Рішення

від 22.03.2018 по справі 910/15830/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.03.2018 Справа № 910/15830/17

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Головіної К.І., при секретарі судового засідання Лук'янчук Д.Ю., розглянувши у порядку загального позовного провадження господарську справу

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Гаджибей"

до 1) Національного банку України;

2) Публічного акціонерного товариства Комерційний банк ПриватБанк"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача-2 - Міністерство фінансів України

про визнання права відсутнім

за участю представників:

від позивача: не з'явився

від відповідача-1: Ходюк О.

від відповідача-2: Целевич О.Ю.

від третьої особи: не з'явився

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду міста Києва з позовом звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Гаджибей" (далі - ТОВ "Гаджибей", позивач) до Національного банку України (далі - НБУ, відповідач-1), Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Приватбанк" (далі - ПАТ КБ "Приватбанк", відповідач-2) про визнання права відсутнім.

Позов мотивовано тим, що 02.10.2014 між ПАТ "Комерційний банк "Приватбанк" та Національним банком України (далі - НБУ) був укладений кредитний договір № 54, у забезпечення виконання якого НБУ (кредитор) уклав з позивачем (ТОВ "Гаджибей") 31 договір іпотеки, а саме - № 107 від 07.10.2014 р.; № 106 від 07.10.2014 р.; № 105 від 07.10.2014 р., № 104 від 07.10.2014 р., № 103 від 07.10.2014 р., № 102 від 07.10.2014 р.; № 101 від 07.10.2014 р.; № 100 від 07.10.2014 р., № 99 від 07.10.2014 р., № 98 від 07.10.2014 р., № 97 від 07.10.2014 р.; № 96 від 06.10.2014 р.; № 95 від 06.10.2014 р., № 94 від 06.10.2014 р.; № 93 від 06.10.2014 р.; № 92 від 06.10.2014 р.; № 91 від 06.10.2014 р., № 90 від 06.10.2014 р.; № 89 від 06.10.2014 р.; № 88 від 06.10.2014 р.; № 87 від 06.10.2014; № 86 від 06.10.2014 р.; № 85 від 06.10.2014 р.; № 84 від 06.10.2014 р.; № 83 від 06.10.2014 р.; № 82 від 06.10.2014 р.; № 81 від 06.10.2014 р.; № 80 від 06.10.2014 р.; № 79 від 06.10.2014 р.; № 78 від 06.10.2014 р.; № 77 від 06.10.2014 р., за якими позивач передав НБУ в іпотеку 41 земельну ділянку. У серпні 2017 року НБУ звернувся до позивача із вимогами про сплату кредитного зобов'язання замість ПАТ КБ "Приватбанк" за договором № 54 від 02.10.2014 р. на загальну суму 1 205 845 676,71 грн. За таких обставин ТОВ "Гаджибей" вважає, що відповідач-1 порушив його права, оскільки саме ПАТ КБ "Приватбанк" є боржником за вказаним кредитним договором та саме на нього покладений першочерговий обов'язок оплатити наявну заборгованість своєму кредитору (НБУ).

У позові ТОВ "Гаджибей" (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 20.11.2017 р., яку суд розцінює як додаткові пояснення до позову) просить визнати відсутнім у НБУ права вимагати від ТОВ "Гаджибей" сплати заборгованості за кредитним договором № 54 від 02.10.2014 р., укладеним між НБУ та ПАТ КБ "Приватбанк".

Ухвалою господарського суду м. Києва від 21.09.2017 р. за вказаним позовом у справі було порушене позовне провадження.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 20.11.2017 р. за клопотанням відповідача-2 (ПАТ КБ "Приватбанк") до участі у справі залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача-2 - Міністерство фінансів України.

Також до початку розгляду справи по суті, який здійснювався судом у порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України, що діяв до 15.12.2017 р., представники відповідачів заявили клопотання про припинення провадження у справі з тих підстав, що встановлення юридичного факту, що є предметом позову (відсутність права), не підлягає розгляду в господарських судах. Указані клопотання відповідачів були відхилені судом як такі, що заявлені передчасно. Під час подальшого розгляду справи, в тому числі за новими правилами ГПК України, клопотання про припинення (чи закриття) провадження у справі відповідачами не заявлялись, а судом - відповідно такі клопотання не розглядались.

Так, згідно з ухвалою господарського суду м. Києва від 18.01.2018 р. розгляд справи вирішено здійснювати у порядку загального позовного провадження за правилами, встановленими новою редакцією ГПК України, що набрала чинності з 15.12.2017 р., підготовче засідання призначено на 19.02.2018 р., сторонам надано строк до 10.02.2018 р. для реалізації ними своїх процесуальних прав та обов'язків.

У судове засідання 22.03.2018 р. представник позивача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, заяв чи клопотань про відкладення розгляду або про розгляд справи у його відсутність суду не подав, причини його неявки судом визнані неповажними. У минулому судовому засіданні представник позивача свої вимоги підтримав, просив їх задовольнити.

Представник відповідача-1 - НБУ проти позову заперечив, зазначив, що відповідачі не порушували прав та законних інтересів ТОВ "Гаджибей", тому застосування обраних позивачем способів захисту його прав та інтересів є безпідставним.

Представник відповідача-2 - ПрАТ "КБ "ПриватБанк" проти позову заперечив, також зазначив про відсутність порушення прав та інтересів позивача, вказав, що позивачем не підтверджені ті обставини, на які він посилається, просив відмовити у задоволенні позову.

Представник третьої соби - Міністерства фінансів України в судове засідання не з'явився, через канцелярію суду подав письмові пояснення по справі, у яких проти позову заперечив, просив відмовити у його задоволенні. У цих же поясненнях просив розгляд здійснювати без участі представника Міністерства фінансів України.

Отже, суд вважає за можливе розглянути справу відповідно до ст. 202 ГПК України за відсутності представника позивача та третьої особи, належним чином повідомлених про дату, час та місце розгляду справи.

Суд, заслухавши пояснення учасників процесу, що були викладені у письмових заявах по суті справи, дослідивши наявні докази, прийшов до висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають з наступних підстав.

У судовому засіданні встановлено, що 02.10.2014 р. між НБУ (кредитор) та ПрАТ "КБ "ПриватБанк" (позичальник) був укладений кредитний договір № 54, відповідно до якого кредитор зобов'язується надавати позичальнику грошові кошти у тимчасове користування у сумі 1 300 000 000,00 грн. строком з 02.10.2014 р. по 15.08.2016 р. (у тому числі 410 000 000,00 грн. буде надано 02.10.2014 р., а решта коштів - згідно отриманих заявок), за процентною ставкою 18,75 % річних та обліковою ставкою - 12,5 % річних.

У подальшому, додатковими угодами до кредитного договору, сторони змінили суму кредиту, графік погашення заборгованості та строки сплати процентів.

Також у судовому засіданні встановлено, що у якості забезпечення виконання позичальником (відповідачем-2) своїх зобов'язань за кредитним договором № 54 від 02.10.2014 р., між Товариством з обмеженою відповідальністю "Гаджибей" (іпотекодавець) та Національним банком України (іпотекодержатель) було укладено 31 договір іпотеки, а саме - № 107 від 07.10.2014 р.; № 106 від 07.10.2014 р.; № 105 від 07.10.2014 р., № 104 від 07.10.2014 р., № 103 від 07.10.2014 р., № 102 від 07.10.2014 р.; № 101 від 07.10.2014 р.; № 100 від 07.10.2014 р., № 99 від 07.10.2014 р., № 98 від 07.10.2014 р., № 97 від 07.10.2014 р.; № 96 від 06.10.2014 р.; № 95 від 06.10.2014 р., № 94 від 06.10.2014 р.; № 93 від 06.10.2014 р.; № 92 від 06.10.2014 р.; № 91 від 06.10.2014 р., № 90 від 06.10.2014 р.; № 89 від 06.10.2014 р.; № 88 від 06.10.2014 р.; № 87 від 06.10.2014; № 86 від 06.10.2014 р.; № 85 від 06.10.2014 р.; № 84 від 06.10.2014 р.; № 83 від 06.10.2014 р.; № 82 від 06.10.2014 р.; № 81 від 06.10.2014 р.; № 80 від 06.10.2014 р.; № 79 від 06.10.2014 р.; № 78 від 06.10.2014 р.; № 77 від 06.10.2014 р.

Відповідно до умов наведених договорів іпотеки, ТОВ "Гаджибей" у забезпечення виконання ПАТ КБ "Приватбанк" зобов'язань перед НБУ за кредитним договором № 54 від 02.10.2014 року, передало в іпотеку НБУ належні йому на праві власності 41 земельну ділянку, а саме - кадастровий номер 5123781300:01:001:0734, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 468705451237, площа 9.9994 га; кадастровий номер 5123781300:01:001:0731, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 468704851237, площа 5.9998 га; кадастровий номер 5123781300:01:002:0862, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 468696651237, площа 10 га; кадастровий номер 5123781300:01:002:0848, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 468689651237, площа 10 га; кадастровий номер 5123781300:01:001:0733, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 468688051237, площа 9,9998 га; кадастровий номер 5123781300:01:002:0667, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 468678351237, площа 10,0 га; кадастровий номер 5123781300:01:002:0849, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 468671551237, площа 10,0 га; кадастровий номер 5123781300:01:001:0730, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 468670151237, площа 9,9992 га; кадастровий номер 5123781300:01:002:0855, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 468665851237, площа 10,0 га; кадастровий номер 5123781300:01:001:0740, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 468659951237, площа 9,9981 га; кадастровий номер 5123781300:01:001:0729, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 468653951237, площа 9,999 га; кадастровий номер 5123781300:01:001:0725, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 468652851237, площа 1,9999 га; кадастровий номер 5123781300:01:001:0737, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 468649451237, площа 7,999 га; кадастровий номер 5123781300:01:002:0866, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 468642851237, площа 9,9995 га; кадастровий номер 5123781300:01:002:0769, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 468640351237, площа 10,0 га; кадастровий номер 5123781300:01:002:0664, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 468634951237, площа 9,032 га; кадастровий номер 5123781300:01:002:0859, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 468630451237, площа 9,9881 га; кадастровий номер 5123781300:01:002:0858, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 468625651237, площа 9,9993 га; кадастровий номер 5123781300:01:002:0852, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 468603951237, площа 10,0 га; кадастровий номер 5123781300:01:002:0861, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 468600451237, площа 9,9995 га; кадастровий номер 5123781300:01:002:0860, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 468600251237, площа 9,9999 га; кадастровий номер 5123781300:01:002:0850, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 468592351237, площа 10,0 га; кадастровий номер 5123781300:01:001:0727, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 468592151237, площа 1,9999 га; кадастровий номер 5123781300:01:002:0666, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 468584151237, площа 10,0 га; кадастровий номер 5123781300:01:001:0726, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 468583451237, площа 1,9998 га; кадастровий номер 5123781300:01:002:0847, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 468581651237, площа 10,0 га; кадастровий номер 5123781300:01:001:0735, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 468574151237, площа 5,9996 га; кадастровий номер 5123781300:01:002:0854, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 468573151237, площа 10,0 га; кадастровий номер 5123781300:01:002:0766, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 468564251237, площа 10,0 га; кадастровий номер 5123781300:01:002:0865, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 468563151237, площа 8,5817 га; кадастровий номер 5123781300:01:001:0739, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 468552951237, площа 9,9991 га; кадастровий номер 5123781300:01:001:0732, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 468546551237, площа 3,9997 га; кадастровий номер 5123781300:01:002:0665, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 468539351237, площа 10,0 га; кадастровий номер 5123781300:01:002:0771, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 468526751237, площа 8,0 га; кадастровий номер 5123781300:01:002:0863, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 468524251237, площа 9,9996 га; кадастровий номер 5123781300:01:001:0738, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 468512551237, площа 9,9988 га; кадастровий номер 5123781300:01:002:0764, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 468496751237, площа 8,0 га; кадастровий номер 5123781300:01:002:0770, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 468495651237, площа 8,0 га; кадастровий номер 5123781300:01:002:0853, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 468479851237, площа 10,0 га; кадастровий номер 5123781300:01:002:0851, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 468477351237, площа 10,0 га; кадастровий номер 5123781300:01:001:0736, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 468460151237, площа 3,9998 га (надалі - земельні ділянки).

У судовому засіданні встановлено, що 18.08.2017 р. та 19.08.2017 р. ТОВ "Гаджибей", як іпотекодавець, отримав від іпотекодержателя (НБУ) 31 вимогу щодо можливого звернення стягнення на об'єкти іпотеки у разі не сплати ТОВ "Гаджибей" наявної у ПрАТ "КБ "ПриватБанк" заборгованості за кредитним договором № 54 від 02.10.2014 р. на загальну суму 1 205 845 676,71 грн.

За таких обставин позивач просить захистити його порушене право шляхом визнання відсутнім права у НБУ вимагати від ТОВ "Гаджибей" сплати заборгованості за кредитним договором № 54 від 02 жовтня 2014 р.

Вирішуючи спір по суті та перевіряючи доводи сторін, суд виходив з наступного.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Свобода договору включає й вільне визначення сторонами його умов, де фіксуються взаємні права та обов'язки учасників.

Згідно із статтею 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи (ч. 1 ст. 575 ЦК України).

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про іпотеку" іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим законом.

Частиною 1 статті 33 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до ст. 35 Закону України Про іпотеку у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.

Відповідно до п. 15.8.1 договорів іпотеки з метою задоволення своїх вимог іпотекодержатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки, у випадку, якщо в момент настання термінів виконання зобов'язань, передбачених кредитним договором, вони не будуть виконані.

Виходячи з наведених вище правових норм та умов іпотечних договорів, право іпотекодержателя на задоволення своїх вимог передбачене законом та договором, а тому вчинення іпотекодержателем дій, направлених на реалізацію цього права, є правомірним та законним. При цьому, за своєю правовою природою іпотечний договір є таким, що може призвести до відчуження майна іпотекодавця, оскільки містить умови, які у разі порушення основного зобов'язання передбачають можливість відчуження нерухомого майна на користь кредитора (вказана правова позиція викладена Верховним Судом України у постанові від 25.11.2014 р. у справі № 39/5005/4527/2012).

Отже, укладаючи договори іпотеки, ТОВ "Гаджибей" (іпотекодавець) добровільно взяв на себе усі ризики, пов'язані з невиконанням боржником (ПрАТ "КБ "ПриватБанк") зобов'язання за кредитним договором № 54 від 02.10.2014 р. у межах вартості предмета іпотеки, зокрема, ризики бути примусово позбавленим права власності на своє заставлене майно.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ст. 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. Згідно з ч. 1 ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

З огляду на наведені положення законодавства, необхідною умовою застосування судом певного способу захисту є наявність, доведена належними доказами, певного суб'єктивного права (інтересу) у позивача та порушення (невизнання або оспорювання) цього права (інтересу) з боку відповідача.

У рішенні Конституційного Суду України №18-рп/2004 від 01.12.2004 (справа про охоронюваний законом інтерес) визначено поняття "охоронюваний законом інтерес", що вживається в частині першій статті 4 Цивільного процесуального кодексу України та інших законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "права", яке треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Конституційний суд України у вказаному рішенні зазначає, що види і зміст охоронюваних законом інтересів, що перебувають у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "права" як правило не визначаються у статтях закону, а тому фактично є правоохоронюваними. Охоронюваний законом інтерес перебуває під захистом не тільки закону, а й об'єктивного права в цілому, що панує у суспільстві, зокрема, справедливості, оскільки інтерес у вузькому розумінні зумовлюється загальним змістом такого права та є його складовою.

Отже, суд зазначає, що до господарського суду має право звернутися кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оспорюється. Тобто в контексті цієї норми має значення лише суб'єктивне уявлення особи про те, що її право чи законний інтерес потребує захисту. Виключно суб'єктивний характер заінтересованості як переконаності в необхідності судового захисту суб'єктивного матеріального права чи законного інтересу може підтверджуватися при зверненні до суду лише посиланням на таку необхідність самої заінтересованої особи. Саме тому суд не вправі відмовити у прийнятті позовної заяви з тих лише підстав, що не вбачається порушення матеріального права чи законного інтересу позивача, або заявник без належних підстав звернувся до суду в інтересах іншої особи.

Разом з тим, суд зазначає, що саме на позивача покладений обов'язок обґрунтувати суду свої вимоги поданими до суду доказами, тобто, довести, що права та інтереси позивача дійсно порушуються, оспорюються чи не визнаються, а тому потребують захисту.

Обов'язок доказування та подання доказів відповідно до ст. 80 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Однак, позивачем не доведено суду, в чому саме та з яких підстав його права та законні інтереси є порушеними з боку визначених ним відповідачів.

За таких обставин, оскільки ТОВ "Гаджибей" належними та допустимими доказами в розумінні ст.ст. 74-80 ГПК України не доведено факту порушення відповідачами його прав або охоронюваних законом інтересів, то його вимога про визнання відсутнім у НБУ права вимагати сплату заборгованості від ТОВ "Гаджибей" за кредитним договором, є безпідставною та задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст. 129 ГПК України у разі відмови у позові витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 73-80, 129, 202, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Відмовити у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Гаджибей" до Національного банку України, Публічного акціонерного товариства Комерційний банк ПриватБанк", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача-2 - Міністерства фінансів України про визнання права відсутнім.

Рішення ухвалено в нарадчій кімнаті та проголошено його вступну та резолютивну частини в судовому засіданні 22 березня 2018 року.

Повний текст рішення складений 30 березня 2018 року.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 20-денний строк з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Головіна К.І.