Рішення

від 03.04.2018 по справі 816/771/18

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД



ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2018 року

м. Полтава

Справа № 816/771/18

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді – Слободянюк Н.І.,

за участю:

секретаря судового засідання – Дубінчина О.М.

представника позивача та третьої особи– ОСОБА_1,

розглянувши у судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом Головного управління ДФС у Полтавській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЕНМАРТ ПРОМ", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Кременчуцька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Полтавській області про стягнення податкового боргу,-

В С Т А Н О В И В:

Головне управління ДФС у Полтавській області /далі по тексту - позивач/ звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЕНМАРТ ПРОМ" /далі по тексту – відповідач/, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Кременчуцька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Полтавській області /далі по тексту – Кременчуцька ОДПІ ГУ ДФС у Полтавській області, третя особа/ про стягнення податкового боргу з податку на додану вартість у сумі 108970,74 грн та з податку на прибуток у сумі 1020,00 грн.

Як зазначає у позовній заяві позивач, на час звернення до суду з позовом за відповідачем обліковується податковий борг у загальній сумі 109990,74 грн. Ця сума податкового боргу виникла у зв‘язку з несплатою відповідачем у встановлений строк грошових зобов‘язань за платежами: податок на додану вартість у загальній сумі 108970,74 грн згідно з податковими повідомленнями-рішеннями № НОМЕР_1 від 19 квітня 2017 року, № НОМЕР_2 від 13 червня 2017 року та № НОМЕР_3 від 13 червня 2017 року, а також з врахуванням нарахованої пені, та податок на прибуток згідно з податковим повідомленням-рішенням № НОМЕР_4 від 26 травня 2017 року. Вказані податкові повідомлення-рішення направлялися відповідачу за адресою його місцезнаходження і вважалися врученими відділенням поштового зв'язку. Податкова вимога форми «Ю» № 3534-17/1603 від 27 липня 2017 року про сплату податкового боргу у загальній сумі 109990,74 направлялася відповідачу також за його місцезнаходженням, внесеним до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, однак, на дату звернення до суду зазначена сума податкового боргу не сплачена /а.с. 5-6/.

У судовому засіданні представник позивача та третьої особи підтримала заявлений позов та просила його задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

Судова повістка направлялася відповідачу за адресою: вул. Ярмаркова, 1, м. Кременчук, Полтавська область, 39600, яка внесена до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, однак, повернулася до суду з відміткою службової особи відділення поштового зв'язку: "інші причини невручення" /а.с. 36/.

З огляду на положення частин 8 та 11 статті 126 Кодексу адміністративного судочинства України, судова повістка вважається врученою відповідачу.

Відповідно до частини 1 статті 205 названого Кодексу неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею, а відповідно до частини 3 цієї статті - якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи в разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Враховуючи викладене, суд вважає за можливе розглянути справу за наявної явки учасників справи та на підставі наявних у справі доказів.

Справу розглянуто за правилами спрощеного провадження.

Вивчивши доводи позову, встановивши обставини справи, які мають значення для вирішення спору по суті, оцінивши докази, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю "ЛЕНМАРТ ПРОМ" (ідентифікаційний код 40626533, місцезнаходження: вул. Ярмаркова, 1, м. Кременчук, Полтавська область, 39600) зареєстроване як юридична особа 04 липня 2016 року та перебуває на обліку в Кременчуцькій ОДПІ як платник податків з 05 липня 2016 року /а.с.25-26/.

03 березня 2017 року працівником Головного управління ДФС у Полтавській області проведено камеральну (електронну) перевірку даних, задекларованих ТОВ "ЛЕНМАРТ ПРОМ" у податковій звітності з податку на додану вартість за січень 2017 року, результати якої оформлені актом № 525/16-31-12-01-45/40626533 від 03 березня 2017 року /а.с. 15-17/.

На підставі вказаного акта перевірки ГУ ДФС у Полтавській області прийнято податкове повідомлення-рішення № 00014191201 від 19 квітня 2017 року про визначення ТОВ "ЛЕНМАРТ ПРОМ" грошового зобов‘язання за платежем: податок на додану вартість у сумі 170,00 грн /штрафні (фінансові) санкції/ /а.с. 14/.

Зазначене податкове повідомлення-рішення направлено відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення за адресою його місцезнаходження та було повернуто до ГУ ДФС у Полтавській області з відміткою службової особи відділення поштового зв‘язку «за закінченням терміну зберігання» /а.с. 43 зворот/.

27 березня 2017 року працівником Головного управління ДФС у Полтавській області проведено камеральну перевірку своєчасності подання ТОВ "ЛЕНМАРТ ПРОМ" декларації з податку на прибуток за 2016 рік, результати якої оформлені актом № 1076/16-31-12-03-24/4062653 від 27 березня 2017 року /а.с. 11/.

На підставі вказаного акта перевірки ГУ ДФС у Полтавській області прийнято податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_4 від 26 травня 2017 року про визначення ТОВ "ЛЕНМАРТ ПРОМ" грошового зобов‘язання за платежем: податок на прибуток у сумі 1020,00 грн /штрафні (фінансові) санкції/ /а.с. 10/.

Зазначене податкове повідомлення-рішення направлено відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення за адресою його місцезнаходження та було повернуто до ГУ ДФС у Полтавській області з відміткою службової особи відділення поштового зв‘язку «за закінченням терміну зберігання» /а.с. 10 зворот/.

07 квітня 2017 року працівником Головного управління ДФС у Полтавській області проведено камеральну (електронну) перевірку даних, задекларованих ТОВ "ЛЕНМАРТ ПРОМ" у податковій звітності з податку на додану вартість за лютий 2017 року, результати якої оформлені актом № 1439/16-31-12-01-45/40626533 від 07 квітня 2017 року /а.с. 22-23/.

На підставі вказаного акта перевірки ГУ ДФС у Полтавській області прийняті податкові повідомлення-рішення № НОМЕР_3 від 13 червня 2017 року про визначення ТОВ "ЛЕНМАРТ ПРОМ" грошового зобов‘язання за платежем: податок на додану вартість у сумі 1020,00 грн /штрафні (фінансові) санкції/ та № НОМЕР_2 від 13 червня 2017 року про визначення ТОВ "ЛЕНМАРТ ПРОМ" грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість у загальній сумі 103256,25 грн, у тому числі за податковим зобов'язанням у сумі 82605,00 грн та штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 20651,25 грн /а.с. 20-21/.

Зазначені податкові повідомлення-рішення направлені відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення за адресою його місцезнаходження та були повернуті до ГУ ДФС у Полтавській області з відміткою службової особи відділення поштового зв‘язку «за закінченням терміну зберігання» /а.с. 20 зворот/.

Пунктом 58.3 статті 58 Податкового кодексу України (у відповідній редакції) встановлено, що податкове повідомлення-рішення вважається належним чином врученим платнику податків (крім фізичних осіб), якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу. У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику) /пункт 42.2 статті 42 ПК України/.

З огляду на приписи наведеної норми податкові повідомлення – рішення № НОМЕР_1 від 19 квітня 2017 року, № НОМЕР_4 від 26 травня 2017 року, № НОМЕР_2 від 13 червня 2017 року та № НОМЕР_3 від 13 червня 2017 року вважаються врученими відповідачу.

Згідно із пунктом 56.1 статті 56 Податкового кодексу України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Відповідно до письмової інформації позивача податкові повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 19 квітня 2017 року, № НОМЕР_4 від 26 травня 2017 року, № НОМЕР_2 від 13 червня 2017 року та № НОМЕР_3 від 13 червня 2017 року у встановленому законодавством порядку не оскаржувалися /а.с. 6/.

На несплачену відповідачем у визначений строк суму грошового зобов‘язання згідно податкового повідомлення -рішення № НОМЕР_2 від 13 червня 2017 року нарахована пеня у сумі 4524,49 грн /а.с. 39/.

Суд відмічає, що відповідно до частини 1 статті 67 Конституції України кожен зобов‘язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Порядок сплати податків і зборів (виходячи із суті спірних правовідносин та предмету доказування у цій справі) унормований Податковим кодексом України /далі по тексту – ПК України/.

Так, пунктом 57.3 статті 57 ПК України встановлено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

За визначенням підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 згаданого Кодексу «грошове зобов'язання платника податків» - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності, а за визначенням підпункту 14.1.162 пункту 14.1 цієї статті «пеня» - сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки.

Нарахування пені розпочинається: при нарахуванні суми грошового зобов'язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, - з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов'язання, визначеного цим Кодексом (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження) /підпункт 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 ПК України у відповідній редакції/.

Оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності за правилами статті 90 КАС України, суд дійшов висновку, що у спірних правовідносинах закінчився перебіг визначеного кодексом строку виконання податкового обов‘язку по сплаті грошового зобов‘язання та пені, але фактичних даних, які б засвідчували припинення податкового обов‘язку внаслідок самостійного та добровільного перерахування платником податків коштів до бюджету, а також з інших підстав відповідно до положень статей 37, 38, 101, 102 ПК України матеріали справи не містять.

Суд вважає, що заявлена позивачем до стягнення сума боргу в 109990,74 грн (105466,25 грн + 4524,49 грн) відповідає визначенню податкового боргу, наведеному у підпункті 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України /в редакції Закону України від 21.12.2016 № 1797-VІІІ/: «податковий борг» - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно з пунктами 59.1 та 59.3 статті 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення /пункт 59.1/.

Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання /пункт 59.3/.

Судом встановлено, що Головним управлінням ДФС у Полтавській області сформовано податкову вимогу форми «Ю» № 3534-17/1603 від 27 липня 2017 року на суму податкового боргу - 109990,74 грн, яку надіслану відповідачу за адресою його місцезнаходження згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань /а.с. 19/.

Відповідно до письмової інформації позивача податкову вимогу № 3534-17/1603 від 27 липня 2017 року у встановленому законодавством порядку відповідачем не оскаржено /а.с. 3744/.

Існування спірної суми податкового боргу на дату розгляду справи судом підтверджено приєднаною до справи роздруківкою інтегрованої картки платника податків, яка за правилами статей 73 та 74 КАС України та Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджету, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 № 422, що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 20.05.2016 за № 751/28881, є належним та допустимим доказом невиконання податкового обов‘язку з боку відповідача.

Відповідно до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

За визначенням пункту 41.2 статті 41 цього Кодексу контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу, є органами стягнення.

Згідно з пунктом 95.1 статті 95 цього ж Кодексу контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (пункт 95.2 вказаної статті).

Отже, за приписом пункту 95.2 статті 95 ПК України орган стягнення набуває повноваження на звернення до суду з вимогою про стягнення коштів за податковим боргом після збігу строку в 60 календарних днів від дати направлення чи вручення податкової вимоги платнику податків.

Оскільки у спірних правовідносинах визначений кодексом строк збіг, то вимога про стягнення податкового боргу у спірній сумі заявлена позивачем своєчасно.

З огляду на викладене, контролюючим органом дотримана визначена законом процедура примусового виконання податкового обов‘язку платника податків.

Отже, позов підлягає задоволенню.

Пунктом 95.3 статті 95 ПК України встановлено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до частини 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки позивач не поніс судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз, підстави для розподілу судових витрат на підставі вказаної норми відсутні.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, -

В И Р І Ш ИВ :

Адміністративний позов Головного управління ДФС у Полтавській області ( місцезнаходження: вул. Європейська, 4, м. Полтава, 36014, ідентифікаційний код 39461639) до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЕНМАРТ ПРОМ" (місцезнаходження: вул. Ярмаркова 1, м. Кременчук, Полтавська область, 39600, ідентифікаційний код 40626533), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Кременчуцька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Полтавській області (місцезнаходження: вул. Троїцька, 76, м. Кременчук, 39600, ідентифікаційний код 39780421) про стягнення податкового боргу у загальній сумі 109990,74 грн задовольнити.

Стягнути з рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЕНМАРТ ПРОМ" податковий борг:

- з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів у сумі 108970,74 грн (сто вісім тисяч дев'ятсот сімдесят гривень сімдесят чотири копійки) на р/р - 31111029700008, одержувач: Управління державної казначейської служби України у м. Кременчуці /м. Кременчук/ 14060100; код одержувача: 37965850; банк одержувача: ГУДКС України в Полтавській області; МФО 831019;

- з податку на прибуток приватних підприємств у сумі 1020,00 грн (тисяча двадцять гривень) на р/р - 33110318700008, одержувач: Управління державної казначейської служби України у м. Кременчуці /м. Кременчук/ 11021000; код одержувача: 37965850; банк одержувача: ГУДКС України в Полтавській області; МФО 831019.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності Кодексом адміністративного судочинства України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII.

Повне рішення складено 03 квітня 2018 року.

Суддя

ОСОБА_2