Постанова

від 30.03.2018 по справі 910/9574/17

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 березня 2018 року

м. Київ

Справа № 910/9574/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Катеринчук Л.Й. - головуючий, Пєсков В.Г., Погребняк В.Я.

учасники справи:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Вимпел-СБ12",

відповідач - Приватна науково-виробнича компанія "Інтербізнес"

розглянув у письмовому провадженні касаційну скаргу Приватної науково-виробничої компанії "Інтербізнес"

на постанову Київського апеляційного господарського суду

від 29.11.2017

у складі колегії суддів: Ткаченко Б.О. (головуючий), Зеленін В.О., Зубець Л.П.

та на рішення Господарського суду міста Києва

від 03.08.2017

у складі судді Привалова А.І.

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вимпел-СБ12"

про стягнення заборгованості 106 077, 01 грн.

ПРОЦЕДУРА КАСАЦІЙНОГО ПРОВАДЖЕННЯ У ВЕРХОВНОМУ СУДІ

1. 14.12.2017 через Київський апеляційний господарський суд Приватна науково-виробнича компанія "Інтербізнес" звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою на постанову Київського апеляційного господарського суду від 29.11.2017 та рішення Господарського суду міста Києва від 03.08.2017 у справі №910/9574/17 в порядку статей 107, 109 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) в редакції до 15.12.2017.

2. 23.01.2018 матеріали справи №910/9574/17 Господарського суду міста Києва разом з касаційною скаргою Приватної науково-виробничої компанії "Інтербізнес" Київським апеляційним господарським судом надіслано до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

3. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №910/9574/17 визначено колегію суддів Верховного Суду у складі: головуючий суддя - Катеринчук Л.Й., суддя - Пєсков В.Г., суддя - Погребняк В.Я., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.01.2018.

4. Ухвалою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 05.02.2018 відкрито касаційне провадження у справі №910/9574/17 в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи, а також відмовлено у задоволенні клопотання Приватної науково-виробничої компанії "Інтербізнес" про зупинення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 03.08.2017.

5. Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Вимпел-СБ12" відзиву на касаційну скаргу не подав.

6. На розгляд касаційного суду винесено проблему застосування норм матеріального права - статей 253, 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

ПРОВАДЖЕННЯ У СУДАХ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Короткий зміст позовних вимог

7. 01.10.2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Макарівська птахофабрика" (за договором - замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Вимпел-СБ12" (за договором - охоронне агентство, далі - позивач) укладено договір №011014 про надання охоронних послуг, відповідно до пункту 2.1. якого позивач зобов'язується забезпечити недоторканність об'єкта охорони, що передається замовником під охорону згідно з актом прийняття об'єкта під охорону, а замовник зобов'язується щомісячно сплачувати охоронному агентству встановлену цим договором ціну.

8. Відповідно до пункту 2.1. Договору, охоронне агентство зобов'язується забезпечити недоторканність об'єкта охорони, що передається замовником під охорону згідно з актом прийняття об'єкта під охорону, а замовник зобов'язується щомісячно сплачувати охоронному агентству встановлену цим договором плату.

9. За Актом від 01.10.2014 позивач прийняв під охорону об'єкт за спірним договором.

10. 01.05.2015 між позивачем та замовником укладено Додаткову угоду до Договору, за умовами якої, у зв'язку з тим, що замовник знаходиться в стадії реорганізації, шляхом приєднання до Приватної науково-виробничої компанії "Інтербізнес" (ЄДРПОУ 01200244), сторони дійшли згоди викласти преамбулу Договору у такій редакції: "Приватна науково-виробнича компанія "Інтербізнес", іменована надалі "ЗАМОВНИК", в особі представника філії "Макарівська птахофабрика" Приватної науково-виробничої компанії "Інтербізнес" Мжаванадзе Володимера, що діє на підставі довіреності №3/6 від 15 квітня 2015 року, з однієї сторони, та ТОВ "Вимпел -СБ12" (далі ВИКОНАВЕЦЬ) в особі Миронюка Олега Васильовича, що діє на підставі статуту та ліцензії серія АД №076432 від "01" жовтня 2012 року, з іншого боку.

11. Також, 01.05.2015 між позивачем та відповідачем в особі представника філії "Макарівська птахофабрика" було укладено Додаткову угоду №3 до Договору, якою сторони виклали пункт 7.3. Договору у такій редакції:

"7.3. Загальна сума щомісячної плати за даним договором складає 21 000 грн . без ПДВ".

Додатковою угодою №011015 від 01.10.2016 до Договору позивач та відповідач узгодили нову редакцію пункту 10.1. Договору, відповідно до якої договір набирає чинності з 01.10.2014 і діє до 01.10.2017.

Крім того, 01.01.2017 між позивачем та відповідачем в особі представника філії "Макарівська птахофабрика" було укладено Додаткову угоду №4 до Договору, якою сторони виклали пункт 7.3. Договору у такій редакції:

"7.3. Загальна сума щомісячної плати за даним договором складає 30 000 грн . без ПДВ".

Відповідно до пункту 7.4. Договору, оплату щомісячної суми Договору, за перший місяць надання послуг здійснюється два рази - до 20 числа звітного місяця і до 10 числа місяця, що слідує за звітним, а в подальшому оплату щомісячної суми Договору здійснюється до 10 числа місяця, що слідує за звітним.

12. Позивач зазначив, що відповідач взяті на себе зобов'язання щодо своєчасної та повної оплати наданих послуг на суму 101 456, 09 грн. належним чином не виконує, сплативши частково вартість отриманих послуг на суму 380 779 грн., у зв'язку з чим виникла заборгованість. Також, наявність заборгованості відповідача перед позивачем за отримані послуги підтверджується Актом звіряння взаємних розрахунків станом на 30.04.2017, підписаними повноважними представниками сторін.

27.03.2017 між позивачем та відповідачем в особі представника філії "Макарівська птахофабрика" укладено Додаткову угоду №27/03/17 від 27.03.2017 до Договору, умовами якої сторони домовились припинити дію Договору №011014 від 01.10.2014 з 27 березня 2017 року та згідно з Актом прийняття об'єкта з-під охорони від 27.03.2017 позивач передав, а замовник прийняв майно.

13. Враховуючи зазначене, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості за договором в розмірі 101 456, 09 грн., інфляційних, річних та пені за період 10.04.2017 - 26.05.2017.

Короткий зміст рішення першої інстанції

14. Рішенням від 03.08.2017 Господарський суд міста Києва у складі судді Привалова А.І. позовні вимоги задовольнив.

14.1. При розгляді справи судом встановлено, що Приватна науково-виробнича компанія "Інтербізнес" (далі - відповідач) є правонаступником Товариства з обмеженою відповідальністю "Макарівська птахофабрика", що підтверджується Статутом Приватної науково-виробничої компанії "Інтербізнес", затвердженим рішенням №6 від 26.02.2016.

14.2. Також, судом встановлено, що на виконання умов Договору позивач надав послуги охорони протягом періоду з травня 2015 року по березень 2017 року включно на суму 482 235, 09 грн., що підтверджується відповідними актами надання послуг, копії яких містяться в матеріалах справи, а оригінали було досліджено судом в судовому засіданні.

14.3. З наданих позивачем доказів судом встановлено, що позивач взяті на себе зобов'язання виконав належним чином, надав відповідачу послуги за період з травня 2015 року по березень 2017 року включно, натомість на час розгляду спору в господарському суді відповідачем не надано доказів своєчасної оплати послуг, відтак, позовна вимога про стягнення з відповідача основного боргу на суму 101 456, 09 грн. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

14.4. Приймаючи рішення у справі, суд першої інстанції виходив з того, що:

- доказів здійснення відповідачем оплат в погашення заборгованості за спірний період до матеріалів справи відповідачем не подано;

- відповідачем не доведено факту неналежного виконання позивачем охоронних послуг, наданих в період з травня 2015 року по березень 2017 року на підставі Договору;

- не спростовано існування заявленої до стягнення суми заборгованості та її розміру, а також не надано доказів погашення заборгованості;

- відповідачем не надано доказів суду того, що ОСОБА_8, який від імені філії "Макарівська птахофабрика" ПНВК "Інтербізнес" підписував акти надання послуг та додаткові угоди, є не уповноваженим представником позивача;

- вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат ґрунтуються на законі (статті 625 ЦК України), а відповідач є таким, що прострочив виконання грошового зобов'язання, тому позовні вимоги позивача в частині стягнення 3% річних та інфляційних втрат є обґрунтованими та доведеними, підлягають задоволенню згідно з розрахунком позивача, оскільки за розрахунком суду, після припинення дії договору про надання послуг за взаємною згодою сторін, за період з 11.04.2017 по 26.05.2017 розмір 3% річних склав 383,59 грн., а інфляційних втрат за період з 11.04.2017 по 30.04.2017 - 913,10 грн.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

15. Постановою від 29.11.2017 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: Ткаченко Б.О. (головуючий), Зеленін В.О., Зубець Л.П. апеляційну скаргу Приватної науково-виробничої компанії "Інтербізнес" залишив без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 03.08.2017 у справі №910/9574/17 залишив без змін.

15.1. У постанові апеляційного суду зазначено, що рішення Господарського суду міста Києва від 03.08.2017 у справі №910/9574/17 прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга Приватної науково-виробничої компанії "Інтербізнес" задоволенню не підлягає, оскільки:

- Договір діяв до 27.03.2017 та припинив свою дію на підставі Додаткової угоди № 27/03/17 до Договору, що також підтверджується Актами зняття постів та повернення об'єкта охорони замовнику від 27.03.2017;

- доказів того, що позивач за спірний період неналежним чином надав послуги з охорони за Договором або порушував його умови суду надано не було;

- відповідачем доказів своєчасної та повної оплати наданих позивачем послуг не надано;

- посилання апелянта на те, що акти за період з грудня 2016 року по березень 2017 року підписані від імені філії "Макарівська птахофабрика" ПНВК "Інтербізнес", а не від імені ПНВК "Інтербізнес" відхилені судом з огляду на те, що вони підписані представником замовника без зауважень та скріплені печатками замовника, а тому послуги вважаються наданими. Крім того, відповідачем не надано доказів того, що ОСОБА_8, який від імені філії "Макарівська птахофабрика" ПНВК "Інтербізнес" підписував вказані акти надання послуг та додаткові угоди, не є уповноваженим представником позивача;

- згідно з картки рахунку контрагента за період з 01.10.2014 по 30.04.2017, останній платіж замовника за послуги з охорони за одним зі спірних актів (грудень 2016 року) було здійснено 24.02.2017.

15.2. Судова колегія погодилась з доводами апелянта, що сам Акт звіряння взаємних розрахунків станом на 30.04.2017, на який посилався суд першої інстанції, не може бути належним доказом наявності заборгованості відповідача перед позивачем, оскільки він підписаний лише позивачем. Однак, вказане не спростовує встановлених вище обставин щодо надання послуг та наявності заборгованості замовника, виходячи з договірних умов оплати послуг.

15.3. Провівши повторний арифметичний розрахунок, колегія суддів апеляційної інстанції встановила, що заявлений позивачем розмір пені не перевищує суму, розраховану судом, та погодилась з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача пені на суму 3 324, 42 грн. Крім того, враховуючи прострочення виконання основного зобов'язання, позивач просив стягнути з відповідача 383,59 грн. - 3% річних та 912,91 грн. інфляційних втрат за період з 10.04.2017 по 26.05.2017.

УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ В КАСАЦІЙНОМУ СУДІ

Доводи скаржника (відповідача у справі)

16. Скаржник зазначив, що філія не є самостійною юридичною особою, а також стороною Договору, а копії Актів здачі-прийняття робіт №ОУ-0000006, №ОУ-0000003, №0000003 (за січень), №ОУ-0000031 не є належними доказами надання послуг підприємству.

17. Скаржник доводив порушення судом першої інстанції та апеляційним судом статей 253, 625 ЦК України, а також статей 193, 232 Господарського кодексу України (далі - ГК України), що полягали у помилковому нарахуванні пені, 3% річних та інфляційних втрат, а також відсутність належних доказів на підтвердження виконання умов Договору позивачем та надання послуг. Скаржник вказав, що нарахування суми боргу з урахуванням пені, 3% річних та інфляційних втрат необхідно встановлювати щодо кожного акта про надання охоронних послуг, і, в залежності від встановленого, нарахувати пеню, 3% річних, та інфляційні втрати на суму, зазначену в кожному акті окремо.

Доводи інших учасників справи

18. Позивач відзиву на касаційну скаргу відповідача не подав.

НОРМИ ПРАВА, ЩО ПІДЛЯГАЮТЬ ЗАСТОСУВАННЮ

19. Цивільний кодекс України

Частина 1 статті 95 - філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій.

Частина 3 статті 95 - філії та представництва не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення.

Стаття 526 - зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частина 2 статті 625 - боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

20. Господарський кодекс України

Стаття 193 - суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

21. Господарський процесуальний кодекс України в редакції Закону України №2147-VІІI від 03.10.2017

Частина 1 статті 300 - переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

А. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

А.1. Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

22. З огляду на те, що відповідно до статті 300 ГПК України в редакції з 15.12.2017, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, колегія суддів Верховного Суду зазначає про неприйнятність доводів скаржника про неналежну оцінку того чи іншого доказу у справі. Разом з тим є прийнятними доводи скаржника про порушення статей 253, 625 ЦК України, частини 6 статті 232 ГК України.

А.2. Щодо застосування норм матеріального та процесуального права

23. Статтею 129 Конституції України принципи рівності усіх учасників процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості визначені як одні з основних засад судочинства. Отже, будь-яке рішення господарського суду повинно прийматися з дотриманням цих принципів, які виражені також у статях 4-2, 4-3 ГПК України в редакції до 15.12.2017. Принцип рівності перед законом і судом в процесуальному аспекті означає рівність суб'єктивних процесуальних прав усіх учасників судового процесу незалежно від їх особистих якостей (правового статусу, майнового стану), визначення процесуального становища учасників судочинства тільки процесуальним законодавством і ніяким іншим, визначення процесуального порядку розгляду справ певною процесуальною формою. В матеріальному аспекті принцип рівності повинен розумітися таким чином, що до всіх учасників процесу матеріальний закон має застосовуватися однаково (право є застосуванням рівного масштабу до різних осіб).

Принцип змагальності сторін полягає в тому, що сторони у процесі зобов'язані в процесуальній формі довести свою правоту, за допомогою поданих ними доказів переконати суд в обґрунтованості своїх вимог чи заперечень.

24. Суд погоджується з доводами скаржника про те, що філія не є юридичною особою в силу положень статті 95 ЦК України. Разом з тим, Суд звертає увагу на те, що філія діє на підставі затвердженого нею положення. В матеріалах справи наявна копія положення про філію "Макарівська Птахофабрика" ПНВК "Інтербізнес" від 26.03.2015, яка була надана представником відповідача. Відповідно до Розділу 3 даного положення, філія в межах наданих повноважень, в порядку, передбаченому внутрішніми розпорядчими документами Компанії, за погодженням та/або відповідно до довіреності Компанії має право в тому числі укладати та виконувати господарські договори. Судами попередніх інстанцій було чітко встановлено факт укладення договору та досліджено докази на підтвердження його виконання. Разом з тим, судами встановлено, що відповідачем не надано доказів того, що представник, який від імені філії "Макарівська птахофабрика" ПНВК "Інтербізнес" підписував вказані акти надання послуг та додаткові угоди, не є уповноваженим представником відповідача.

Відтак, доводи Скаржника про те, що філія не є самостійною юридичною особою, а також стороною Договору, а тому копії Актів здачі-прийняття робіт №ОУ-0000006, №ОУ-0000003, №0000003 (за січень), №ОУ-0000031, на яких не має печатки юридичної особи, не є належними доказами надання послуг підприємству, спростовуються наявними в матеріалах справи та дослідженими судами першої та апеляційної інстанцій доказами.

25. За змістом рішення та постанови судів вбачається, що встановлюючи факт наявності заборгованості Відповідача, суди першої та апеляційної інстанцій повно та всебічно дослідили обставини справи та здійснили стягнення заборгованості за надані послуги охорони, а також здійснили розрахунок пені, 3% річних та інфляційних втрат відповідно до статей 253, 625 ЦК України.

А.3. Мотиви прийняття (відхилення) доводів касаційної скарги

26. Доводи відповідача про порушення вимог частини 6 статті 232 ГК України про стягнення пені на суму 3 324, 42 грн. Суд вважає необґрунтованими, оскільки відповідач не спростував вимог щодо розрахунку пені своїм власним розрахунком, а згідно з власним розрахунком суми пені, проведеного апеляційним судом за період з моменту прострочення платежу по кожному акту надання послуг окремо та до 26.05.2017 (як заявлено у позові), розмір пені не перевищує ту суму, яку просить стягнути позивач (3 324, 42 грн.). Отже, суди дійшли вірного висновку про можливість стягнення зазначеної суми відповідно до вимог позивача.

27. Аналогічно, Суд відхиляє доводи скаржника про порушення статті 253 ЦК України та необхідність розрахунку річних та інфляційних збитків, виходячи з кожного акта надання охоронних послуг, оскільки в такому випадку суди б вийшли за межі заявлених позовних вимог (за період 10.04.2017 по 26.05.2017) та стягнули б з відповідача значно більшу суму, що не відповідає принципу диспозитивності у господарському процесі.

28. Отже, Суд не погоджується з доводами скаржника, зазначеними у пунктах 16-17 мотивувальної частини постанови, виходячи з висновків відповідно до пунктів 23 - 27 даної постанови.

Б. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

29. З огляду на зазначене та відсутність порушень норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішень судами першої та апеляційної інстанцій, Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги відповідача та скасування рішення суду першої інстанції та постанови апеляційного суду.

В. Судові витрати

30. У зв'язку з відмовою в задоволенні касаційної скарги, відповідно до статті 129 ГПК України в редакції з 15.12.2017, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд залишаються за скаржником.

На підставі викладеного та керуючись статтями 301, 308, 309, 315 ГПК України в редакції Закону України №2147-VІІI від 03.10.2017, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Приватної науково-виробничої компанії "Інтербізнес" залишити без задоволення.

2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 29.11.2017 та рішення Господарського суду міста Києва від 03.08.2017 у справі №910/9574/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Л.Й. Катеринчук

Судді В.Г. Пєсков

В.Я. Погребняк