні вказаного пункту у наступній редакції: «При зміні вартості 1 куб. м технічної напірної води «Виробник» сповіщає про це «Споживача» окремим листом з наданням копії калькуляції затвердженої КП «Компанія «Вода Донбасу». Зазначений лист є підставою для подальших розрахунків між сторонами без укладання додаткової угоди до договору».

На думку відповідача, п.5.3 договору №40 від 17.03.2017р. має бути викладено наступним чином: «При зміні вартості 1 куб. м технічної напірної води «Виробник» не пізніше ніж за 20 днів до зміни тарифів сповіщає про це «Споживача» окремим листом з наданням калькуляції затвердженої КП «Компанія «Вода Донбасу». Зазначений лист є підставою для подальших розрахунків між сторонами без укладання додаткової угоди до договору».

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що враховуючи відсутність обопільної згоди обох сторін щодо визначення строку повідомлення про зміну тарифів на послуги з централізованого водопостачання, то вказаний пункт сторонами не погоджено та не може бути включено до умов договору №40 від 17.03.2017р. у запропонованій виробником або споживачем редакції.

Таким чином, виходячи з вищевикладеного, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» в особі Часовоярського регіонального виробничого управління Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бахмутський розсадник» про внесення змін до договору №40 від 17.03.2017р. та викладення п.п.5.1, 5.3 розділу 5 «Розмір і порядок оплати послуг водопостачання» у редакції виробника, підлягають частковому задоволенню з визначених вище підстав.

Всі інші клопотання та заяви, доводи учасників судового процесу залишені судом без задоволення і не прийняті до уваги як необґрунтовані та такі, що базуються на вільному тлумаченні норм законодавства.

У зв'язку з частковим задоволенням позову, судовий збір відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Зважаючи на викладені обставини, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись ст. 201 Податкового кодексу України, ст.ст203, 215, 627, 628 Цивільного кодексу України; ст.ст. 67, 175, 179, 181 Господарського кодексу України, ст.ст. 12, 73, 74, 76-79, 86, 91, 96, 123, 129, 236-238, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд –

ВИРІШИВ:

Задовольнити частково позовні вимоги Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу», м.Маріуполь в особі Часовоярського регіонального виробничого управління Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу», м.Часів Яр до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бахмутський розсадник», с.Ягідне, Донецька область, про внесення змін до договору №40 від 17.03.2017р., укладеного між Часовоярським регіональним виробничим управлінням Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Бахмутський розсадник».

Викласти п.5.1 договору №40 від 17.03.2017р. на послуги з централізованого водопостачання в наступній редакції: «Споживач» оплачує «Виробникові» послуги водопостачання, вартість яких визначається на підставі калькуляції, затвердженої КП «Компанія «Вода Донбасу». Вартість 1 куб. м технічної напірної води становить 3,74 грн. (без ПДВ).

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Бахмутський розсадник» (код ЄДРПОУ: 31049397, місцезнаходження - 84505, Донецька обл., Бахмутський район, селище Ягідне, вул. Садова, буд. 51) на користь Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» (код ЄДРПОУ: 00191678, місцезнаходження - 87547, Донецька обл., м.Маріуполь, вул.К.Лібкнехта, буд.177-А,) в особі Часовоярського регіонального виробничого управління Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» (код ЄДРПОУ ВП: 35397900, місцезнаходження - 84553, Донецька обл., Бахмутський район, м.Часів Яр, вул.Зої Космодем'янської, буд.3,) судовий збір в сумі 800 грн.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ в установленому порядку.

Згідно із ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Донецького апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

У судовому засіданні 28.03.2018р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 02.04.2018р.

          Повідомити учасників справи про можливість ознайомитись з електронною копією судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень за його веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua.

Головуючий суддя Ю.С. Мельниченко

Суддя І.К. Чорненька

Суддя О.М. Сковородіна