Рішення

від 27.03.2018 по справі 909/118/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27.03.2018 м. Івано-ФранківськСправа № 909/118/18

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Фрич М.М., секретар судового засідання Вакалюк А.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Фізичної особи-підприємця Галіновського Олексія Борисовича,

АДРЕСА_1, 21030

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Файн Вуд"

вул. Бельведерська, буд. 2А, офіс 4, м. Івано-Франківськ, 76018

про стягнення заборгованості в сумі 10 066 грн 24 к.

представники сторін не з'явилися

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець Галіновський Олексій Борисович подав позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "Файн Вуд" про стягнення заборгованості в сумі 15 066 грн 24 к.

Ухвалою суду від 16.02.2018 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено справу по суті на 15.03.2018 року.

Ухвалою суду від 15.03.2018 року відкладено розгляд справи на 27.03.2018 року.

Позиція позивача.

З посиланням на ст. 655, 692 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України позивач вказує на те, що відповідачем не здійснено оплату за поставлений товар на суму 15066 грн 24 к.

Заперечення відповідача

Відповідач відзиву на позовну заяву суду не подав, в судові засідання не з'являвся.

Заяви, клопотання.

12.03.2018 року від позивача по справі надійшла заява про розгляд справи за відсутності позивача (вх.№3985/18 від 12.03.2018).

26.03.2018 року від позивача поступила заява про зменшення позовних вимог (вх.№4217/18 від 26.03.2018), в якій позивач просить зменшити розмір позовних вимог до 10 066 грн 24 к. та здійснювати справу без участі позивача.

Щодо заяви про зменшення позовних вимог суд вважає за правильне вказати на таке.

Відповідно до ст.46 ГПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Як вбачається з документів, доданих до заяви про зменшення позовних вимог, відповідач здійснив доплату в розмірі 5000 грн 07.03.2018 року, тобто до початку розгляду справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження, який призначено ухвалою суду на 15.03.2018 року.

Таким чином, наявні підстави для задоволення заяви позивача про зменшення розміру позовних вимог, а відтак суд розглядає спір про стягнення з відповідача 10 066 грн 24 к.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

30.05.2017 року ФОП Галіновський О.Б. відповідно до рахунку-фактури №ГС-010756 та видаткової накладної №Г-00003356 від 30.05.2017 року було відправлено ТОВ "Файн Вуд" плівку ПС 500х300х20 на загальну суму 828 грн 00 к. Поставка замовленої партії товару здійснена за допомогою компанії перевізника ТОВ "Нова Пошта" відповідно до Експрес-накладної №20400051232194 від 30.05.2017 року (а.с.14).

17.07.2017 року ФОП Галіновський О.Б. відповідно до рахунку-фактури №ГС-013037 та видаткової накладної №Г-00004518 від 18.07.2017 року було відправлено ТОВ "Файн Вуд" товарно-матеріальні цінності на загальну суму 24 238 грн 24 к. Поставка замовленої партії товару здійснена за допомогою компанії перевізника ТОВ "Нова Пошта" відповідно до Експрес-накладної №20400055566099 від 18.07.2017 року (а.с.15).

28.09.2017 року на адресу відповідача було направлено претензію щодо сплати заборгованості за поставлений товар на суму 25 066 грн 24 к. (а.с.19).

19.10.2017 року відповідачем здійснено часткову оплату поставленого товару на суму 10 000 грн 00 к. відповідно до платіжного доручення №156 від 19.10.2017 року (а.с.18).

Оцінка аргументів учасників справи щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову та норми права, застосовані судом.

В спірному випадку, вимоги позивача не підлягають до задоволення з огляду на таке.

Із змісту ст. 11 Цивільного кодексу України (надалі за текстом - ЦК України) вбачається, що цивільні права та обов'язки виникають зокрема, з договору та інших правочинів.

Приписами ч.1 ст.202, ч.1 ст.626 ЦК України, встановлено, що договором/правочином є домовленість двох або більше сторін/дія особи, спрямована на встановлення/набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

В силу ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України (надалі за текстом - ГК України) господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків (ч.ч.1,2 ст.205 Цивільного кодексу України).

В спірному випадку, суд прийшов до висновку, що між сторонами мають місце правовідносини, що склалися на підставі укладеного у спрощений спосіб договору поставки, підтвердженням чого є рахунок-фактура на оплату №ГС-010756 від 30.05.2017 року (а.с.10) та рахунок-фактура №ГС-013037 від 17.07.2017 року (а.с.11).

Відповідно до ст.265 ГК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ст. 712 Цивільного кодексу України).

В силу ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і оплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

В спірному випадку, відповідно до Експрес-накладної №20400051232194 від 30.05.2017 року (а.с.14) та Експрес-накладної №20400055566099 від 18.07.2017 року (а.с.15), позивачем здійснена відправка замовленої партії товару за допомогою компанії перевізника ТОВ "Нова Пошта". Відповідно до вказаних документів в графі "місто-одержувач" вказано місто Галич, в той час, як місцезнаходженням юридичної особи відповідача відповідно до витягу є ЄДР є місто Івано-Франківськ. Будь-які пояснення позивача з цього приводу в матеріалах справи відсутні. Крім того, у вказаних Експрес-накладних в графі "представник одержувача" відсутні будь-які відмітки про отримання товару.

Що стосується наявних в матеріалах справи видаткових накладних №Г-00003356 від 30.05.2017 року та №Г-00004518 від 18.07.2017 року, то в графі "отримав(ла)" відсутній підпис осіб, яким за довіреністю надано право на отримання такого товару.

26.03.2018 року позивач подав суду заяву про зменшення позовних вимог, в якій звернув увагу суду на те, що факт отримання поставленого товару підтверджується довіреностями №9 від 30.05.2017 року та №1/07 від 18.07.2017 року.

Такі пояснення позивача про підтвердження факту отримання товару наявними в матеріалах справ довіреностями не можуть братися судом до уваги, оскільки зазначені довіреності лише вказують на особу, яка вправі отримати товар від імені відповідача, а не підтверджують факт отримання такого товару ним. Крім того, в матеріалах справи відсутні докази того, що вказані довіреності були дійсно реалізовані представником відповідача.

Посилання позивача на те, що факт отримання товару підтверджується частковим виконанням своїх зобов'язань відповідачем, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок позивача, не можуть бути підставою для задоволення позовних вимог, оскільки відповідно до платіжного доручення №156 від 19.10.2017 року (а.с.18) на суму 10 000 грн призначенням платежу є рахунок №ГС-013037 від 17.07.2017 року, що не є доказом отримання відповідачем товару на суму заявлених позовних вимог (такі розрахунки могли мати місце незалежно від самого факту поставки товару, наприклад, як передоплата тощо).

Таким чином, враховуючи викладені обставини та відсутність в матеріалах справи доказів отримання відповідачем товару - в суду відсутні підстави для стягнення з відповідача коштів за поставку товару.

В спірному випадку, суд, дослідивши подані позивачем докази і на підставі цих доказів з урахуванням обставин по справі та діючого законодавства дійшов до висновку про те, що вимоги позивача є необґрунтованими, а відтак задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до ст.129 ГПК України судові витрати слід залишити за позивачем.

Керуючись ст. 11, 202, 626, 655 Цивільного кодексу України, ст.181, 265 Господарського кодексу України, ст. 73, 74, 86, 123, 129 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

В позові Фізичної особи-підприємця Галіновського Олексія Борисовича /21030, АДРЕСА_1, індивідуальний податковий номер НОМЕР_1/ до Товариства з обмеженою відповідальністю "Файн Вуд" /76018, м. Івано-Франківськ, вул. Бельведерська, буд. 2А, офіс 4 , код ЄДРПОУ 40149148/ про стягнення заборгованості за поставлений товар в сумі 10 066 грн 24 к. - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 03.04.2018

Суддя Фрич М.М.