Постанова

від 29.03.2018 по справі 820/6685/17

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

29 березня 2018 р. № 820/6685/17

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Старосєльцевої О.В.,

за участю секретаря судового засідання - Чубукіної М.В.,

представника позивача - Куценко Н.М.,

представника відповідача - Гончаренко А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ресторація номер один" до Головного Управління Держпраці у Харківській області про визнання протиправною та скасування постанови,-

встановив:

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 02.01.2018р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою від 26.02.2018р. продовжено строк підготовчого провадження до 30.03.2018р.

Ухвалою від 27.03.2018р. закрито підготовче провадження та призначено судовий розгляд справи по суті.

У зв'язку із надходженням клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи судом ухвалою від 27.03.2018р. відкладено розгляд справи по суті на 29.03.2018р.

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Ресторація номер один", в порядку адміністративного судочинства заявив вимогу про визнання протиправною та скасування у повному обсязі постанови Головного управління Держпраці у Харківській області про накладення штрафу №20-01-4309/2612 - 0651 від 20.12.2017 року у розмірі 544.000,00 грн.

Аргументуючи заявлену вимогу зазначив, що не вчиняв порушення ч. 1 ст. 107 КЗпП України, адже діяв у повній відповідності з ч. 3 ст. 107 цього ж кодексу та з урахуванням бажання працівників, які письмовою заявою замість оплати праці у подвійному розмірі просили про надання іншого дня відпочинку.

Відповідач, ГУ Держпраці у Харківській області, з поданим позовом не погодився.

Аргументуючи заперечення проти позову зазначив, що суб'єктом господарювання допущено порушення ч. 1 ст. 107 КЗпП України, так як не проведено оплату праці робітника у подвійному розмірі. Відповідач стверджував, що бажання працівника з цього питання жодного значення для роботодавця не мають, оскільки роботодавець повинен у повному обсязі провести оплату праці у подвійному розмірі.

Суд, вивчивши доводи позову і відзиву на позов, повно виконавши процесуальний обов'язок із збору доказів, перевіривши доводи сторін добутими доказами, з'ясувавши обставини фактичної дійсності, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

За матеріалами справи судом встановлено, що відповідачем була проведена перевірка ТОВ, результати якої оформлені актом №20-01-4309/2612.

У даному акті викладені судження владного суб'єкта про скоєння ТОВ порушення вимог ч. 1 ст. 107 КЗПп України за рахунок не проведення оплати праці робітників (ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_5, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14. ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_6) у святкові (неробочі) днів у подвійному розмірі.

З посиланням на згаданий акт відповідач виніс постанову №20-01-4309/2612-0651 від 20.12.2017 р., якою застосував до ТОВ штраф у розмірі 544.000,00 грн.

Як з'ясовано судом у ході розгляду справи, обставини наявності трудових відносин між ТОВ та переліченими працівниками, обставини роботи цих працівників у святкові (неробочі) дні, обставини неоплати праці за ці дні у подвійному розмірі, обставини подання працівниками письмових заяв про надання іншого дня відпочинку сторонами визнаються, стосовно цих обставин відсутній спір.

Перелічені обставини підтверджені приєднаними до справи документами

Дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності за правилами ст.ст. 72-77, 90, 211 КАС України суд доходить висновку про невідповідність спірного рішення владного суб'єкта вимогам закону.

У порушення вимог ст. 8 Конституції України, якими запроваджено принцип верховенства права, невід'ємною складовою якого є правило юридичної визначеності, текст спірного рішення не містить посилання на конкретну частину та пункт ст. 265 КЗпП України, котра була обрана владним суб'єктом як юридична підстава для реалізації владного повноваження по накладенню штрафу.

Вказана обставина є самостійною та достатньою підставою для скасування спірного рішення, позаяк припускає множинне тлумачення, що ставить особу у невизначене правове становище.

Крім того, фактичною підставою для винесення спірного рішення слугувало судження владного суб'єкта про вчинення особою порушення ст. 107 КЗпП України у вигляді неоплати працівнику праці у святковий (неробочий день) у подвійному розмірі.

Між тим, суд зауважує, що відповідно до ч. 1 ст. 107 КЗпП України робота у святковий і неробочий день (частина четверта статті 73) оплачується у подвійному розмірі.

Водночас з цим, згідно з ч. 3 ст. 107 КЗпП України на бажання працівника, який працював у святковий і неробочий день, йому може бути наданий інший день відпочинку

Положення наведених норм кодексу є суперечливими, аж до взаємовиключення.

Відтак, на думку суду, при вирішенні даної суперечності у конкретному випадку слід виходити з інтересів працівника.

Відповідно до наданих позивачем до матеріалів справи заяв ОСОБА_8 (а.с.166-168 т.1), ОСОБА_19 (а.с.173-175 т.1), ОСОБА_14 (а.с.182-183 т.1), ОСОБА_16 (а.с.188-189, 193 т.1), ОСОБА_17 (а.с.191-192 т.1), ОСОБА_15 (а.с.198-199 т.1), ОСОБА_20 (а.с.201-202 т.1), ОСОБА_18 (а.с.204 т.1), ОСОБА_3 (а.с.206-209 т.1), ОСОБА_5 (а.с.212-215 т.1), ОСОБА_6 (а.с.217-218 т.1), ОСОБА_9 (а.с.223 т.1), ОСОБА_4 (а.с.228 т.1), ОСОБА_21 (а.с.143, 145, 147, 149, 152 т.1) , ОСОБА_22 (а.с.158-161 т.1), ОСОБА_23 (а.с.177-181 т.1), оформлених до кінця поточного місяця, відповідно до якого були відпрацьовані святкові дні, вбачається, що зазначені особи виявили бажання отримати інший день відпочинку за відпрацьовані святкові і неробочі дні.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що у спірних правовідносинах позивач не вчиняв протиправного діяння, наміру на порушення закону не мав, а навпаки задовольнив дійсні (справжні) інтереси працівників, не завдавши при цьому шкоди жодним інтересам інших осіб, у тому числі не зачепив публічного інтересу Держави на дотримання належного рівня правопорядку у галузі охорони праці.

Суд також зазначає, що посилання представника відповідача, щодо не доведення позивачем у повному обсязі та не підтвердження відповідними доказами факту розрахунку товариства з працівниками є необґрунтованим з огляду на наступне.

Представником позивача надано до матеріалів справи заяви осіб про виплату компенсації за невикористану відпустку і доплату за роботу у святкові дні та відомості на виплату грошей, із зазначенням особистого підпису працівника про отримання коштів (ОСОБА_21, ОСОБА_17, ОСОБА_6, ОСОБА_9, ОСОБА_4, ОСОБА_14) (а.с.48, 49, 53, 43, 38, 33, 229, 184, 154, 194, 219, 224). Крім того, надано відомості нарахування коштів, з яких вбачається, що виплати по ОСОБА_14, ОСОБА_5, ОСОБА_16, ОСОБА_8, ОСОБА_12, ОСОБА_7, ОСОБА_18, ОСОБА_15, ОСОБА_24, ОСОБА_22, ОСОБА_3 проводились АТ Укрсиббанк (а.с.57, 186, 28, 29, 163).

Згідно даних відомостей виплата грошей проведена у повному обсязі, заперечень з боку працівників стосовно даних виплат відповідачем в ході розгляду до справи не надано.

Отже, приєднані до матеріалів справи документи визнаються судом належними і допустимими доказами розрахунку ТОВ з працівниками за роботу у святкові та неробочі дні.

Щодо посилання представника відповідача, з приводу не доведення позивачем обставин розрахунку позивача з працівником ОСОБА_14 за роботу у святковий день - 9 травня 2017р., то суд зазначає, що порушення з приводу розрахунку по даному епізоду під час перевірки не встановлювалось, в акті перевірки не викладено. Спірне рішення не включає цей епізод, а відтак даний епізод знаходиться поза межами предмету доказування.

Окремо суд зазначає, що у постанові №20-01-4309/2612 - 0651 від 20.12.2017 року про накладення штрафу відповідачем зазначено 17 осіб, у відповідності до яких останнім і було розраховано суму штрафу у сумі 544.000,00 грн.

Разом з тим, судом встановлено, що спір виник з приводу не нарахування та несплати доплати за святкові неробочі дні 16-ти особам. У вищезазначеній постанові про накладення штрафу двічі вказаний працівник ОСОБА_5

Отже, дана обставина сприймається судом як невірне визначення розміру штрафної санкції, що є підставою для скасування даної постанови.

Крім того, суд зазначає, що недотримання особою вимог ч. 1 ст. 107 КЗпП України одночасно формально підпадає під дію як абз. 2 ч. 2 ст.265 КЗпП України (де указано, що за порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць, виплата їх не в повному обсязі - накладається штраф у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення), так і абз. 3 ч. 2 ст. 265 КЗпП України (де указано, що за недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці - накладається штраф у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення).

При цьому, юридичних підстав для однозначної та безспірної кваліфікації діяння з недодержання приписів ч. 1 ст. 107 КЗпП України в частині неповної виплати заробітної плати саме як недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці суд не вбачає.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Оцінивши добуті по справі докази в їх сукупності за правилами ст.ст. 72-77, 90, 211 КАС України, суд доходить висновку, що у спірних правовідносинах владний суб'єкт не забезпечив реалізацію управлінської функції відповідно до ч. 2 ст. 19 КАС України.

Натомість факт порушення прав та інтересів позивача у спірних правовідносинах знайшов підтвердження проведеним судовим розглядом, що є визначеною процесуальним законом обставиною для скасування спірного рішення владного суб'єкта.

Розподіл судових витрат належить провести за правилами ст.ст. 139, 143 КАС України та Закону України "Про судовий збір".

Керуючись ст.ст. 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст.6-9, ст.ст.72-77, 211, 241-243, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

вирішив:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Ресторація номер один" до Головного Управління Держпраці у Харківській області про визнання протиправною та скасування постанови задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову Головного Управління Держпраці у Харківській області про накладення штрафу №20-01-4309/2612-0651 від 20.12.2017 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного Управління Держпраці у Харківській області (вул. Алчевських, буд.40, м. Харків, 61002, ЄДРПОУ 39779919) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ресторація номер один" (вул.Квітки-Основ'яненка, буд.7, м. Харків, 61003, ЄДРПОУ 35700756) витрати зі сплати судового збору у сумі 8160,0 грн.(вісім тисяч сто шістдесят грн. 00 коп.)

Роз'яснити, що рішення підлягає оскарженню шляхом подання апеляційної скарги у строк згідно з ч. 1 ст. 295 КАС України, тобто протягом 30 днів з дати складення повного судового рішення, а набирає законної сили відповідно ст. 255 КАС України після закінчення строку подання скарги усіма учасниками справи або за наслідками процедури апеляційного перегляду.

Роз'яснити, що скарга може бути подана у порядку п.15.5 Розділу VII КАС України.

Роз'яснити, що судове рішення у повному обсязі виготовлено за правилами ч.3 ст.243 КАС України 03.04.2018р.

Суддя Старосєльцева О.В.